Ґрунтове середовище життя . Пристосування організмів до життя у ґрунті

1. Ґрунтове середовище життя . Пристосування організмів до життя у ґрунті

2.

Що це таке?
Склад
Властивості
Грунт
Умови
існування
Пристосування
Значення
тварини
Різноманіття

3.

Властивості грунту
Колір
Щільність
Родючість

4. Екологічні групи грунтових організмів

Геобіонти
постійні
мешканці
грунту
Геофіли
частина циклу
розвитку проходить
в грунті (личинка,
лялечка)
Геоксени
іноді відвідують
грунт як
укриття чи
притулку

5.

Дощові черви (черв'яки, хробаки),
земляні черв'яки, земляні хробаки
(лат. Lumbricina) — загальна назва,
що об'єднує ряд родин кільчастих
черв'яків класу  малощетинкових.
Дощові черви живуть в ґрунті в
якому рухаються по різному в
залежності від його щільності. В
м'якій землі хробак загостреним
кінцем тіла розсовує часточки
грунту і протискається між ними
напруженням м'язів то звужуючи то
розширюючи своє тіло. В щільному
грунті черв'як проковтує землю і
пропускає її крізь кишечник.
Пропущений через шлунок ґрунт
зліплюється в характерні грудочки,
саме їх можна побачити біля виходів
черв'якових нір на поверхню. Ходи
червів йдуть в глибину не менше
ніж на 60—80 см, а в крупних
видів — до 8 метрів.

6. Землерийки

Це дрібні звірки, зовні
схожі на мишей, але з
мордочкою,
витягнутою у вигляді
хоботка. Довжина тіла
3-4 см. Голова у
землерийок досить
велика, з видовженим
лицевим відділом. Ніс
перетворений у
рухомий хоботок. Очі
дуже маленькі. Хутро
коротке, густе,
оксамитове. Хвіст від
дуже короткого до
дуже довгого, інколи
за довжиною
перевищує, навіть,
тулуб.

7.

Землерийки
Землерийки тримаються
поодиноко. Риють нори самі
або користуються чужими:
кротів, мишей. Можуть
поселятися і в порожнинах
старих пнів, стовбурів дерев.
Гніздо вистилають сухим
листям і травою. У кожної
землерийки є своя ділянка,
де вона полює, розміри якої
декілька десятків квадратних
метрів.

8. Кроти

Довжина тіла 18-26,5
см, довжина хвоста - 2-5
см, маса 170-319 г. Очі
крихітні, з шпилькову
голівку, але помітні
зовні, оскільки над
очним яблуком є
вузький проріз в шкірі
завдовжки близько 0,5-1
мм. Зовнішнього вуха
немає. Хутро
бархатисте, росте вгору,
а не вперед або назад,
що допомагає кроту
просуватися по
підземному тунелю в
будь-яку сторону.

9. Кроти

Забарвлення хутра
матово-чорне, нижня
частина тіла трохи
світліша. У молодих
кротів забарвлення
темніше. Іноді
зустрічається колірна
аберація забарвлення:
білі з палевим
відтінком, сірі і
коричневі кроти.
Волосся хвоста
виконує дотикальну
функцію, завдяки
ньому кріт може
пересуватися в своїх
тунелях задом
наперед.

10. Сліпаки

Довжина тіла 20 — 35
см, хвіст дуже
короткий, очі
нерозвинені, сховані
під шкірою: зовні видні
тільки сліди зростання
повік у суцільну
складку. Спосіб життя
сліпака підземний: він
риє розгалужені
системи підземних
галерей, які слугують
його середовищем
існування. Живиться
цибулинами і корінням
рослин. Поширені
сліпаки переважно в
лісостепу і степу.

11.

Борсуки
Мають кремезне тіло,
видовжену голову та
стопоходячі кінцівки з
міцними кігтями,
пристосовані для копання
землі. Корінні зуби потужні,
які здатні перемелювати
рослинну їжу. Хутро довге,
жорстке, густе, на спині й
боках сіро-біле з чорним,
зісподу чорно-буре; від кінця
морди через усю голову
тягнуться чорні смуги.
Довжина тіла досягає 90 см,
вага до 33 кг.

12.

Борсуки
Живуть в глибоких норах,
що мають складну будову
та декілька виходів. На
відстані 1-3 км від основної
нори борсук має декілька
тимчасових.
Це нічний звір. Живиться
як рослинною, так і
тваринною їжею. Поїдає
різні корінці, плоди, ягоди,
горіхи, жолуді, гриби, жуків,
слимаків, черв'яків, жаб,
ящірок, дрібних гризунів,
пташок та їх яйця. Влітку
часто навідується на
плантації цукрових буряків,
кукурудзи, баштанних
культур.

13.

Борсуки
Біля нір борсуків завжди
чисто, а біля інших повно
решток їжі. Борсук впадає
в сплячку, зате
запасається різними
корінцями, жолудями та
насінням, і зберігає їх в
норі-кладовці. Жир
борсука є лікувальним і
тому іноді браконьєри
полюють на нього. Борсуки
надзвичайно мирні
тварини, в порівнянні з
іншими, проте
захищаючись, може
завдати поранень своїми
пазуристими лапами.

14.

Їжаки
Їжаки – мешканці лісів,
степів, окультурених ландшафтів.
Поселяються під
коріннями дерев, у густих
чагарниках, під камінням,
риючи нори. Живляться в
основному тваринною
їжею і, навіть, стійкі до
зміїної отрути. В період
між розмноженнями ці
тварини ведуть
поодинокий спосіб життя.
Народжують від 1 до 7
малят.

15.

Їжаки
Довжина тіла їжаків від
10 до 40 см, хвоста від 1
до 21 см. Вага може бути
до 1,5 кг. Очі та вуха
розвинуті відносно
добре. Кінцівки
стопоходячі, 5-палі.
Голки – це видозмінене
волосся. Під шкірою
щільним шаром
розміщені поздовжні та
кільцеві м’язи, завдяки
яким тварини
скручуються. Вони також
добре плавають та
лазять.

16.

Ховрахи
Роль ховрахів у грунтоутворенні може
досягати значних масштабів. У степах
вони риють глибокі нори і викидають на
поверхню нижні шари грунту. Це має
дещо позитивне значення, так як верхній
шар збагачується різними розчиненими
солями. Але система підземних ходів з
часом створює осідання грунту,
утворюючи значні впадини.

17.

18.

Мишовидні гризуни
Мишовидні гризуни влаштовують
стежини, нори, цілі тунелі у грунті, де
вони не лише живуть, але й ходять в
“туалет”. В цих місцях грунт
збагачується азотом. Крім того миші
сприяють швидкому подрібненню
підстилки, перемішуванню грунту та
рослинних залишків.