Шістдесятництво. Зародження дисидентського руху. Заняття №17

1.

Заняття № 17
Тема:
Шістдесятництво.
Зародження
дисидентського руху

2.

ПЛАН
Шістдесятництво. Київський клуб
творчої молоді «Сучасник».
Зародження дисидентського руху
в Україні.
Дисидентські організації України.

3.

ПОНЯТТЯ І ТЕРМІНИ:
1958—1961 рр. — Українська
робітничо-селянська спілка (УРСС);
1959— 1964 рр. — Клуб творчої
молоді в Києві;
1964—1967 рр. — Український
національний фронт;
вересень—грудень 1965 р. — праця
І.Дзюби «Інтернаціоналізм чи
русифікація?».

4.

Хрущовська «відлига» породила надії й
принесла розчарування: процес оновлення
суспільства розвивався непослідовно,
молодь прагнула рішучих змін, реформи
М. Хрущова мали поверховий характер, не
торкалися підвалин тоталітаризму.

5.

З поразкою збройної боротьби ОУН—УПА
український національно-визвольний рух не
припинився, він лише набув нових форм.
У другій половині 1950-х рр. в Україні
починають спонтанно виникати підпільні групи
та організації, які намагаються розгорнути
пропагандистську боротьбу.

6.

У 1958 році був прийнятий
закон про зв'язок школи з
життям, за яким, зокрема ,
батьки не мали права
відмовлятися від вивчення
їхніми дітьми російської,
англійської чи німецької мов,
однак могли відмовитися від
української.

7.

На захист
української мови
висловлювався
перший секретар
КПУ П. Шелест,
а також українська
творча
інтелігенція.

8.

Першою “ластівкою” духовного
пробудження в Україні стала публікація у
червні 1955 року в “Литературной
газете”, статті О. Довженка “Мистецтво
живопису і сучасність “, в якій містився
заклик “розширювати творчі межі
соціалістичного реалізму”.
Цей заклик був сприйнятий українською
інтелігенцією як сигнал до пошуку нових
творчих можливостей.

9.

Шістдесятники – плеяда молодих інтелігентів, що
розпочали свій творчий шлях на межі 50 – 60-х років, одразу
привернувши до себе увагу не лише талантом, а й
мужністю, громадянською позицією та національною
гідністю.
перекладачі
художники
критики
прозаїки
Серед них:
поети
науковці
студенти
робітники різних
переконань та поглядів
Їх об'єднувала:
небайдужість до болючих
проблем, що постала перед
суспільством у переломний
час;
активна життєва позиція;
інтерес до минулого України;
намагання змінити на
краще її майбутнє.

10.

МЕТА:
Оновлення радянського
суспільства
Відродження української
мови
Піднесення національної
самосвідомості

11.

Важливе місце серед молодих поетів
належало
В. Симоненку,
Л. Костенко, а також І. Драч,
М. Горинь, В. Стус, М. Холодний та
інші.

12.

ОРГАНІЗАЦІЇ:
1959 рр. – клуб творчої молоді
“Сучасник” у Києві на чолі з Л.Танюком.
Учасники: І.Драч, А.Горська,
М.Вінграновський, І.Світличний та ін.
1962 р. – клуб творчої молоді
“Пролісок” у Львові на чолі з М.Косівим.
Учасники: брати Горині, Г.Чубай,
І.Стасів та ін.

13.

ДІЯЛЬНІСТЬ:
Пропагування українських
народних традицій
Організація мистецьких
гуртків
Організація вечорів пам’яті
видатних українців
Пошук місць масових
поховань жертв
сталінського терору.

14.

Ліна Василівна Костенко –
поет, письменник, публіцист, критик,
відомий громадський діяч.
...Бо хто за що, а ми за незалежність.
Отож нам так і важко через те.
Л.Костенко

15.

ВАСИЛЬ СТУС
"Народе мій! До тебе я поверну,
і в смерті обернуся до життя..."
Український поет,
перекладач, прозаїк,
літературознавець,
правозахисник. Один
із найактивніших
представників
українського
культурного руху
шістдесятників.
Герой України.

16.

ІВАН ДРАЧ
український поет, перекладач, кіносценарист, драматург,
державний і громадський діяч. Герой України.
Один із засновників Народного руху України.

17.

ІВАН ДЗЮБА
Український літературознавець,
критик, громадський діяч, дисидент
радянських часів, Герой України,
академік НАНУ, другий Міністр
культури України (1992—1994),
голова Комітету з Національної
премії України імені Тараса
Шевченка (1999—2001).

18.

СЕРГІЙ ПАРАДЖАНОВ
Відомий вірменський і український
кінорежисер, народний артист УРСР
(з 1990), лауреат Державної премії України
ім. Т.Шевченка
(1991, посмертно).

19.

АЛЛА ГОРСЬКА
Українська художницяшістдесятник і відомий діяч
правозахисного руху 60-х років в
Україні.

20.

На Станіславщині (Івано-Франківщині) у поезії
та прозі активно виступали діячі молодого
покоління – Дмитро Павличко, Роман Іваничук, у
живописі – Опанас Заливаха.
Дмитро Павличко
Опанас Заливаха
Роман Іваничук

21.

Дисидент – інакодумець,
відступник від панівної
ідеології, розкольник.
Дисидентський рух- рух,
учасники якого в СРСР
виступали за демократизацію
суспільства, дотримання прав
і свобод людини, в Україні —
за вільний розвиток
української мови та культури,
реалізацію прав українського
народу на власну
державність.

22.

ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ
ДИСИДЕНТСЬКОГО РУХУ:
Лібералізація режиму,що привела до активізації
національно визвольної боротьби.
Антикомуністичні виступи в країнах Східної
Європи(Угорщина,Польща,Чехословаччина)
Правозахисний рух, спричинений прийняттям
Декларації прав людини(1948)
Монопольна влада партійно-радянської
бюрократичної верхівки.
Постійні утиски та обмеження національного та
культурно-духовного життя,русифікація.
Припинення збройної боротьби ОУН та УПА
привело український національно-визвольний рух
у форми пропагандистської боротьби.

23.

Тоталітарний характер радянської системи.
Антикомуністичні виступи у країнах
Східної Європи

24.

ФОРМИ БОРОТЬБИ ДИСИДЕНТІВ
•Протести , звернення на адресу керівників
країни , “відкриті листи ” до ООН.
•Вивішування жовто-блакитних прапорів.
•Створення дисидентських організацій.
•Акції солідарності з іншими народами,які
постраждали від тоталітарної системи.

25.

ФОРМИ БОРОТЬБИ ДИСИДЕНТІВ
•Поширення нелегальної літератури,
листівок (самвидаву).
Найвідоміші праці:
•Л.Самусь - “Чорні дні мого існування
”- спогади про ув'язнення в ГУЛАГу;
•І.Дзюба - “ Інтернаціоналізм чи
русифікація?”(1965)
•І. Світличний. “ Українська
інтелігенція перед судом КДБ”матеріали про “ справу юристів ” , або
суд над УРСС.
Саме І.Світличний був головним
організатором самвидаву в Україні.

26.

Першим грунтовним
узагальненням ідей
українського
опозиційного руху
стала праця І. Дзюби
«Інтернаціоналізм чи
русифікація?»
(1965 р.)

27.

З книги І. Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація?»
«От і радіємо з денаціоналізації десятків народів, з успіхів русифікації,
того, що мовляв понад десять мільйонів неросіян в Союзі, за останнім
переписом назвали «рідною» російську мову і зреклися своєї мови. І
ставимо це в заслугу «великому и могучему русскому языку»,
забуваючи, що всі великі росіяни вбачали велич і красу своєї мови
зовсім не в її нібито здатності витісняти й заміняти собою інші і
славили її лише тоді й остільки, коли й оскільки йшлося про
обстоювання її для себе, а не поширення її на інших.
...Щоб десятки націй СРСР «добровільно» відмовилися від своєї мови
й національності, для цього потрібно дуже багато, непомірно багато
неправди й несправедливості. Бо ж в атмосфері правди й
справедливості безглузда й дика сама постановка такого питання,
такої мети: спеціально відмовлятися, цілим народом відмовлятися від
своєї мови. ...Потрібно багато несправедливості і неправди щодо
минулої історії цих народів, щодо марксизму-ленінізму, щодо суті
комунізму, щодо характеру тих процесів, які відбуваються на наших
очах».
Запитання
1. Чи можна назвати автора ворогом компартійної системи і
дисидентом?
2. Яку основну ідею виголошує автор?

28.

ДИСИДЕНТСЬКІ ОРГАНІЗАЦІЇ УКРАЇНИ
1950-ПОЧАТКУ1960-Х РОКІВ.
Реалістичний робітничий гурток демократів
(Донбас, 1956)
Лідери:Є. Доніченко
Мета:
•Демократизація СРСР.
•Створення багатопартійної системи.
•Вільні вибори.
•Передання землі селянам.
Діяльність: Рукописний часопис “Свободное
слово”

29.

ГРУПА «ОБ’ЄДНАННЯ»
проіснувала від 1956 до 1959 р. (Львів)
15 активних учасників (Я. Гасюк,
Б. Христинич та інші).
складалася з колишніх політв’язнів, ідейно
була близька до ОУН.
Девіз : «Смертні ми люди — справа
безсмертна, Віримо в святість її!».
Мета: Незалежність України.
Діяльність:Поширення листівок.

30.

Український національний
комітет(Львів,близько 1960)
Лідери: Б. Грицина , І.Коваль.
Мета:
•Незалежність України
•Ліквідація колгоспів
•Виселення за межі України інших націй.
•Демократичні свободи.
Діяльність: Поширення
листівок,самвидаву;у майбутньомуорганізація збройної боротьби . Комітет мав
розгалужену мережу підпільних груп.

31.

1959 році
сформувалася
Українська
робітничоселянська спілка
на чолі з
Л. Лук’яненком
Л. Лук’яненко та
І. Кандиба – засновники УРСС

32.

УКРАЇНСЬКА
РОБІТНИЧО-СЕЛЯНСЬКА СПІЛКА (УРСС)
першочергове
завдання - вироблення ідейних засад
руху.
серед учасників групи не було єдності в цьому питанні:
одні пропонували марксизм-ленінізм, інші категорично
це відкидали.
завдання спілки — несиловими методами
домогтися виходу України зі складу СРСР,
утворивши незалежну демократичну державу.
спілка мала політичну програму й об’єднувала майже
30 осіб.

33.

УКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ФРОНТ
найбільша й найкраще теоретично й практично
підготовлена підпільна організація -(УНФ).
об’єднувала майже 150 осіб.
створення УНФ пов’язане з іменем
Д. Квецька.
організація уявлялась як широкий
загальнонаціональний і антиколоніальний рух.
діяльність організації розпочалася з випуску
самвидавом журналу «Воля і Батьківщина».
протягом 1964—1966 рр. було видано 16 номерів
журналу, 96 примірників.
напередодні ХХІІІ з’їзду КПРС члени УНФ звернулися
до його учасників із меморандумом.
головною метою своєї діяльності УНФ
проголошувала здобуття незалежності України.

34.

Дисиденти сприяли формуванню суспільної
свідомості, заснованої на демократичних
цінностях.
Боротьба дисидентів прискорила кризу
радянської системи.
Дисиденти зберегли традиції національно –
визвольної боротьби українського народу,
поставили за мету вихід України зі складу СРСР
Євген Сверстюк
(1928-2014)
Український письменник, філософ, засновник та
з 1989 незмінний редактор православної газети
«Наша віра». Доктор філософії. Автор одного з
найважливіших текстів українськогосамвидаву —
«З приводу процесу над Погружальським».

35.

Сьогодні я дізналась…
Мене здивувало…
Тепер я можу…
Я зрозуміла…