Організація протихолерних заходів в Миколаївській області. Холера

1. Організація протихолерних заходів в Миколаївській області

Обласний позаштатний інфекціоніст управління охорони здоров’я
Брятко Н.В.
2012

2.

• Серед карантинних інфекцій
холера залишається однією з
найбільш актуальних у зв’зку
з масовим характером,
швидкістю розповсюдження,
високою летальністю.

3. Холера в Україні

• Миколаївська область відноситься до першого
типу територій епідемічного прояву холери
• В області випадків захворювань на холеру
людей після 1995 року не було.
• В 2011 році захворюваність на холеру
спостерігалась в м. Маріуполі Донецької
області.
• Причиною захворювань встановлено контакт з
водою та морською рибою.
• Всього зареєстровано 33 випадки холери,
показник склав 0,07 (в 2010 році захворювань
не було).
• Серед хворих 1 дитина, показник 0,01.
• Зареєстровано 25 носіїв збудника холери,
показник 0,05 (в 2011 році – 2 випадки).

4. ЕПІДЕМІОЛОГІЯ

• Збудник холери – холерний вібріон
(лужнолюбива паличка)
• Джерелом холери за межами епідемічного
вогнища може бути людина, яка знаходиться в
інкубаційному періоді, а також хворий з
клінічними формами холери, реконвалесценти,
вібріоносії.
• Сприяють розповсюдженню холери розвинуті,
сучасні засоби пересування, а також значне
збільшення міграційних процесів.
• Зараження відбувається через рот. Факторами
передачі є: вода і харчові продукти (молочні,
рибні)
• Заразитися можливо контактно – побутовим
способом, при купанні у відкритих водоймищах.

5. Характерні ознаки холери:

• Гострий раптовий початок
• Рідкі випорожнення завжди передують
блюванню
• Блювання при холері фонтаном, без
передвісників
• Пронос не супроводжується болем в животі,
тенезмами
• Характерні гіпотермія, гіпотонія, тахікардія,
оліго-анурія
• Втрата звучності голосу до повної афонії
• Судоми окремих груп м’язів та
генералізовані

6. Регламентуючі документи

• Наказ МОЗ України від 12.03.07 №113 “Про затвердження
Методичних вказівок планування заходів щодо
попередження занесення і поширення в Україні
небезпечних інфекційних хвороб”
• Наказ МОЗ України від 30.05.97 №167 “Про
удосконалення протихолерних заходів в Україні” та від
17.05.2001 №188 “Про зміни обсягу обстежень на холеру”
• Постанова Головного Державного санітарного лікаря
України від 12.05.03 №16 “Про затвердження методичних
вказівок ”Організація та проведення первинних заходів
при виявленні хворого (трупа) або підозрі на зараження
карантинними інфекціями, контагіозними вірусними
геморагічними гарячками та іншими небезпечними
інфекційними хворобами неясної етіології”.
• Розпорядження облдержадміністрації від 29.12.08 №
548-р “Про затвердження Комплексного плану заходів
санітарної охорони території Миколаївської області на
2008-2013 роки”

7. Регламентуючі документи (продовження)

• Наказ Управління охорони здоров’я
Миколаївської облдержадміністрації та
обласної СЕС від 02.03.09 №104-л/38 “Про
виконання розпорядження
облдержадміністрації від 29.12.08 № 548-р
“Про затвердження Комплексного плану
заходів санітарної охорони території
Миколаївської області на 2008-2013 роки”.
• Наказ управління охорони здоров’я
Миколаївської облдержадміністрації від
31.03.98 №141 “Про посилення заходів щодо
профілактики особливо небезпечних інфекцій”

8. Дії персоналу при виявленні хворого (трупа) з підозрою на захворювання особливо небезпечною інфекційною хворобою, у т.ч. холерою

Дії персоналу при виявленні хворого
(трупа) з підозрою на захворювання
особливо небезпечною інфекційною
хворобою, у т.ч. холерою
Інф ормація про виявлення хворого (трупа) згідно зі схемою сповіщення
• Тимчасова ізоляція хворого
• Надання невідкладної медичної допомоги,
• Надання інформації про хворого згідно схеми
оповіщення
• Заходи особистого захисту персоналу
• Проведення поточної дезінфекції в оточенні
хворого
• Термінова госпіталізація хворого
• Виявлення осіб, що контактували з хворим та
організація нагляду за ними
Виклик консультантів до хворого та бакобстеження
здійснюється після його госпіталізації!

9. Заходи захисту персоналу

Медичний персонал, який надає медичну
допомогу на амбулаторному прийомі, вдома
або у будь-якому іншому місці,
зобов'язаний:
• Захистити відкриті частини тіла, які можуть
стати воротами інфекції (протичумний
костюм І-ІV типу)
• У разі їх відсутності застосувати
повсякденний одяг (медичний халат,
марлева маска або респіратор, гумові
рукавички, шапочка або хустка)
• Або будь-які підручні засоби

10. Наказ МОЗ України від 17.05.01 № 188

Обстеження на холеру проводяться при
наявності дисфункції ШКТ в епідсезон: з
1 червня по 30 вересня одноразово, при важких
формах – триразово.
При важких формах кишкових інфекцій
обслеженя проводяться цілий рік одноразово
Обстеженню підлягають особи при оформленні в
психіатричні стаціонари, заклади спеціального
режиму одноразово в епідсезон з 01.06 по 1.10.
Громадянам України та іноземцям, які захворіли
ГКЗ на протязі 5 діб після повернення з
ендемічних по холері країн, обстеження на
холеру проводяться тричі цілий год

11. Підготовка до епідсезону холери

• Проводяться теоретична підготовка
персоналу за диференційною
програмою (наказ УОЗ №141) та
тренувальні заняття
• Навчання медперсоналу повинні носити
конкретний характер, з урахуванням
функцій окремих працівників.
• На робочих місцях медперсоналу всіх
рівнів повинні бути алгоритми дій
персоналу при виявлення хворих з
підозрою на холеру та інші ОНІ.

12. Документи щодо санітарної охорони території

Документи щодо санітарної
охорони території
Організаційно-методичні документи
начальника госпітальної бази
Документи начальників підрозділів
госпітальної бази (паспорти)
Паспорт та план-схема моргу
Паспорт та план-схема
баклабораторії

13. Підрозділи госпітальної бази (на поодинокі та масові випадки)

• Госпіталь: для хворих на холеру з III – IV
ст зневоднення, відділення (палати) для
хворих з I – II ст зневоднення,
вібріоносіїв
• Провізорне відділення, до якого
госпіталізуються хворі з будь-якою
дисфункцією кишечнику без наявної
клініки холери
• Ізолятор, до якого госпіталізуються
контактні з хворими на холеру без будьяких клінічних проявів.

14. Перелік документів начальників підрозділів госпітальної бази

• План-схема перепрофілювання
підрозділів госпітальної бази
(конкретно кожного відділення) з
покажчиками приміщень у
табличному варианті (до та після
перепрофілювання) з режимами
дезінфекції для кожного приміщення
• Паспорти підрозділів госпітальної
бази на поодинокі та масові випадки
холери, на поодинокі випадки чуми,
геморагічних лихоманок

15. Папка начальників підрозділів (продовження)

• Штатно-посадовий список персоналу
підрозділів госпіталю
• Функціональні обов’язки персоналу
підрозділів з особистими підписами
• Затверджена схема-пам’ятка щодо
бакобстеження на холеру
• Правила упаковки, транспортування
біоматеріалу до лабораторії.

16. Оснащення транспорту для госпіталізації хворих

• Медикаменти для надання невідкладної
та патогенетичної терапії
• Посуд з кришкою для блювотних мас та
випорожнень
• Засоби індивідуального захисту
медперсоналу та водія
• Засоби для проведення поточної
дезінфекції
• Засоби особистої екстреної профілактики
(Постанова Головного Державного санітарного лікаря
України від 12.05.03 №16)

17. Підготовчий період

• В підготовчий період проводиться корекція
планів протиепідемічних заходів, паспортів
підрозділів госпітальної бази
• Проводиться ревізія матеріально-технічного
устаткування та його поповнення (м’який та
твердий інвентар, спецодяг, разноманітні
бланки тощо)
• Поповнюються запаси розчинів для
проведення регідратації, антибіотиків, систем
для переливання, деззасобів та інше
• Плани перепрофілювання закладів під
госпітальну базу повинні бути реальними.

18. Підготовчий період

• Документи кожного підрозділу
госпітальної бази повинні відповідати
покладеним на них функціям.
• Працівників госпітальної бази необхідно
ознайомити з функціональними
обов’язками під розпис.
• Розрахунки штатів медичного персоналу
на масові випадки холери робити з
урахуванням потреби, а не можливості.
• Забезпечити інвентарем госпітальну базу

19. Організація регідратаційної терапії.

Організація регідратаційної
терапії.
Зважити хворого
Найбільш доступна формула визначення
дефіціту маси за клінічних проявів:
V= % дефіціту маси*Р*10 або за формулою
Філіпса: V= 4*10* (Д-1,025)*Р
Первинна регідратація
Корекція наступних втрат.
За даних ВООЗ, 90-95% всіх хворих І-ІІ ст
зневоднення можуть бути вилікуваними тільки
оральною регідратацією.
У літніх хворих більше протипоказів до оральної
регідратації, тому її реалізувати можна тільки у
74% хворих.

20. Оральна регідратація

• Для оральної регідратації застосовують:
глюкосолан, ораліт, регідрон, гастроліт
та інші. ОРС повинна містити іони К, Nа,
Cl, гідрокарбонат або цитрат та глюкозу
(сприяють всмоктуванню води та
електролітів). Реабсорбцію води та
електролітів в кишечнику можна
посилити амінокислотами, діпептидами,
мальтодекстранами та злаками. Вивчено
АК гліцин (110 ммоль/л), яка зменшує
об’єм випорожнень та тривалість діареї.

21.

• Ефективно додавання рисової муки 30-50,0
на 1л, яка може замінити глюкозу в розчині,
тому що продукти часткового гідролізу рису
містять глюкозу, амінокислоти, олігопептиди
(ОРС ІІ покоління або супер-ОРС).
Досліджують застосування інших злаків:
кукурудзи, проса, пшениці, сорго.
Здійснюється ароматизація ОРС для
покращення їх органолептичних якостів.
• Оральна регідратація показана хворим з І – ІІ
cт, в сполученні з інфузійною терапією – при
ІІІ-IV ст.
• V ОРС при І ст – 30-50 мл/кг; ІІ ст. – 40-80

22. Продовження

• Скорость введення ОРС 1000-1500мм/г,
складає 2500-3500 мл.
• Розчини приймають кожні 10-15 хв по 100-200
мл. При блюванні їх можна вводити через
назо-гастральний зонд після промивання
шлунку. Первинна доза - по 50 мл, з наступним
поступовим збільшенням його кількості.
Розроблені спеціальні засоби для введення
ОРС з Т-образною насадкою, спеціальною
петльою, яку хворий тримає за щокою, що
забезпечує надходження рідини, виключаючи
вкусові рецептори ротової порожнини.

23. Показання до в/в регідратації

Показання до в/в регідратації
За даних ВООЗ, тільки 3-5% хворих
потребують інфузійної терапії:
при зневодненні ІІІ-IV ст.
при ПОН, ГНН, вираженому тромбогеморагічному синдромі
При стійкому блюванні
при неефективності оральної регідратації
протягом доби.
Неефективною оральною регідратацією може
вважатися у хворих з тяжкою діареєю, при
якій втрата рідини складає більше 10 мл/кг на
годину.

24. Первинна регідратація

• Первинна регідратація – 1,5-2 години. В
перші 20-30 хвилин розчини вводять з
швидкістю 100-120 мл/хв, далі – 30-60
мл/хв., струйно, в 2-3 вени, до значного
покращення стану, відновлення
гемодинаміки.
• Розчини: Квартасіль, Трисіль, Ацесіль.
• Другий етап терапії проводиться тими ж
розчиними з швидкістю 5-10 мл/хв,
пропорційно втратам в/в або орально.

25. Ускладнення при інфузійній терапії:

• І –пов’язані з проведенням інфузіоної
терапії:
• - пірогенні реакці – вводити супрастин,
аналгін, піпольфен, дімедрол,
преднізолон, при тяжких – промедол.
Інфузію продовжувати.
• - флебіти, тромбофлебіти.

26. Продовження

• ІІ – пов’язані з нераціональним
дозуванням інфузійних розчинів
або окремих компонентів, що
проявляється компенсированою
або декомпенсированою
гіпергідратацією, гіперNа, гіпоК,
метаболічним і респіраторним
алколозом.

27. УВАГА!

Застосування при холері
ГОРМОНАЛЬНИХ, СЕРЦЕВО –
СУДИННИХ ПРЕПАРАТІВ,
КРОВОЗАМІННИКІВ, ДІУРЕТИКІВ без
достатньої водно – сольової терапії
ДАРЕМНО, ШКІДЛИВО та ПОСИЛЮЄ
ЗНЕВОДНЕННЯ! Протипоказані також
адреналін, норадреналін, мезатон,
аміназин, які призводять до вираженої
вазоконстрикції, значно погіршують
гемодинаміку, викликають незворотні
зміни в органах, в I чергу – в нирках.

28. ЕТІОТРОПНА ТЕРАПІЯ

тетрациклин 0,3×4 рази на добу, 5 днів
левоміцетин 0,5×4 рази на добу, 5 днів
еритроміцин 0,5×4 рази на добу, 5 днів
норфлоксоцин 0,4×2 рази на добу, 5 днів
доксіциклін 0,2 в I добу, одноразово, по 0,1 з
другого по п’ятий день.
• При блюванні етіотропні препарати вводити в/в, в
складі регідратаційних розчинів: левоміцетину
сукцинат, цифран, заноцин. Через 6 – 8годин, після
припинення блювання, перейти на оральне
введення препаратів.

29. Дякую за увагу!