Грін Олександр Степанович

1.

Все , що змінює наше життя, - не випадковість. Воно в
нас самих і чекає лише зовнішнього приводу для
вираження дією.
Роботу виконала
учениця 7- Б класу
Бородата Вікторія

2.

Дитинство
Грін Олександр Степанович, народився в Слобідській Вятської
губернії. Справжнє прізвище письменника – Гриневський. Його
батько Стефан був польським шляхтичем. У 1863 році він брав
участь у повстанні, за що був засланий до Томська. У 1868 році йому
було дозволено переїхати в Вятську губернію. Незабаром він
одружився на російській дівчині Ганні Ляпковой, яка була
медсестрою. У них народилося четверо дітей. Першою дитиною в
родині був Олександр Грін.
Батьки Гріна

3.

День народження Олександра Гріна - 11 (за
новим стилем 23) серпня 1880 року. В 6 років
хлопчик навчився читати. Перша книжка, яку він
прочитав – «Подорожі Гуллівера». Майбутній
письменник любив твори про подорожі і
мореплавців. Кілька разів намагався втекти з
дому, щоб стати матросом.
Коли Олександру було 9 років, його віддали в
училище. Однокласники придумали йому
прізвисько Грін, яке він згодом використав як
псевдонім.
Майбутній письменник в училищі відрізнявся
самим поганим поведінкою і йому постійно
загрожувало відрахування. Будучи учнем 2
класу, Олександр склав на адресу вчителів
образливі вірші. За це він був виключений з лав
учнів. У 1892 році хлопчика прийняли в інше
училище завдяки старанням його батька.

4.

Юність
У 16 років Олександр Грін закінчив чотирикласне училище і поїхав до
Одеси. У нього був твердий намір стати моряком. Батько дав синові
трохи грошей, а також адресу одного. Коли Олександр приїхав в Одесу,
то кошти у нього швидко закінчилися, а роботу він не міг знайти. Він
голодував і жебракував. Юнак був змушений звернутися за допомогою.
Його взяли на пароплав. Але моряка з О. Гріна не вийшло. Рутинна
праця матроса дуже швидко йому набридла. Після цього він їздив по
країні і пробував себе в різних професіях. Але ніде не затримувався
надовго. Провів у поневіряння шість років, працював вантажником,
землекопом, артистом бродячого цирку, залізничним робітникам У 1902
році він подався у солдати. Прослужив півроку, 3 місяці з яких провів у
карцері.
О .Грін дезертирував з армії. Втекти йому допомогли есери, з якими він
до того завів дружбу. Олександр захопився революційними ідеями. Він
щиро віддавався боротьбі з існуючим ладом. У 1903 році за свою
революційну діяльність О. Грін був заарештований. Після того, як він
спробував втекти, його перевели у в'язницю суворого режиму. Слідство
тягнулося довго, в результаті він був засуджений до заслання в Сибір.
Там він пробув всього 3 дні і втік. Батько допоміг йому роздобути чужий
паспорт і виїхати в столицю.

5.

Зрілі роки
Олександр Грін, через деякий час вийшов з
числа есерів. Незабаром він одружився на Вірі
Абрамовій. Її батько був великим чиновником,
але сама вона підтримувала революціонерів. У
1910 році Олександр став відомим
письменником. Тоді поліція виявила, що Грін і
Гриневський – одне і те ж обличчя.
Письменника заарештували, і він був засланий
в Архангельську область.
Після того як відбулася революція, радянський
лад у письменника викликав ще більший
негатив, ніж монархічний. Єдине, що
порадувало О. Гріна в новому ладі – дозвіл
розлучатися. Цим він відразу ж скористався.
Письменник розлучився з Вірою і одружився на
Марії Долідзе. Але через кілька місяців
подружжя розлучилося.
У 1919 році Олександр був покликаний в
Червону армію, де служив зв'язківцем.
.

6.

Незабаром письменник тяжко захворів. У нього
був тиф. Життя Олександра Гріна було під
загрозою. Майже місяць він перебував на
лікуванні. Його відвідував М. Горький, він
привозив хворому каву, мед і хліб. Він же допоміг
О. Гріну отримати кімнату в Будинку мистецтв, в
центрі Петербурга. Поруч з Олександром жили
О. Мандельштам, Н. С. Гумільов. Письменник
був людиною нетовариською, замкнутим,
непривітним і похмурим.
У 1921 році письменник одружився з Ніною
Мироновою. З нею О. Грін прожив до кінця своїх
днів.Свої «Червоні вітрила» письменник
присвятив Ніні. У 1930 році подружжя переїхало в
Старий Крим. Це був важкий час, так як книги О.
Гріна були під забороною, письменник і його
дружина часто голодували.
У липні 1932 року письменник помер. Похований
на цвинтарі Старого Криму. На його могилі
встановлено пам'ятник «Бегущая по волнам»
(скульптор Т. Гагаріна).
Олександр Грін з своєю дружиною Ніною.

7.

Творчий шлях
У 1906 році написав свою першу розповідь
Олександр Грін. Творчість захопила його, і
цей рік став переломним в його житті. О.
Грін став письменником. Його перше
оповідання називається «Заслуга рядового
Пантелєєва». В ньому розповідалося про
безчинства, які кояться в армії. В
результаті твір було вилучено з друкарні і
знищено. Наступну розповідь О. Гріна,
«Слон і Моська», спіткала та ж доля.
Першим твором, яке дійшло до читача, був
«В Італії». 1907 року письменник став
користуватися псевдонімом Грін. З 1908
року почали публікуватися збірки його
оповідань. Олександр Грін розповіді
публікував по 25 штук у рік. Письменник
став заробляти великі гроші.

8.

Олександр Степанович написав кілька оповідань,
перебуваючи в засланні. Спочатку свої твори лише
в журналах і газетах публікував Олександр Грін.
Книги з його повістями, романами та розповідями
стали друкуватися дещо пізніше. Вперше його
твори були видані у вигляді тритомника в 1913
році. Через рік почався новий період у творчості
письменника. Став більш професійним стиль, в
якому писав Олександр Грін. Книги його стали
більш глибокими, розширилася тематика. І
письменник почав працювати більш продуктивно .
У 20-і роки О. Грін продовжував писати оповідання,
але разом з тим взявся за написання більш
великих творів. Перший роман, який написав
Олександр Степанович - «Блискучий світ». Потім
були «Червоні вітрила», «Золотий ланцюг»,
«Бегущая по волнам», «Земля і фабрика», «Дорога
нікуди», «Джессі і Моргіана». Останній свій роман
під назвою «Недотрога», Грін закінчити не встиг.

9.

Використані джерела
1. Стаття «Легенда про Гріна. 8
липня виповнилося 70 років від дня
смерті письменника. Яна
Дубинянська «Дзеркало тижня»
№26, 13 липня 2002. Електронний
ресурс
http://dt.ua/SOCIETY/legenda_pro_grin
a_8_lipnya_vipovnilosya_70_rokiv_vid
_dnya_smerti_pismennika-28839.html
2. Дом-музей Александра Грина.
Електронний ресурс http://staryikrym.narod.ru/art/grinmuseum/index.ht
m
3. Грин Александр. Бегущая по
волнам. Алые паруса. Рассказы
[Текст] /худож. Д. Ракова. – Харьков:
Книжный Клуб «Клуб Семейного
Досуга»; Белгород: ООО «Книжный
Клуб "Клуб Семейного Досуга"»,
2011. – 368 с., ил.