Як реагувати на дитячу допитливість

1. Як реагувати на дитячу допитливість?

ЯК РЕАГУВАТИ НА ДИТЯЧУ
ДОПИТЛИВІСТЬ?
ПЛАН
«ДОПИТЛИВІСТЬ – ШЛЯХ ДО ПІЗНАННЯ»
ЩО ТАКЕ ПІЗНАВАЛЬНА АКТИВНІСТЬ ТА СПОСОБИ ЇЇ РОЗВИТКУ
ЗАПИТАННЯ «ЧОМУЧОК» І ЯК ПРАВИЛЬНО НА НИХ ВІДПОВІДАТИ
ТРЕНІНГ «ВИХОВУЄМО ЧОМУСИКІВ»
ПОРАДИ БАТЬКАМ ПРО СЕКРЕТИ БЕСІДИ «Я ЧОМУЧКА – ТИ ЧОМУЧКА»

2. мета зборів :

МЕТА ЗБОРІВ :
налагодити взаємодію дошкільного закладу з батьками;
формувати у батьків модель позитивних стосунків у вихованні дітей;
спонукати батьків до вільного невимушеного спілкування;
надати батькам рекомендації щодо формування у дітей цікавості та допитливості;
створити умови для доброзичливих дружніх стосунків між батьками групи.
Форма проведення:
круглий стіл.
Учасники: фахівці, вихователі, батьки
Підготовча робота:
анкетування «Чи знаєте ви свою дитину?»
пам'ятки для батьків «Мистецтво відповідати на дитячі запитання»

3. Організація та мотивація продуктивної діяльності

ОРГАНІЗАЦІЯ ТА МОТИВАЦІЯ ПРОДУКТИВНОЇ
ДІЯЛЬНОСТІ
Вправа «Очікування»
«Пісочний годинник»
• Учасники круглого столу пишуть на
«піщинках» свої очікування і
прикріплюють біля верхньої частини
годинника.

4. Вправа «Ланцюжок»

ВПРАВА «ЛАНЦЮЖОК»
Учасники стають у коло, і кожен представляє себе,
продовжуючи фразу: «Моя дитина сказала б про
мене, що…»
Варіанти речень:
Я відчуваю себе щасливою, коли…
Я мрію про те, коли…
Я люблю, коли…

5. Однією з головних особливостей дітей дошкільного віку є допитливість або наявність пізнавального інтересу, які проявляються в

Теоретична частина:
Однією з головних особливостей дітей
дошкільного віку є допитливість або наявність
пізнавального інтересу, які проявляються в
питаннях, особливо на п'ятому році життя. Саме в
цьому віці дітей називають «чомучками». Основою
дитячих питань є активна розумова діяльність.
Починаючи з 4-5 р. у дітей з'являється
величезна
кількість
пізнавальних
питань.
Наприклад: «Чому хмари пливуть по небу?» або
«Чому
у
дуба
криві
гілки?».
З 6-7 років, як свідчать вчені, кількість питань
зменшується. Одні вчені пояснюють це тим, що
дитина сама намагається знайти відповідь, маючи
вже певний життєвий досвід і досвід роздумів. Інші
вчені вважають, що кількість питань зменшується
тому, що дорослі не вміють відповідати на
запитання дітей, тим самим гублять допитливість.
виступи фахівців

6. Психологи Сорокіна і Рубенштейн виявили різні мотиви дитячих запитань, і на цій основі розділили дитячі питання на дві групи:

Психологи Сорокіна і Рубенштейн виявили різні
мотиви дитячих запитань, і на цій основі розділили
дитячі питання на дві групи:
1 група. Пізнавальні запитання.
Наприклад: «Чому у ялинки взимку
зелені голки?», «Чому жінки носять
підбори?» і т.д. Діти запитують про
усе: про взаємини дорослих, про
космос, про Бога. Дітей найчастіше
цікавить щось таємниче, загадкове
і світ дорослих.
• 2 група. Комунікативні питання.
• Наприклад: «Що ти робиш?»
Дитина чудово знає відповідь,
але ставить питання для того,
щоб увійти в контакт.

7. Вправа «Дайте оцінку»

ВПРАВА «ДАЙТЕ ОЦІНКУ»
Мета: Навчити правильно спілкуватися з дітьми, виявити помилки
та недоліки, проаналізувати їх.
Час: 10 хвилин.
Хід вправи: Батьків треба об’єднати у декілька груп в залежності
від кількості учасників зборів. Задається проблемна ситуація.
Пропоную запитання, яке поставила психологові одна мама:
«Моєму синові виповнилося 5 років і останнім часом він
постійно ставить безглузді запитання. Наприклад, чому права
рука називається правою, а не лівою тощо. Уся наша родина
вже стомилася від його підвищеної допитливості. Порадьте,
як правильно поводитися адже ігнорувати запитання
шкідливо для розвитку дитини».
Кожна група має по черзі надати поради. Потім усі разом
аналізують результати та визначають, як все ж таки краще
спілкуватися.

8. Дискусія «скринька запитань» Питання для обговорення пропонуються батькам заздалегідь. Листочки із запитаннями складаються в

ДИСКУСІЯ «СКРИНЬКА ЗАПИТАНЬ»
ПИТАННЯ ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ ПРОПОНУЮТЬСЯ БАТЬКАМ ЗАЗДАЛЕГІДЬ.
ЛИСТОЧКИ ІЗ ЗАПИТАННЯМИ СКЛАДАЮТЬСЯ В КОРОБКУ (СКРИНЬКУ)
• Про що запитує Ваша дитина?
• Які питання дитини ставлять Вас в глухий
кут?
• Як, на Вашу думку, правильно
відповідати на дитячі запитання?
• Відповіді на які питання не викликають
труднощі?
До кого з членів сім'ї дитина звертається з
питаннями частіше і чому?
• Як, на Вашу думку, правильно відповідати на
дитячі запитання?
• Як Ви чините, якщо не знаєте відповіді на
питання?
• Чи можна з питань дитини судити про його
інтересах?

9.

Пам*ятка «Мистецтво відповідати на дитячі запитання»
Ніколи не говоріть дитині: «Я тобі потім розповім»
Малюкові цікаво почути відповідь саме зараз, тому що його що-небудь здивувало або загнало у глухий
кут. Можливо, годину потому він і не згадає, про що запитував. Тому не лінуйтеся, не розповідайте
дитині, як ви сильно зайняті й що «завтра ви обов'язково про це поговорите». У результаті ви тільки
знеохотите його пізнавати що-небудь нове.
Подивіться на світ очима дитини
Адже вона ще не знає, що таке фізика, хімія й багато інших наук. І знань про навколишній світ у зовсім
небагато. Тому пояснювати все доведеться «на пальцях», на живих прикладах. Чим простіше пояснення, тим краще. Однак не перестарайтеся, спрощуючи свої відповіді. Деякі процеси або явища не можна
пояснювати занадто примітивно.
Не соромтеся звертатися до енциклопедій, довідників
Більшість батьків намагаються виглядати в очах дитини занадто розумними. А як же непорушний
батьківський авторитет? Але ж усе знати не може ніхто. Малюк виросте, і сам це зрозуміє. Немає
нічого жахливого в тому, що тато не може відповістити на запитання. «Пошукаймо відповіді в
енциклопедії», — запропонує тато малюкові. Упродовж вечора вони із задоволенням читатимуть
який-небудь розділ, а потім ще й проведуть дослід: як же це насправді працює. Ваш
батьківський авторитет зовсім не постраждає, а дитина навчиться самостійно знаходити відповіді
на запитання.

10.

Не читайте «лекції»
Тобто не пояснюйте все занадто складно і зарозуміло. Коротке,
надовго запам'ятається малюкові й змусить його замислитися.
Намагайтеся супроводжувати пояснення експериментами або ілюстрацією.
яскраве
пояснення
Не відповідайте односкладово
Отже, діти — істоти образні. Для того щоб нарисувати в голові картинку, декількох слів
недостатньо. Крім того, дитина відразу відчує, що вам з нею не цікаво і ви не маєте наміру з нею
спілкуватися.
Не принижуйте дитину
Не треба запевняти: «Ти ще маленький, тобі це складно зрозуміти» або «Як же ти можеш цього не
знати?» Якщо малюк почуватиметься ніяково, ставлячи вам запитання, то вже незабаром він це не
робитиме. Маленькому чоловічкові цілком дозволено чогось не знати або не вміти, у цьому немає
нічого смішного або жахливого.
Говоріть мовою дитини
Як це? Просто і зрозуміло, супроводжуючи свою розповідь яскравими простими прикладами.
Дитячі запитання виникають щодня, щогодини і навіть щосекунди. Іноді зовсім не зрозуміло, що ж
відповідати. І як це тільки нашій дитині спало на думку! А відповідати потрібно, причому негайно,
інакше малюк утратить інтерес. Відповідайте на запитання дитини, як можете. А потім
обов'язково візьміть енциклопедію і розкажіть вашому малюкові ще більше про його запитання.

11. Заключна частина Рефлексія

“
ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА
РЕФЛЕКСІЯ
Чи справдились мої очікування від
батьківської зустрічі?
Якими новими знаннями,
навичками я збагатився?
”

12.

Хай вам щастить,
розумні й талановиті батьки!
Дякуємо за увагу