Кровообіг. (Лекція 9)

1. Лекція 9. Тема: Кровообіг

План:
1. Морфо-функціональні особливості системи кровообігу
людини.
2. Основні фізіологічні властивості серцевого м’ яза.
3. Серцевий цикл, його періоди і фази.
4. Електричні явища в серці.
5. Вікові особливості серцево - судинної системи
(самостійно)

2. МЕТА

Освітня: дати систематизовані основи наукових знань із
фізіології кровообігу, розкрити механізм кровообігу.
Охарактеризувати поняття атоматія, провідність
серцевого м’яза. Сконцентрувати увагу на механізмах
регуляції кровообігу. Розкрити можливості
використання конкретних знань у професійній
діяльності.
Виховна: формувати в майбутніх фахівців певні
морально-духовні якості безпосередньо через зміст
навчального матеріалу й налаштування студентів на
конкретну пізнавальну діяльність.
Розвиваюча: забезпечити оптимальні умови для
інтелектуального розвитку особистості
Організуюча: мобілізації студентів на навчальну
діяльність.
Мотиваційна: спонуканні студентів до навчальної
самостійної діяльності щодо оволодіння знаннями,
навичками і вміннями, до постійного пошуку нових
знань, розвитку і формування позитивних інтересів та
стимулювати інтереси й позитивні мотиви до навчання,
розкрити особливості імунітету при м'язовій роботі.
Гедоністична: викликати позитивні емоції, естетичну
насолоду від процесу здобування знань і змісту
лекційного матеріалу, спілкування з лектором і загалом
викликати задоволення.
Терміни
• автоматія,
•провідність,
•Скоротливість,
•Систолічний
(ударний) об’ єм
•Кінцеводіастолічний об’єм
•Кінцево-систолічний
об’єм
•Резервний
систолічний об’ єм
•Залишковий об’єм
•Хвилинний об’єм
•Систолічний
(серцевий) індекс
•Індекс
кровозабезпечення
організму

3.

Морфо-функціональні
особливості системи кровообігу
людини.
• Безперервний рух крові
по замкнутій системі
кровоносних судин за
рахунок рушійної сили
серця, називається
кровообігом.

4. Будова серця людини

5. Клапанна система серця

6. Кровопостачання серця, його вікові особливості і порушення

7. Електрофізіологічні властивості клітин скоротливого міокарда.

Схема потенціалу дії
скоротливих кардіоміоцитів:
Na+
Сl- і К+
0 - фаза швидкої
деполяризації;
1 - швидка початкова
реполяризація;
2 - повільна реполяризація
(плато);
3 - швидка кінцева
реполяризація;
4 - мембранний потенціал
спокою.
Са2+
К+

8. Поняття “збудливість” і “рефрактерність” серця. Зміни збудливісті серця при збудженні.

0 - швидка
деполяризація;
1 - швидка
початкова
реполяризація;
2 - повільна
реполяризація
(плато);
3 - швидка кінцева
реполяризація;
4 - абсолютна
рефрактерність;
5 - відносна
рефрактерність;
6 - вразливий
період; м'яз
Співвідношення між потенціалом дії, скороченням та
збудливістю скоротливого міокарду:
скорочується навіть
на підпорогові
подразнення
7 - фаза екзальтації.

9. Основні фізіологічні властивості серцевого м’язу.

Збудливість - це
здатність серця
переходити зі стану
спокою до робочого
стану під впливом
різних подразників
(механічних, хімічних,
електричних).
Наприклад, після
зупинки серця його
функцію можна знову
відновити, ритмічно
натискуючи руками на
грудну клітку.
Автоматія серця - це здатність серця ритмічно скорочуватись
без будь-яких зовнішніх подразників під впливом імпульсів, що
виникають у самому серці.
Автоматизмом володіють самі м’язові волокна серця, але не всі,
а тільки атипічні, з яких побудована провідна система.

10.

• Провідність – здатність серцевого
м’язу проводити збудження.
1 - сино-атріальний вузол або вузол Кейт-Фляка
2- атріовентрикулярний або передсердно-шлуночковий, або вузол Ашоф-Тавара
3- пучок Гіса
4- ніжки Гіса
5- волокна Пуркіньє 6- пучок Бахмана

11.

• Скоротливість – здатність змінювати свою форму і величину
під дією подразника, а також розтягуючої сили або крові.
Скорочення серця підлягає закону “все або нічого” – тобто на
дію підпорогового подразника серце не відповідає, а на порогові і
над порогові подразники реагує максимальним скороченням.

12. Серцевий цикл.

13. Об’єми і ємності шлуночків

1. Систолічний (ударний) об’єм
серця (СО) – об’єм крові, що
викидається шлуночками при
кожному скороченні.
СО = 65-80мл
• При фізичному навантаженні СО
може зрости у 2 рази.
2. Кінцево-діастолічний об’єм (КДО)
– кількість крові, яка міститься в
шлуночку перед систолою. КДО =
130-140 мл. При фізичному
навантаженні може зрости на 30-40
мл – резервний діастолічний об’єм.
3. Кінцево-систолічний об’єм –
кількість крові яка залишається у
шлуночку в кінці систоли. КСО = 6070 мл.
4. Резервний систолічний об’єм –
КСО при максимальному скороченні.
РСО = 30-40 мл.
5. Залишковий об’єм – Кількість
крові, що залишається в шлуночках
після вигнання. ЗО = 40 мл.

14.

• 6. Хвилинний об’єм крові =
СО * ЧСС = 4-4,5 л/хв. у
жінок і 4,5-5 л/хв. у чоловіків.
• 7. Систолічний (серцевий)
індекс – відношення ХОК до
площі поверхні тіла. СІ = 2,53 л/м2.
• 8. Індекс кровозабезпечення
організму – відношення ХОК
до маси тіла в кг. ІК = 55-60
мл/кг*хв.

15.

16. Як накладаються і що відображають стандартні відведення?

Їх запропонував у 1913 році
Ейнтховен.
I відведення – (+) ліва рука – (-)
права рука;
ІІ відведення – (+) ліва нога –(-)
права рука;
ІІІ відведення – (+) ліва нога –(-)
ліва рука.
Для запису цих відведень електроди накладають на праву руку (червоне
маркування) на ліву руку (жовте маркування) і на ліву ногу (зелене маркування). Ці
електроди попарно підключаються до електрокардіографа. Четвертий електрод
встановлюється на праву ногу для підключення заземлення (чорне маркування).

17. НЕЙРО-ГУМОРАЛЬНА РЕГУЛЯЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ СЕРЦЯ

Гуморальна регуляція
Адреналін
Ацетилхолін

18.

19. САМОРЕГУЛЯЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ СЕРЦЯ

• Закон Франка-Старлінга:
сила скорочення волокон
міокарда залежить від їх
кінцево-діастолічної
довжини.
• З закону серця витікає, що
збільшене заповнення серця
кров'ю веде до зростання
сили серцевих скорочень.
• Зменшення сили скорочення
міокарда спостерігається при
його розтягненні більше ніж
на 25 % вихідної довжини

20.

• Ефект Анрепа - збільшення
тиску в аорті веде до
зростання сили серцевих
скорочень.
• Підвищення тиску в аорті
веде до збільшення
коронарного кровотоку і
покращення метаболізму
міокарда і як наслідок
посилення скорочення.
Міжклітинна регуляція.
У серцевому м'язі міжклітинна
регуляція пов'язана з наявністю
вставних дисків - нексусів, які
забезпечують транспорт необхідних
речовин, з'єднання міофібрилів,
перехід збудження з клітини на
клітину.
• Феномен Боудічі
• Якщо вирізати з серця
(шлуночка чи передсердя)
смужку міокарда і
подразнювати електричними
імпульсами однакової сили,
то перше подразнення
викличе невелике
скорочення, друге - більше,
трете - ще більше і т.д. аж до
досягнення максимальної
величини скорочення.
• Це явище в 1871 p. відкрив
Боудіч і воно отримало назву
"драбини Боудіча".

21. Внутрішньосерцева нервова регуляція.

• Власна нервова регуляція
серця здійснюється
метасимпатичною нервовою
системою, нейрони якої
розміщуються в
інтрамуральних гангліях
серця.
• Метасимпатична нервова
система, володіє повним
набором функціональних
елементів необхідних для
самостійної рефлекторної
діяльності сенсорними
клітинами, інтернейронами,
руховими нейронами.

22. ХАРАКТЕРИСТИКА РЕГУЛЯТОРНИХ ВПЛИВІВ ЦЕНТРАЛЬНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ НА СЕРЦЕ

• Вперше вплив блукаючих нервів на
серце виявили брати Вебери (І845).
• Вони встановили, що стимулювання
цих нервів зменшує частоту серцевих
скорочень і послаблює їх силу.
Як було показано пізніше, подразнення
блукаючого нерва
• сповільнює серцевий ритм негативний хронотропний ефект
• і зменшує силу серцевих скорочень негативний інотропний ефект,
• знижує збудливість серцевого м’яза негативний батмотропний ефект;
• зменшує швидкість проведення
збудження в серці - негативний
дромотропний ефект.

23. Вплив на серце подразнення симпатичних нервів вперше дослідив Ціон (І867).

• Цей вплив має протилежну
направленість порівняно з
подразненням блукаючих
нервів і проявляється
почащенням серцевих
скорочень - позитивний
хронотропний ефект;
підсиленням скорочення
міокарда - позитивний
інотропний ефект;
покращенням проведення
збудження в серці - позитивний
дромотропний ефект;
підвищенням збудливості серця
- позитивний батмотропний
ефект.

24. РЕФЛЕКТОРНА РЕГУЛЯЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ СЕРЦЯ З ЕКСТРАКАРДІАЛЬНИХ РЕЦЕПТОРІВ

• Рефлекс Гольца - легеньке
постукування по черевних
органах жаби викликає
уповільнення скорочень серця
або навіть його зупинку, у
людини – сильний удар по
животу (аферентні імпульси по
черевним нервам до спинного
мозку, потім до ядер
блукаючого нерва, звідти по
еферентним волокнам до
серця.
• До рефлексів з рецепторів
трійчастого нерва (його очної
гілки) відноситься брадикардія,
що викликається
натискуванням на очні яблука
(рефлекс Даніні-Ашнера).

25. Рефлекси з рецепторів легеневої тканини.

• Вплив дихання на серце виражається давно відомим явищем
дихальної аритмії.
• Дихальна аритмія була відкрита Людвігом в 1847 p. Вплив
дихання на серце проявляється почащенням серцевих
скорочень на вдиху і їх сповільнення на видиху.