Дисидентський рух в Україні в 60 – 80 р.р

1.

І – (Воропаєва…) – стор.27 (завд.1-4) +
Пояснити
І варіант: номенклатура, системна криза,
депопуляція
ІІ варіант: “косигінські реформи”,
“розвинений соціалізм”, неосталінізм
ІІ – стор.23 - 13*
стор.24 – 14*

2. Дисидентський рух в Україні в 60 – 80 –і рр.

“Народе мій! До тебе я поверну
І в смерті обернуся до життя…”
В.Стус

3.

05.12.1965 р. – перша демонстрація в Москві під правозахисними гаслами
25.08.1968 р. – акція протесту на Червоній площі у Москві проти радянської
Інтервенції в Чехословаччині
70-і роки – вислання з країни відомих правозахисників, діячів культури
Особливість – правозахисний рух
Андрій Сахаров
Олександр Солженіцин

4. Причини активізації дисидентського руху в ІІ половині 60-х рр.

Політичний диктат з центру
Відхід від політики лібералізації і
порушення прав людини
Відсутність демократичних свобод
Релігійні утиски
Репресії проти інакомислячих
Інтервенція радянських військ у
Чехословаччину
1975 р. – Нарада з безпеки та
співробітництва в Європі (Гельсінки)

5. Особливості руху

Загальноукраїнське
явище
Мирний,
ненасильницький
характер
Більш масовий,
організований,
довготривалий у часі
Зв'язки з
громадськістю
Заходу та
правозахисними
організаціями СРСР

6. Течії дисиденства

Національнокультурницька
• Л.Лук’яненко, В.Мороз
Самостійницька
• М.Руденко, П.Григоренко,
Правозахисна В.Чорновіл, С.Хмара
Релігійна
• Й.Тереля, В.Романюк, Г.Вінс,
І.Гель

7. Самостійницька

Л.Лук’яненко
Самостійницька
Валентин Мороз
“Мойсей”
”Хроніка опору”
”Репортаж із заповідника
Берії”

8. Правозахисна течія

9. Релігійна течія

Й.Тереля
Володимир
Романюк
Іван Гель

10.

Іван Світличний
1929-1992 рр.
Валерій Марченко,
1947 – 1984 рр.
Іван Дзюба,
1931 р.
Петро Григоренко
Євген Сверстюк,
1928-2014 рр.
Микола Руденко

11.

http://www.radiosvoboda.org/a/28078631.
html-

12.

Олег Антонов
1906-1984 рр.,
авіаконструктор
Леонід Биков
1928-1979 рр.,
кінорежисер, актор,

13.

Сергій Параджанов,
1924 – 1990 рр.
«Тіні забутих предків»
Фільм отримав 39 міжнародних нагород, 28 призів на
кінофестивалях (із них — 24 гран-прі) у двадцять одній країні.
Параджанову надсилали свої вітання Фелліні, Антоніоні, Куросава, а
польський режисер Анджей Вайда став перед Параджановим на
коліна й поцілував руку, дякуючи за цей шедевр.
«Всі знають, що у мене три батьківщини. Я народився в Грузії,
працював в Україні і збираюся вмирати у Вірменії»