Дисидентський рух

1.

2.

Дисидент —
людина,
політичні погляди
якої істотно
розходяться з
офіційно
встановленими в
країні, де вона
живе; політичний
інакодумець

3.

Дисидентський рух в
Україні зародився у
сер. 1950-х років як
протест проти
бездержавності,
панування партійнодержавної бюрократії,
утисків національнокультурного життя,
посилення русифікації

4.

Основні напрямки
Самостійницький
Правозахисний
Національнокультурницький
Релігійний

5.

Представники
цього напряму
виступали за
державну
незалежність
України, яку
планували
здобути мирними
засобами

6.

Цей напрям
базувався на
необхідності
духовного і
культурного
відродження
українського
народу, передусім
його національної
самобутності,
історії, традицій,
мови

7.

На захист
невід'ємних прав
людини, за
дотримання
конституції і
законів,
виступали
представники
правозахисного
напряму

8.

Релігійний напрям
відстоював права
віруючих, легалізацію
православної церкови,
протестантських
віросповідань та течій,
повернення відібраних
державою храмів та
відбудову зруйнованих
тощо

9.

Однією з
найпоширеніших
форм спротиву
комуністичному
тоталітаризмові
став так званий
самвидав

10.

Важливою
формою
боротьби
проти
посилення
репресій
були
демонстрації
протесту

11.

У боротьбі проти
дисидентського
руху комуністична
влада
використовувала
весь попередній
арсенал
моральних і
фізичних розправ

12.

Ще одним видом
покарань були
психушки будинки для
божевільних із
жорстоким
режимом, що не
поступався
тюремному

13.

Активно
використовували й
адміністративні
переслідування,
зокрема звільнення з
роботи, виключення
з партії, комсомолу,
творчих спілок,
навчальних
закладів, заборона
публікацій тощо

14.

Ідея
Української
самостійної
соборної
держави —
невмируща