Similar presentations:
Травлення в ротовій порожнині та шлунку
1. ТРАВЛЕННЯ В РОТОВІЙ ПОРОЖНИНІ ТА ШЛУНКУ
2.
3. Функції системи травлення
Травні:1) моторна
2) секреторна
3) всмоктування.
Нетравні:
1) захисна
2) метаболічна
3) екскреторно-видільна
4) ендокринна.
4. Функції системи травлення
5.
6. Травні процеси в порожнині рота
1) аналіз харчових властивостей (рецепція)2) фізична обробка (жування, подрібнення,
перемішування, формування харчової грудки,
подальше просування – ковтання)
3) секреція слини
4) хімічна обробка (початковий гідроліз
речовин).
7. Моторна функція порожнини рота
Жування – це складний акт, який полягаєв послідовних скороченнях жувальних
м'язів, рухів нижньої щелепи, язика,
м'якого піднебіння. Ковтання – це
складний рефлекторний акт, за допомогою
якого їжа переводиться з ротової
порожнини в шлунок.
8. Механізм акту ковтання
9.
10.
Травні функції слини:1) фізична обробка (змочування, розчинення, ослизнення)
2) первинна хімічна обробка (α -амілаза і лінгвальна ліпаза).
Не травні функції:
1) захисна (бактерицидна дія - лізоцим, дезинфікуюча протеїнази, деградація нуклеїнових кислот вірусів нуклеази)
2) участь в артикуляції
3) екскреторна
4) інкреторна
5) терморегуляторна.
11.
12.
ЗалозаГістологічний тип
Секреція
Вміст у
загальній
слині (1,5
л/добу %)
20
Привушна
Білковий
Водяниста
Підщелепна
Змішаний
Помірної
в’язкості
70
Під’язикова
Слизовий
В’язка
5
13.
14.
Механізми регуляції секреторної функціїслинних залоз
Безумовно-рефлекторні впливи:
з рецепторів язика і слизової оболонки
порожнини рота імпульси передаються через
волокна V, VІІ ІХ і Х пари черепних нервів в центр
слиновиділення у довгастому мозку, а звідти волокнами VII і IX черепних нервів повертаються
до слинних залоз. Так здійснюється
парасимпатична іннервація залоз.
Симпатичні нерви, які виходять з бічних рогів
верхніх (II-IV) грудних сегментів спинного мозку,
а потім через верхній шийний симпатичний
ганглій прямують до слинних залоз.
15. Умовно-рефлекторні механізми
запускаються виглядом, запахом їжі і іншими подразниками, якіпов'язані з вживанням знайомої їжі.
Умовний рефлекс на слиновиділення: умовний подразник — світло, підкріплення— їжа, реакція —
виділення слини
16. РЕГУЛЯЦІЯ СЛИНОВИДІЛЕННЯ
17. Вплив симпатичної НС на слиновиділення
секреція відносно невеликої кількостів’язкої слини з підщелепних и
під’язикових залоз (але не привушних!).
Механізм:
НА стимуляція адренергічних
рецепторів активація
аденілатциклази синтез цАМФ
активація ПК-С фосфорилювання
внутрішньоклітинних білків.
18. Вплив парасимпатичної НС на слиновиділення
утворення великої кількості слини знизьким вмістом білка.
Механізм:
АХ+М-Хр - синтез ІТ3 - ДАГ підвищення рівня внутріклітинного
кальцію - активація ПК-С фосфорилювання білків.
19. Стравохід
Близько 25 смзавдовжки
Переміщення їжі з
горла в шлунок
– Рух м'язів називається
перистальтикою
Якщо кислота з
шлунку потрапляє в
тут, це печія
20.
21.
Анатомія шлунка. Головні речовини наведені вдужках під назвою частин шлунка, де вони
секретовані. Штрихова лінія позначає межу між
тілом та антральною частиною.
22.
23.
24. Основні травні функції шлунка
1) депонуюча функція - забезпечує скупченняпроковтнутої їжі,
2) моторна функція - механічна обробка їжі
3) секреторна функція - секреція шлункового
соку (основні компоненти: соляна кислота,
слиз, ферменти, внутрішній фактор Кастла) і
хімічна обробка їжі
4) евакуаторна - просування їжі в 12-палу
кишку.
25.
26.
27. Нейрогуморальна регуляція шлунка. Червоні лінії – симпатичні еферентні волокна, тонкі чорні лінії – парасимпатичні волокна,
товсті чорні лінії – гуморальні зв”язки.28.
За добу у людини утворюється близько 2,5 лсоку. Основні складові –
ферменти,
НСl
слиз.
Натщесерце рН соку близька до нейтральної
або слаболужна, а після їжі - кисла (0,8-1,5).
Парієнтальні клітини синтезують соляну
кислоту, головні синтезують і виділяють
неактивні ферменти - пепсиногени. Соляна
кислота активує пепсиногени. Оптимум їх дії рн 1,5. Максимальна активність гастриксину
виявляється при рн 3,2-3,5.
29. Фази шлункової секреції:
1) церебральна2) шлункова
3) кишкова.
30. Механізм церебральної фази:
1) подразненняя дистантних рецепторів (зорових, нюхових таін.), рецепторів порожнини рота і глотки - аферентна
імпульсація по черепних нервах в довгастий мозок - таламус
- гіпоталамус - кора - активація симпатичних і
парасимпатичних ядер гіпоталамуса. Активація
парасимпатичних ядер - бульбарний центр довгастого мозку
- n. vagus - АХ - стимулює секреторну функцію кл
фундальних залоз. Активація симпатичних ядер - нейрони
Th6-Th10 - по чревних нервах до шлунку - гальмує секрецію.
2) подразнення блукаючого нерва - активація G-клітин
антрального епітелію - вивільнення в кровотік гастрину стимуляція облямівочних клітин - виділення НCl.
3) подразнення блукаючого нерва - виділення гістаміну з кл
фундального відділу шлунку + Н2-рецептори - G-білок активація аденілатциклази - підвищення рівня цАМФ активація ПК А - фосфорилювання білків - підвищення
утворення гастрину - секреція HCl.
31. Механізм шлункової фази:
а) розтяг шлунку їжеюб) хімічна дія певних компонентів їжі по блукаючому нерву і через місцеві
інтрамуральні рефлекси - виділення
соляної кислоти, секреція гастрину.
32. Механізм кишкової фази:
Шлункову секрецію стимулює:1) розтягування тонкого кишківника
2) присутні в тонкому кишківнику
продукти перетравлення білків,
пригнічує:
а) кисле середовище (pH<3,0)
б) кислоти, жири і гіпертонічні розчини
- секреція секретину і бульбогастрону.
33.
34. МЕХАНІЗМ СЕКРЕЦІЇ СОЛЯНОЇ КИСЛОТИ
35. Динаміка секреції кислоти у шлунку людини після приймання м'ясної їжі
36. Секрецію шлункового соку
стимулюють:1) гастрин і гістамін
2) АХ
3) продукти гідролізу білків.
гальмують:
1) секретин
2) соматостатин
3) продукти гідролізу жирів, крохмалю,
поліпептиди.
37. Роль HCl шлункового соку у травленні.
1. Сприяє набуханню білків, полегшуючи їхгідроліз.
2. Активує пепсиногени з утворенням пепсинів.
3. Створює оптимальні умови для дії пепсину
4. Виконує захисну функцію, ( має бактерицидні
властивості і запобігає попаданню бактерій у
тонку кишку).
5. Регулює моторну функцію шлунку.
6. Стимулює виділення S-клітинами слизової
оболонки дванадцятипалої кишки гормону
секретину, який в свою чергу гальмує утворення
НС1 при зниженні рН у дванадцятипалій кишці
нижче 4.