Правове становище фермерського господарства, державного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу

1. Правове становище фермерського господарства, державного (комунального) сільськогосподарського підприємства,

сільськогосподарського кооперативу
та особистого селянського господарства.
1. Загальна характеристика селянського (фермерського) господарства:
а) поняття селянського (фермерського) господарства та його правові ознаки
б) порядок створення селянського (фермерського) господарства і його державної реєстрації
в) порядок надання земельних ділянок для ведення селянського (фермерського) господарства
г) підстави та порядок припинення діяльності селянського (фермерського) господарства
2. Поняття та загальна характеристика правового становища державних і комунальних
сільськогосподарських підприємств
а) правовий режим майна державного й комунального сільськогосподарського підприємства
б) особливості здійснення господарської діяльності державними й комунальними сільськогосподарськими підприємствами
3. Поняття особистого селянського господарства і суб'єкти на право його ведення
а)право на присадибну земельну ділянку, умови й порядок її надання
б) правовий режим майна особистих селянських господарств
в)права та обов'язки членів особистого селянського господарства
4. Поняття та основні ознаки сільськогосподарських кооперативів
а) принципи діяльності та види с/г кооперативів
б) підстави та порядок припинення діяльності с/г кооперативів

2. Закон України від 19 червня 2003 р. «Про фермерське господар­ство» закріпив визначення поняття «фермерське господарство». За

Закон України від 19 червня 2003 р. «Про фермерське господарство» закріпив визначення поняття
«фермерське господарство».
За статтею 1 цього Закону фермерське господарство є формою підприємницької діяльності
громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну
сільськогосподарську продукцію, займатися її переробленням та реалізацією з метою одержання
прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства
• Фермерське господарство має такі ознаки:
• це форма аграрного підприємства, яка здійснюється за власним
бажанням громадян, тобто за самостійною ініціативою, на
власний ризик, систематично, що дає можливість одержувати
доходи;
• фермерське господарство має статус юридичної особи;
• право на створення фермерського господарства має тільки дієздатний громадянин України, ця діяльність здійснюється тільки
громадянином України, який досяг 18-річного віку;
• засновниками фермерського господарства можуть бути як один,
так і декілька громадян України;
• це сімейно-трудове об’єднання, до складу якого входять подружжя, батьки, діти, що досягли 14-річного віку, інші члени сім’ї,
родичі, які об’єдналися для спільного ведення цього
господарства, пов’язане з особистою працею…..

3. Після одержання державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його

державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації
Закон України «Про фермерське господарство» (статті 5 та 6) встановлює простий явочний спосіб створення
Ф/Г.
Для державної реєстрації фермерського господарства голова фермерського господарства чи уповноважена
ним особа особисто або поштою (рекомендованим листом) подає до органу державної реєстрації:
1
2
• засновницькі документи (Статут фермерського господарства)
•реєстраційну картку встановленого зразка, яка є заявою про державну
реєстрацію фермерського господарства
3
• копію документа, що засвідчує наявність у громадянина на праві власності чи оренди
земельної ділянки сільськогосподарського призначення
4
• документ, що посвідчує внесення плати за державну реєстрацію фермерського
господарства

4. Державна реєстрація фермерського господарства проводиться за наявності всіх необхідних документів протягом не більше п’яти

робочих днів, вона здійснюється у виконавчому комітеті міської,
районної у місті ради або в районній, районних міст державних адміністраціях за місцем проживання
особи або місцезнаходженням земельної ділянки.
1
2
3
4
• внесення даних з реєстраційної картки до Реєстру суб’єктів підприємницької діяльності (ЄДРПУО)
• видача Свідоцтва про державну реєстрацію фермерського
господарства
• копія документа, що підтверджує взяття його на облік у державному
податковому органі, є підставою для відкриття рахунків у будь-яких
банках
• Після державної реєстрації фермерське господарство одержує печатку зі своїм найменуванням і адресою

5. Фермерське господарство — це сімейно-трудове господарство. У ст. 3 Закону України «Про фермерське господарство» визначено коло

фізичних осіб, які
можуть бути членами фермерського господарства.
Подружжя, їх батьки, діти, які досягли 14-річного
віку, інші члени сім’ї, родичі, які об’єдналися для
спільного ведення фермерського господарства,
визначають і додержуються положень Статуту
фермерського господарства.
Членами фермерського господарства не
можуть бути особи, які працюють у ньому
за трудовим договором (контрактом).

6. Відповідно до ст. 12 Закону України «Про фермерське господар­ство» та ст. 31 ЗК України землі фермерського господарства можуть

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про фермерське господарство» та ст. 31 ЗК України землі фермерського господарства
можуть складатися із:
• земельної ділянки, що належить на
праві власності фермерському
господарству як юридичній особі;
• земельних ділянок, що належать
громадянам — членам фермерського
господарства на праві приватної
власності;
• земельної ділянки, що
використовується фермерським
господарством на умовах оренди.

7. Ст.13 п 4 Закона «Про ф/г» члени фермерського господарства, які до 1 січня 2002 р. одержали в постійне користування або оренду

земельну ділянку для фермерського господарства, мають переважне право на
придбання (викуп) земельних ділянок до 100 га сільськогосподарських угідь, у тому числі до 50 га ріллі, у
власність з розстроченням платежу до 20 років.
• Земельні ділянки, на яких розташовано
житлові будинки, господарські будівлі
та споруди фермерського господарства,
передаються безоплатно в приватну
власність у рахунок земельної ділянки
(паю).
• У разі, коли фермерське господарство
успадковується двома або більше
спадкоємцями, земельна ділянка
поділу не підлягає, якщо внаслідок її
поділу утвориться хоча б одна
земельна ділянка, менша за
мінімальний розмір, встановлений
для даного регіону.

8. ст 35 Закона «Про ф/г» визначає підстави припинення фермерського господарства:

1. реорганізації фермерського господарства;
2. ліквідації фермерського господарства;
3. визнання фермерського господарства
неплатоспроможним (банкрутом);
4. якщо не залишається жодного члена фермерського
господарства або спадкоємця, який бажає
продовжити діяльність господарства.
Майно, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, розподіляється між членами фермерського господарства відповідно
до його Статуту. Спори щодо розподілу майна фермерського
господарства, яке припинило свою діяльність, вирішуються судом.

9. 2. Поняття та загальна характеристика правового становища державних і комунальних сільськогосподарських підприємств Гл 8 ГКУ

регулює діяльність ДЕРЖАВНИХ ТА КОМУНАЛЬНИХ УНІТАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ
• Державне (комунальне) унітарне сільськогосподарське підприємство — це
заснований на державній (комунальній) власності самостійний статутний суб'єкт
господарювання, який має статус юридичної особи публічного права і здійснює
виробничу (виробляє продукти харчування, продовольство та сировину
рослинного і тваринного походження) та підприємницьку діяльність з метою
одержання відповідного прибутку (доходу).
• Державні с\г підприємства-це підприємства, головним завданням яких є забезпечення науковотехнічного прогресу в сільському господарстві та обслуговування всіх сільськогосподарських
товаровиробників (машино-випробувальні станції, дослідні заводи сільськогосподарського
машинобудування, насінницькі та племінні заводи й підприємства, кінні заводи, іподроми,
тваринницькі комплекси, птахофабрики), а також підсобні сільські господарства
несільськогосподарських державних (комунальних) підприємств, які мають відокремлене майно і
наділені правами юридичної особи.

10.

Ст 73 ГКУ визначає Державне унітарне
підприємство утворюється компетентним
органом державної влади в розпорядчому
порядку на базі відокремленої частини
державної власності, як правило, без поділу її
на частки, і входить до сфери його управління.
Майно державного комерційного
підприємства закріплюється за ним на праві
господарського відання
Мінімальний розмір статутного фонду
державного комерційного підприємства
встановлюється законом.
Найменування державного унітарного
підприємства повинно містити слова
"державне підприємство".
78 ГКУ Комунальне унітарне підприємство утворюється
компетентним органом місцевого самоврядування в
розпорядчому порядку на базі відокремленої частини
комунальної власності і входить до сфери його
управління.
Майно комунального унітарного підприємства
перебуває в комунальній власності й закріплюється за
таким підприємством на праві господарського відання
(комунальне комерційне підприємство) або
оперативного управління(комунальне некомерційне
підприємство).
Мінімальний розмір статутного фонду комунального
унітарного підприємства встановлюється відповідною
місцевою радою.
Найменування комунального унітарного підприємства
повинно містити слова "комунальне підприємство" і
вказівку на орган місцевого самоврядування, до сфери
управління якого входить це підприємство.

11. Державні унітарні підприємства діють як 1.державні комерцій­ні або 2.казенні підприємства

Державні унітарні підприємства діють як
1.державні комерційні або 2.казенні
підприємства
1. Державне (комунальне) комерційне
сільськогосподарське підприємство, яке
здійснює господарську діяльність на основі
права господарського відання, має право на
захист своїх майнових прав у разі їх
порушення з боку будь-яких суб'єктів
правовідносин у тому числі й від власника
майна.
• За ГК (ст. 136) право господарського
відання є речовим правом суб'єкта
підприємництва, який володіє, користується
і розпоряджається майном, закріпленим за
ним власником (уповноваженим ним
органом), з обмеженням правомочності
розпорядження щодо окремих видів майна
за згодою власника у випадках,
передбачених ГК та іншими законами.
2. Казенне (комунальне
некомерційне) сільськогосподарське
підприємство володіє, користується і
розпоряджається закріпленим за ними
майном на праві оперативного
управління.
• За ГК (ст. 137) Право оперативного
управління - це засноване на праві
власності іншої особи і наданому нею
повноваженні право володіння, а
також обмежені права користування і
розпорядження майном в цілях і
межах, встановлених власником.