Складання проектів землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ

1.

Складання проектів
землеустрою щодо
приватизації земель
державних і комунальних
сільськогосподарських
підприємств, установ та
організацій

2.

Нормативно-правовий акт
Земельний кодекс
Пункт 3 статті 24. Земельні ділянки державних і комунальних
сільськогосподарських підприємств, установ та організацій
Стаття 25. Приватизація земель державних і комунальних
сільськогосподарських підприємств, установ та організацій
Пункт 3 статті 118. Порядок безоплатної приватизації земельних
ділянок громадянами
Пункт 3 статті 186. Погодження і затвердження документації із
землеустрою”
Закон України “ Про землеустрій ”
Стаття 49. Проекти землеустрою щодо приватизації земель державних
і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та
організацій

3.

Терміни
Сільськогосподарським вважається підприємство,
основною діяльністю якого є постачання вироблених
(наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на
власних або орендованих основних фондах, а також на
давальницьких умовах, в якій питома вага вартості
сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як
75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених
протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових
періодів сукупно

4.

Терміни
Організація – соціальне утворення, яке об’єднує багато людей,
діяльність яких має певну суспільно корисну мету й певним
чином координується. В українському законодавстві організації,
які мають статус юридичної особи, називаються підприємствами.
На практиці використовуються терміни "фірма", "корпорація"
тощо.
Устано́ва
—
орган
державної
влади,
місцевого
самоврядування, організації, підприємства тощо, що виконує
певні функції в галузі державного, адміністративного, партійного,
громадського, комерційного тощо управління, контролю, нагляду
тощо або будинок, приміщення, де знаходяться ці структури.
Головні ознаки:
Установи виконують соціально-культурні або адміністративнополітичні функції. Їх мета — створення соціальних цінностей,
головним чином невиробничого характеру (установи культури,
освіти, охорони здоров'я та ін.).
Установи, які спеціалізуються на виконанні певного виду
діяльності, можуть бути державними, недержавними, місцевих
органів, індивідуальними

5.

Державні та комунальні сільськогосподарські підприємства посідають
особливе місце серед сільськогосподарських підприємств.
Державні сільськогосподарські підприємства залежно від способу
утворення (заснування) та формування статутного фонду поділяються
на унітарні (комерційні й казенні) та корпоративні. Всі комунальні
підприємства є унітарними.
За ст. 63 ГК унітарне підприємство створюється одним засновником,
корпоративне підприємство утворюється, як правило, двома або
більше засновниками
Державне (комунальне) сільськогосподарське підприємство — це
заснований на державній (комунальній) власності самостійний
статутний суб'єкт господарювання, який має статус юридичної особи
публічного права і здійснює виробничу (виробляє продукти
харчування, продовольство та сировину рослинного і тваринного
походження) та підприємницьку діяльність з метою одержання
відповідного прибутку (доходу).

6.

Кількість державних підприємств, які здійснювали
сільськогосподарську діяльність у 2012 р. становила 296
підприємств, що від загальної кількості підприємств різних
організаційно–правових форм господарювання становило
0.6 %, відповідно у 2013 р. 269 (0.6%), у 2014 р. 228 (0.5%),
у 2015 р. 241 (0.5%),у 2016 р. 222 (0.5%),у 2017 р. 269
(0.4%).
Кількість постійно змінюється і має тенденцію до
зменшення. Частина державних підприємств що
ліквідуються проходять процедуру приватизації.
Рішення про приватизацію земель державних і
комунальних
сільськогосподарських
підприємств,
установ та організацій приймають органи виконавчої
влади або органи місцевого самоврядування відповідно
до їх повноважень за клопотанням працівників цих
підприємств, установ та організацій.

7.

Поняття та суть документації із землеустрою
Документація із землеустрою (землевпорядна документація)затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали,
якими регулюється використання та охорона земель державної,
комунальної та приватної власності, а також матеріали обстеження і
розвідування земель, авторського нагляду за виконанням проектів тощо.
Головним завданням документації із землеустрою є формалізація
проектних рішень, що приймаються спеціально підготовленими
фахівцями – інженерами-землевпорядниками.
Сутність проектного рішення у землеустрої полягає у авторському
задумі об’єкту землеустрою з визначенням його просторових
характеристик,
правового
режиму,
вирішенням
соціальних,
економічних, екологічних, санітарно-гігієнічних, інженерно-технічних
аспектів, що фіксуються в графічній і текстовій частинах документації із
землеустрою.
Важливою умовою прийняття проектного рішення є його відповідність
чинним нормативно-правовим актам, стандартам, нормам і правилам.
Проектне рішення реалізується шляхом перенесення його в натуру (на
місцевість), в т.ч. із закріпленням спеціальними знаками, та
реєстрацією відповідних речових прав на земельні ділянки та/або
обмежень цих прав.

8.

Вимоги до текстової частини проектів землеустрою
Текстова частина проектів землеустрою має містити:
•підстави розроблення проекту землеустрою;
•завдання замовника на розроблення проекту землеустрою;
•копії документів, які були додані до клопотання про надання згоди
на розроблення проекту землеустрою, що обґрунтовують розмір,
призначення та місце розташування земельних ділянок;
•документи щодо правового статусу земельних ділянок (наприклад Державний акт на право постійного користування землею);
•документи щодо існуючих та можливих обмежень та обтяжень;
•пояснювальна записка з матеріалами, що обґрунтовують проектне
рішення;
•документи про зацікавлених осіб (згідно з переліком);
•інші матеріали, безпосередньо передбачені законодавством;
•інші матеріали, які на думку землевпорядної організації мають бути
долученими до документації

9.

Вимоги до пояснювальної записки проектів землеустрою
Пояснювальна записка має містити комплексний аналіз всіх
матеріалів, що містяться в проекті землеустрою. У пояснювальній
записці обов'язково аналізуються:
•надані замовником документи, у тому числі матеріали, що
обґрунтовують розмір, місце розташування та цільове призначення
земельних ділянок;
•обмеження і обтяження;
•існуючий характер землекористування в районі розташування
земельних ділянок;
•результати польового обстеження земельних ділянок та фактичного
стану її господарського використання;
•відомості про правовий статус земельних ділянок, суміжних
землевласників та землекористувачів;
•цільове призначення земельних ділянок;
•грошова оцінка земельної ділянки;
•матеріали розрахунку вартості і розмір земельної частки (паю) в
умовних кадастрових гектарах;

10.

Вимоги до графічної частини проекту землеустрою
Графічна частина проекту землеустрою має містити:
• схему розподілу земель підприємств, установ, організацій на землі,
що передаються у приватну власність та залишаються у державній
або комунальній власності (лісогосподарського призначення, водного
фонду, резервного фонду);
•схему поділу сільськогосподарських угідь, що підлягають
приватизації, на земельні ділянки;
• кадастровий план земельної ділянки;
• матеріали перенесення меж земельних ділянок у натуру (на
місцевість).
•план земельної ділянки з визначенням наявних та можливих
обмежень і обтяжень;

11.

Формування списку осіб, які мають право на
отримання у власність земельної частки (паю).
При приватизації земель державних і комунальних
сільськогосподарських підприємств, установ та
організацій земельні ділянки передаються працівникам
цих підприємств, установ та організацій, працівникам
державних та комунальних закладів освіти, культури,
охорони здоров'я, розташованих на території
відповідної ради, а також пенсіонерам з їх числа з
визначенням кожному з них земельної частки (паю).
Землі у приватну власність зазначеним особам
передаються безоплатно.

12.

Використання матеріалів нормативної грошової оцінки
сільськогосподарських угідь.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться
відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також
інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та
форм власності.
Нормативна
грошова
оцінка
земельних
ділянок
розташованих за межами населених пунктів земельних
ділянок сільськогосподарського призначення проводиться не
рідше ніж один раз на 5-7 років,
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться
юридичними особами, які є розробниками документації із
землеустрою відповідно до Закону України "Про
землеустрій".

13.

Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України
«Про затвердження Методики нормативної грошової
оцінки земельних ділянок» від 3 листопада 2021 р. № 1147, що
встановлює методологічні засади проведення нормативної
грошової оцінки земельних ділянок, яка застосовується у
випадках, визначених Законом України «Про оцінку земель»
Установлено, що затверджена з урахуванням вимог п. 271.2
ст. 271 Податкового кодексу України до набрання чинності
Методикою, затвердженою згідно з цією постановою,
технічна документація з нормативної грошової оцінки
земельних
ділянок,
технічна
документація
із
загальнонаціональної
(всеукраїнської)
нормативної
грошової
оцінки
земель
сільськогосподарського
призначення (на відповідній території) є чинною до початку
застосування рішення відповідного органу місцевого
самоврядування про затвердження нової технічної
документації з нормативної грошової оцінки земельних

14.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки (Цн)
визначається за такою формулою:
Цн = Пд х Нрд х Км1 х Км2 х Км3 х Км4 х Кцп х Кмц х Кні,
де Пд — площа земельної ділянки, квадратних метрів;
Нрд — норматив капіталізованого рентного доходу за одиницю площі згідно з
додатком 1;
Км1 — коефіцієнт, який враховує розташування територіальної громади в межах
зони впливу великих міст;
Км2 — коефіцієнт, який враховує курортно-рекреаційне значення населених пунктів;
Км3 — коефіцієнт, який враховує розташування територіальної громади в межах зон
радіаційного забруднення;
Км4 — коефіцієнт, який характеризує зональні фактори місця розташування
земельної ділянки;
Кцп — коефіцієнт, який враховує цільове призначення земельної ділянки відповідно
до відомостей Державного земельного кадастру;
Кмц — коефіцієнт, який враховує особливості використання земельної ділянки в
межах категорії земель за основним цільовим призначенням;
Кні — добуток коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель за період
від затвердження нормативу капіталізованого рентного доходу до дати проведення
оцінки.

15.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки .
Коефіцієнт, який враховує особливості використання земельної ділянки
в межах категорії земель за основним цільовим призначенням (Кмц),
для сільськогосподарських угідь на землях сільськогосподарського
призначення (рілля, перелоги, багаторічні насадження, сіножаті,
пасовища) визначається за такою формулою:
Кмц = Кпсгр х Багр : Бпсгр,
де Кпсгр — коефіцієнт, який враховує розташування територіальної
громади в межах природно-сільськогосподарського району для
відповідного угіддя, приймається відповідно до додатка 9;
Багр — бал бонітету агровиробничої групи ґрунтів відповідного
сільськогосподарського угіддя природно-сільськогосподарського
району;
Бпсгр — середній бал бонітету ґрунтів відповідного
сільськогосподарського угіддя природно-сільськогосподарського
району, що приймається відповідно до додатка 9.

16.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки . У разі коли
агровиробничі групи ґрунтів сільськогосподарських угідь та/або їх бал
бонітету на земельній ділянці сільськогосподарського призначення не
визначено, коефіцієнт, який враховує особливості використання
земельної ділянки в межах категорії земель за основним цільовим
призначенням (Кмц), для сільськогосподарських угідь на землях
сільськогосподарського призначення застосовується із значенням
коефіцієнта, який враховує розташування територіальної громади в
межах природно-сільськогосподарського району (Кпсгр), для
відповідного сільськогосподарського угіддя та приймається відповідно
до додатка 9.
Коефіцієнт, який враховує особливості використання земельної ділянки
в межах категорії земель за основним цільовим призначенням (Кмц),
для несільськогосподарських угідь на землях сільськогосподарського
призначення застосовується із значенням коефіцієнта, який враховує
розташування територіальної громади в межах природносільськогосподарського району (Кпсгр), для несільськогосподарських
угідь та приймається відповідно до додатка 9.

17.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки ..
Схеми (карти) природно-сільськогосподарського районування земель та
картограми розповсюдження агровиробничих груп ґрунтів
приймаються відповідно до затвердженої в установленому порядку
технічної документації із загальнонаціональної (всеукраїнської)
нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського
призначення, що була розроблена на виконання постанови Кабінету
Міністрів України від 7 лютого 2018 р. № 105 “Про проведення
загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки
земель сільськогосподарського призначення та внесення змін до деяких
постанов Кабінету Міністрів України” (Офіційний вісник України, 2018
р., № 22, ст. 727). Для сільськогосподарських угідь, на які відсутні
картограми розповсюдження агровиробничих груп ґрунтів, у разі
потреби може здійснюватися визначення агровиробничих груп ґрунтів
шляхом проведення ґрунтових обстежень.

18.

„Бонітування ґрунтів – це порівняльна оцінка якості ґрунтів за їх
основними природними властивостями, що мають сталий
характер
і
суттєво
впливають
на
врожайність
сільськогосподарських культур, вирощуваних у конкретних
природно-кліматичних умовах”. Основна мета бонітування
ґрунтів – це створення науково- обґрунтованої системи обліку
якості земель для їхньої вартісної оцінки та ведення земельного
кадастру. Завдання бонітування ґрунтів:
виявити найбільш сприятливі для сільськогосподарського
виробництва ґрунти;
провести порівняння і групування ґрунтів держави, області,
району, сільської ради, окремих землеволодінь за їх
продуктивністю (якісною оцінкою);
виявити найбільш сприятливі ґрунти для різних
сільськогосподарських культур (спеціальне бонітування під
зернові, цукрові буряки, картоплю, соняшники тощо);

19.

оцінити більш об’єктивно території з малопродуктивними і
деградованими ґрунтами, де слід провести консервацію земель;
допомогти більш правильно, з врахуванням якості ґрунтів,
провести впровадження сучасних раціональних систем
землеробства (ландафтно- адаптивне, з використанням ГІСтехнологій,
контурно-меліоративне),
провести
більш
продуктивну спеціалізацію господарств;
використовувати результати бонітування ґрунтів для розробки
заходів з підвищення врожайності культур на різних ґрунтах
(агротехнічні, агромеліоративні, лісомеліоративні, ґрунтозахисні
тощо);
провести паювання земель в процесі земельної реформи на
відповідних високих організаційно-правових засадах;
визначити розмір земельного податку і орендної плати;
проведення
вартісної
оцінки
землеволодінь
і
землекористування селян;
тощо

20.

Розрахунок вартості і розмір земельної частки (паю) в
умовних кадастрових гектарах
Визначення вартості земельної частки (паю).
Вартість земельної частки (паю) обчислюється діленням
грошової оцінки сільськогосподарських угідь, що підлягають
паюванню, на кількість осіб, які мають право на земельну
частку (пай), за формулою:
Вз = Гоз : Кос,
де Вз — вартість земельної частки;
Гоз — грошова оцінка сільськогосподарських угідь ;
Кос — кількість осіб, які мають право на земельну частку
(пай).

21.

Розрахунок вартості і розмір земельної частки (паю) в
умовних кадастрових гектарах
Визначення розміру земельної частки (паю).
Загальний розмір обчисленої для приватизації площі
сільськогосподарських угідь поділяється на загальну
кількість осіб, які мають право на земельну частку.
Вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах
земельних часток (паїв) працівників відповідних
підприємств, установ і організацій та пенсіонерів з їх
числа є рівними.

22.

Умовний кадастровий гектар не є виміром площі, оскільки це
умовна розрахункова одиниця, що відображає вартісну
характеристику земельної ділянки.
При виділенні земельної частки в натурі (на місцевості) розмір
земельної ділянки в фізичних гектарах буде залежати від якості
ґрунтового
покрову
тощо.
Розміри земельної частки (паю) в умовних кадастрових гектарах
визначаються виходячи з вартості земельної частки (паю) та
середньої грошової оцінки одного гектара сільськогосподарських
угідь для даного підприємства.
Визначення розміру земельної частки (паю).
Розмір земельної частки (паю) в умовних кадастрових гектарах
обчислюється за формулою:
Рз = Вз : Сго,
де Рз — розмір земельної частки (паю) в умовних кадастрових
гектарах;
Вз — вартість земельної частки (паю);
Сго — середня грошова оцінка одного гектара сільськогосподарських
угідь.

23.

Громадянам України із числа депортованих осіб, які поселилися в
сільській місцевості, державою забезпечується безкоштовна передача
у власність землі сільськогосподарського призначення в розмірі
земельного паю, визначеного для цієї місцевості, за рахунок земель
запасу та резервного фонду в разі їх наявності.
Розміри земельних ділянок, що виділяються для працівників
державних та комунальних закладів, підприємств і організацій
культури, освіти та охорони здоров'я та пенсіонерів з їх числа, які
проживають у сільській місцевості або селищах міського типу, не
можуть перевищувати норм безоплатної передачі земельних ділянок
громадянам, встановлених законом для ведення особистого
селянського господарства.

24.

При складанні Складання схеми поділу
сільськогосподарських угідь, що підлягають приватизації,
на земельні ділянки визначається черговість поділу земель
державної та комунальної власності з урахуванням обмежень,
обумовлених технологічними і екологічними особливостями їх
використання.
Проектування розміщення земельних ділянок (паїв)
проводиться з урахуванням крутизни та напрямів схилів, стану
ґрунтового покриву. Проектується зручна і раціональна мережа
під’їзних шляхів з виходом на існуючу шляхову мережу.

25.

Місце розташування земельних ділянок визначаються з
урахуванням вимог раціональної організації території і
компактності землекористування і іншої технічної
документації.
Складанню Схеми передують підготовчі роботи, які
включають в себе аналіз земельно-кадастрових,
статистичних і планово-картографічних матеріалів,
результатів польових вишукувань і обстежень земельного
фонду з метою встановлення фактичного стану
використання земель підприємства, розрахунків
проведеного паювання земель, виходячи з інтересів
окремих співвласників, їх об'єднань та інтересів суспільства
в досягненні еколого-економічної стабілізації
землекористування, раціонального використання земель та
їх охорони.

26.

В процесі підготовчих робіт збираються, систематизуються і
вивчаються такі матеріали:
1) плани землеволодінь і землекористувань підприємств в масштабах
1:10000 або 1:25000;
2) матеріали проектів землеустрою, розроблених на територію
господарств до передачі земель, проектів встановлення меж сільських та
селищних Рад і меж населених пунктів;
3) технічна документація по видачі документів на землю;
4) матеріали передпроектних і прогнозних розробок по підприємству, а
також тих регіональних розробок, виконання заходів яких може
вплинути на рішення щодо організації передачі громадянам у власність
сільськогосподарських угідь;
5) матеріали грунтових обстежень та їх коригувань, радіологічних
зйомок та зйомок іншого техногенного забруднення території;
6) шкали бонітування грунтів орних земель, багаторічних насаджень і
природних кормових угідь;
Схема складається, як правило, в масштабі 1:10000 або 1:25000. За
планову основу Схеми приймаються копії планів землеволодінь і
землекористувань.

27.

28.

Проекти землеустрою щодо приватизації земель державних
сільськогосподарських підприємств, установ та організацій
погоджуються рішенням загальних зборів працівників цих
підприємств, установ та організацій (іншими суб’єктами,
визначеними законодавством), територіальним органом центрального
органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері
земельних відносин, і затверджуються районними державними
адміністраціями.
Проекти землеустрою щодо приватизації земель комунальних
сільськогосподарських підприємств, установ та організацій
погоджуються рішенням загальних зборів працівників цих
підприємств, установ та організацій (іншими суб’єктами,
визначеними законодавством), територіальним органом центрального
органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері
земельних відносин, у районі (місті) і затверджуються відповідними
сільськими, селищними, міськими радами.

29.

До 2021 р. діяв Закон України «Про державну експертизу
землевпорядної документації» стаття 9. проекти землеустрою
щодо приватизації земель державних і комунальних
сільськогосподарських підприємств, установ та організацій
Обов’язковій державній експертизі
Законом № 1423 визнано таким, що втратив чинність, закон
України «Про державну експертизу землевпорядної
документації», та по всьому тексту ЗКУ та інших законів,
якими регулюються земельні відносини, посилання на
необхідність проведення державної експертизи
землевпорядної документації вилучено.

30.

31.

Відповідно до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства
України від 13.08.2021 втратила чинність Інструкція про встановлення
(відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх
закріплення межовими знаками від 18.05.2010 № 376
Хоча Інструкція втратила чинність і до документації із землеустрою вже не
долучається акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання, під час
кадастрових зйомок виконуються роботи щодо закріплення меж ділянки
межовими знаками. За результатами закріплення меж земельної ділянки
складається відомість про встановлені межові знаки.
ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо
вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин»
№ 1423 стаття 106 ЗКУ викладена у новій редакції відповідно до якої, до складу
документації із землеустрою входить відомість про встановлені межові знаки,
яка виготовляються на заміну акта прийомки-передачі межових знаків.
Така відомість не має суттєвих відмінностей у порівнянні з актом прийомкипередачі межових знаків. У ній зазначаються координати межових знаків,
інформація про те, з ким межує земельна ділянка, яка відводиться, відомості
про суміжних землевласників. Єдина відмінність в тому, що підписи на цьому
документі суміжники не ставлять.

32.

проекту Закону України
«Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо
забезпечення права працівників державних
сільськогосподарських підприємств, установ, організацій на
одержання земельної частки (паю)»
1. Обґрунтування необхідності прийняття проекту закону
Правовий механізм приватизації земель державних та комунальних
сільськогосподарських підприємств, установ, організацій визначений
у статті 25 Земельного кодексу України доволі неякісно.
Так, із норм цієї статті, зокрема, не є зрозумілим:
- у яких випадках проводиться приватизація таких земель,
- яка площа земель сільськогосподарського призначення має бути
приватизована, а яка має бути залишена у державній чи комунальній
власності,
- яким має бути механізм припинення права постійного користування
державного чи комунального сільськогосподарського підприємства
щодо земельних ділянок, які передаються у власність громадянам.

33.

Встановлення, що при приватизації земель підприємств здійснюється
наступний розподіл їх сільськогосподарських угідь:
- до 40% земель розподіляється між працівниками підприємства та
пенсіонерами з їх числа, працівниками державних і комунальних
закладів соціальної сфери села (при цьому площа земель, що
передається у власність одного працівника підприємства або
пенсіонера з числа колишніх працівників підприємств визначається у
розмірі середнього розміру земельної частки (паю) по району, а для
працівників закладів соціальної сфери не може перевищувати 2 га);
- до 20 % земель передаються у власність учасникам бойових дій для
ведення особистого селянського господарства (при цьому площа
земель, що передається у власність однієї особи не може
перевищувати 2 га);
- не менше 40% передаються в оренду на земельних торгах (крім
випадків приватизації земель підприємств у зв’язку з приватизацією
самих підприємств).
.

34.

Дякую за увагу!