Батьківщина Павла Тичини

1.

2.

Піски (на Чернігівщині)— батьківщина
Павла Тичини.
В центрі села , біля автобусної зупинки
і новозбудованої церкви, стоїть
пам'ятник поету і хатина, де він ріс.

3.

Сім’я майбутнього поета була велика. Батько
Григорій Тимофійович, сільський дяк, став для малого
Павла першим учителем музики. Мати – жінка сердечна,
добра, з трохи сумовитим поглядом, вона народила 13
дітей, із яких у живих залишилося 9. Жили в скруті,
упроголодь.

4.

Але
на
порятунок
приходила
пісня.
Вона
розраджувала, не давала зів’янути ясному „цвітупервоцвіту”, що розквітав у душі малого хлопчика,
якому судилася доля генія.
Павло Григорович мав досконалий музичний слух і
дзвінкий, мелодійний голос. У 9 років його віддали в
хор при одному з чернігівських монастирів. Там, у
Чернігові, він змушений буде 13 років навчатися
спочатку в бурсі, а потім у семінарії.
П.Тичина досконало вивчив нотну грамоту, оволодів
азами диригування, навчився грати на багатьох
струнних і духових інструментах. Надзвичайно любив
бандуру й кларнет.

5.

Павло Григорович мав неабиякі
здібності до малювання. Він навіть
готувався вступити до художньої
Академії в Петербурзі, але брак
коштів став на заваді.

6.

Проте, маючи дар співака, музиканта
й живописця, він став поетом.
Безперечно, у цьому немалу роль зіграв
М.Коцюбинський, який підтримав
поетичний дар молодого поета на
літературних „суботах”, що
влаштовував у себе вдома.
А ще, можливо, доленосний вибір
зумовлений тим, що словом можна і
змалювати, і озвучити, і розказати.

7.

Блакить мою душу обвіяла,
Душа моя сонця намріяла,
Душа причастилася кротості трав Добридень я світу сказав!
Струмок серед гаю як стрічечка,
На квітці метелик мов свічечка.
Хвилюють, маюють, квітують поля Добридень тобі, Україно моя!
Ось так презентує себе молодий поет,
залюблений у свою сонцесяйну Україну.

8.

Для кожної людини край, де вона народилася,
найрідніший і наймиліший серцю.
Замисліться, з якою любов'ю розповідає про
свою Батьківщину П.Г.Тичина.

9.

Не бував ти у наших краях!
Там же небо — блакитні
простори...
Там степи, там могили, як гори.
А веснянії ночі в гаях!..
Ах, хіба ж ти, хіба ти це знаєш,
Коли сам весь тремтиш, весь
смієшся, ридаєш,
Серце б’ється і б’ється в грудях...
Не бував ти у наших краях.

10.

Осінь така мила,
осінь славна.
Осінь матусі їсти несе:
борщик у горщику,
кашка у жменьці,
скабка у пазусі,
грушки в хвартушку.
осінь така мила,
осінь славна.

11.

„Поет, мабуть, світового масштабу... Дивний
мрійник з очима дитини й розумом філософа.”
(С.Єфремов)
У давньогрецькій міфології є
образ
геніального
співця,
винахідника
музики
й
віршування Орфея.
Його
мистецтво
могло
творити чудеса: приборкувати
диких звірів і навіть зрушувати
скелі.
Це
міфічне
ім'я
стало
синонімом великого поета й
музики, людини надзвичайного
обдарування
й
таланту
П.Г.Тичини.

12.

„... один з
найобдарованіших
поетів усієї Європи в
ХХ столітті. Він не
має собі рівних за
поетичною
винахідливістю,
своєрідною
музичністю.”
(„Демос” видання
Лондонської асоціації
публіцистів)