Національно-демократична революція українського народу (1917-1921 рр.). Заняття 10

1. Заняття 10. Національно-демократична революція українського народу  (1917-1921 рр.)

Заняття 10. Національно-демократична
революція українського народу
(1917-1921 рр.)
1. Утворення Центральної Ради та Української Народної
Республіки (1917 - квітень 1918 р.). Проголошення 4
універсалів.
2. Українська держава Павла Скоропадського.
3. УНР Директорії.
4. Західноукраїнська Республіка: внутрішня та зовнішня
політика. Буковинське віче. Акт злуки УНР і ЗУНР.
5. Значення української революції.

2.

1. Утворення Центральної Ради та державотворчі процеси
в Україні у березні 1917 – квітні 1918 року.
Проголошення чотирьох універсалів.
- 6-8 квітня 1917 р. (19-21 квітня) в Києві працював
Всеураїнський національний конгрес
- квітні-травні проходять селянські, робітничі, військові з'їзди у різних
містах, які також висловлюють підтримку Центральній Раді

3. Формування нових українських військових структур

Восени сформувались українські війська
на добровільних засадах :
Український військовий клуб імені
П.Полуботка під керівництвом
М.Міхновського
Перший український полк імені
Б.Хмельницького (3,5 тис чол.)
Другий український полк імені
П.Полуботка (5 тис.чол.)
І дивізія П.Скоропадського
ІІ Запорізький Січовий корпус
С.Петлюри (Гайдамацький Кіш
Слобідської України)
І український корпус “Вільне
козацтво” під командуванням
П.Скоропадського
Галицько-Буковинський курінь
січових стрільців під командуванням
Є.Коновальця,
Український генеральний військовий
комітет очолив С.Петлюра
підрозділи генералів Удовиченка,
Сільського, Ковенка та ін.

4.

Універсали Центральної Ради
Універса́ли Украї́нської Центра́льної Ра́ди – державно-політичні акти, грамотипрокламації, які видавала Українська Центральна Рада для широкого загалу. Всього
УЦР видала 4 Універсали, які визначили етапи Української держави
– від
автономної до самостійної.
І Універсал УЦР: декларував проголошення автономії України у складі Росії;
визначав,
що
головним
джерелом
влади
в
країні
є
український
народ; утворено виконавчий орган влади – Генеральний Секретаріат.
ІІ Універсал УЦР: був компромісом із Тимчасовим урядом; проголошував, що
остаточно форму автономії України буде вирішено Установчими зборами Росії.
ІІІ Універсал УЦР: проголосив Українську Народну Республіку: Україна не
відокремлювалася повністю від Росії, але вся влада належала тільки Центральній
Раді та Генеральному Секретаріату.
IV Універсал УЦР: УНР проголошувалася «самостійною, ні від кого не залежною,
вільною
суверенною
державою
українського
народу»,
тобто, декларував незалежність України.

5. І Універсал (10(23) червня)

1) проголошувалась автономія
України (30 млн.чол.) у
складі Російської федерації;
2) Українська Центральна Рада
оголошувалась
законодавчим органом;
3) створено уряд –
Генеральний Секретаріат;
4) запроваджувався податок на
різні справи;
5) розроблення закону про
землю після її конфіскації.
Згідно з І Універсалом, «не
одділяючись від всієї Росії…
народ український має сам
порядкувати своїм
життям», а закони повинні
бути ухвалені Всенародними
Українськими Зборами.
Автором І Універсалу
був Володимир Винниченко.

6. Другий універсал (3(16) липня) 

Другий універсал (3(16) липня)
Українська Центральна рада визнавалася Тимчасовим урядом
краєвим органом управління в Україні.
Генеральний Секретаріат і військо знаходитимуться під керівництвом
Тимчасового уряду.
30% представники національних меншин
Влада Генерального Секретаріату поширювалася лише на 5 губерній
– Київську, Волинську, Подільську, Полтавську Чернігівську.
Харківська, Херсонська, Катеринославська (включаючи Донбас) і
Таврія залишались під владою Російського Тимчасового уряду.
«Ми, Центральна Рада, … завжди стояли за те, щоб не
відокремлювати Україну від Росії»

7.

Проголошення Української Народної Республіки
25 жовтня 1917 року в Петрограді стався переворот. Тимчасовий уряд Росії було
повалено більшовиками на чолі з Володимиром Леніном.
29 жовтня більшовики спробували захопити владу в Києві.
7 листопада 1917 року УЦР прийняла ІІІ Універсал, який проголошував
заснування Української Народної Республіки як автономії в складі Російської
держави:

8. Третій Універсал

7 (20) листопада 1917 р. прийнято ІІІ Універсал і проголошено УНР:
1) Центральна Рада зобов'язувалась негайно подбати про мирні переговори з
Німеччиною та її союзниками;
2) проголошувалась свобода слова, друку, віри, зібрань, союзів, страйків, а
також недоторканість особи і помешкання;
3) підтверджувалось право національно-територіальної автономії;
4) поширила свою владу на всі 9 українські губернії
5) впроваджувався 8-годинний робочий день і державний контроль над
виробництвом;
6) передача поміщицьких земель селянам без викупу

9.

Перша радянсько-українська війна
(грудень 1917– березень 1918 р.)
Ультиматум більшовиків: припинити роззброєння і здати владу, Центральна
Рада відхилила і почала спроби вирішення конфлікту за допомогою дипломатії.
Розпочалась відкрита агресія проти УНР.
Армія УНР складалася з:
•Запорізька дивізія,
•Січові стрільці,
•Гайдамацький Кіш Слобідської України.
•Загони Вільного козацтва,
•Дивізії синьожупанників і сірожупанників з полонених українців,
•Кримська Група Армії УНР.
Проблемою всіх українських полків були:
•недостатня дисциплінованість і боєздатність,
•дезертирство і схильність до більшовицької пропаганди.

10.

Українська
Народна Республіка
Західноукраїнська
Народна Республіка
Українська Народна Республіка Рад
8 грудня - окупували український
Харків.
12 грудня - більшовики
проголосили утворення Радянської
Української Народної Республіки зі
столицею у Харкові як автономії
радянської Росії.
17 грудня - офіційно закликали
Раду народних комісарів Росії на
допомогу.
25 грудня - російська більшовицька
армія розпочала наступ на Київ.
26 січня (8 лютого )1918 р. більшовики проголоcили в Києві
Українську Робітничо-Селянську
Республіку та її уряд Народний
секретаріат.

11. IV Універсал Центральної Ради

9 (22) січня 1918 року проголошував
незалежність Української Народної Республіки
Бій під Крутами – бій, що відбувся 16 (29) січня
1918 року біля залізничної станції Крути, за 130
кілометрів від Києва.
Цей бій тривав 5 годин між 4-тисячним підрозділом
російської Червоної гвардії під проводом есера
М.Муравйова та українськими військами, до яких
входили загони «Вільного козацтва» з сусідніх
сіл, загін з студентів і військових курсантів
Студентського куреня Січових стрільців.

12. 26 січня (8 лютого) 1918 р. більшовицькі війська ввійшли в Київ. Встановлення більшовицької влади характеризується як

„радянізація” України:
- відновлення вивозу з України
хліба для російських промислових
міст шляхом примусового
вилучення його у селян;.
- знищення старого державного
апарату, утворення органів
радянської влади (Рад робітничих,
солдатських і селянських
депутатів);
- політика розчленуванню України,
щоб утримати владу на місцях в
„регіональних республіках”:
Донецько-Криворізька, Одеська,
Кримська і Донська радянська
республіки.
- ліквідація української грошової
системи;
- націоналізація великих
промислових підприємств (акціонерні
товариства «Продамет»,
«Кровля», великі металургійні
заводи та шахти Лівобережжя,
суднобудівні заводи Півдня;
- націоналізація землі на основі
Декрету про землю;
- червоний терор проти мирного
населення.
- створення робітничо-селянської
армії України – Червоного козацтва.

13.

Україна на Брестських переговорах
27 січня (9 лютого) 1918 р. – підписано Брестський мирний договір.
Він означав визнання самостійної УНР суб’єктом міжнародних відносин.
Становище України та причини підписання договору:
•загроза для України з боку більшовиків;
•спроба УЦР порозумітися з Антантою.
Умови договору:
УНР виходила з Першої світової війни.
УНР було визнано незалежною, рівноправною державою.
Холмщина та Підляшшя входили до складу України.
Німецька імперія і Австро-Угорська імперія зобов'язувались
допомогти УЦР звільнити територію УНР від більшовиків.
УНР зобов'язалась постачати в Німецьку імперію та АвстроУгорську імперію їжу, що була потрібна для населення.

14. Центральна Рада

прорахунки
здобутки
була прийнята Конституція України,
відновлено символи держави (золотий
тризуб і синьо-жовтий прапор).
започатковувалось створення
української армії,
була введена власна грошова одиниця –
гривня, карбованці (1 березня 1918 р.),
закон про адміністративнотериторіальний устрій УНР,
закон про державну мову, якою визнано
українську.
демократичні свободи: слова, друку,
совісті, зборів, спілок, страйків,
недоторканості особи й житла; рівні
права національних меншин;
введено середньоєвропейський час
(заміна юліанського календаря
григоріанським).
не створили органів державного
управління;
наявність протиріч усередині УЦР;
ілюзорна віра в демократичну
федерацію народів Росії, надія на
замирення з більшовиками;
не вирішено земельне питання;
відсутність регулярної армії;
зовнішні агресія (німецькі війська та
більшовики).

15.

2. Українська Держава Павла Скоропадського
(29 квітня – 14 грудня 1918 р.)
29 квітня 1918 р. – проведення
хліборобського конгресу, в роботі якого
брали участь 8 тис. делегатів, переважно
заможні селяни. Конгрес засудив аграрну
політику УЦР і обрав П.Скоропадського
гетьманом України.
“Україна в тій чи іншій формі буде. Не
змусиш ріку текти назад, так само і з
народом, його не змусиш зректися своїх
ідеалів.”
Павло Скоропадський

16. Основні заходи:

1. Державне управління : Утворення функціонального адміністративного апарату.
Регулювання всіх сфер – політичної, економічної, суспільної – в умовах гострої
економічної кризи.
• Закон “Про державне громадянство України”
• створено Міністерство народного здоров'я та опіки
2. Економічна політика:
• Відновлено приватну власність на землю;
• Затвердження класу селян-власників як опори гетьманату.
• Свобода приватної промисловості;
• Налагодження грошової системи: нормалізація грошового обігу, формування
бюджету держави, відкриття українських банків та бірж.
• Створення чіткої митної і кордонної служб.
3. Військове питання: Відновлення козацьких вольностей (8 губернських корпусів)

17. Культура та освіта

Визнання української мови державною.
Українізація освіти.
Відкриття університетів у Києві, Кам’янці-Подільському;
Відкриття 150 нових українських гімназій;
Заснування:
- Академії наук, очолив В.Вернадський
- Українського національного архіву;
- Української національної бібліотеки;
- Українського національного музею;
- Драматичного театру;
- Національної опери;
- Курсів українознавства
• сприяв утворенню української автокефальної церкви на чолі з митрополитом
В.Липківським (1921 р.)

18. Найголовніші дії Гетьманату для зовнішньої політики

Ратифікація миру в Бресті;
Надання автономії Криму;
Договір про мир і співробітництво з Грузією;
Договір з Румунією про передачу Україні Бесарабії;
Договір з Австрією щодо статусу західноукраїнських земель;
Мирний договір з радянською Росією;
Дипломатичне визнання України 30 державами світу

19. Причини падіння гетьманату П. Скоропадського:

•Відновлення старих порядків, що призвело до наростання соціальної
напруги. Вузька соціальна база (буржуазія, поміщики, заможні селяни).
•Спроба знайти опору серед білогвардійців (грамота П.Скоропадського від
14 листопада 1918 р. про відмову від української державності та вступ до
Всеросійської федерації народів)
•Невирішене земельне питання.
•Відсутність дієздатної української регулярної армії,
•Зовнішня агресія (залежність від австро-німецьких збройних формувань).

20. 3. Відродження УНР. Внутрішня та зовнішня політика Директорії (14 грудня 1918 р. – квітень 1919 р.) листопад 1920 р.)

• Революція в Німеччині, поразка її • 14.11.1918 р. – у Києві на
у І світовій війні, підписання
таємному засіданні створено
11.11.1918 р. Комп’єнського
верховний орган у складі 5
перемир’я.
чоловік для керівництва
повстанням проти гетьмана –
• 13.11.1918 р. Росія анулювала
ДИРЕКТОРІЯ.
Брест-Литовський мирний
договір і відмовилася визнавати • Склад Директорії:
незалежність України
• голова – В.Винниченко;
• Члени – С.Петлюра, Ф.Швець,
П.Андрієвський, А.Макаренко

21. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДЕКЛАРАЦІЇ ДИРЕКТОРІЇ УНР (26.12.1918 р.)

1. Державне управління: Скасування Гетьманщини, звільнення всіх чиновників,
призначених при гетьмані. Відновлення УНР.
• Директорія – тимчасова верховна влада до скликання Конгресу трудового
народу України.
• Влада в УНР належить народу у формі трудових рад селян, робітників та
інтелігенції, а експлуататорські класи позбавляються права голосу.
• Закон про мову;
• Закон про автокефалію Української православної церкви;
• Закон про державну грошову одиницю.
• Проголошення 8-годинного робочого дня та демократичних свобод.
2. Економічна політика:
• Скасування приватної власності, великих землеволодінь, передача землі
селянам без викупу.
3. Зовнішня політика: Налагодження міжнародних відносин на засадах
нейтралітету та мирного співіснування з усіма країнами.

22. 1

• 5 січня 1919 р. - видано закон про вибори депутатів до
Трудового Конгресу України. Населення мало обирати їх без
поміщиків і капіталістів, адвокатів лікарів, професорів.
• 8 січня - Директорія затвердила закон «Про землю в УНР»,
який скасовував приватну власність на землю і оголошував її
«добром народу».
• 22 січня 1919 р. - на Софійському майдані в Києві відбувся
урочистий Акт злуки – об’єднання УНР і ЗУНР в єдину
соборну державу. Голова національної ради ЗУНР Євген
Петрушевич увійшов до складу Директорії.
• 23 січня - почалося засідання Трудового Конгресу. На цей
форум прибули 400 депутатів, з них 36 від західноукраїнських
земель. Напередодні відкриття Конгресу сталася визначна
подія в історії відновлення соборності українських земель.
• 28 січня – С. Петлюра став головою Директорії і Головним
отаманом армії УНР

23. Друга радянсько-українська війна (січень – квітень 1919 р.) – грудень 1917 – березень 1918 р. – І радянсько-українська війна –

грудень 1918 – квітень 1919 р. – ІІ радянсько-українська війна

24. ПРИЧИНИ ПОРАЗКИ ДИРЕКТОРІЇ

Позбавлення політичних прав значної частини українських громадян.
Розквіт отаманства, наростання анархії в суспільстві.
Не вирішене земельне питання.
Незадовільна підготовка та організації армії.
Складна зовнішньополітична ситуація (на території України йшла
боротьба військ Радянської Росії з білогвардійцями, Антантою,
поляками)

25. 4. Проголошення Західноукраїнської Народної Республіки (13 листопада 1918 р. – червень 1919 р. – грудень 1919 р.)

1 листопада 1918 р. українські
війська, очолювані
Д.Вітовським, взяли під
контроль Львів.
9 листопада утворено перший
український уряд – Державний
Секретаріат на чолі з Кость
Левицьким,
13 листопада проголосили
самостійну Західноукраїнську
Народну Республіку,
президентом якої став Євген
Петрушевич.
Євген Петрушевич

26. Внутрішня політика ЗУНР

територія ЗУНР (Галичина,
Буковина і Закарпаття);
затверджено герб (Золотий Лев)
та блакитно-жовтий прапор;
органи влади на місцях будуть
утворені шляхом проведення
виборів;
закон про національні меншини
надавав і їм рівні права;
запроваджено 8-год. робочого
дня;
введено національної валюти:
гривні та карбованця;
земельна реформа: земля
передавалася земельним
комітетам і каралося
самовільне її захоплення;
утворено національні збройні
сили Українська Галицька
Армія (УГА) на основі загальної
мобілізації чоловіків віком 18-35
років;
закон про громадянство,
проголошення української мови
державною;
закон про освіту: дозвіл на
заснування приватних шкіл,
надання прав національним
меншинам на школи з рідною
мовою викладання;
3 листопада 1918 р. в Чернівцях
відбулося Буковинське Віче.

27. Польсько-українська війна (листопад 1918 р. – липень 1919 р.)

•21 листопада 1918 р. українські війська залишили Львів.
Столицю ЗУНР перенесли до Тернополя, а потім – до Станіслава.
•Одночасно йшла організація регулярного війська ЗУНР. У
Тернополі на основі легіону Січових Стрільців було створено
Українську Галицьку армію (УГА), яку очолив генерал Михайло
Омелянович-Павленко.
•В середині лютого 1919 р. УГА розпочала Вовчухівську
операцію.
•7-28 червня 1919 р. - Чортківська офензива.
•18 липня 1919 р. - територію ЗО УНР окупували польські
війська.

28. Спільна боротьба УНР і ЗУНР (липень–листопад 1919 р.)

Об’єднана армія УГА і УНР
налічувала 80 тис. осіб, з яких
50 тис. були галичанами
30 серпня 1919 р. спроба
звільнити Київ
“трикутник смерті” – між
Червоною армією, білою
Добровольчою армією та
військами Польщі
Радянсько-польська війна і
Україна (25 квітня – 12 жовтня
1920 р.)
18 березня 1921 р. підписання
Ризького договору між
Польщею і радянською Росією
Територія ЗУНР була поділена:
Сх. Галичина (за рішенням
Паризької конф. 25 червня 1919 р.) –
Польщі;
Півн. Буковина (за СенЖерменським догов. 10 вересня
1919 р.) – Румунії;
Закарпаття (за Сен-Жерменським
догов.) – Чехо-Словаччині на правах
автономії.

29. «Відродження української державності у 1917-1918 рр.: позитивні результати та труднощі державотворення»

І. Позитивні результати
1. Піднесення та розвиток національновизвольного руху, початок українізаційних
процесів.
2. Проголошення української державності (УНР
Центральної Ради, Українська Держава,
УНР Директорії, ЗУНР).
3. Розроблення важливих програмних
документів, прийняття законодавчої бази.
4. Встановлення дипломатичних відносин з
різними державами, проведення
самостійної зовнішньої політики.
5. Прагнення вирішити соціально-економічні
проблеми, створення трудового
законодавства.
6. Намагання забезпечити фінансову
самостійність, запровадження власної
валюти.
7. Затвердження української державної
символіки.
8. Досягнення в освітньо-культурній та
церковній сферах.
ІІ. Труднощі державотворення
Невирішеність соціальних питань, невдалі
спроби припинити економічну кризу, що
охопила українські землі з часів Першої
світової війни, забезпечити міста
продовольством, домогтися порядку й
законності.
Невирішеність територіальних питань.
Розкол в українському суспільстві в
результаті різних поглядів на майбутнє
Української держави.
Відсутність парламентського досвіду.
Відсутність власної боєздатної армії, її
малочисельність.
Несприятлива міжнародна ситуація.
Українська держава опинилася у
ворожому оточенні та стала ареною
військових дій.
Відсутність підтримки держав Європи та
США.