Similar presentations:
Кримінальне право України
1. Тема: Кримінальне ПРАВО
України2. Мета заняття: формування системи знань з кримінального права та
практичнезастосування норм
даної галузі
3. ПЛАН
1.Кримінальне право України: поняття,предмет, джерела.
2.Поняття злочину, його ознаки, склад.
3.Кримінальна відповідальність та її
підстави.
4.Покарання та його види.
5.Характеристика окремих видів злочинів.
4. Основні юридичні терміни з теми:
• Злочин,суспільна
небезпека,
кримінальна
протиправність,
класифікація злочинів, винність діяння,
суб’єкт
злочину,
кримінальна
відповідальність, підстави кримінальної
відповідальності,
склад
злочину,
осудність, обставини, що виключають
злочинність діяння, звільнення від
кримінальної
відповідальності,
покарання
5.
• Предмет кримінального права :- суспільні відносини, які виникають у зв’язку
із вчиненням злочину та застосуванням за
це відповідного покарання.
Кримінально-правові відносини виникають з
моменту вчинення злочину та припиняються
повною реалізацією кримінальної
відповідальності за вчинений злочин.
Учасниками цих відносин є, з однієї сторони,
держава в особі уповноважених органів
(дізнання, прокуратура, суд), з іншої – особа,
яка вчинила злочин
6. Метод кримінального права
• Заборони, обов’язки• Заохочення
7. Права і обов’язки особи
• Суб’єктивне право – визначенаоб’єктивним правом міра дозволеної
поведінки індивіда(право дії, право
вимоги, право домагання)
• Обов’язок існує відповідно до
суб’єктивного права, це передбачені
законодавством вид і міра належної
поведінки особи, що забезпечується
державою.
8. Джерела кримінального права
1. Конституція України2. Рішення Конституційного суду України
3. Кримінальний кодекс України
4. Міжнародно-правові договори України
Всі нові закони, які передбачають кримінальну відповідальність і
набули законної сили, підлягають включенню до ККУ (ч.2 ст. 3
ККУ).
9.
10. Кримінальне право – сукупність правових норм, які визначають злочинність і караність діянь та інші кримінально-правові наслідки вчиненог
Кримінальне право – сукупність правовихнорм, які визначають злочинність і
караність діянь та інші кримінальноправові наслідки вчиненого діяння,
підстави кримінальної відповідальності,
систему і порядок призначення покарання,
а також умови звільнення від кримінальної
відповідальності й покарання та його
відбування.
11. ЗЛОЧИН
• Це передбачене ККУ суспільнонебезпечне діяння (дія абобездіяльність), вчинене суб’єктом
злочину (ч.1 ст. 11 ККУ).
12. Ознаки злочину:
Суспільна небезпека
Протиправність
Винність
Караність
13. Склад злочину
• Сукупність об’єктивних та суб’єктивнихознак, що характеризують суспільно
небезпечне діяння як злочин.
14.
15. Кримінальна відповідальність
• Обов’язок особи, покладений на неїККУ, не вчиняти злочин, а у разі
вчинення – зазнати на собі впливу ККУ.
• Підстави:
• Правові
• Фактичні
16. Покарання та його види
• Заход примусу, що застосовується відімені держави за вироком суду до
особи, визнаною винною у вчиненні
злочину і полягає в передбаченому
законом обмеженні прав і свобод
засудженого.
17.
18. Загальна характеристика і види злочинів проти власності (ст.ст.ст.ст.185-198 ККУ)
• Діяння, що посягають на економічнівідносини власності.(порушують права
володіння, користування,
розпорядження майном або заподіяння
іншим способом (погроза) власникові
майнової шкоди.
• Розкрадання, Крадіжка, Грабіж, Розбій,
Шахрайство, Вимагання та ІНШІ…
19. Об’єкт злочинів проти власності:
• Суспільні відносини власності та правазаконного володіння власністю
• Предмет злочину: майно, яке має
вартість та ціну; гроші; цінні папери.
• Є речі, вилучені з обороту: державна
власність (культурні цінності);
наркотичні речовини та ін. Вони не
визнаються предметами злочинів проти
власності.
20. Об’єктивна сторона злочину
• Характеризується, як правило,активними діями.
• Більша частина злочинів з
матеріальним складом.
• Суб’єкти злочинів проти
власності: фізичні осудні особи, які
досягли 14 або 16-річного віку.
21. Суб’єктивна сторона злочинів проти власності–
• вина у формі прямого умислу, крімст.196 ККУ і ст.197 ККУ.
• Мотив: корисливий.
• Мета – одержання незаконної наживи.
22. Правоохоронні органи
23. Міністр внутрішніх справ
24. Голова служби безпеки
25. До правоохоронних органів відносяться також:
• Державна митна служба, Службаохорони державного кордону, Державна
податкова служба та інші.