Травлення в ротовій порожнині і шлунку

1. ТРАВЛЕННЯ В РОТОВІЙ ПОРОЖНИНІ ТА ШЛУНКУ

2.

3. Функції системи травлення

Травні:
1) моторна
2) секреторна
3) всмоктування.
Нетравні:
1) захисна
2) метаболічна
3) екскреторно-видільна
4) ендокринна.

4.

• Травні функції слини:
• 1) фізична обробка (змочування, розчинення, ослизнення)
• 2) первинна хімічна обробка (α -амілаза і лінгвальна ліпаза).
• Не травні функції:
• 1) захисна (бактерицидна дія - лізоцим, дезинфікуюча
протеїнази, деградація нуклеїнових кислот вірусів нуклеази)
2) участь в артикуляції
3) екскреторна
4) інкреторна
5) терморегуляторна.

5. Травні процеси в порожнині рота

1) аналіз харчових властивостей (рецепція)
2) фізична обробка (жування, подрібнення,
перемішування, формування харчової грудки,
подальше просування – ковтання)
3) секреція слини
4) хімічна обробка (початковий гідроліз речовин).

6.

7.

Травні функції слини:
1) фізична обробка (змочування, розчинення, ослизнення)
2) первинна хімічна обробка (α -амілаза і лінгвальна ліпаза).
Не травні функції:
1) захисна (бактерицидна дія - лізоцим, дезинфікуюча протеїнази, деградація нуклеїнових кислот вірусів нуклеази)
2) участь в артикуляції
3) екскреторна
4) інкреторна
5) терморегуляторна.

8.

9.

Залоза
Гістологічний тип
Секреція
Вміст у
загальній
слині (1,5
л/добу %)
20
Привушна
Білковий
Водяниста
Підщелепна
Змішаний
Помірної
в’язкості
70
Під’язикова
Слизовий
В’язка
5

10.

Механізми регуляції секреторної
функції слинних залоз
Безумовно-рефлекторні впливи:
з рецепторів язика і слизової оболонки порожнини
рота імпульси передаються через волокна V, VІІ ІХ і Х
пари черепних нервів в центр слиновиділення у
довгастому мозку, а звідти - волокнами VII і IX
черепних нервів повертаються до слинних залоз. Так
здійснюється парасимпатична іннервація залоз.
Симпатичні нерви, які виходять з бічних рогів верхніх
(II-IV) грудних сегментів спинного мозку, а потім
через верхній шийний симпатичний ганглій прямують
до слинних залоз.

11. Умовно-рефлекторні механізми

запускаються виглядом, запахом їжі і іншими
подразниками, які пов'язані з вживанням знайомої їжі.
Умовний рефлекс на слиновиділення: умовний подразник — світло, підкріплення— їжа,
реакція — виділення слини

12. РЕГУЛЯЦІЯ СЛИНОВИДІЛЕННЯ

13. Вплив симпатичної НС на слиновиділення

секреція відносно невеликої кількості в’язкої
слини з підщелепних и під’язикових залоз (але не
привушних!).
Механізм:
НА стимуляція адренергічних рецепторів
активація аденілатциклази синтез цАМФ
фосфорилювання внутрішньоклітинних білків.

14. Вплив парасимпатичної НС на слиновиділення

утворення великої кількості слини з низьким вмістом
білка.
Механізм:
АХ М-Хр - підвищення рівня
внутрішньоклітинного кальцію фосфорилювання
білків.

15.

Анатомія шлунка. Головні речовини наведені в
дужках під назвою частин шлунка, де вони
секретовані. Штрихова лінія позначає межу між
тілом та антральною частиною.

16.

17. Основні травні функції шлунка

Секреторна функція - секреція шлункового
соку
Моторна функція - механічна обробка їжі
Депонуюча функція - забезпечує скупчення
проковтнутої їжі,
Евакуаторна - просування їжі в 12-палу
кишку.
Всмоктування речовин (продукти гідролізу
білків, вода, неорганічні речовини

18. Експериментальний метод вивчення діяльності шлунка за Басовим

19. Експериментальний метод вивчення діяльності шлунка за Павловим (метод уявного годування)

20. Експериментальний метод вивчення діяльності шлунка за Гейденгайном

21.

22. Фракційне зондування шлунка

Для вивчення шлункової секреції використовують метод фракційного
зондування із застосуванням стимулятора шлункової секреції. Суть
методу заключається у тому, що після введення хворому у шлунок
тонкого зонду (діаметр 4 – 5 мм, довжиною 1 м) отримують весь
шлунковий вміст – порція натще, далі в окремі пробірки кожні 15
хвилин збирають 4 порції шлункового соку. Подразником при цьому є
введений у шлунок зонд, що допомагає отримати першу фазу секреції
чи базальну секрецію.
Наступний етап – введення парентеральних стимуляторів шлункової
секреції – стимульована секреція. З цією метою підшкірно вводять
гістамін, який стимулює продукцію хлористоводневої кислоти
парієтальними клітинами через активацію Н2–рецепторів гістаміну.
В залежності від мети дослідження проводять субмаксимальний чи
максимальний гістаміновий тест.

23. Фракційне зондування шлунка

24. Визначення дебіт-години НСl

25.

Досліджуваний
показник
Пепсин
концентрація
(ммоль/л)
Дебіт (ммоль/л)
Базальна секреція
Субмаксимальний
гістаміновий тест
Максимальний
гістаміновий тест
0,57-1,14
1,43-1,86
1,43-2,14
0,03-0,11
0,14-0,26
0,26-0,46

26. ІНТРАГАСТРАЛЬНА  рН-МЕТРІЯ

ІНТРАГАСТРАЛЬНА рН-МЕТРІЯ

27. ІНТРАГАСТРАЛЬНА  рН-МЕТРІЯ

ІНТРАГАСТРАЛЬНА рН-МЕТРІЯ
За допомогою рН-зондів фізико-хімічні
параметри середовища (концентрація
водородних іонів) трансформується у
електричний сигнал у діапазоні
величини рН від 0,9 (функційний
максимум ацидності) до 7,5 од.
(функційний мінімум ацидності).
Результати рН-метрії документуються у
вигляді графіка (рН-грами) та таблиць. В
залежності від показників рН прийнято
виділяти: анацидність – 7,0-7,5;
гіпоацидність виражена – 3,6-6,9;
гіпоацидність помірна – 2,3-3,5;
нормоацидність – 1,6-2,2; гіперацидність
помірна – 1,3-1,5; гіперацидність
виражена – 0,9-1,2.

28. КОМП’ЮТЕРНА ВНУТРІШНЬОПОРОЖНИННА рН-МЕТРІЯ СТРАВОХОДУ, ШЛУНКА ТА ДВАНАДЦЯТИПАЛОЇ КИШКИ

Дослідження кислотоутворюючої
функції шлунка здійснюється за
допомогою апаратно-програмного
комплексу комп’ютерної рН-метрії.
Здійснюється автоматичний запис рН
кожні 8 або 16 секунд, або у ручному
режимі із здатністю зафіксувати до
10 тисяч замірів рН. При
автоматичній реєстрації рН з
інтервалом 16 секунд він забезпечує
моніторинг рН протягом доби.
Для комп’ютерної рН-метрії
використовуються двох- та
одноелектродні мікрозонди
діаметром не більше 2,2 мм.

29.

За добу у людини утворюється близько 2,5 л соку.
Основні складові –
ферменти,
НСl
слиз.
Натщесерце рН соку близька до нейтральної або
слаболужна, а після їжі - кисла (0,8-1,5).
Парієнтальні клітини синтезують соляну кислоту,
головні синтезують і виділяють неактивні
ферменти - пепсиногени. Соляна кислота активує
пепсиногени. Оптимум їх дії - рн 1,5. Максимальна
активність гастриксину виявляється при рн 3,2-3,5.

30. МЕХАНІЗМ СЕКРЕЦІЇ СОЛЯНОЇ КИСЛОТИ

31. Роль HCl шлункового соку у травленні.

1. Сприяє набуханню білків, полегшуючи їх гідроліз.
2. Активує пепсиногени з утворенням пепсинів.
3. Створює оптимальні умови для дії пепсину
4. Виконує захисну функцію, ( має бактерицидні
властивості і запобігає попаданню бактерій у тонку
кишку).
5. Регулює моторну функцію шлунку.
6. Стимулює виділення S-клітинами слизової
оболонки дванадцятипалої кишки гормону
секретину, який в свою чергу гальмує утворення НС1
при зниженні рН у дванадцятипалій кишці нижче 4.

32.

33. Фази шлункової секреції:

1) церебральна
2) шлункова
3) кишкова.

34. Механізм церебральної фази:

1) подразненняя дистантних рецепторів (зорових, нюхових та
ін.), рецепторів порожнини рота і глотки - аферентна
імпульсація по черепних нервах в довгастий мозок - таламус
- гіпоталамус - кора - активація симпатичних і
парасимпатичних ядер гіпоталамуса. Активація
парасимпатичних ядер - бульбарний центр довгастого мозку n. vagus - АХ - стимулює секреторну функцію кл фундальних
залоз. Активація симпатичних ядер - нейрони Th6-Th10 - по
чревних нервах до шлунку - гальмує секрецію.
2) подразнення блукаючого нерва - активація G-клітин
антрального епітелію - вивільнення в кровотік гастрину стимуляція облямівочних клітин - виділення НCl.
3) подразнення блукаючого нерва - виділення гістаміну з кл
фундального відділу шлунку + Н2-рецептори - G-білок активація аденілатциклази - підвищення рівня цАМФ активація ПК А - фосфорилювання білків - підвищення
утворення гастрину - секреція HCl.

35. Механізм шлункової фази:

а) розтягнення шлунку їжею веде до подразнення
механорецепторів аферентні волокна блукаючого
нерва
ядро блукаючого нерва еферентні
волокна блукаючого нерва
залози шлунка.
б) виділення G-клітинами антрального і пілоричного
відділу шлунка гастрину
залози шлунка.

36. Механізм кишкової фази:

Шлункову секрецію стимулює:
1) розтягування тонкого кишківника
2) присутні в тонкому кишківнику продукти
перетравлення білків, пригнічує:
а) кисле середовище (pH<3,0)
б) кислоти, жири і гіпертонічні розчини - секреція
секретину і бульбогастрону.

37.

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ !