Загальна характеристика мікроорганізмів, їх класифікація та морфологія
1/33

Загальна характеристика мікроорганізмів. Їх класифікація та морфологія

1. Загальна характеристика мікроорганізмів, їх класифікація та морфологія

2. Морфологія бактерій

Бактерії (лат. bacteria – паличка) –
це одноклітинні прокаріотичні
мікроорганізми розміром 0,1 – 28
мкм, які часто утворюють
специфічні угруповання.
Найбільш розповсюдженими є
кулясті (коки), паличкоподібні
(циліндричні) та звивисті форми
бактерій.

3. Кулясті бактерії або коки

Кулясті бактерії або коки (лат.
сoccus – ягода, зерно) – мікроби
кулястої (шароподібної),
бобоподібної та ланцетоподібної
форми розміром біля 1 мкм. В
залежності від розміщення клітин
після розмноження коки
поділяються на:
мікрококи ( лат.micros - дрібний) –
поодиноко розміщені кулясті
клітини.

4.

Диплококи (лат. diplo
– подвійний) – група
коків, які після поділу
не розходяться, а
існують парами.
Стрептококи (лат.
streptos. – ланцюг,
намисто) – мікроби,
які після поділу в
одній площині не
розходяться, а
формують ланцюжки.

5.

Тетракоки (гр. tetra - чотири) –
клітини, розміщені по чотири, як
наслідок поділу материнської
клітини в двох взаємно
перпендикулярних площинах.
Сарцини (лат. sarcio – зв’язую) коки розташовані у взаємно
перпендикулярних площинах у
вигляді паків з 8, 16, 32, 64 клітин.

6.

Стафілококи
( лат. staphylоs –
гроно винограду)
– коки, які
діляться в
декількох різних
площинах.
Клітини
розташовуються
хаотично, у
вигляді скупчень.

7. Паличкоподібні бактерії

Розмір
паличкоподібних
бактерій
коливається в
межах 0,8 -11
мкм. Діаметр їх не
перевищує 0,5 –
1,2 мкм.

8. Звивисті форми бактерій

Мають унікальну
зігнуту, хвилясту
чи штопороподібну
форму. У
залежності від
кількості витків,
товщини та
довжини клітини
поділяють на
вібріони, спірили та
спірохети.

9. Вібріони, спірили та спірохети

10. Незвичні форми бактерій

а - тороїди; б бактерії, які
утворюють вирости
(простеки); в бактерія
червоподібної форми;
г ‑ бактеріальна
клітина у формі
правильної
шестипроменевої
зірки

11. Ультраструктура бактеріальної клітини

Бактеріальні клітини є
прокаріотичними живими
системами.
Найсуттєвішою ознакою
прокаріотів є відсутність
структоризованого ядра. Його роль
відіграє нуклеоїд - ядерна
речовина, яка дифузно
розташована в цитоплазмі.

12. Будова бактерії

13. Будова бактерії

1-оболонка; 2 – капсула; 5- джгутики; 7цитоплазматична мембрана; 8 нуклеоїд; 9-рибосоми; 10-цитоплазма

14.

Прокаріотний організм містить
основні притаманні клітинам
еукаріотів елементи: оболонку,
цитоплазму, ядерний апарат,
включення.
У бактерій немає таких органел,
як мітохондрії, апарат Гольджі,
ендоплазматичний ретикулюм,
хлоропласти, мікротільця.

15. Нуклеоїд

складається з однієї
суперспіралізованої дволанцюгової
ДНК діаметром до 2 нм, замкнутої
в кільце, інтегрованої з РНКполімеразою. Довжина цієї
гігантської молекули може сягати
3 мм.

16. Капсула

Захищає мікроб від дії
несприятливих
факторів зовнішнього
середовища,
надає стійкості до
фагоцитозу,
захищає від
проникнення
бактеріофагів,
забезпечує вірулентні
властивості збудників.

17. Джгутики

Забезпечують локомоторну
функцію; їх число, спосіб
розміщення, довжина є
постійними ознаками для певного
виду бактерій.

18. Розташування джгутиків у бактерій

Рис. 2.14. Основні типи розташування джгутиків у бактерій.

19. Лофотрих, перитрих

20. Спороутворення

Запобігають дифузії
та проникненню
речовин із зовні,
більш висока
стійкість до
пошкоджуючих
факторів зовнішнього
середовища і
можливість тривалий
час зберігати свою
життєздатність.

21. Фізіологія мікроорганізмів

Мікроорганізми ростуть,
розмножуються,
продукують ферменти,
токсини та інші біологічно
активні речовини, які
відповідають за регуляцію
функціональної активності
клітин, їх високу
пластичність і здатність
адаптуватись до умов
зовнішнього середовища.

22. Хімічний склад бактерій

Бактерійна клітина складається з
чотирьох основних елементів - азоту,
вуглецю, водню, кисню. Вуглець складає
45-55 % сухого залишку клітини, кисень
- 25-30 %, азот - 8-15 %, водень - 6-8 %.
Ці органогени служать матеріалом, з
якого побудовано всі складові
компоненти клітини: нуклеїнові кислоти,
білки, ліпіди, вуглеводи, численні
ферментні системи тощо.
Залежно від виду бактерії містять від 70
до 90 % води.

23. Хімічний склад бактерій

Білок складає до 55 % сухого залишку
клітини.
Нуклеїнові кислоти (ДНК та РНК) 2530 % сухої маси (генетичний матеріал) .
Вуглеводи становлять 12-20 %
(входять до складу будь-яких структур
клітини, джерело енергії та вуглецю).
Ліпідів до 10% (зумовлюють захисні
властивості клітини, її токсичні
функції ).
Мінеральні елементи

24. Живлення мікроорганізмів

Понад 99 % бактерій належать до
сапрофітів. Вони безпосередньо від
живих організмів не залежать і
живляться за рахунок мертвих
органічних залишків.

25. Дихання бактерій

Це один із шляхів біологічного
окислення, який відбувається з
утворенням молекул АТФ, тобто
супроводжується нагромадженням
енергії.

26. Ріст і розмноження бактерій

Під ростом розуміють
координоване відтворення
бактеріальних структур і відповідно
збільшення маси мікробної клітини.
Розмноження - це здатність
мікробів до самовідтворення, при
цьому збільшується кількість
особин у популяції на одиницю
об'єму середовища.

27. Ріст і розмноження бактерій

Як правило, бактерії розмножуються
простим поділом, що відбувається в
різних площинах.
Бактерії розмножуються у
геометричній прогресії. Якщо вважати,
що за оптимальних умов бактерія
подвоюється кожні 30 хвилин, то за 1
годину їх буде 4, через 2 години - 16,
через 4 - 256, через 15 - мільйони.
Через 35 год їх об'єм становитиме до
1000 м3, а маса – понад 400 т.

28. Культивування бактерій

Для вирощування бактерій у
лабораторних умовах, дослідження
їх різноманітних властивостей,
тривалого зберігання
використовують живильні
середовища.

29. Залежно від потреб середовища поділяються:

універсальні (прості) середовища: м’ясо –
пептонний бульйон (МПБ) та м’ясо –
пептонний агар (МПА). Вони придатні для
культивування багатьох видів бактерій.
спеціальні середовища: кров'яний,
сироватковий агари, сироватковий бульйон
та ін.
елективні середовища, їх використовують
для цілеспрямованого виділення та
накопичення бактерій з матеріалу, який
містить багато сторонніх мікробів
(Леффлера, Плоскірева).
диференціально-діагностичні середовища дозволяють визначити певні біохімічні
властивості мікроорганізмів і здійснювати їх
первинну диференціацію.

30. Ріст мікроорганізмів на живильних середовищах

Колонія - це
видимі
неозброєним
оком скупчення
бактерій на
поверхні або в
товщі живильного
середовища.

31. Бактеріологічна лабораторія

32. Бактеріологічні дослідження

33. Мікроскопи, лабораторний посуд

English     Русский Rules