Similar presentations:
Григорій Сковода
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
9.
10.
11.
12.
-Ти будеш стовпом церкви…-Ах, преподобні, я стовпотворіння примножувати не хочу,
досить і вас, стовпів неотесаних, у храмі Божому… Їжте
жирно, пийте солодко, одягайтеся м'яко і монашествуйте!
А для мене чернецтво - в житті несутяжному, в
задоволенні малим, у помірності, у відмові від усього
непотрібного, щоб придбати найпотрібніше; в зреченні
від усіляких примх, аби зберегти себе самого в цілості; в
загнузданні самолюбства... , в пошукуванні слави божої, а
не слави людської".
13.
Сковороду спокушали високими світськими посадами, все з тим женаміром - ізолювати його від людей. Харківський губернатор
пропонував: "Чесний чоловіче! Чому ти не візьмеш собі якогось певного
стану?" У відповідь - сковородинське: "Шановний пане! Світ подібний до
театру. Щоб грати в театрі з успіхом і похвалою, беруть ролі за
здібностями. У театрі актора хвалять не за знатність діючої особи, а за
те, як він вдало грає її. Я довго міркував про це і після великого
випробування себе побачив, що не можу представляти в театрі світу
жодної особи вдало, крім низької, простої, безтурботної, самітної. Я
обрав собі цю роль - і задоволений".
14.
15.
Н і п р о щ о н е т у р б у в а т и с ь , н і з а ч и м н е т у р б у в а т и с ь —значи ть, не жити, а бу ти мертвим, адже т урбота — ру х
душі, а життя — се рух.
Щ о м о ж е б у т и с о л о д ш е з а т е , к о л и л ю б и т ь і п р а г н е д о
тебе добра душа?
Л ю б о в в и н и к а є з л ю б о в і ; к о л и х о ч у, щ о б м е н е л ю б и л и , я
сам перший люблю.
Д о б р и й р о з у м р о б и т ь л е г к и м б у д ь - я к и й с п о с і б ж и т т я .
З у с і х у т р а т в т р а т а ч а с у н а й т я ж ч а .
М а й б у т н і м м и м а р и м о , а с у ч а с н и м г о р д у є м о : м и п р а г н е м о
до того, чого немає , і нехт уємо тим, що є, так ніби минуле
зможе вернутись назад.
О , к о л и б м и в г а н е б н и х с п р а в а х б у л и т а к і ж с о р о м л и в і і
боязкі, як це часто ми буваємо боязкі і хибно соромливі у
п о ря д н и х вч и н к а х !
Уп од і б н юй с я п а л ь м і : ч и м м і ц н і ше ї ї с ти с к а є с к е л я , ти м
швидше і прекрасніше здіймається вона догори.
16.
Немає нічого небезпечнішого за підступного ворога, але немаєнічого отруйнішого від удаваного друга.
Мудрець мусить і з гною вибирати золото.
Коли велика справа — панувати над тілами, то ще більша —
керувати душами.
Збери всередині себе свої думки і в собі самому шукай
справжніх благ.
Копай всередині себе криницю для тої води, яка зросить і твою
оселю, і сусідську.
Хіба не любов усе єднає, будує, творить, подібно до того, як
ворожість руйнує?
Як ліки не завжди приємні, так і істина буває сувора.
Все минає, але любов після всього зостається.
Кому душа болить, тому весь світ плаче.
Тоді лише пізнається цінність часу, коли він втрачений.
17.
Коли не зможу нічим любій вітчизні прислужитись, в усякому разі з усієїсили намагатимуся ніколи ні в чому не шкодити.
Всяка їжа і пиття смачні й корисні, але треба знати час, місце і міру.
Лід на те й родиться, аби танути.
Демон проти демона не свідчить, вовк вовчого м'яса не їсть.
Без ядра горіх ніщо, так само, як і людина без серця.
Краще голий та правдивий, ніж багатий та беззаконний.
Облиш забобони, обмий совість, а потім одежу, залиш усі свої хиби і
підіймайся!
Не може не блудити нога твоя, коли блудить серце.
Ніхто не може вбити в собі зло, коли не втямить спершу, що таке те зло,
а що добро. А не взнавши сього у себе, як можна взнати і вигнати його в
інших.
Що з того, коли листок зовні зелений, та корінь позбавлений життєвого
соку?
Чи не дивина, що один у багатстві бідний, а інший у бідності багатий?