Життєві форми організмів як пристосування

1. Життєві форми рослин і тварин як пристосування до способу життя

2. Термін «життєва форма»

Морфологічний тип пристосування рослини
чи тварини до основних факторів
місцеперебування й певного способу життя
називають життєвою формою організму.
Термін «життєва форма» вперше вжив у 1884
р. данський ботанік Еугеніус Вармінг.
Поняття “життєва форма” - зовнішній вигляд
рослини – габітус (лат. habitus – зовнішність),
який склався внаслідок тривалої еволюції і
відображає пристосованість до умов довкілля.
Біоморфологія – наука, яка вивчає життєві форми організмів

3.

Дивергенцію передніх кінцівок
у ссавців
Усі життєві форми – це результат
природного добору в ході еволюції.
У результаті зовнішніх або внутрішніх
причин одне співтовариство може
розділитися на два, при цьому
наростають розходження між
популяціями одного виду або між
близкородственными видами, такий
процес називається дивергенцією.
У неспоріднених форм може
вироблятися зовнішня подібність,
якщо ці види ведуть ідентичний спосіб
життя в аналогічних умовах
середовища. Цей процес одержав
назву конвергенції.

4.

5. Життєві форми рослин за Крістеном Раункієром

К.Раункієр вважав, що життєві
форми рослин складаються
історично як наслідок
пристосування рослин до
кліматичних умов середовища.
Він виокремив одну ознаку, що
характеризує пристосування
рослин до холодної або сухої
пори року, – розміщення бруньок
відновлення на рослині.
На сьогодні така класифікація ще
залишається популярною і
продовжує модифікувати.

6. Життєві форми рослин за Крістеном Раункієром

1. Фанерофіти (від грецького phaneros - явний) - бруньки
поновлення розміщені високо над поверхнею землі (дерева,
кущі). Бруньки захищені лусками.
До фанерофітів відносять дерева: дуб, бук, ясен, сосну,
ялину та інші; також кущі : крушину, ліщину, калину та ін.

7. Життєві форми рослин за Крістеном Раункієром

2. Хамефіти - бруньки поновлення розміщені близько від
поверхні землі. Бруньки захищені не тільки лусками, а й снігом
та відмерлим листям : журавлина, брусниця, карликова
береза, верес, чорниця, чебрець та ін.
Журавлина,
(клюква)
Карликова береза,
вереск,
чорниця

8. Життєві форми рослин за Крістеном Раункієром

3. Гемікриптофіти - бруньки поновлення
розміщені на рівні поверхні землі. Тому
бруньки захищені не тільки лусками, а й
снігом, відмерлим листям та грунтом:
кульбаба, підбіл (мати-мачуха, суниці,
жовтець та ін.

9. Життєві форми рослин за Крістеном Раункієром

4. Криптофіти - життєва
форма трав'янистих
багаторічних рослин, у
яких бруньки відновлення
закладаються в бульбах,
кореневищах, цибулинах
і знаходяться під землею
або під водою. Напр.
картопля, конвалія,
тюльпан та ін.
Криптофіти поділяються на такі
групи:
Геофіти - види, у яких бруньки
відновлення розміщені на
підземних органах (цибулинах,
кореневищах, коренях).

10. Криптофіти поділяються на такі групи:

Гідрофіти - рослини, що
прикріплені до ґрунту і нижньою
частиною занурені у воду, бруньки
відновлення зимують на дні водойм.
Наприклад: стрілолист,
рогіз вузьколистий,
очерет звичайний,
калюжниця болотна,
частуха подорожникова,
сусак зонтичний, стрілиця звичайна
та ін.
З культурних рослин до гідрофітів
належить рис.
Гелофіти - рослини боліт та
прибережжя, бруньки відновлення у
яких розташовані нижче дна
водоймища.

11. Життєві форми рослин за Крістеном Раункієром

5. Терофіти - однорічні рослини, які зимують у
вигляді насіння або спор. Наприклад, грицики, коноплі,
жито, пшениця, овес, мак та ін. однорічні рослини).

12. Життєві форми рослин за Крістеном Раункієром

Епіфіти (були включені в перелік пізніше) - повітряні рослини, що
не мають коріння у ґрунті (мохи, лишайники й ін.);
Епіфіти - організми, що ростуть на іншому рослинному
організмі, на стовбурах і гілках дерев, використовуючи їх як опору
(напр., деякі водорості, лишайники, тропічні орхідеї, бромелії) та
при цьому отримують поживні речовини з довкілля, а не з
субстрату, на якому існують.

13. Життєві форми рослин за І.Г. Серебряковим

Категорія
Приклади
Дерев'янисті
Дуб, калина,
шипшина
Чебрець, ефера,
лаванда
Лопух, пирій,
бегонія
Очерет, латаття,
стрілолист
Напівдерев'янисті
Наземні
трав'янисті
Водні трав'янисті
За І. Г. Серебряковим (1962 р.),
“особливості життєвих форм рослин – це
специфіка Їхнього загального і сезонного
розвитку, а також щорічного наростання
й відновлення”

14.

Виділяються дерева:
• першої величини – висотою 26 – 40 м
(дуб, липа, сосна, ялина);
Класифікація І. Г.
Серебрякова
базується на
морфологічних
ознаках.
• другої величини – висотою 15 – 25 м
(груша, черемха, горобина);
• дерева;
• низькі дерева – висотою 5 – 7 м (ялівець
звичай
• чагарники;
• чагарнички;
• напівчагарники;
• напівчагарнички;
• трав'янисті
рослини.
• третьої величини – висотою від 7 до 15 м
(яблуня, клен татарський);

15.

Трав'янисті рослини не мають здерев'янілих пагонів, їх
надземна частина, зазвичай, відмирає під кінець вегетаційного
періоду. Трави бувають:
• однорічні;
• дворічні;
• багаторічні.
Сукуленти – це особлива життєва форми рослин,
для якої характерні соковиті листки або стебла, здатні
нагромаджувати в паренхімі багато води
Ліани – це життєві форми, які мають довге витке стебло (здерев'яніле чи
трав'янисте), необхідне для утримання на опорі (хміль, лимонник,
виноград).
Рослини-подушки – це своєрідна
життєва форма, яка має вигляд
щільних подушок. Пагони, які несуть
листки, у таких рослин багаторічні, а
пагони, на яких з'являються квіти, на
зиму відмирають

16. Життєві форми рослин

Життєві форми
Різновиди
Приклади
Дерев'янисті
Дерева,
кущики
Напівдерев'янисті
Напівкущі,
напівкущики
Наземні трав'янисті
Одно-,
трави
Водні трав'янисті
Земноводні
Очерет,
латаття,
рослини, плаваючі стрілолист
трави,
підводні
трави
кущі, Дуб,
шипшина
калина,
Чебрець,
лаванда
ефедра,
багаторічні Лопух,
бегонія
пирій,

17. Життєві форми тварин

Класифікація життєвих форм
тварин досить різноманітна, у
залежності від принципів,
покладених у їхню основу.
Найбільше значення має
характер переміщення тварин
- спосіб руху та спосіб
добування їжі.
На зовнішньому вигляді тварин
позначається й їхня
пристосованість до різних
екологічних ніш, особливості
розмноження тощо.
У подібних умовах середовища організми навіть
з систематично далеких груп можуть мати
подібну життєву форму.

18. Життєві форми тварин

А.Н.Формозов виділив на цій основі такі адаптивні типи:
1. Наземні форми.
2. Підземні форми (землериї).
3. Деревні форми.
4. Повітряні форми.
5. Водні форми.
Між даними адаптивними типами є перехідні форми.

19. Наземні тварини

Пристосовані до швидкого бігу, мають стрункий тулуб, видовжені
кінцівки та довгу шию. Наземні тварини переміщуються не лише
бігом, можуть плазувати, стрибати, лазити, обпираючись на земну
поверхню або на рослини.
Коні, зебри, олені, вовки

20. Водні тварини

У водних тварин густина тіла внаслідок накопичень жиру,
наявності міхура, наповненого газами, наближена до густини
води.
Більшість тварин мають обтічну форму тіла, плавці, ласти або
кінцівки з плавальними перетинками. Дихають зябрами або
легенями. Тюлені, моржі, кити, видри, риби

21. Риючі тварини

Мають валькувате тіло, вкорочені (риючі) кінцівки, ледь виражену
шию, тонкий слух та нюх. Ґрунт дуже щільний, і пересуватися в
ньому складно. Тому тут переважають одноклітинні і дрібні
багатоклітинні тварини, у яких газообмін відбувається через усю
поверхню тіла. Видів тварин, що дихають легенями, у ґрунті мало
(кроти, польові миші). У кротів кінцівки пристосовані для риття
ходів і нірок, а дощовий черв'як просто «проїдає» ходи в ґрунті.
Кріт, ховрах, бабак

22. Деревні тварини

У тварин є різні способи пересування по деревах: одні добре
стрибають, інші перебираються з гілки на гілку, розгойдуючись
на руках, треті навчилися „літати", тобто, планерують з дерева
на дерево. Мають чіпкі або довгі кінцівки (примати), сильні кігті
(коала, лінивці, білки), хапальні хвости (опосум, деревний
дикобраз, деревні ящери і деякі мавпи), добре розвинений
слух.
Віверові
Примати
Коала

23. Повітряні тварини

Тварини здатні до польоту (птахи, комахи, летючі миші), у них
наявні шкірні складки між кінцівками, або
передні кінцівки
перетворилися на крила; більшість тварин мають добре розвинені
органи зору; добре орієнтуються за допомогою зору, слуху, нюху;
• спілкуються за допомогою звуків;
дихають киснем атмосфери
трахеями, легенями.
Сумчасті білки, білки-летяги, кажани, птахи,
комахи

24. Життєві форми тварин

Типи
Адаптації
Приклади
Плаваючі
Обтічна форма тіла, ласти
або кінцівки з плавальними
перетинками
Тюлені, моржі,
видри, риби
Риючі
Мають валькувате тіло,
вкорочені (риючі) кінцівки,
ледь
виражену
шию,
тонкий слух та нюх
Ховрахи,
кроти,
сліпаки, бабаки, вовчок
Наземні
Пристосовані до швидкого
бігу, мають стрункий тулуб,
видовжені кінцівки та довгу
шию
Коні, зебри, олені, вовки
Деревні
Чіпкі кінцівки, розвинений
слух
Примати, сови, дятли
Повітряні
Наявність шкірних складок
між
кінцівками,
перетворення
передніх
кінцівок на крила
Сумчасті білки, білкилетяги, кажани, птахи,
комахи
кити,

25. Класифікація життєвих форм тварин

Для ссавців однією з таких основних ознак є
способи локомоції (наприклад, бігаючі,
стрибаючі, повзаючі).
Життєві форми птахів розрізняють за способом
добування їжі (наприклад, комахоїдні, зерноїдні,
хижі),
Для риб – за формою тіла (наприклад,
торпедоподібні, змієподібні),
Для жалких тварин – за активністю й
особливостями розмноження (дві життєві форми:
поліпа й медузи).

26.

27.

28. Життєві форми птахів

У зовнішньому вигляді птахів
спостерігається пристосування
їх до певних середовищ
існування та характеру
добуванні їжі. Тому розрізняють
птахів:
1. Деревної рослинності.
2. Відкритих просторів суші.
3. Боліт і мілководдя.
4. Культурних ландшафтів.
5. Водних просторів.

29.

У кожній із зазначених груп птахів
виділяють специфічні форми:
а) добувають їжу за допомогою
лазіння (багато голуби, папуги,
зозулі, дятлові, горобині);
б) добувають їжу в польоті (в
лісах - сови, дрімлюги і ін., на
відкритих просторах - ржанкові,
довгокрилі, над водою трубконосі і т. д.);
в) годуються при пересуванні по
землі (лісові - більшість курячих,
казуари, ківі та ін., на відкритих
просторах - страуси, нанду,
журавлині, на болотах і мілинах голінасті, фламінго, деякі
горобині); г) добувають їжу за
допомогою плавання і пірнання
(пінгвіни, гагари, поганки, ряд
трубконосих, більшість
веслоногих і гусячих і ін.).

30. Форма тіла риб

Форма тіла риб пов'язана зі способом та швидкістю пересуваються
у воді. Торпедовидне тіло мають найкращі плавці скумбрія, кефаль,
лососі і ін. Види.
Стрілоподібну, більш витягнуту форму мають риби, що швидко
плавають в товщі води (сарган, щука).
Сплющене з боків тіло - у риб з меншою швидкістю, але така форма
дозволяє добре маневрувати .
Змієподібне тіло (вугри, морські голки та ін.) живуть в заростях.
Морські коники і ганчірником імітують водорості за формою.
Стрічковидне тіло - сильно витягнуте і сплющене з боків - у поганих
плавців (оселедцевий король і т. п.).
Риби, які плавають в придонних шарах, можуть бути кулястими
(Кузовки), сплющеними (скати, морський чорт).
Рух риб забезпечується або згинанням всього тіла, або, при
нерухомому тілі, коливальними рухами різних плавників

31. Форма тіла риб

32. Життєві форми ґрунтових членистоногих

Життєві форми розвинулися на
основі пристосованості їх до
певних шарів грунту, оскільки з
глибиною різко змінюється
комплекс умов життя: освітленість,
розміри порожнин, режим
температури та вологості… тому
розрізняють:
1. Атмобіонти – види, які населяють
верхні шари підстилки і здатні
підніматися на нижні частини
рослин. Характеризуються
відносно великими розмірами,
повністю розвиненими очима,
довгими кінцівками, наявністю
антен, добре вираженою
пігментацією.

33. Життєві форми ґрунтових членистоногих

2. Еуедафічні – мешканці
мінеральних тонко нарізних шарів
грунту і відзначаються дрібними
розмірами, вкороченими
кінцівками, повною відсутністю очей
та пігментації.
3. Геміедафічні – види, що
характеризуються проміжними
рисами – частковою редукцією
очей, розсіяним пігментом,
вкороченими кінцівками.

34. Життєві форми наземних комах

Серед наземних комах розрізняють:
1. Тамнобіонти – мешканці чагарників та дерев.
2. Хортобіонти – населяють трав’янистий ярус.
3. Герпетобіонти – мешканці надґрунтового
шару органічних решток та мешканці відкритих
ділянок грунту.
4. Еремобіонти – мешканці поверхні щільних
глинистих грунтів.
5. Псамобіонти – мешканці пісків.
6. Петробіонти – мешканці каменистих ділянок з
вираженою рослинністю.

35. За способами руху в довкіллі Д. Кашкаров (1933) виділяє такі життєві форми тварин:

1.
плаваючі (суто водні, напівводні),
2.
риючі,
3.
наземні (бігаючі, стрибаючі, повзаючі),
4.
деревні,
5.
повітряні життєві форми.