Олександр Олесь

1.

Епіграф: Хто я? Я козак –
З вільним духом, з ніжним
серцем, з іскрами в очах.

2.

3.

Народився Олександр Олесь в
містечку Білопілля Харківської губернії
5 грудня 1878 року.

4.

Батько працював на рибних
промислах в Астрахані, де загинув,
коли Сашкові було лише 11 років.
Поет закінчив у Білопіллі
початкову школу й училище, а з
15 років продовжив навчання у
Дергачівській школі на Харківщині.

5.

У 1903р. він став студентом
Харківського ветеринарного
інституту.

6.

Визначним фактом у
житті Олександра
Олеся стала поїздка
на відкриття
пам'ятника І. П.
Котляревському в
Полтаві у 1903 р., де
він познайомився з
Б. Грінченком,
М. Коцюбинським,
Лесею Українкою.

7.

Свій творчий шлях О.Олесь
почав в 15 років. Він брав
участь у випуску рукописного
журналу «Комета», де й
з’явилися його перші вірші.
Також у юнацькі роки
захоплювався театром.

8.

Не сприйняв
події жовтня
1917 р, і у 1919р.
він залишає
рідний край.
Переїжджає до
Будапешту. А
потім
оселяється у
Празі.

9.

З 1923 року до останнього дня свого життя
живе у Чехії.

10.

Видатний син О.ОлесяОлег Ольжич (1907-1944),
український поет, археолог
і політичний діяч.

11.

Останні роки поет жив у самотності та
бідноті. Помер 22 липня 1944 р. невдовзі
після того, як одержав повідомлення про
загибель свого сина.

12.

У 2017 р. останки було перевезено
до Києва й поховано на
Лук’янівському кладовищі.

13.

14.

Творчість Олеся виразно
поділяється на два періоди — в
Україні (1907–1918) та в
еміграції (1919–1944).

15.

Журба і радість – ці два людські
почуття переплелися в усій ліриці.
Щастя і страждання, смерть і
воскресіння завжди йдуть поруч у
творчості поета.

16.

У 1907 р. під псевдонімом Олександр
Олесь вийшла перша збірка поезій під
назвою «З журбою радість обнялась

17.

У 1909р. вийшла
збірка «Поезії»
(поет мав намір її
назвати «Будь
мечем моїм»)

18.

У 1912 р. поет пише драматичну
поему «По дорозі в Казку».

19.

В еміграції поет видає книги поезій
«Чужиною» (1919), «Княжі часи.
Минуле України в піснях» (1920),
«Кому повім печаль мою...» (1923) ,
«Ніч на полонині» (1941)

20.

Він також слідкує за літературними
процесами в радянській Україні.
На твори, писані Павлом Тичиною
на замовлення партії, Олександр
Олесь відгукнувся сатиричним
віршем-докором «І ти продався
їм,Тичино…»

21.

І ти продався їм, Тичино, І ти пішов до
москаля?
О, бідна мати, Україно, В журбі
головонька твоя.
В кривавім морі по коліна
Стоїть без сорому в очах
Поет, колишній наш Тичина, І
прославляє смерть і жах.
Прилюдно б'є катам поклони, Катів
виспівує в піснях.
А з-під землі ідуть прокльони
Борців, розп'ятих на хрестах.

22.

23.

Не сваріться, жийте в згоді.
Тільки мир збере усе,
А незгода, наче вітер,
Все по полю рознесе.

24.

Як іскра ще в тобі горить,
І згаснути не вспіла, Гори! - Життя єдина мить,
Для смерті ж – вічність ціла.

25.

Як жити хочеться! Несказано,
безмірно!
Не надивився я ні на зелену
землю,
Ні на далекі сині небеса.

26. На чужині поет тільки Україною марить, рідною землею, вважав себе її сином, сподівався до неї повернутися…

27. О принесіть як не надію, То крихту рідної землі: Я притулю до уст її І так застигну, так зомлію… Олександр Олесь

28.

Схиляю голову, становлюсь на коліна…
Простіть мене, брати мої…
Нехай простить мені і мати-Україна,
О, не забув, не зрадив я її.

29.

З журбою радість обнялась...
В сльозах, як в жемчугах, мій сміх,
І з дивним ранком ніч злилась,
І як мені розняти їх!?

30.

В обіймах з радістю журба.
Одна летить, друга спиня…
І йде між ними боротьба,
І дужчий хто – не знаю я…

31.

Сміються, плачуть солов’ї
І б’ють піснями в груди:
“Цілуй, цілуй, цілуй її, —
Знов молодість не буде!
Ти не дивись, що буде там,
Чи забуття, чи зрада:
Весна іде назустріч вам,
Весна в сей час вам рада.

32. Пісня “Ой у вишневому саду”

33.

Багато творів Олесь написав для
дітей: «Ялинка», «Поєдинок», «Ракрибалка», «Вовченя», інсценізації за
українськими народними казками.
Відомий Олександр Олесь і як
перекладач: казки В. Гауфа, «Пісня
про Гайявату» Г. Лонгфелло.

34.

Також поет написав вірш для
дітей молодшого віку на кожну
букву алфавіта

35.

«Алфавіт віршами, написаними для сина»
Айстра квітне у саду.
Аїр в лузі я знайду.
Бізон у двір забрався,
Баран його злякався.
Ведмеді вулика знайшли,
Вовки під деревом лягли.
Грак сидить на димарі,
Голуб в'ється угорі.
Дельфін живе в морях,
Дракон - лише в казках.

36. Трохи відпочинку

37.

38.

Тему журби й радості Олександр
Олесь продовжує у вірші
«Айстри». (1905 р.)

39.

Опівночі айстри в саду розцвіли…
Умились росою, вінки одягли,
І стали рожевого ранку чекать,
І в райдугу барвів життя убирать…

40.

І марили айстри в розкішнім півсні
Про трави шовкові, про сонячні дні, —
І в мріях ввижалась їм казка ясна,
Де квіти не в'януть, де вічна весна…

41.

Так марили айстри в саду восени,
Так марили айстри і ждали
весни…
А ранок стрівав їх холодним
дощем,
І плакав десь вітер в саду за
кущем…

42.

І вгледіли айстри, що вколо —
тюрма…
І вгледіли айстри, що жити дарма,
—
Схилились і вмерли… І тут, як на
сміх,
Засяяло сонце над трупами їх!..

43.

Питання до учнів:
Доля випробовує людину горем,
смертю, нещастям для чого?
До чого спонукає вірш?

44.

Є в О.Олеся чудовий вірш, який
присвячено родинному життю,
материнській любові та тузі за рідною
матір’ю – вірш, який так і називається
“Моїй матері”. Багато років поет марив
про рідну землю, рідний край, про матір
і дуже хотів повернутися до своєї землі.

45.

Вірш ”Моїй матері”

46.

Приснилося, що я вернувсь додому.
Іду, дивлюсь: мій край, моя земля,
Сміються в сонці золотому
Річки, і села, і поля.
Ось-ось прийду до хатоньки моєї,
Де мати жде мене й не жде,
Я скрикну "Матінко!" до неї,
Вона на груди упаде.
І будуть литись теплих сліз потоки
І в них бринітимуть слова:
"Я ждала, ждала цілі роки
І в'яла, сохла, як трава..."
Іду зеленою межею,
Кругом хвилюються жита,
І в'ється щастя над душею —
І на плечі нема хреста...

47.

1. Де народився Олександр Олесь?
а) На Чернігівщині;
б) На Харківщині;
в) На Полтавщині;
г) На Сумщині.
2. Яку газету редагував О. Олесь у студентські роки?
а) «Комета»;
б) «Діло»;
в) «Рада»;
г) «Зоря».
3. Чи були діти у письменника?
а) так, 1 донька
б) так, 2 доньки
в) так, 1 син
г) дітей не було

48.

4. Чим захоплювався письменник?
а) спортом;
б) малюванням;
в) рибальством;
г) музикою.
5. У якому році Олександр Олесь виїхав за кордон?
а) у 1919 р.;
б) у 1923 р.;
в) у 1930 р.;
г) у 1925 р.
6. Який твір не належить О.Олесю?
а) “По дорозі в Казку”;
б) “Поезії.Книга IV»
в) “Маруся Чурай”
г) “Кому повім печаль мою”

49.

7.Вірш “Айстри “ було написано:
а) у 1915 р.
б)у 1895 р.
в) 1925 р.
г)у 1905 р.
8. Назвіть основні мотиви лірики О. Олеся:
9. Переклад якого романтичного твору здійснив
Олесь?
а) «Пісня про Гайявату» Г. Лонгфелло;
б) «Мазепа» Д. Байрона;
в) «Конрад Валенрад» А. Міцкевича;
г) «Німеччина. Зимова казка» Г. Гайне.

50.

10. Який останній твір поета?
а) «По дорозі в Казку»;
б) «З журбою радість обнялась;
в) «Ніч на полонині”;
г) «Жайворонок».
11. У якій країні жив поет в еміграції?
а) Італія;
б) Франція;
в) Чехія;
г) Росія.
12. Який відомий твір для дітей написав поет?
а) «Лебідь»;
б) «Алфавіт віршами»;
в) «Степ»;
г) «Жайворонок».

51.

Хто зберіг любов до краю,
І не зрікся роду,
Той ім’ям не вмре ніколи
В спогадах народу.
Ці слова актуальні зараз? Чим
саме?

52. Рефлексія

Доповніть речення:
Про Олександра Олеся я не знав (ла), а тепер
знаю, що...

53.

Останнє слово
Як ви думаєте, чи тільки сумні
настрої є визначальними у творчості
О.Олеся?
Поет усе життя залишався співцем
життєстверджувальних настроїв і
переконань. Хотілося б, щоб тим
оптимізмом пройнялися і ви, його
сучасні читачі.