3.84M
Category: biographybiography

Олександр Іванович Кандиба (Олександр Олесь)

1.

Виконав : студент 11- ІДП групи
Пилипчук Артем Юрійович

2.

Олександр Іванович
Кандиба
(Олександр Олесь)
1878 - 1944
Хто я?
Я козак – з вільним духом,
з ніжним серцем,
з іскрами в очах.

3.

Народився Олександр Олесь
5 грудня 1878 року на Сумщині у
м. Крига (тепер Білопілля).
Білопілля.
Музей Олександра Олеся

4.

Батько, Іван Федорович, працював
на рибних промислах в Астрахані,
де й утопився у Волзі, коли Сашкові
було 11 років.

5.

Залишившись без батька, хлопець
усвідомлює свою відповідальність за
долю інших членів сім’ї — мати
залишилась одна з трьома дітьми.

6.

Мати виховувала дітей в любові. У
чотири роки Сашко вже вмів читати.
Незабаром перед ним почала
відкриватися чарівна поезія
Шевченкового «Кобзаря». У Білопіллі
Олександр Олесь закінчив початкову
школу й двокласне училище.

7.

У віці 15 років (1893) Олександр
Олесь вступив до хліборобської
школи у містечку Деркачі неподалік
від Харкова.

8.

Навчаючись там, уже тоді видає
рукописний журнал «Комета» та
«Первоцвіт», в яких з'являються
його перші вірші.

9.

Будинок на вулиці Петропавлівській
у Сумах, де періодично (1893–1917)
жив Олесь.

10.

У 1903 році О. Олесь закінчує
Харківський ветеринарний інститут,
наполегливо займається самоосвітою:
самотужки вивчає польську, сербську,
болгарську мови, знайомиться
зі світовою літературою.

11.

По закінченні навчання О. Олесь шукає
якоїсь творчої роботи — газетярської,
видавничої, але не знаходить її й
змушений працювати за фахом
ветеринарним лікарем на київських
бойнях.

12.

В цей час він
познайомився з
Борисом Грінченком,
Михайлом
Коцюбинським, Лесею
Українкою.
Група українських письменників, що
зібрались у Полтаві на відкритті
пам'ятника І.П.Котляревському.
Фото 1903 р.

13.

Його поезії не здатні виконувати
революційні марші, хоча події 1905
року він сприйняв усім серцем і
покладав великі надії на звільнення
Батьківщини від оков царизму.

14.

Я вірю в диво! Прийде час ,і вільні й рівні стануть люди
І здійснять мрії всі у раз!
( “ О ніч чудовна і чудова ….” )

15.

Під час перебування на посаді
статиста у Слов’янську О.Олесь
познайомився з Вірою Антонівною
Свадковською.Вона була слухачкою
Бестужевських курсів. Згодом вони
одружилися.

16.

В далекому 1906 році це милозвучне
ім’я дала поетові на березі Чорного
моря його Віра Свадковська.
Те ім’я що мені дала Ти
У дні, осяяні Тобою,
У сні і вільне, і крилате
Літа і в’ється наді мною,
Його прийму я в свою душу…

17.

8 липня 1907 року народився син
Олег Кандиба-Ольжич.
(1907-1944)

18.

Перша поетична збірка
О. Олеся
«З журбою радість обнялась»
вийшла у Петербурзі у 1907 році.

19.

“Поезії. Книга II” (1909),
“Поезії. Книга III” (1911),
“Драматичні етюди.Книга IV” (1914),
“Поезії. Книга V” (1917).

20.

У 1913 р. Олександр Олесь побував в Італії,
написав низку віршів («Мов келих срібного
вина», «Італійська ніч підкралась», «В долині
тихий сон летить»), які збагачують українську
лірику, пов'язану із зображенням морських
пейзажів.

21.

Олесь подорожував Гуцульщиною
в 1912 році, а в 1913 році відвідав Італію.

22.

23.

Творчість Олеся виразно поділяється на
два періоди — в Україні (1907–1918) та в
еміграції (1919–1944).

24.

У лютому 1919 року О. Олесь,
виїхавши з дипломатичним паспортом
до Угорщини, залишається за кордоном
назавжди.
Та кожна його пісня пов’язана з
Україною. Журба за залишеною
Вітчизною пекла його душу.

25.

На чужині поет тільки
Україною марить, рідною землею,
вважав себе її сином,
сподівався до неї повернутися

26.

Після більшовицького жовтневого
перевороту Олесь опиняється за
кордоном (1919). Еміграція стала
трагедією життя Олеся.

27.

Після еміграції за кордон оселяється і
періодично живе в Будапешті, Відні,
Берліні, Празі. Олесь видає за
кордоном ряд збірок, основна тема
яких — туга за Україною: «Перезва»,
цикл «Голод», драму «Земля
обітована» (1935 р)

28.

Дружина дуже кохала О.Олеся
і завжди була вірною йому.
Але музою Олеся була словачка
Марія Фабіанова, яка за свій кошт
лікувала і наглядала за ним. Вона
народила Олесю, сина Олександра.
Він став вчителем-поетом і по цей час
проживає в Празі.

29.

Гідний продовжувач,батьківських традицій
Ольжич займався археологією. Міг з
приводу будь-якого «черепка»
експромтом проголосити цілий трактат.
Був відомим поетом.Загинув у концтаборі
10 червня 1944 року.

30.

Збірки віршів: “ З журбою радість обнялась ”
(1907),
“ Будь мечем моїм ” (1909),
“ Поезії ” (1930),
“ Маска ” (вірші 1922 – 1944).
“ Драматичні етюди ” (1914).
Поеми: “ На зелених горах ” (1915),
“ Чужина ” (1919),
“ Пе-резва “ (1921),
“ Княжі часи. Минуле України в піснях ” (1930),
“Кому повім печаль мою ” (1931).

31.

Драматургія: “ По дорозі в казку ”
(1910),
“ Над Дніпром ” (1911),
“ Трагедія серця ” (1911),
“ Злотна нитка ” (1912),
“Тихого вечора ” (1912),
“ Драматичні етюди ” (1914).
Віршована дума-п’єса “ Хвесько
Андибер ” (1916).
П’єси: “ Земля обітована ”,
“ Вилітали орли ”,
“ Ніч на полонині ” (1941).

32.

Краса української природи у віршах
О.Олеся
Опівночі айстри в саду розцвіли...
Умились росою, вінки одягли,
І стали рожевого ранку чекать,
І в райдугу барвів життя убирать...
І марили айстри в розкішнім півсні
Про трави шовкові, про сонячні дні,
І в мріях ввижалась їм казка ясна,
Де квіти не в'януть, де вічна весна...

33.

«Алфавіт віршами, написаними для сина»
Айстра квітне у саду.
Аїр в лузі я знайду.
Бізон у двір забрався,
Баран його злякався.
Ведмеді вулика знайшли,
Вовки під деревом лягли.
Грак сидить на димарі,
Голуб в'ється угорі.
Дельфін живе в морях,
Дракон - лише в казках.

34.

Жук до себе лізе в нірку.
Жабка плигає на гірку.
Зайчик вибіг із лісочку.
Зебра стала на горбочку.
Й та Е буде Є,
Й та І буде Ї.
Їжачок, піймавши жабку,
Їжачатку дає лапку.
Курка сіла на гніздечко,
Качка ходить недалечке.
Лис попався у тенета,
Лебідь виплив з очерета.

35.

До творів історичної теми належить
цикл “КНЯЖА УКРАЇНА”
Ярослав Мудрий
Аскольд і Дір
Плач Ярославни

36.

Не сваріться, жийте в згоді.
Тільки мир збере усе,
А незгода, наче вітер,
Все по полю рознесе.
Чужина – могила, чужина труна,
Пустеля безплідна, холодна,нудна.
Дивлюсь на пройдену дорогу,
і гнів,І жаль мене пече…
Але у нашу перемогу
Усе ж я вірю гаряче.
Навік пройшла пора безславна…
Цвіти і сяй, моя державна.
В обіймах з радістю журба.
Одна летить, друга спиня…

37.

Як іскра ще в тобі горить
І згаснути не вспіла, Гори! – життя єдина мить,
Для смерті ж – вічність ціла.
О слово! Будь мечем моїм!
Ні, сонцем стань! Вгорі спинися,
Осяй мій край і розлетися
Дощами судними над ним.
Ні! В кім думка прагне слова,
Хто в майбутнім хоче жить.
Схиляю голову, становлюсь на коліна…
Простіть мене, брати мої…
Нехай простить мені і мати-Україна,
О, не забув, не зрадив я її.

38.

Іван Франко:
“ Виступає молода сила, в якій уже тепер можна привітати
майстра віршованої форми і легких граціозних пісень. Майже
кожен його віршик так і проситься під ноти, має в собі
мелодію ”.
Михайло Грушевський:
“ Україна дістала поета-лірика, котрого виглядала з часів
Шевченка ”.
Микола Зеров:
“ Свіжість поетичних образів, плавність і легкість вірша,
сміливість деяких прийомів заінтересувала і зачарувала ”.

39.

Сергій Єфремов:
“ Обурення проти насильства, гніву за скривджених повно
в поезіях О. Олеся 1905-1907 років, і в них він дає такі гарні
зразки громадянської, справді високої поезії, до якої після
Т.Шевченка ніхто так високо не піднімавсь на Україні.
О.Олесь ще раз наочно показав, що громадянські мотиви
анітрохи не зв’язують крил і не заважають справжньому
поетові, не підборкують його творчого натхнення “…
Дмитро Павличко:
“ Слово Олеся без золота, без каменю, без хитрої мови
світить нам і світитиме нашим нащадкам , як діамант
людської щирості, що його неможливо ні затьмарити, ні
сховати, ні перемолоти в жорнах найжорстокішої доби ”.

40.

В. Яременко:
“ Сміються, плачуть солов’ї – це поезія, красу якої можна
порівняти з красою квітів. Є квіти, до яких не можна
доторкнутись навіть люблячою рукою. Від дотику вони
в’януть. Такі інтимні поезії О. Олеся. Настрій більшості з них
просто неможливо передати. При спробі перекласти його на
мову прози він в’яне і зникає…”
Р. Радишевський:
“ Втретє повертається
О. Олесь до рідного народу. Було перше визнання – коли
гримів своєю славою по Україні. Було друге – коли він
повертався до нас після чорних сталінських ночей. Тепер
прийшло третє визнання – в час висвітлення білих плям
нашої історії і культури…”

41.

70 композиторів у різні часи
створили понад 200 музичних творів
на слова Олеся.
Назва
Слова / Музика
А вже красне сонечко
О. Олесь / П. Позицький
Айстри
О. Олесь / Сестра Керрі
Айстри
О. Олесь / А. Селезньов
В кафе (вальс)
О. Олесь / Б. Весоловський
В обіймах хмар мовчали
скелі
О. Олесь / Олесь Царук
Вийди, змучена людьми
О. Олесь / Кому Вниз
Вітер
О. Олесь / М. Бурмака
Ворони
О. Олесь / Кому Вниз
Все проти нас
О. Олесь / О. Лінчевський
Вставай вставай не час
тепер на сон
О. Олесь / народна

42.

Європа мовчала...
О. Олесь / О. Кіндрачук
Живи, Україно
О. Олесь / І. Романович
З журбою радість
обнялась...
О. Олесь / А. Селезньов
Залишила гори
О. Олесь / Королівські зайці
І ви покинули...
О. Олесь / Кому Вниз
Іскра
О. Олесь / Королівські зайці
Коли б ми плакати могли
О. Олесь / М. Бурмака
Коли сонечко пригріє
О. Олесь / В. Верховинець
(Костів)
Колискова(Спала природа
під ковдрою білою...)
О. Олесь / М. Бурмака

43.

Літній вечір...
О. Олесь / Олесь Царук
Літньої ночі
О. Олесь / К. Стеценко
Лускунчик
О. Олесь / Королівські зайці
Мавка ти із лісу
О. Олесь / Королівські зайці
Мої очі
О. Олесь / Королівські зайці
Моїй матері
О. Олесь / Олесь Царук
Над колискою
О. Олесь / Росава
Не жди докорів
О. Олесь / О. Білаш
Не журіться, юні друзі
О. Олесь / Б. Ганушевський
Не спиняй
О. Олесь / Beatles
Не сумуй, дитино
О. Олесь / І. Особік

44.

Ні, душу мучити свою
О. Олесь / Олесь Царук
Ніжну-ніжну, як подих
билини
О. Олесь / Олесь Царук
О, моя русалко
О. Олесь / Простір музики
О, не двуйсь
(Любов)
О. Олесь / К. Стеценко
Ой не квітни, весно
О. Олесь / М. Бурмака
Очей твоїх проміння
О. Олесь / І. Балан
Постій! Не йди!
О. Олесь / В. Самайда
Прости-леч
О. Олесь / Королівські зайці
Слова
О. Олесь / Королівські зайці

45.

Сніг в гаю
О. Олесь / М. Бурмака
Солов'ї
О. Олесь / І. Білик
Сонце на обрії
О. Олесь / М. Бурмака
Хтось близький приснився
О. Олесь / М. Бурмака
Чари ночі
(Сміються, плачуть
солов'ї)
О. Олесь / В. Безкоровайний

46.

Тяжкими були останні роки Олександра Олеся.
Гітлер розчленовує Чехословаччину, яка
прихистила поета.У вересні 1939 р. спалахнула
Друга світова війна. Поета не покидають
тривожні думи про сина Олега — активного
учасника руху Опору.

47.

Восени 1941 р. юнак побував у Києві,
мріючи про відновлення української
державності. Та боротьба була нерівною:
нацисти схопили Олега Ольжича і в червні
1944 р. закатували в концтаборі
Заксенгаузен. Так передчасно обірвалося
життя відомого вченого-археолога і
талановитого поета.

48.

Відходив у небуття поет майже
самітнім, під доглядом самовідданої
дружини та безмежно закоханої в
поета словачки Марії Фабіанової.
Звістка про трагічну смерть сина
Олега добила хворе серце Олеся.

49.

Могила Олександра
Олеся у Празі
22 липня 1944 року Олександр
Олесь помер у Празі, невдовзі після
того, як одержав повідомлення про
загибель сина Олега Ольжича.
Похований на Ольшанському
кладовищі в Празі.
English     Русский Rules