Similar presentations:
Нуклеїнові кислоти. Класифікація. Будова. Біологічне значення. Нуклеопротеїни
1.
2.
Нуклеїнові кислоти. Класифікація.Будова. Біологічне значення.
Нуклеопротеїни.
3.
Нуклеїнові кислоти це основні субстратижиття; роль в процесі синтезу білка і
формування спадковості; адаптації до
постійних змін умов існування.
Забезпечують збереження і переду генетичної
інформації
беруть участь у її реалізації шляхом
програмування процесів біосинтезу всіх білків в
організмі .
Мономерами НК є нуклеотиди які входять в
склад коферментів, ферментів і тим самим
приймають участь в регуляції обміну речовин, а
також у акумулюванні і трансформації енергії.
4.
ДНКЗбереження і передачі генетичної
інформації, знаходиться в ядрі
клітини.
Молекулярна маса велика, хоча
РНК
і-РНК- переписує ген. інформацію з
ДНК і переносить в рибосому. Є
матрицею для синтезу білка.
т-РНК – транспортує АК до
рибосом.
р-РНК – знаходиться в рибосомах на
яких проходить біосинтез білка.
Молекулярна маса
залежить відносно від маси
організму
і-РНК 500 тис. – 2 млн. Да. 2-3% всієї
РНК т-РНК 75 -90 нуклеотидів. 1620% всієї РНК
р-РНК – 0,5 тис. Да. 88% всієї РНК
Подвійна спіраль
Один ланцюг
Азотисті основи – А,Т,Г,Ц
А,У,Г,Ц
Пентоза= дезоксирибоза.
Рибоза
5.
Пуринові та піримідиновіазотисті основи
6.
Піримідинові та пуринові основи.Лактамна та лактимна форми НК
ПУРИН
7.
Будова пентозD рибоза
2 дезокси D рибоза
8.
Будова нуклеїнових кислотНуклеїнові кислоти, подібно до білків, являють
собою високомолекулярні органічні сполуки,
проте на відміну від білків, які утворюють при
гідролізі
α-амінокислоти,
мономерними
одиницями нуклеїнових кислот є нуклеотиди.
Тому
нуклеїнові
кислоти
називають
ще
полінуклеотидами.
Мономери нуклеїнових кислот — нуклеотиди —
мають також доволі складну будову. При
гідролізі нуклеотидів утворюються вуглевод,
ортофосфорна
кислота
та
гетероциклічні
основи.
9.
Будова нуклеотида та нуклеозида10.
Мінорні азотисті основи5-метилцитозин
Дигідроурацил
4-діурацил
Гіпоксантин
Метильовані А і Г
Роль азотистих основ:
є специфічними сигналами, що відгірають роль
у реалізації генетичної інформації, її
збереження.
входять до складу т-РНК і формуюють її вищі
структури.
11.
Властивості нуклеотидіввходять до складу ДНК і РНК
універсальне джерело енергії
входять до складу коферментів НАД,ФАД, HSKoa
АМФ служить переносником метильної групи у виді Sаденозилметіонін.
Є алостеричними регуляторами ферментів
приймають участь у ролі акцепторів в окиснювальному
фосфорилюванні
виконуюють роль вторинних месенджерів в реалізації
гормонального ефекту (ц. АМФ, ц.ГМФ)
приймають участь в обміні речовин: УТФ- у вуглеводному
обміні, ГТФ- біосинтез білка, ЦТФ- фосфоліпідів
В медицині використовують структурні аналоги нуклеотидів
5-фторурацил- як ХТП
Алопуринол- конкурентний інгібітор ксантиноксидази, при лікуванні
подагри.
12.
Будова ц. АМФ, ц.ГМФ13.
Роль та властивості ДНКЗбережння спадкової інформації
Передавання спадкової інформації з
покоління в покоління
Реалізація генетичної інформації щляхом
експресії генів. (ДНК-і РНК- БІЛОК)
Реакційна здатність ДНК при рН більше 4
Висока в'язкість і оптична активність, ДНК
обертає площину поляризованого світла
Поглинає УФ, при 260 нм.
Денатурація
14.
ДНК (дезоксирибонуклеїнова кислота) –високомолекулярна органічна сполука,
біополімер, мономерами
якого є нуклеотиди
Склад кожного нуклеотида:
• залишок фосфорної кислоти
• дезоксирибоза
• одна з чотирьох азотистих основ: аденін
(А), гуанін (Г), цитозин (Ц), тимін (Т)
15.
Структури ДНКПервинна - послідовність
нуклеотидів у
полінуклеотидному ланцюзі.
Нуклеотиди з’єднуються один з
одним 3-5 фосфодиефірним
зв’язком.
16.
17.
Вторинна структура ДНК18.
Франсіс КрікДжеймс Уотсон
1953 рік. Сформульовано уявлення про структуру та
створено модель ДНК (Ф. Крік, Дж. Уотсон,
М. Уілкінс, в 1962 році отримали Нобелівську премію)
19.
Модель просторової структури ДНК(Уотсона-Кріка)
1. Молекула ДНК складається
з двох полінуклеотидних
ланцюгів, закручених вправо
навколо спіральної осі в
подвійну спіраль
2. Два ланцюги в молекулі
ДНК антипаралельні: один
ланцюг має напрямок 5/→3/,
інший - 3/→5/
20.
Модель просторової структури ДНК(Уотсона-Кріка)
4. Структура ДНК нагадує
гвинтову драбину, бічні
частини якої утворені
цукрофосфатним
каркасом, а східці –
спареними основами
21.
Діаметр біоспіралі 2 нм, відстань між сусідніми нуклеотидами становить 0,34 нм,повний виток подвійної спіралі (десять пар нуклеотидів) має довжину 3,4 нм.
22.
Для молекули ДНК характерніправила Чаргафа:
1. Сума пуринових основ дорівнює сумі
піримідинових основ: А+Г=Т+Ц
2. Г+Т=А+Ц, або (Г+Т)/(А+Ц)=1
3. Правило еквівалентності: А=Т; Г=Ц
23.
Будова хромосомЯдерна ДНК з білками гістонами утворює хроматинові
волокна
24.
Третинна структура ДНК суперспіралізація25.
Рибонуклеїнова кислота (РНК)• більшість молекул РНК
одноланцюгові (у ретровірусів
– дволанцюгові)
• вміст РНК в будь-яких
клітинах у 5-10 разів
перевищує вміст ДНК
26.
Існують три основнітипи РНК:
1) інформаційна (іРНК)
2) рибосомальна (рРНК)
3) транспортна (тРНК)
Є два типи рРНК: один з білками
утворює велику субодиницю рибосоми,
інший – малу субодиницю рибосоми;
Існує до 60 видів тРНК
Всі вони відіграють важливу роль в
процесі розшифрування генетичної
інформації та синтезуються у ядрі під час
транскрипції
27.
Співвідношення кількості різнихтипів РНК у клітинах еукаріот та
їхні функції:
Рибосомальна РНК (80%) – разом з
рибосомними білками утворює
структурний каркас рибосом
Інформаційна РНК (5%) - переносить
інформацію про первинну структуру
білка з ядра від ДНК у цитоплазму до
рибосом
Транспортна РНК (15%) – доставляє
активовану амінокислоту до рибосоми
для включення її в поліпептидний
ланцюг
28.
Т - РНКАнтикодон- триплет нуклеотидів,
має бути комплементарним
кодону на і-РНК.
ЦЦА-ОН група, до якої
приєднується АК.
Дигідроурацилова- має сайт, для впізнавання т-РНК фермента аміноацилтРНК синтетази, при цьому фермент впізнає АК, а потім відповідну т-РНК по
антикодону.
Псевдоуридинова забезпечує зв'язування т-РНК із
рибосомою.
Ф-ція т-РНК полягає у ролі адаптора між АК і і-РНК.
29.
Будова р- РНК30.
РНК еукаріот та прокаріот31.
Дозрівання і- РНК (процесінг),
,
Сплайсинг- вирізання інторнів, і
зшивання екзонів.
Поліаденілування (3 -АМФ)
Кепування ( 5 -кеп)