Лекція №3
План
Дистрофія
Класифікація дистрофій
Механізми розвитку дистрофій  
Білкові дистрофії
Зерниста дистрофія
Гіаліново-крапельна дистрофія
Гідропічна або водянкова дистрофія
Рогова дистрофія
Некроз
Стадії некрозу
Морфологічніознаки некрозу
Види некрозу
Гангрена
Види гангрен
Наслідки некрозу
Атрофія
Види атрофій
Регенерація
Форми регенерації
Види регенерації
Форми репаративної регенерації
Патологічна регенерація
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!
3.85M
Category: medicinemedicine

Основні патоморфологічні процеси. Альтерація. Дистрофії. Регенерація. Лекція 3

1. Лекція №3

Тема : Основні патоморфологічні
процеси. Альтерація. Дистрофії.
Регенерація

2. План

1.
2.
3.
4.
5.
Альтерація (ушкодження). Суть, причини,
механізми виникнення та види ушкоджень.
Дистрофії — види, значення для організму.
Класифікація дистрофій.
Атрофія. Види, причини.
Некроз. Види, причини, наслідки.
Регенерація, визначення, класифікація.

3.

Альтерація

це
пошкодження
структури клітин, а також міжклітинної
речовини, тканин і органів, що
супроводжується порушенням їхніх
функцій

4.

Етіологічні чинники
фізичні
хімічні
біологічні

5.

6. Дистрофія

Дистрофія– порушення трофіки (живлення) клітин
і тканин, що призводить до структурних змін.
Морфологічно дистрофія проявляється
нагромадженням або зменшенням у клітині чи
тканині тих речовин, які є в нормі (білків, жирів,
вуглеводів) або появою таких, яких у нормі не
буває.

7. Класифікація дистрофій

І. Залежно від локалізації процесу
1) паренхіматозні (клітинні)
2) мезенхімальні (позаклітинні абостромально - судині)
3) змішані
ІІ. За перевагою порушень того чи іншого виду обміну
1) білкові
2) жирові
3) вуглеводні
4) мінеральні

8.

ІІІ. За дієюгенетичних факторів
1) набуті
2) спадкові
IV. За порушенням процесу
1) загальні
2) місцеві

9. Механізми розвитку дистрофій  

Інфільтрація
2. Декомпозиція (фанероз)
3. Спотворений синтез
4. Трансформація
1.

10.

Інфільтрація – надмірне проникнення
продуктів обміну з крові в клітини і міжклітинну
речовину з подальшим нагромадженням їх
внаслідок недостатності ферментних систем, які
метаболізують ці продукти (печінка, нирки,
стінка аорти).

11.

Декомпозиція (фанероз) – розпад
ультраструктур клітин і міжклітинної речовини
внаслідок інтоксикації, гіпоксії та інших причин
та накопичення продуктів розпаду в клітинах.

12.

Спотворений синтез – це синтез речовин, які в
нормі не зустрічаються в клітинах

13.

Трансформація – утворення речовин одного
виду з продуктів проміжного розщеплення
речовин іншого виду (трансформація жирів і
білків у глюкозу при цукровому діабеті)

14. Білкові дистрофії

І. Паренхіматозні.
Зерниста (інтоксикація, гіпоксія, інфекційні
хвороби) – гіперплазія – збільшення числа
ультраструктур паренхіматозних органів.
Гіаліново - крапельна – накопичуються зерна білка,
зливаються у великі краплі, руйнуються структури
клітини. Зміни незворотні (нирки, печінка).
Гідропічна або водянкова – вакуолі, наповнені
рідиною – зумовлена затримкою води в організмі.
Рогова – надмірне утворення рогової речовини в
епітелії шкіри або утворення рогової речовини там
де її не буває.

15.

ІІ. Мезенхімальні
(накопичення продуктів плазми крові в основній речовин і в
наслідок підвищеної проникності судин)
Мукоїдний набряк – зворотні зміни сполучної тканини –
набряк колагенових волокон.
Фібриноїдний набряк – глибока незворотня
дезорганізація сполучної тканини, деструкція основної
речовини і колагенових волокон з утворенням
фібриноїду.
Гіаліноз – утворення однорідної щільної напівпрозорої
маси, подібної до гіалінового хряща. Незворотній
процес.
Амілоїдоз – поява аномального білка, якого в нормі
немає,локалізується в стінках дрібних судин. Частіше
уражаються капіляри ниркових клубочків, селезінки,
рідше – міокарда, печінки, надниркових залоз,
кишечника.

16. Зерниста дистрофія

17. Гіаліново-крапельна дистрофія

18. Гідропічна або водянкова дистрофія

19. Рогова дистрофія

20. Некроз

– змертвіння, загибель клітин і тканин у
живому організмі
Причини некрозу
механічні (травма)
термічні (опіки,відмороження)
іонізуюче випромінювання
хімічні речовини (кислоти, луги)

21.

22. Стадії некрозу

1.
2.
3.
4.
Паранекроз – це важкі дистрофічні зміни
зворотнього характеру
Некробіоз – незворотні дистрофічні зміни
Смерть клітин
Аутоліз (розпад мертвого субстрату під дією
гідролітичних ферментівзмертвілихклітин і
макрофагів)

23. Морфологічніознаки некрозу

Макроскопічно–некротизовані тканини змінюють
свої властивості – консистенцію, колір, запах
Якщо ділянка некрозу піддалася муміфікації – вона
суха і щільна, у разі маляції вона розплавляється і
розріджується.
Ділянка некрозу буває:
- блідо- рожевого кольору – внаслідок припинення
кровотоку;
- темно – червоного – при наявності венозного застою;
- брудно – бурого або чорного – в шкірі, в кишці, матці.
При гнильному розкладінекротизована тканина має
неприємний запах.

24. Види некрозу

Сухий (коагуляційний) – змертвілі ділянки сухі,
щільні, сіро-жовтого кольору, процес денатурації
білка виникає в тканинах, багатих на білки і
бідних на рідину.
Вологий(коліквативний) – розплавлення
змертвілої тканини з подальшим утворенням
кіст. Виникає в тканинах бідних на білки,
багатих на рідину.

25. Гангрена

– некроз тканин, що стискаються із
зовнішнім середовищем

26. Види гангрен

Суха – змертвіла тканина під впливом повітря
висихає і зморщується (на ногах при атеросклерозі
й тромбозі артерій, при відмороженнях і опіках, на
пальцях при хворобі Рейно, цукровому діабеті.
Волога– у змертвілій тканині розвиваються
гнильні процеси під впливом мікроорганізмів.
Ділянка стає набряклою, має неприємний запах.
Виникає як ускладнення пневмоній, у кишечнику,
при тромбозі артерії брижі, на кінцівках).

27.

Пролежень – змертвіння поверхневих ділянок тіла
(шкіри, м’яких тканин) які піддаються
тисненню.

28.

Інфаркт– це змертвіння ділянки органа внаслідок
порушення кровообігу.

29. Наслідки некрозу

відновлення структури (дуже рідко)
розростання сполучної тканини
формування кісти
інкапсуляція (обростання сполучною тканиною)
петрифікація (випадають солі вапна)
відторгнення змертвілих тканин
смерть

30. Атрофія

– прижиттєве зменшення об’єму
органів, тканин і клітин, яке супроводжується
послабленням або припиненням їх функцій

31. Види атрофій

Фізіологічна
Патологічна

32.

Фізіологічна – протягом усього життя
(після народження атрофуються і
облітеруються пупкові артерії, артеріальна
(боталова) протока, в літніх людей –
статеві залози, кістки і міжхребцеві хрящі.

33.

Патологічна
(пов’язана із захворюванням)
Загальна:
аліментарне виснаження
виснаження при раковій кахексії
виснаження при церебральній кахексії
виснаження при інших захворюваннях.
Місцева:
від недостатності кровообігу
від тиску
від бездіяльності
при порушенні іннервації
від дії фізичних і хімічних факторів (у кістковому мозку під
дією радіації, при лікуванні АКТГ або глюкокортикоїдами –
атрофія кори наднирникових залоз.

34. Регенерація

– відновлення структурних елементів
тканин замість пошкоджених або загиблих

35. Форми регенерації

Внутрішньоклітинна – молекулярна,
внутрішньо органоїдна та органоїдна
регенерації.
Клітинна регенерація – в основі має прямий та
непрямий поділ клітин.

36. Види регенерації

Фізіологічна
Репаративна
Патологічна

37.

Фізіологічна - відбувається протягом усього
життя організму і характеризується оновленням
клітин слизових, серозних оболонок, внутрішніх
органів, різних тканин залежно від зміни умов їх
існування в процесі виконання тих або інших
функцій.

38.

Репаративна (відновна) – посилена фізіологічна
регенерація в хворому організмі

39. Форми репаративної регенерації

Повна або реституція- некроз заміщується
тканиною, ідентичною тій, що загинула
Неповна або субституція- нормалізація
порушених функцій забезпечується за рахунок
гіперплазії клітин не в місці пошкодження, а в
навколишніх тканинах; ділянка некрозу
поступово заповнюється сполучною тканиною і
утворюється рубець)

40. Патологічна регенерація

Виникає при спотворенні ходу регенераторного
і характеризується сповільненням або
спотворенням регенерації:келоїдні рубці,
виразки, несправжні суглоби та інше
English     Русский Rules