Український конгресовий комітет Америки

1. Український конгресовий комітет Америки

ПРЕЗЕНТАЦІЮ ВИКОНАЛА:
СТУДЕНТКА 4КУРСУ
ГРУПИ 2333-1Р
(РОСІЙСЬКА МОВА ТА ЛІТЕРАТУРА)
ПЕТРОВА М. О.
01.12.2016

2. Історія заснування

Український Конґресовий Комітет Америки (УККА) був
заснований в 1940 р., щоб надавати достовірну інформацію про
стан справ українців, а також представляти інтереси українськоамериканської громади. Будучи головною національною
організацією, яка реперезунтує близько одного мільйона
американців українського походження, УККА має довгу історію
вирішення проблем, які впливають на інтереси українськоамериканської громади. Протягом своєї сторії, УККА
вдалося підняти обізнаність у США про Україну, а також
представляти в уряді інтереси американців родом з України.

3. Герб УККА

В час розквіту Холодної війни,
УККА висловлювався
проти порушень Радянською
владою прав людини і сприяв
прийняттю Резолюції Тижня
поневолених народів (Публічне
право 86-90). Вона посприяла
звільненню українських
наукових, релігійних та
політичних в’язнів у СССР.

4. Керівні органи

Керівні органи
Керівними органами УККА є: конгреси українців Америки, що
відбуваються що 4 роки , президія й екзекутива (разом близько
30 членів), крайова рада (раніше — політична рада), контрольна
комісія і громадський суд.
Крайова рада складається з представників крайових
центральних організацій (по 2) та по 1 від 12 найбільших
місцевих відділів. Вона мала стати своєрідним «парламентом»
між конгресами, але не збирається регулярно і не здобула
належного престижу.

5. УККА очолювали обрані конгресом президенти:

М. Мурашко (1940-1944)
С. Шумейко (1944-1949)

6.

Л. Добрянський (19491954)
 Д. Галичин (1955 – 1961)

7.

І. Білинський (1983-1990)
А. Лозинський (1990-2000)

8.

М. Савків (2000-2008)
Т. Олексій (2008 - наші
дні)

9. Директори УККА

Директори УККА
Ю. Ревай
В. Мудрий

10. Видавнича діяльність

З 1944. УККА видає The Ukrainian 
Quarterly за
ред. М.Чубатого, 1957 — В.Душника (оста
нній редагував також
двотижневик The Ukrainian Bulletin 1948–
1970).Видавництво УККА видало низку
книжок українською і англійською мовами
та інших інформативних матеріалів про
Україну. На сторінках двох українських
щоденників і двох тижневиків з'являються
неперіодично «Конгресові Вісті» (з 1975).
У Вашингтоні існує Інформаційне бюро
УККА (працювало під керівництвом
Л.Добрянського).

11. Шкільна Рада

Шкільна Рада
Шкільна Рада при УККА (англ. Ukrainian Educational Council — UCCA) — є центральним
органом шкіл українознавства в США. Вона дає поради, перевіряє та видає підручники та
інформацію для шкіл, що є під її контролем. В 2001-2002 навчальному році було 35 шкіл з 400
учителями та 2,600 учнями. У 2011 році — 40 шкіл з 2500 учнями (дані 35-ї вчительської
конференції шкіл українознавства в Америці).
Шкільна Рада була створена в 1953 році під час Шкільної Конференції.
Мережа шкіл українознавства простягається від Бостона в штаті Массачусетс до міста Кент у
штаті Вашингтон. Більшість шкіл мають програми від садочка до 11-ого класу, одначе 5 шкіл
мають повні програми аж до 12-ого класу. Предмети навчання включають українську мову та
літературу, історію, географію та культуру. У деяких школах викладають основи релігії (Закон
Божий, основи християнської етики), але цей предмет не є обов'язковим.
З 1985 року Шкільна Рада щороку влітку зорганізовує двотижневий семінар для учителів шкіл
українознавства, де для учителів читаються лекції з українознавчих предметів. Семінар
відбувається на оселі Українського народного союзу "Союзівка".

12. Каплиця в "Союзівці"

Каплиця в
"Союзівці"

13. Громадсько-політичні та культурологічні акції

Діальність
УККА спрямована на захист права українського народу на самостійне
життя, на захист релігійної свободи, культури й інших форм національного вияву не
лише в Україні, але й українських меншин поза нею; зокрема, провадилися акції у
справі політв'язнів в Україні й захисту людських прав та різні заходи за визнання і
належне місце української етнічної групи у США. Головною акцією УККА були, серед
інших, заходи проти репатріації українських переміщених осіб та переселення їх до
Америки. З цією метою УККА сприяв створенню Злученого
Українського АмериканськогоДопомогового Комітету, клопотався за надання
права азилю воякам УПА й Дивізії «Галичина», домагався встановлення урядом
дипломатичних зв'язків між США й Києвом, виступав проти політики
«непередрішення» Американського Комітету визволення народів Росії, за
проголошення урядом США Тижня поневолених націй (пізніше УККА ініціював
щорічні відзначення цього Тижня у липні), на захист
новітніх дисидентів та правозахисниківв Україні, підтримував зв'язки й інформував
державні органи у Вашингтоні та міжнародні організації, зокрема ООН.

14. Пам'ятник Т. Шевченко у Вишингтоні

Досягненнями УККА було спорудження та
відкриття у Вашингтоні 1964сроку
пам'ятника Т.Шевченкові, відзначення 100ліття української еміграції у США (1976–
1977), щорічні відзначення Дня української
державности в Конгресі США, в
конгресах штатів та у деяких міських
урядах.

15. Фільмовий комітет

Фільмовий фонд заснований у 1994 р., для підтримки розвитку мистецтва та
медіа в Україні, шляхом висвітлення сторінок української історії
приховуваних радянськими істориками. УККА, разом з відомим українським
режисером, О. Янчуком, випустив вже три художні фільми: “Атентат”,
“Нескорений” та “Владика Андрей”.

16. Фільми УККА

Фільми УККА
Атентант
Нескорений
Владыка Андрей

17. УККА був господарем 1го та 3го Світового Конгресу вільних українців

УККА ініціював ПанАмериканську
Українську
Конференцію, а згодом
взяв активну участь в
організації Світового
Конгресу Вільних
Українців

18. Опозиційні течії та розколи

Через концентрацію уваги на політичних цілях і зовнішній діяльності, УККА менше
уваги звертав на внутрішню організаційну працю серед української спільноти
(утримання при організаційному житті 3-ї та 4-ї ґенерацій еміґрантів, розвиток
культури у крайовому масштабі та справи молоді). В УККА часом виникали кризи й
опозиція, зокрема через тенденцію до опанування керівних органів окремими
політичними групами. 1966 року виник опозиційний Комітет Громадської Єдности,
частина прихильників якого оформила поза УККА Асоціацію Українців
Америки. 1978 конфлікт Асоціації з УККА було полагоджено, але на XIII-му
конгресі УККА у Філадельфії у жовтні 1980 дійшло до нової широкої опозиції.
Використовуючи більшість делеґатів, організації Визвольного Фронту (під
впливом ОУНР С.Бандери) та їх союзники обрали керівні органи з перевагою
одного середовища, порушуючи, згідно з твердженням опозиції, чинний статут
УККА. Як наслідок два братські союзи та 25 центральних крайових організацій
залишили конгрес і на початку 1981 утворили Комітет правопорядку УККА.

19.

УККА також присвячує свою роботу зміцненню зв’язків між США та
Україною і забезпеченню ролі України як наріжного каменя стабільності її
стратегічного регіону. В результаті, йому вдалось забезпечити собі репутацію
не лише відданого і високоцінованого ресурса у сприянні демократичному
розвитку України, але також стати організацією, яка глибоко усвідомлює всі
труднощі і випробування, пов’язані із цим процесом. Таким чином, УККА
володіє рівнем довір’я, як в середині, так і поза українськими урядовими
кругами, який являється безпрецедентним. В результаті, це допомогло йому
створити і утримати канали зв’язку між урядами Сполучених Штатів та
України, працював, щоб сприяти створенню безпечної і позитивної ділової
атмосфери для українських та іноземних фірм завдяки своїм зв’язкам із урядом
України на високому рівні та створеним 500 контактам, а також заохочував
ознайомленість, підтримку та участь українських громадян у громадських
процесах.

20.

21. Список використаної літератури

Бачинський Ю. Українська імміграція в Сполучених Штатах
Америки : монографія. - К. : ІНТЕЛ, 1995. - 340 с.
Головний сайт УККА - http://ucca.org
Мостив Україну: Нариси з історії товариства української мови Чикаго.
- Донецьк : Український Культурологічний Центр, 2005. - 116 с.
Стівенсон,, Дуглас К. Життя та організації в США. - Штуттгарт; Мюнхен ;
Дюссельдорф : Ernst Klett Verlag, - 205 с.
Тобі Україно: Історія координаційного комітету допомоги Україні в США
1991 - 2003 / Укл. і авт. передм. Оксана Сліпушко, Ред. О. П. Івакін. К. : Аконіт, 2004. - 255 с.