Дубильні речовини

1. Презентація теми: “Дубильні речовини”

Ефiрнi олiї
Лекцiя №3

2. Морфологiчнi ознаки родини селеровi (зонтичнi)

1. Пагiн – ребристий.
2. Листки стеблообгортнi, двiчi,- тричi –
непарноперисторозсiченнi.
3. Квiтки правильнi, 5 – пелюствовi.
4. Суцвiття – складний зонтик.
5. Плiд – вислоплодник, який розпадається
на два напiвплодика (мерикарпiї).

3. Плоди анiсу – Fructus Anisi Анiс звичайний – Anisum vulgare Родина селеровi – f. Apiaceae

4. Поширення Батькiвщина – країни Середземномор’я. В Українi культивується.

5.

6. Морфологiчний опис рослини

7.

8. Плiд – вислоплодник, який складається з двох напiвплодикiв, що не розпадаються; форма яйцеподiбна. Поверхня плоду шорстка.

Зовнiшiй бiк
опуклий з 5
реберцями. Запах
сильний, ароматний.
Смак солодкуватопряний.

9. Заготiвля. Сушiння. Зберiгання Збирають пiдчас побурiння 60 – 80% зонтикiв; скошують машинами; досушують у валках, потiм

обмолочують та очищують вiд
домiшок. Термiн зберiгання – 3 роки за
списком «запашнi».

10. Хiмiчний склад

Плоди анiсу мiстять 1,2 - 3%
ефiрної олiї з компонентами: анетол (80- 90%),
анiсовий альдегiд, анiсова кислота, жирну олiю (10
– 20%), бiлки.

11. Фармакологiчна дiя. Застосування в медицинi

Справляє вiдхаркувальну, протизапальну, вiтрогiнну,
сечогiнну, бактерицидну дiю. Застосовують при
запаленнi ВДШ, сечовивiдних та жовчних шляхiв, для
збудження апетиту, стимуляцiї лактацiї у жiнок, що
годують груддю.

12. Лiкарськi форми i засоби Настiй, збори (шлунковий, грудний, жовчогiнний, сечогiнний, проносний), анiсова олiя,

нашатирно-анiсовi краплi,
грудний елiксир, мiкстура Траскова,
препарати «Анiтос», «Алталекс».

13.

14.

15. Плоди фенхелю – Fructus Foeniculi Фенхель звичайний – Foeniculum vulgare Родина селеровi – f. Apiaceae

16. Поширення Батькiвщина фенхелю – країни Середземномор’я i Захiдної Азiї. В Українi культивують як ефiроолiйну, лiкарську,

пряносмакову рослину.

17.

18.

19. Морфологiчний опис рослини

20.

21.

22. Плiд – вислоплодник, який розпадається на два напiвплодики (мерикарпiї). Кожний мерикарпiй з 5 сильно виступаючими реберцями.

Довжина
плодiв – 4-10мм,
запах сильний, смак
солодкувато-пряний.

23. Заготiвля. Сушiння. Зберiгання Див. заготiвля анiсу звичайного. Термiн зберiгання – 3 роки за правилами ефiроолiйної сировини.

24. Хiмiчний склад Плоди фенхелю мiстять 4 - 6% ефiрної олiї з компонентами: анетол (80- 90%), анiсовий альдегiд, анiсова кислота,

Хiмiчний склад
Плоди фенхелю мiстять 4 - 6%
ефiрної олiї з компонентами: анетол (8090%), анiсовий альдегiд, анiсова кислота,
фенхон, жирну олiю, бiлки, флавоноїди.

25. Фармакологiчна дiя. Застосування в медицинi

Справляє вiдхаркувальну, спазмолiтичну, проносну
та слабку сечогiнну дiю. Застосовують при
захворюваннi дихальних шляхiв (бронхiт, трахеїт),
метеоризмi.

26. Лiкарськi форми i засоби Збори (проносний, грудний). Ефiрна олiя входить до складу води кропної, крапель «Алталекс», препарату

«Солутан», протиастматичної мiкстури Траскова.

27.

28. Плоди кмину – Fructus Сarvi Кмин звичайний –Сarum carvi Родина селеровi – f. Apiaceae

29. Поширення Росте по всiй територiї України. Мiсцями утворює невеликi рiдкi заростi. Рослина введена у промислову культуру.

30.

31.

32. Морфологiчний опис рослини

33.

34.

35. Плiд – вислоплодник, складається з двох напiвплодикiв, якi частiше розпадаються. Мерикарпiй довгастої форми, стиснутий з бокiв.

Кожний мерикарпiй з 5 сильно виступаючими
реберцями. Довжина плодiв – 3 - 7мм. Запах
сильний, ароматний. Смак пекучий, гiркуватий,
пряний.

36.

37. Заготiвля. Сушiння. Зберiгання Див. заготiвля анiсу звичайного. Термiн зберiгання – 3 роки за правилами ефiроолiйної сировини.

38. Хiмiчний склад Плоди кмину мiстять 3 - 6% ефiрної олiї з компонентами: карвон, лимонен, геранiол, жирну олiю, бiлки,

флавоноїди,
кумарини.

39. Фармакологiчна дiя. Застосування в медицинi Справляє бактерицидну, вiдхаркувальну, спазмолiтичну, проносну, жовчогiнну i

сечогiнну дiю.
Застосовують при захворюваннях ШКТ, дихальних,
сечовивiдних i жовчних шляхiв, для стимуляцiї
лактацiї у жiнок.

40. Лiкарськi форми i засоби Настiй, сбори.

41.

42. Плоди корiандру – Fructus Coriandri Корiандр посiвний – Coriandrum sativum Родина селеровi – f. Apiaceae народнi назви:

кишнець, кинза

43. Поширення У дикому виглядi росте у схiдних районах Середземномор’я. В Українi культивують як ефiроолiйну, пряну та лiкарську

рослину.

44.

45. Морфологiчний опис рослини

46.

47. Плiд – вислоплодник, зазвичай не розкладається на напiвплодики.Поверхня майже гладка, 5 виступаючих звивистих реберець

чергуються з 5
прямими. Дiаметр плоду 2,6 - 3,2 мм. Запах
ароматний, смак пряний.

48. Заготiвля. Сушiння. Зберiгання Див. заготiвля анiсу звичайного. Термiн зберiгання – 3 роки за правилами ефiроолiйної сировини.

49. Хiмiчний склад Плоди корiандру мiстять 0,7 – 1,4% ефiрної олiї з компонентами: лiналоол, геранiол, борнеол, жирну олiю (20%),

бiлковi
та дубильнi речовини.

50. Фармакологiчна дiя. Застосування в медицинi Препарати корiандру стимулюють секрецiю залоз травлення i покращують жовчовидiня.

Справляють
антибактерiальну, вiдхаркувальну, проносну дiю.
Застосовують при поганому травленнi, метеоризмi,
холециститi, геморої, захворюваннях ВДШ.

51. Лiкарськi форми i засоби Плоди, настiй, збори (апетитний, жовчогiнний, протигеморойний), З ефiрної олiї отримують цитраль.

52.

53. Бруньки берези – Gtmmae Betulae Листя берези – Folia Betulae Береза повисла – Betula pendula Береза пухнаста – Betula pubescens

Родина - Betulaceae

54. Поширення Росте в лiсових районах, на пiвночi лiсостепових районiв. Культивується в придорожнiх насадженнях, парках.

55. Береза пухнаста вiдрiзняється вiд повислої короткими гiлками, якi спрямованi вгору (не повисають).

56.

57.

58.

59.

60.

61.

62.

63.

64. Морфологiчний опис рослини

65.

66. Бруньки – видовжено-конiчної форми, клейкi. Луски розмiщенi черепицеподiбно. Довжина 3 – 7мм, колiр коричневий. Запах

своєрiдний, бальзамiчний. Смак в’яжучий,
смолистий.

67. Заготiвля. Сушiння. Зберiгання Бруньки заготовляють рано навеснi (фаза спокою), для цього зрiзують гiлки. Сушать у холодних

примiщеннях iз доброю
вентиляцiєю. Листки заготовлюють молодi
(квiтень – травень).

68. Хiмiчний склад Бруньки та листки мiстять ефiрну олiю з компонентами: бетулен, бетуленол, карiофiлен; смолистi речовини, вiт. С,

флавоноїди, каротин.

69. Фармакологiчна дiя. Застосування в медицинi Препарати справляють дiуретичну, жовчогiнну, бактерицидну, противiрусну,

спазмолiтичну, протиглистну дiю.
Застосовують при набряках ниркового та
серцевого походження.

70. Лiкарськi форми i засоби Настiй, настойка, збори, препарат «Пропобесан»