Алергія. Визначення алергії та етіологія (класифікація алергенів)

1.

Тема: АЛЕРГІЯ
1. Визначення алергії та етіологія
(класифікація алергенів).
2. Типи алергічних реакцій.
3. Патогенез алергії. Аутоалергія.
4. Анафілаксія та її механізми.
5. Ідіосинкразія. Застосування алергічних
реакцій у ветеринарній медицині

2.

Причина алергічного нон’юнктивіту: пильця рослин, домашня пиль,
косметика і парфюмерія, перхоть, шерсть, пух, розчини для обробки
контактних лінз

3. Що спільне і яка різниця між імунітетом і алергією? Коли виникає алергія? Спільним є захисна функція і активуються імунні механізми, задача

на
очищення організму за рахунок зв’язування антигена;
- при імунітеті не ушкоджуються тканини, клітини, при алергії –

4.

5. Алергія (від грец. allos – інший, ergon – дія) – це особливий вид імунологічної реактивності і проявляється у вигляді підвищеної, якісно змінено

Алергія (від грец. allos – інший,
ergon – дія) – це особливий вид
імунологічної реактивності і проявляється у
вигляді підвищеної, якісно зміненої реакції
організму у відповідь на дію певних антигенів
Відень,
або гаптенів і призводить до запалення, Австрія
спазму бронхіальних м’язів, некрозу і шоку.
Клеменс
Термін “Алергія” вперше запропофон
Пірке
нований Пірке і Шиком (1905р.)

6. АЛЕРГЕНИ

Алергени
– речовини антигенного
походження, що викликають алергію.
Ступінь та різноманітність прояву
алергічних реакцій залежать від структури та дози
алергену, шляхів надходження в організм
(аліментарний, респіраторний,контактний,
парентеральний), спадкової чутливості та стану
фізіологічних систем.

7. АЛЕРГЕНИ

В залежності від походження:
1. Екзогенні:
-
-
-
-
рослинного походження – пилок, плоди,
листя, кора, коріння);
тваринного походження – сироватка крові,
шерсть, пух, лупа;
побутові речовини – мийні засоби, побутовий пил, синтетичні вироби;
лікарські препарати;
біологічні – віруси, бактерії
та їх продукти

8. 2. Ендоалергени: - природні – кришталик ока, нервова тканина, колоїд щитоподібної залози; - набуті – антигени, які виникають в організмі під

2. Ендоалергени:
- природні – кришталик ока, нервова
тканина, колоїд щитоподібної залози;
- набуті – антигени, які виникають в
організмі під впливом високих
температур, дії хімічних сполук (йод),

9.

Домашній клещ. Хітінова
оболонка кліща — один із
основних алергенів домашньої
пилі
Пильця рослин
В хімічному відношенні алергени – ліпопротеїди,
складні вуглеводи, прості хімічні сполуки

10.

11.

Красота спасет
мир, а вот
пыльца - один из
основных
аллергенов, так
что не всем
уготовано
спасение …….

12. Гаптени – низько-молекулярні хімічні сполуки, які не здатні утворювати антитіла, але здатні вступати в реакції з наявними антитілами

13. КЛАСИФІКАЦІЯ АЛЕРГІЧНИХ РЕАКЦІЙ

Перша класифікація була
запропонована Куком у 1930 році:
- алергічні реакції негайного типу
(виникають через 15-20 хв.):
А) взаємодія гуморальних антитіл і гуморальних антигенів
(анафілаксія, сироваткова хвороба, бронхіальна астма);
Б) взаємодія гуморальних антитіл і клітинних антигенів – місцеві
реакції негайного типу (Артюса, Овері, Шварцмана)
- алергічні реакції сповільненого типу
(через 1-3 доби) і вирішальну роль
відіграють Т-лімфоцити

14. АЛЕРГІЧНА РЕАКЦІЯ НЕГАЙНОГО ТИПУ

15. АЛЕРГІЧНА РЕАКЦІЯ СПОВІЛЬНЕНОГО ТИПУ

Утворюється комплекс із лімфоциту (1) і клітини-мішені (2), яка має
алерген (3) Виділяються різні лімфокіни — інтерлейкін -2,
хемотаксичний фактор, який викликає хемотаткис лейкоцитів,
ушкоджуються сусідні клітини

16. 1. Анафілактичний тип – антитіло сорбується на клітині, антиген надходить, особливо агтитген взаємодіє з Ig E i Ig G, які сорбуються на тканинни

1. Анафілактичний тип –
антитіло
сорбується на клітині, антиген надходить, особливо
агтитген взаємодіє з Ig E i Ig G, які сорбуються на
тканинних базофілах і в подальшому дегрануляція
базофілів

17. АКТИВАЦІЯ ТКАНИННИХ БАЗОФІЛІВ

НОРМАЛЬНА
КЛІТИНА
АКТИВАЦІЯ
(ЧЕРЕЗ 5 СЕК.)
АКТИВАЦІЯ
(ЧЕРЕЗ 60 СЕК.)

18.

2. Цитотоксичний тип – антиген
компонент клітини, а антитіло надходить . Пряме
ушкодження клітин антитілом, активація комплемента,
активація фагоцитозу.
комплемент (2) зображений у виді
напівліній. В результаті активації
комплемент викликає пошкодження
мамбрани клітини-мішені, що
призводить до лізису

19. 3. Реакції типу феномена Артюса

Ні антиген (1), ні антитіло (2) не є компонентом клітини і
утворення комплексу антиген-антитіло у крові і
міжклітинній рідині. Комплекси осідають на стінку судин і
біля них, на ньому фіксується комплемент (3).
Порушується мікроциркуляція, і вторинному ушкодженню
тканини, до некрозу.

20. 4. Реакції сповільненої гіперчутливості

З антигеном взаємодіють
Т-лімфоцити
IV тип пов’язаний з
тим, що сенсибілізовані
антигеном
Тклітини при повторній
зустрічі з тим же
антигеном
виділяють
цитокіни.
Цитокіни
викликають
запалення, а також активують
макрофаги, які вивільнюють медіатори запалення. Т-лімфоцити на
своїй мембрані мають
структури,
аналогічні
антитілам

21. Патогенез алергії: 1. Стадія імунобіологічних реакцій 2. Стадія патобіохімічна – накопичуються БАР,активується комплемент і руйнює мембра

Патогенез алергії:
1. Стадія імунобіологічних
реакцій

22.

Анафилаксия Актибная
сенсибилизация
дни
1-й
Подкожн
о
0,001см
14» и
15
й
Пассивная сенсибилизоиия
I
Десенсибил
изация
I
Лодкожна
0.0)'снз,
Разрешающая инъекция
Шок                                                   Шок
Рис. 13. Активная и пассивная анафилаксия (схема).

23.

24. Патогенез алергії

Є 3 стадії
специфічни
х реакцій
Патогенез алергії
імунологічна
розвивається на 10-14
день
характеризується
підвищеною чутливістю,
або сенсибілізацією до
потрапившого в організм
антигену. Зберігається на
протязі 2 міс у тв.
Відбувається посилення
фагоцитарної активності
ретикуло- ендотеліальної
системи, починається
плазматизація лімф. кл.і
утворюються антитіла.
патохімічна
хар-ся утворенням
комплексу алергенантитіло, що
активізує
комплемент, який
руйнує мембрани
кл і зумовлює
виділення БАР
,активізує фактор
Хагемана,
фагоцитарну
активність
лейкоцитів,що в
свою чергу
призводить до змін
в організмі.
Патофізіологічна
Внаслідок ушкодження тк.
гуморальними антитілами
і лімфоцитами кіллерами,
в тк. нагромаджується
велика к-ть БАР. Зміни в
орг-мі:
ССС- тиск спочатку
зростає, потім
знижується внаслідок
паралічу судинорухового
центру.
Спазм гладеньких м'язів
бронхів і накопичення
секрету бронх.залоз
призводить до емфіземи
(шоковий орган). Тромбоз
у периферичних судинахактивація фактору
Хагемана

25.

26. Аутоантитіла – специфічні імунні глобуліни, що виробляються у відповідь на дію аутоантигенів і спрямовані на власні клітини та тканини ор

Аутоантитіла – специфічні імунні глобуліни,
що виробляються у відповідь на дію аутоантигенів і
спрямовані на власні клітини та тканини організму.

27.

Застосування алергічних реакцій
у ветеринарній практиці
Застосування туберкулінових і малеїнових проб
відбувається з діагностичною метою і ґрунтується
на здатності сенсибілізованих тв. відповідати на
повторне нанесення гуморального антигену. Через
6-12 год у місці ін'єкції антигену з'являється
болюче, гаряче припухання, що через 24-48 год
досягає максимуму.
Малеїн застосовується коням на третю повіку при
позитивній реакції спостерігається запальний
процес, кон'юнктивіт.

28.

Параалергія і гетероалергія
Це реакції подібні до алергії, але які не мають імунологічної стадії і не
утворюють комплекс алерген- антитіло.
В механізмі лежить здатність речовини викликати виділення БАР при дії на
клітини.
До таких реч. належать лібератори гістаміну, мікроорганізми і їх токсини,
деякі лікарські препарати, кормові рослини.
Моделлю місцевої параалергії є феномен Шварцмана:
Спричиняють в/шк введенням кролю 1 антигену, а через добу в/в іншого
антигену. на місці попереднього введення спостерігають геморагічнонекротичне запалення. Доказом ,що р-я не є специфічною є факт, що
ін'єкції містять різні антигени.
Моделлю загальної параалергії є феномен Санареллі:
В/в вводять несмертельну дозу ендотоксину холерного вібріону, а ч/з добу
– фільтрат кишкової палички. Як відповідь - анафілактичний шок:
крововиливи в ШКТ, тромбоз дрібних судин печінки і нирок, некроз
печінки , міокарда.