Роль професіоналізму вчителя в організації навчальної діяльності

1. ТЕМА ПЕДАГОГІЧНОЇ РАДИ «ЙОГО ВЕЛИЧНІСТЬ … » СІЧЕНЬ 2017Р

ТЕМА ПЕДАГОГІЧНОЇ
РАДИ
«ЙОГО ВЕЛИЧНІСТЬ
…»
СІЧЕНЬ 2017Р

2. Мета: проаналізувати роль професіоналізму вчителя в організації навчальної діяльності, розвитку особистості та творчого

МЕТА: ПРОАНАЛІЗУВАТИ РОЛЬ ПРОФЕСІОНАЛІЗМУ
ВЧИТЕЛЯ В ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ,
РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ ТА ТВОРЧОГО ПОТЕНЦІАЛУ
УЧНЯ, ЗАЛУЧИТИ ПЕДАГОГІЧНИЙ КОЛЕКТИВ ДО
АКТИВНОГО ПОШУКУ ШЛЯХІВ ГАРМОНІЗАЦІЇ
СТОСУНКІВ УЧНЯ З НАВКОЛИШНІМ СВІТОМ В УМОВАХ
ПОСТІНДУСТРІАЛЬНОГО СУСПІЛЬСТВА; ВИЗНАЧИТИ
ПЕРСПЕКТИВИ РОБОТИ З ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ
НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ.

3.

Сильним, досвідченим стає
педагог, який вміє аналізувати
свою працю”.
В. Сухомлинський

4.

1.
2.
ПОРЯДОК ДЕННИЙ
Підсумки навчальної роботи НВК у І семестрі:
- Про стан ведення шкільної документації (класних журналів,
особових справ, щоденників)
- Організація навчальної діяльності
Заступник директора з НВР Терпай В.В.
Багатовекторність Концепції національно-патріотичного
виховання учнівської молоді як фактор розвитку правових
цінностей зростаючого покоління. Втілення Концепції у
виховному процесі НВК у І семестрі та план виховання на ІІ
семестр
Керівник мет. об`єднання
класних керівників Галас Т.М.
3.
4.
5.
Здійснення внутрішнього моніторингу як передумова підвищення
якості освітніх послуг
- підсумки моніторингу якості знань у І семестрі та план
підготовки до моніторингу у ІІ семестрі
Директор школи Роман М.Ю
Його величність Урок…
Методоб`єднання вч. початкових класів
Різне

5.

« Завдання учителя – не передавати
знання предмета учневі, а через
прихильність, емоції, уяву та
терпеливість розбудити нестримне
бажання пошуку відповідей, які
збагачують його власне життя і
надають йому сенсу.»
Нейтен Пусі

6.

Головне завдання вчителя — дати учням міцні
знання відповідно до вимог програми з предмета. Як
відомо, що перед вчителем стоїть завдання не лише
дати учням міцні знання і навички з основ наук, а й
розвинути їх мислення, зацікавити вивченням
предмету, активізувати їх пізнавальну діяльність,
привчити працювати самостійно щоб, закінчивши
школу, вони змогли застосувати знання в їхньому
житті, показати результати навчання на практиці.
Виконуючи ці завдання, кожен учитель реалізує
різні освітньо-виховні можливості предмета,
спираючись на свій досвід і особливості свого стилю
роботи.

7.

Аналізуючи результати
навчальних досягнень в кінці
семестру чи року, ми бачимо,
що ті зусилля які ми
прикладали цілий рік не завжди
дають ті результати, які б ми
хотіли бачити.
Нам потрібно виявити
чинники, які впливають
на ефективність навчання і
результати успішності учнів.

8.

1. Коли мають мотивацію до навчання.
• Найважливішим джерелом мотивації є потреби й інтереси учнів.
• Учитель зобов'язаний зміцнювати мотивацію учнів.
2. У приємній комфортній обстановці.
Учитель має створити сприятливу атмосферу, яка б викликала
бажання до взаємодії.
3. Коли використовуються методи, що відповідають різним стилям і
технікам навчання.
• Учитель має пам'ятати, що індивідуальні особливості і відмінності в
стилях навчання формуються і поглиблюються з віком.
• Необхідно використовувати різноманітні методи і техніки так, щоб
донести ідею до всіх учнів, задовольнивши їхні індивідуальні потреби:
— звертатися до учнів з аудиторним сприйняттям;
— писати на дошці чи плакатах для учнів із зоровим сприйняттям;
— використовувати рольові ігри для учнів-практиків.

9.

4. Коли використовуються їхні знання й уміння.
• Учителеві необхідно:
— спиратися на знання й досвід учнів;
— створити умови для обміну знаннями й досвідом;
— не ставити під сумнів знання й уміння учнів, тому що це може
викликати протест проти засвоєння нового матеріалу.
• Варто вказати на нові ситуації й умови як приклад для використання
нових методів
5. Коли досягаються успіхи.
• Для цього необхідно:
— розробляти завдання з високою імовірністю досягнення успіху, з
мінімальним ризиком поразки;
— уникати порівнювати учнів між собою;
— усвідомлювати, що кожен учень має свій стилі навчання.
6. Коли мають можливість використовувати нові знання на практиці.
• «Практика робить майстра» — повторюйте це учням!

10.

7. Коли цілком залучаються до процесу навчання.
• Учитель пропонує учням бути «дійовими особами», а не
тільки «спостерігачами».
• Учитель використовує різноманітні методики передусім
ті, де необхідно виявити інтелект (вирішення проблем,
приклади з практики), емоції (ігри, рольові ігри,
обговорення), фізичний розвиток (ігри-розминки, рухливі
ігри й інше).
Учитель використовує інтерактивні методи навчання.
8. Коли мають досить часу для засвоєння нових знань і
вмінь.
( раціонально використовувати виділений час)
9. Коли можуть побачити використання отриманих знань
на практиці.
• Питання, що розглядаються на уроці, повинні бути
максимально наближені до реального життя учнів.

11.

Все вищесказане, на мою
думку, впливає на ефективність навчання.
Для вчителя основним є урок. Але не просто
урок, а ефективний урок, тобто корисний
для інтелектуального розвитку кожного учня.
Якщо урок ефективний, а краще
високоефективний, то результати учнів теж на
достатньому і високому рівні.

12.

Національна доктрина розвитку освіти визначила стратегічні
напрямки в освіті. Одним із головних завдань її реалізації є розбудова
сільської школи, як важливої умови соціального і культурного розвитку
села та збереження традицій українського народу. В цих умовах на
першому плані постає проблема забезпечення рівного доступу до якісної
освіти всіх сільських дітей. І найголовнішою проблемою, яку вирішує
освіта на сучасному етапі, є проблема якості освіти. Якість освіти є
національним пріоритетом і передумовою національної безпеки
держави, додержання міжнародних норм і вимог законодавства України
щодо реалізації права громадян на освіту.
Держава постійно здійснює моніторинг якості освіти, забезпечує його
прозорість, сприяє розвитку громадського контролю. Відстежувати
досягнення цього критерію покликаний всебічний моніторинг
навчально-виховного процесу, який дає змогу оперативно розв'язувати
поточні проблеми, не чекаючи їх можливого розвитку.
Ті заклади, які першими усвідомили таку необхідність, націлені на
безпосередню невідкладну реалізацію запитів батьків та учнів щодо
якості освіти.

13.

Поняття «якість освіти» у вузькому
розумінні це якість результатів освітнього
процесу, тобто якість освіченості учнів,
якість знань, умінь, володіння
процедурами творчої діяльності,
вихованості й т.д. Якість освіти в
широкому розумінні - це і якість
результатів освітнього процесу, і якість
реалізації освітнього процесу, і якість умов
його протікання.

14.

Моніторинг (від лат. «монітор» - той, що попереджає, наглядає,
нагадує). Людство давно «примірило» моніторинг на себе. Його апробували
у різних сферах та напрямках, і ось, нарешті, він захопив і педагогів.
Моніторингом якості загальної середньої освіти називається
спеціальна система збирання інформації про стан освіти, прогнозування на
підставі об'єктивних даних динаміки й основних тенденцій її розвитку,
розробка
науково
обґрунтованих
рекомендацій
для
прийняття
управлінських рішень стосовно підвищення якості освіти та
функціонування освітньої галузі.
Якщо розглядати якість освіти на рівні окремої школи, то це так
звана інституційна якість, де аналіз здійснюється за такими
індикаторами:
• якість підготовки випускників;
• якість змісту освіти;
• склад та характеристика кадрового потенціалу;
• матеріально-технічна база;
• показники здоров'я тощо.

15.

Основними завданнями освітнього моніторингу є:
• вивчення зв'язку між успішністю учнів і соціальними
умовами їхнього життя;
оцінювання
кадрового,
навчально-методичного,
матеріально-технічного,
лабораторного
забезпечення
навчального закладу;
• оцінювання впливу на навчальний процес державних
стандартів, навчальних програм, методичного й технічного
обладнання.
Досвід показує, що функціональними завданнями
моніторингу є не тільки визначення якості освітнього
процесу (якості знань, умінь і навичок учнів, оволодіння
творчими
навичками,
вихованості
учнів,
розвитку
особистості), а й корекція навчально-виховної роботи, яка
базується на визначенні шляхів удосконалення діяльності
навчального закладу, класу, окремого учня чи навчальновиховного процесу в цілому.

16.

Етапи проведення моніторингу
І ет ап – підготовчий:
ІІ ет ап - практичний:
постановка мети
визначення об'єкта
спостереження
встановлення термінів
проведення
моніторингу
вивчення відповідної
літератури
підбір інструментарію
ІІІ ет ап - аналітичний:
збір інформації через
проведення співбесід,
тестувань, анкетувань
відвідування уроків,
позакласних заходів
проведення
контрольних, тестових
робіт
аналіз і систематизація
інформації
формування висновків
розробка рекомендацій
та пропозицій
інформування
учасників НВП про
результати
моніторингових
досліджень

17.

Функціональні обов’язки учасників моніторингу
Керівництво
школи:
Творча група:
Розробляє і втілює
внутрішньошкільну систему
моніторингу якості освіти
і виховання;
установлює і затверджує
порядок, періодичність
проведення моніторингових
досліджень;
Класний керівник:
проводить моніторингові
дослідження;
проводить контроль за
всеобучем кожного учня;
аналізує результати
моніторингу;
визначає й аналізує
рівень навчальних
досягнень учнів
з предметів за
результатами тестування,
контрольних зрізів,
підсумків за семестри,
навчальний рік;
своєчасно доводить
підсумки до відома батьків;
веде облік результатів
моніторингу;
визначає шляхи подальшого
розвитку школи.
Учитель:
розробляє рекомендації
з усунення виявлених
недоліків.
визначає шляхи
підвищення навчальних
досягнень учнів;
своєчасно подає
інформацію для
моніторингу.
своєчасно подає
інформацію для
моніторингу
Моніторинг – нестандартна інформаційна система, яка дозволяє тривалий
час відстежувати будь-які об’єкти або явища педагогічної діяльності.
А.Орлов

18.

19.

Застосування моніторингових відстежень
• вивчення рівня навчальних досягнень учнів із базових дисциплін;
• аналіз якості освіти профільних класів та класів із поглибленим
вивченням окремих предметів;
• формування профільних класів та класів із поглибленим вивченням
окремих предметів;
• визначення рейтингу участі учнів в олімпіадах, конкурсах різних
рівнів;
• діагностика здібностей і нахилів учнів;
• результативність участі школярів у роботі факультативів, спецкурсів,
гуртків, секцій тощо;
• вивчення стану викладання навчальних дисциплін;
• аналіз виконання моніторингових контрольних робіт (початковий,
проміжний та кінцевий етапи);
• класно-узагальнюючий контроль;
• визначення рівня захворюваності учнів;
• тощо.

20.

ПОКАЗНИКИ МОНІТОРИНГУ ЯКОСТІ ОСВІТИ
Обчислюється середній бал рівня навчальних
досягнень учня;
Визначається рейтинг кожного учня у класі; рейтинг
учнів 8-х класів; рейтинг учнів 9-х класів;
Обчислюється середній бал по предметам;
Порівнюється середній бал рівня навчальних
досягнень учня із середній балом по класу;
Порівнюється середній бал класу по предмету із
середнім балом по школі;
Визначається кількість оцінок рівня навчальних
досягнень та їх кількість по рівнях;
Відслідковується динаміка середнього балу за два
звітні періоди;
Відстежується показник здоров’я учнів (залежить від
кількості учнів, занесених до певної групи з фізичної
культури);
Порівнюється рейтинг всіх відмінників школи;
Показник наявності результатів високого рівня.

21.

РЕЗУЛЬТАТИ МОНІТОРИНГОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
Результати певного виду моніторингових відстежень розміщуються
на внутрішкільному сайті мережі інтранет.
Питання моніторингу якості освіти заслуховується:
-на засіданні педагогічної ради (видається наказ про затвердження рішень
педагогічної ради);
-на нараді при директорові (довідка заслуховується та виносяться
рекомендації);
За підсумками моніторингових відстежень виносяться рекомендації:
-адміністрації школи;
-керівникам шкільних методичних об’єднань;
-завідуючим кафедрами;
-вчителям-предметникам;
-класним керівникам.
Результати внутрішнього моніторингу якості освіти використовуються для звітування
перед батьками, піклувальною радою, батьківським комітетом про навчальні
досягнення учнів та показники розвитку навчального закладу з метою поліпшення
результативності та якості навчально-виховного процесу, планування подальшої
діяльності школи

22.

Назва предмета
Високий
1-3
Достатній
4-6
Середній
7-9
Початковий
10-11
Річна
моніторинг
Річна
монітори
нг
Річна
Моніторинг
Річна
Моніторинг
Українська
мова
1
1
8
6
1
3
0
0
Українська
література
2
1
7
5
6
4
0
0
Історія
2
0
8
1
0
7
0
2
Алгебра
1
0
9
0
0
3
0
7
Геометрія
2
0
7
0
1
7
0
3

23.

9
8
7
6
річна Високий
річна Достатній
5
річна Середній
річна Початковий
моніторинг Високий
4
моніторинг Достатній
моніторинг Середній
моніторинг Початковий
3
2
1
0
Українська мова
Українська
література
Історія
Алгебра
Геометрія

24.

Якісний показник (володіння навчальним матеріалом з усіх предметів на
достатньому і високому рівнях)
Назва предмета
річна
моніторинг
Українська мова
90%
60%
Українська література
90%
50%
Історія
100%
10%
Алгебра
100%
0%
Геометрія
90%
0%
100%
80%
60%
40%
20%
0%
річна
моніторинг

25.

Відомий педагог Е.І.Ільїн відмічав: «Урок - це спілкування,
а не просто робота, мистецтво, а не тільки навчальне
заняття, життя, а не година в розкладі».
А це означає, що урок - це життя! Так. Це життя учителя, який
любить свою професію, любить дітей, переживає невимовну радість від
спілкування з ними, дуже чуйно відноситься до усіх їх прикрощів і радощів і,
найголовніше, вірить в них, пишається ними.
Урок - це життя дитини, наповнене чуттєвим захватом від сприйняття
спільного переживання емоційної радості. Пробудження думки. Напевно, тому
Е.І.Ільїн вважає урок допомогою, «комусь «швидкою», комусь «невідкладною»,
допомагаючи тим самим розібратися в чомусь незрозумілому, прийняти вірне
рішення в складній ситуації. Але усе це можливо за однієї умови: провідником
з країни Знань в країну Життя має бути справжній учитель.
Так, урок – це клітинка педагогічного процесу. У нім, як сонце в краплі води,
відбиваються усі його грані. Якщо не уся, то значна частина педагогіки
концентрується в уроці.
Яким же він повинен бути, його величність УРОК?..
Гарна школа починається з уроку. Від нього залежить усе: культура,
доброзичливість у взаєминах між учнями, вчителями і батьками.

26.

РІШЕННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ РАДИ:
Продовжити практику проведення навчальних педрад, розробок презентацій з упровадження
педагогічних інновацій учителів.
Вважати роботу, яка проводилась у НВК зі створення відповідних умов для
навчально-методичного забезпечення викладання базових дисциплін у 9-му і
8-му класах, задовільною.
Керівникам методичних об’єднань:
До 20.01.17р. обговорити результати моніторингових досліджень на
засіданнях.
Заступнику директора з навчально-виховної роботи Терпаю В.В.:
З метою виявлення причин низької успішності учнів 9-го класу з
районного моніторингу по кожному конкретному випадку, активізувати
контрольно-аналітичну дія льність за викладанням предметів.
Організувати проведення моніторингу якості знань:
з літературного читання у 4 класі до 27 січня;
у 9-му класі предметів з яких проводитиметься ДПА;
до 20 березня
у 3 класі з української мови та математики
протягом лютого
Вчителям-предметникам:
Опрацювати критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з базових
дисциплін, акцентуючи увагу на встановленні відповідності між реальним
станом знань учнів і критеріями оцінювання.
Забезпечувати обґрунтований вибір, доцільне застосування необхідного і
достатнього для досягнення мети комплексу дидактичних засобів.

27.

«Лише деякі учні отримують в
школах ґрунтовну освіту, а
більшість– лише поверхову або
навіть лише натяк на освіту…
Це відбувається з тієї причини, що в
школах нехтують суттєвим,
звертають увагу на нікчемне і
пусте…, більша частина знань ковзає
по поверхні розуму…»
Я.А. Коменський

28.

29. випереджувальні завдання

ВИПЕРЕДЖУВАЛЬНІ ЗАВДАННЯ
Питання групам для підготовки
Групи
Урок як основна форма організації
навчального процесу
Удосконалення підготовки вчителя до уроку.
Заступник директора з НВР Терпай
В.В., педагог-організатор Корпош Т.Ю,
2. Основні вимоги до змісту сучасного уроку.
Вчителі початкових класів
Способи виховання почуття обов’язку та
відповідальності у школярів.
Способи створення в учнів позитивного
ставлення до навчання. Створення на
уроках ситуацій зацікавленості теоретичним
матеріалом.
Вихователі ГПД та дошкільної групи
Класні керівники 5-9 класів
Психологічні проблеми мотивації
навчальної діяльності учнів. Роль емоційних
методів мотивації навчання.
Практичний психолог, молоді вчителіпредметники: Кляп. Т.В.,
Березовскова О.Ю., Гудь В.В.
Роль професіоналізму вчителя у формуванні
мотивації навчальної діяльності школяра та
його особистості
Досвідчені вчителі: Потокі С.П.,
Погоріляк Т.В., Білак М.П.