Імунопатологічні процеси. Алергія (лекція № 3)

1.

1. Поняття про імунокомпетентну систему.
2. Імунодефіцитний стан, характеристика, види.
3. Алергія, класифікація, причини, механізми розвитку.
4. Алергійні реакції негайного і сповільненого типу.

2.

це сукупність органів, тканин і клітин, які забезпечують захист
організму від чужорідних агентів
ЦЕНТРАЛЬНІ ОРГАНИ
ПЕРИФЕРИЧНІ ОРГАНИ
Кістковий мозок;
Селезінка;
Вилочкова залоза;
Лімфатичні вузли;
Лімфатичні
фолікули
кишечника
(аналог сумки
Фабриція у птахів)
Мигдалики;
Лімфатична
тканина травного
каналу
Головною функцією імунної системи є підтримання
антигенного гомеостазу в організмі

3.

ІМУНІТЕТ – це спосіб захисту організму від живих тіл і речовин, які
мають ознаки чужорідної генетичної інформації (антигенів)
Реакції імунітету здіснюються імунокомпетентними клітинами:
Т- і В-лімфоцитами та макрофагами
Антигени в організмі
викликають:
• утворення антитіл;
• стимуляцію
специфічних клітинних
реакцій;
• формування
імунологічної
толерантності;
• створення імунологічної
пам’яті
стовбурова клітина
Лімфатичний
вузол
Т- лімфоцити
В -лімфоцити
Ферменти, руйнуючи віруси,
чужорідні білки
БАКТЕРІЇ

4. Фагоцитоз (грец. phagein – пожирати + грец. kytos – клітина + osis-процес, стан) – активний біологічний процес який

заключається в розпізнаванні, поглинанні і
внутрішньоклітинній деструкції чужорідного матеріалу
спеціалізованими клітинами – фагоцитами (макрофагами).
Стадії фагоцитозу
Стадія
зближення
Стадія
прилипання
Стадія
поглинання
Стадія
перетравлювання

5.

Класифікація імунітету:
• вроджений
• набутий
клітинний
гуморальний
Особливості
Вродженого імунітету:
o Реакція неспецифічна;
o Негайна максимальна
реакція після зіткнення з
антигеном;
o Немає імунологічної
пам’яті;
o Виявляється у всіх
живих організмах.
Набутого імунітету:
Реакція специфічна
відповідно до антигену;
Між контактом і
відповіддю є латентний
період;
Виникає імунологічна
пам’ять;
Виявлений тільки у
деяких організмів.

6.

КЛІТИННИЙ
ІМУНІТЕТ
(Т-лімфоцити)
Іg E Ig D
ГУМОРАЛЬНИЙ
ІМУНІТЕТ
(В-лімфоцити,
імуноглобуліни)
Гуморальний імунітет шукає чужорідні структури в позаклітинному
просторі крові. При його ослабленні виникають тривалі рецидивуючі
інфекції.
Клітинний імунітет руйнує особливі клітини (бактерії, віруси, грибки,
пухлини). При його ослабленні виникають часті одні й ті ж хвороби.

7.

Дисфункція

8. Імунологічна недостатність – це вроджений або набутий дефект імунної системи, що виявляється нездатністю організму повноцінно

здійснювати реакції гуморального і (або)
клітинного імунітету.
Первинна імунологічна
недостатність (вроджена, спадкова)
Гуморальна,
або В-клітинна
Клітинна,
або Т-клітинна
• синдром Ді Джорджі –
• агаммаглобулінемія
вроджена
Брутона
аплазія вилочкової
• загальний варіабельний
залози
імунодефіцит
• синдром Незелофа –
• селективний дефіцит
алімфоцитоз
імуноглобулінів
Комбінована
• важкий комбінований
імунодефіцит
(швейцарський тип)
• синдром Луї-Барр
• синдром Віскотта Олдрича

9.

Гіпоплазія загрудинної залози – синдром Ді Джорджі (відсутні Т- лімфоцити),
діти народжуються з дефектами щитоподібної залози і судин (частіше дівчатка)
Синдром Незелофа – на грунті ранньої атрофії тимуса і лімфатичних вузлів
(лімфопенія, зниження Т-лімфоцитів, гнійні процеси, смерть в перші місяці )
Первинна агаммаглобулінемія Брутона – відсутність В – лімфоцитів,
клітинний імунітет не порушений (хлопчики, спадкування по Х - хромосомі)
“Швейцарський тип” характеризується лімфопенією і гіпогамаглобулінемією.
тимус і лімфатичні вузли недорозвинені, рецидивуючі інфекційні хвороби.
Синдром Луї- Бар - загрудинна залоза дуже мала, відсутній IgA,(атаксія,
розширені периферичні судини, рецидивуючі інфекції, злоякісні пухлини)

10.

1. Масивне ураження кісткового мозку (пухлина);
2. Гострі і хронічні інфекційні хвороби (грип, кір, туберкульоз);
3. Іонізуючі промені;
4. Видалення тимусу (пухлина);
5. Хронічний лімфолейкоз (порушення В-системи);
6. Голодування, опіки, хронічна ниркова недостатність;
7. Тривале лікування цитостатиками, глюкокортикоїдами,
променева терапія;
8. Старіння;
9. Стрес;
10. Дефіцит білків, вітамінів.

11.

- СИНДРОМ НАБУТОГО ІМУНОДЕФІЦИТУ
Викликається вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ).
Пошкоджує імунокомпетентні клітини – Т-хелпери і макрофаги.
При нашаруванні вторинної інфекції ВІЛ активується –
пригнічуються всі ланки імунітету і протипухлинний імунітет.

12.

ПАТОГЕНЕТИЧНА СХЕМА СНІДу

13.

14.

Це підвищена та якісно змінена
імунологічна реакція організму
на дію речовин антигенної
природи, яка супроводжується
пошкодженням тканин, виникає
запалення, спазм бронхів, некроз,
розлади системи кровообігу, шок.

15.

Алергени – речовини, що викликають алергію
ЕКЗОГЕННІ (зовнішні)
АЛЕРГЕНИ:
МІКРОБНІ – ТОКСИНИ;
РОСЛИННІ – ПИЛОК;
ТВАРИННІ – ЕПІДЕРМІС,
ШЕРСТЬ, ПІР’Я;
ПОБУТОВІ – ПИЛ, МИЮЧІ
ЗАСОБИ, КОСМЕТИКА;
ПРОМИСЛОВІ – ЛАКИ, ФАРБИ.
ЕНДОГЕННІ (внутрішні)
АЛЕРГЕНИ:
- Власні тканини організму
(мозок, кришталик, статеві
залози, щитоподібна залоза)
- Змінені білкові молекули
організму (під впливом
високих чи низьких
температур, іонізуючого
опромінення)
Гаптени – речовини без антигенних властивостей.
Самостійно не викликають утворення антитіл, але роблять це в
сукупності з іншими білками (пеніцилін, ацетилсаліцилова
кислота).

16.

Алергічний дерматит на
левоміцетиновий спирт

17.

І. ІМУНОЛОГІЧНА СТАДІЯ
(розпізнавання антигена, утворення антитіл, фіксація на клітинах
комплекса “антиген-антитіло”, сенсибілізація організму)
Сенсибілізація – підвищення чутливості організму і бурхлива
реакція на повторне введення антигену).
ІІ. БІОХІМІЧНА СТАДІЯ
(утворення біологічно активних речовин -медіаторів алергії:
гістамін, серотонін, гепарин- викликають набряк, біль,свербіння)
ІІІ. ПАТОФІЗІОЛОГІЧНА СТАДІЯ
(пошкодження клітин, тканин, органів:
розлади кровообігу – зниження АТ, набряки, зміна роботи серця;
розлади дихання – спазм бронхів, зниження вентиляції, гіпоксія;
зміни крові – порушення згортальної і протизгортальної системи;
зміни нервової системи – біль, печіння, свербіж)
Морфологічним проявом в тканинах є імунне запалення.

18.

Класифікація алергічних реакцій за Кумбсом і Джелом
(за особливістю імунологічної стадії):
1. Анафілактичні реакції – підвищена і якісно змінена
чутливість організму до повторного парентерального
введення чужорідного білка. Після першого контакту з а/г
утворюються Ig E.
Загальна анафілаксія – анафілактичний шок.
Місцева реакція – атопічна бронхіальна астма, поліноз,
кропивниця, набряк Квінке.
2. Цитотоксичні реакції – антигени фіксовані на клітинах органів і
до них утворюються антитіла (аутоімунні хвороби –
гломерулонефрит, міастенія, гемолітична анемія).
3. Імунокомплексні реакції – при тривалих контактах організму з
надлишком антигенів (хронічні інфекційні хвороби,
астматичний бронхіт, сироваткова хвороба).
Комплекси а/г-а/т утворюються в крові і міжклітинній рідині.
Антитілами є Ig M та Ig G.

19.

4. Реакції гіперчутливості сповільненого типу – здійснюються
Т-лімфоцитами, які продукують лімфокіни (алергія на бактерії,
віруси,грибки, контактний дерматит, відторгнення трансплантату,
протипухлинний імунітет, проба Манту).
5. Стимулюючі реакції – взаємодія антитіл (Ig G) з клітинами
призводить до стимуляції їх функцій (автоімунний тиреоїдит,
тиреотоксичний зоб).
Класифікація алергічних реакцій за часом виникнення (клсифікація Кука):
І. Алергічні реакції негайного типу – виникають від кількох хвилин
до кількох годин від повторного контакту з алергеном (анафілактичні,
цитотоксичні, імунокомплексні). Активуються медіатори алергії :
гістамін, серотонін, гепарин, арахідонова кислота – при
анафілаксії,
компелмент (білки плазми) і протеолітичні ферменти – при
цитотоксичних,
кініни – при імунокомплексних.
ІІ. Алергічні реакції сповільненого типу – виникають через 2-3
доби. Активуються Т-хелпери і Т-кілери, виділяються лімфокіни.

20.

Прояви патофізіологічної стадії:
Серцево-судинна система: стенокардія, екстрасистолія,
пароксизмальна тахікардія, васкуліт.
Кров: гемолітична анемія, гранулоцитопенія, тромбоцитопенія,
геморагічний синдром.
Дихальна система: бронхіальна астма, алергічний риніт,
кашель, кровохаркання,задишка, фіброз легень, туберкульоз.
Сечова система: гломерулонефрит.
Ендокринна система: інсулінозалежний ЦД, аутоімунний
тиреоїдит, хвороба Аддисона.
Нервова система: енцефаломієліт, алергічний неврит.
Десенсибілізація – штучна імунодепресія для запобігання алергічних
реакцій або усунення їх проявів. Види:
1. Специфічна – за методои Безредки (при введенні лікувальних сироваток)
2. Неспецифічна – ліки, що гальмують активність медіаторів алергії або
зменшують пошкодження клітин (десенсибілізуючі, антигістамінні,
спазмолітики, опромінення, імунодепресанти)

21.

Алергічна контактна екзема на обличчі,
спричинена пеніциліном: висипка на
еритематозному фоні.

22.

Алергічний кон’юнктивіт

23.

Алергічний дерматит, викликаний маз’ю, що містить ментол

24.

виникають при імунній відповіді
проти власних клітин – антигенів.
Пошкодження клітин при
аутоімунних захворюваннях
викликане і гуморальною і
клітинною гіперчутливістю
Для великої кількості аутоімунних
хвороб прослідковується родинна
схильність