Дубильні речовини. Класифiкацiя

1. Презентація теми: “Дубильні речовини”

Дубильнi речовини

2. Граф-логiчна структура теми заняття

Загальна характеристика
дубильних речовин:
алгоритм вивчення загальної
характеристики дубильних
речовин
ЛР, якi мiстять дубильнi
речовини:
Алгоритм вивчення повної
характеристики ЛР:
- дуб звичайний;
- гiрчак змiїний ;
- перстач прямостоячий;
- родовик лiкарський;
- бадан товстолистий.

3. Алгоритм вивчення загальної характеристики дубильних речовин

1. Визначення.
2. Поширення та локалiзацiя.
3. Значення для рослин.
4. Класифiкацiя.
5. Фiзико-хiмiчнi властивост.
6. Реакцiї iдентифiкацiї.
7. Заготiвля, Сушiння. Зберiгання ЛРС.
8. Фармакологiчна дiя i застосування.
9. Лiкарськi засоби.

4. Гали

5. Класифiкацiя

I пiд час нагрiвання до 180 – 200 С танiди розпадаються на
пiрогалоли та пiрокатехiни
II Фрейденберг в 1933 році уточнив класифікацію:
за хiмiчною будовою дiлять на тi, що гiдролiзуються i
конденсованi
1. Гідролізовані дубильні речовини:
а) галотаніни - ефіри галової кислоти і цукрів;
б) несахаридні ефіри фенолкарбонових кислот;
в) елаготаніни - ефіри елагової кислоти і цукрів.
2. Конденсовані дубильні речовини:
а) похідні флаванолів-3;
б) похідні флавандіолів-3,4;
в) похідні оксистильбенів.

6. Фiзико-хiмiчнi властивостi

1. На повiтрi танiди пiд впливом ферментiв
окиснюються, утворюючи забарвленi речовини
флобафени, або красенi.
2. Дубильнi речовини утворюють осади з
розчинами желатину, алкалоїдами, солями
важких металiв.

7. Реакцiї iдентифiкацiї

1. Дубильнi речовини групи пiрогалолу (тi, що
гiдролiзуються) з розчином залiзоамонiйних
галунiв (ЗАГ) утворюють чорно-синє забарвлення.
2. Дубильнi речовини групи пiрокатехiну
(конденсованi) з розчином залiзоамонiйних
галунiв (ЗАГ) утворюють чорно-зелене
забарвлення.

8. Фармакологiчна дiя. Застосування в медицинi

1. Здатнiсть танiдiв осаджувати бiлки з
утворенням альбумiнатної плiвки:
- запобiгає поширенню запалення ШКТ;
- зменшується подразнення слизових оболонок
травного тракту (в’яжучий засiб при проносах).
2. Антимiкробна дiя (полоскання, примочки,
змащювання).
3. Кровоспинний засiб при геморої.
4. Як антидоти при отруєннi алкалоїдами,
солями важких металiв.

9. Алгоритм вивчення лiкарських рослин

1. Латинськi, українськi назви рослини.
2. Поширення i мiсцезростання.
3. Опис ЛР i сировини.
4. Заготiвля. Сушiння. Зберiгання ЛРС.
5. Хiмiчний склад ЛРС.
6. Фармакологiчна дiя. Застосування в медицинi.
7. Лiкарськi форми i засоби.

10. Кора дуба – cortex Quercus Дуб звичайний – Quercus robur Родина буковi - Faqaceae

11.

12.

13.

14.

15.

16.

17.

18.

19. Хiмiчний склад

Дубильнi речовини конденсованої групи
(пiрокатехiну) до 12%, галова та елагова
кислоти, сапонiни, флавоноїди

20. Лiкарськi форми i засоби Вiдвари, збори, полоскання, ванни, комплекснi препарати

21.

22.

23.

24. Кореневища змiйовика – Rhizomata Bistortae Гiрчак змiїний – Рolygonum bistorta Родина гречковi - Polygonaceae Народнi назви:

раковi шийки, змiйовик

25.

26.

27.

28. Фармакологiчна дiя. Застосування в медицинi

• В’яжучий засiб при гострих i
хронiчних проносах;
при запаленнях кишечника i
шлунка;
при маткових та
гемороїдальних кровотечах;
зовнiшньо застосовують для
полоскання ротової порожнини.

29. Кореневищя перстачу – Rhyzomata Tormentillae Перстач прямостоячий – Potentilla erecta Родина розовi – Rosaceae Народнi назви:

калган, зав’язник

30.

31.

32.

33. Хiмiчний склад

Мiстяться дубильнi речовини конденсованої
групи (до 30%), елагова кислота, тритерпеновi
сапонiни, флобафени, ефiрна олiя

34. Лiкарськi форми i засоби Вiдвари, полоскання, протигемороїдальний збiр, комплекснi препарати

35. Кореневище та коренi родовика – Rhizomata et radices Sanguisorbae Родовик лiкарський – Sanguisorba officinalis Родина -

Rosaceae Народна назва: грижник

36. Поширення

Росте по всiй територiї
України на заливних,
вологих луках, лiсових
галявинах, мiсцями
утворюючи заростi.

37.

38.

39. Фармакологiчна дiя. Застосування в медицинi

В’яжучий, протизапальний i кровоспинний засiб
при:
- ентероколiтах;
- маткових i гемороїдальних кровотечах;
- проносах.

40. Лiкарськi форми i засоби

41. Кореневище бадану – Rhizomata Bergeniae Бадан товстолистий – Bergenia crassifolia Родина ломикаменевi - Saxifragaceae

42. Поширення

У дикому
виглядi
зустрiчається
на Алтаї.
В Українi
культивують i
вирощують
як
декоративну
рослину.

43.

44.

45.

46.

47.

48. Хiмiчний склад

Мiстить до 20% дубильних речовин
пiрогалової групи, фенологлiкозид
арбутин, катехiн, галову кислоту, глiкозид
бергенiн.

49. Лiкарськi форми i засоби

50. Самостiйна робота

Черемха звичайна
Чорниця звичайна

51.

Вiльха сiра
Вiльха чорна

52. Плоди черемхи – Fructus Padi Черемха звичайна – Padus avium Родина розовi - Rosaceae

53.

54.

55.

56.

57.

58.

59. Хiмiчний склад

У м’якотi плодiв мiстяться дубильнi речовини
конденсованої групи (до 15%), цукри, органiчнi
кислоти (яблучна, лимонна).
У насiннi – жирне масло i глiкозид амiгдалiн.

60. Лiкарськi форми i засоби

*Состав:
*Зверобой продырявленный
*Смородина черная
*Черемуха
*Шиповник коричный
*СС

61.

62.

63. Плоди чорницi – Fructus Myrtilli Листя чорницi –Folia Myrtilli Пагони чорницi – Cormus Vaccinii myrtilli Чорниця звичайна –

Vaccinium myrtillus
Родина вересовi - Ericaceae

64.

65.

66.

67. Заготiвля чорницi кавказької

68.

69.

70.

71.

72.

73.

74. Хiмiчний склад

Плоди: дубильнi речовини пiрокатехiнової групи (до
12%), цукор (до 6%), глiкозид мiртилiн, пектиновi
речовини, орг. кислоти (лимонна, яблучна, молочна,
бурштинова), вiт. С i групи В; каротин, пiгменти,
залiзо, марганець.
Листя: дубильнi речовини пiрокатехiнової групи (до
7%); фенольнi сполуки неомiртилiн, мiртилiн,
арбутин; флавоноїди, урсолова та олеанолова
кислоти.

75. Фармакологiчна дiя. Застосування в медицинi

Плоди використовують як м’кий в’яжучий i
дiєтичний засiб при гострих i хронiчних шлунковокишкових розладах, колiтах, ентероколiтах; для
покращення гостроти зору.
Листя i пагони зменшують вмiст цукру в кровi.

76. Лiкарськi форми i засоби

77.

78.

79.

80.

81.

82.

Суплiддя вiльхи – Fructus Alni
Вiльха сiра – Alnus incana
Вiльха клейка (чорна) – Alnus glutinosa
Родина березовi - Betulaceae

83.

84.

85.

86.

87.

88.

89.

90.

91. Хiмiчний склад

Дубильнi речовини до 10% пiрогалової групи,
галова та елагова кислоти, елаготанiни, галотанiни.

92. Фармакологiчна дiя. Застосування в медицинi

В’яжучий, протизапальний , кровоспинний засоби.
При гастритах, колiтах, ентероколiтах,
дизентерiйних проносах.

93. Лiкарськi форми i засоби

Шлунковi збори, рiдкий екстракт, препарат
«Камiлаль» (супозиторiї), препарат «Альтан»,
препарат «Альтабор»