41 ФРАНЦІЯ

1.

ФРАНЦІЯ
1. Франція в 1945-1969 рр.
2. Франція в 1970-1995 рр.
3. Франція з 1995 р.
Д/з: ст. 55-61.

2.

1. Франція в 1945-1969 рр.

3.

Наслідки Другої світової війни.
Характеристика
Показники
Людські втрати
Загинуло 200 тис. військових і 173 тис. осіб
мирного населення
Матеріальні
збитки
Грошова одиниця франк утратила 3/4 своєї
вартості, на 40-50 % скоротилися
капіталовкладення за кордоном. Франція
знову стала країною-боржником.
Руйнування і збитки були відносно
незначними
Територіальні
зміни
Відновлення довоєнних кордонів.
Початок розпаду французької колоніальної
імперії

4.

Наслідки Другої світової війни
Соціальноекономічні
зміни
Падіння ВВП до рівня 1891 р.
Пром. Виробництво скоротилося в 3 рази,
с/г – більше у 2 рази.
Безробіття - близько 600 тис. осіб.
Перебування в країні 2 млн репатріантів.
Ціни порівняно з довоєнним часом зросли у 6
разів. Карткова система.
Припинення зовнішньої торгівлі
Політичні
зміни
Припинення існування Третьої республіки.
Установлення уряду Тимчасового режиму (Шарль
де Голль). Довоєнні політичні партії зійшли з
політичної арени. Провідна роль: Республіканська
партія свободи, Французька комуністична (ФКП) і
Французька соціалістична (СФІО) партії, Народнореспубліканський рух (МРП)

5.

Наслідки Другої світової війни
Міжнародне
становище
Участь Шарля де Голля та руху «Вільної
Франції» у боротьбі проти фашизму, а також
роль, яку в цій боротьбі відіграв рух Опору,
дали змогу Франції, незважаючи на важку
поразку 1940 р., завершити війну в стані
переможців.
Франція зберегла статус великої держави,
отримала місце в ООН і Раді Безпеки ООН,
окремі окупаційні зони в Німеччині та Австрії,
на рівні з іншими державами підписала
договори із союзниками Німеччини і брала
участь у роботі Міжнародного воєнного
трибуналу.

6.

У жовтні 1945 р. вперше виборчі права здобули
жінки.
Понад 96 % виборців висловилися за скасування
Конституції Третьої Республіки й підготовки нової
конституції.
З грудня 1946 р. Конституція Четвертої
Республіки набула чинності. Франція стала
парламентською «неподільною, світською,
демократичною і соціальною республікою».
Її колоніальні володіння були складовими
Французького союзу.

7.

Завдяки допомозі США за «планом Маршалла»
Франція швидко розвивалася. На 1951 р. обсяг пром.
продукції Франції вдвічі, а с/г трохи перевищили
довоєнні показники. Із 1950 р. було підвищено виплати
населенню, будується доступне житло.
У зовнішній політиці Франція:
-стала одним із співзасновників НАТО,
-виступала ініціатором західноєвропейської інтеграції;
-намагалася зупинити розпад колоніальної імперії
шляхом проголошення Французького союзу,
зазнала невдачі – це викликало внутрішнє протистояння.
Для недопущення «розколу і громадянської
війни в країні» 1 червня 1958 р. надано Ш. де Голлю як
голові уряду надзвичайні повноваження.

8.

На референдумі 1958 р. понад 79 % французьких
громадян схвалили Конституцію П’ятої Республіки.
Франція стала президентською республікою.
Президент був центральною фігурою влади. У грудні
1958 р. Ш. де Голля обрали першим президентом
П’ятої Республіки.

9.

Повоєнний розвиток Франції.
Характеристика
IV республіка
V республіка
Особливості
економічного
розвитку
Швидкий розвиток.
Розвиток новітніх галузей
виробництва. Модернізація
сільського господарства.
Формування державного
сектору економіки.
Уповільнення розвитку.
Становлення французької
моделі економічного розвитку.
Приватизація державного
сектору.
Особливості
політичного
розвитку
Парламентська республіка.
Політична нестабільність.
Часта зміна урядів.
Намагання усунення
комуністів з політичного
життя.
Загрози державного
перевороту, установлення
авторитарного режиму.
Президентська республіка.
Політична стабільність.
Домінування у політичному
житті голлістів.
Приборкання ультра
(прихильників збереження
колоніальної імперії).

10.

Повоєнний розвиток Франції
Характеристик
а
IV республіка
V республіка
Зовнішньополітичний
курс.
Вступ до НАТО.
Підпорядкованість
США.
Тривалі
колоніальні війни.
Історичне
примирення з
Німеччиною.
Розпад Французької
колоніальної
Імперії. Набуття статусу
ядерної держави.
Підкреслено самостійна
зовнішня політика.
Франція вийшла з військовополітичних структур НАТО
Відстоювання французьких
національних інтересів.
Установлення відносин із
СРСР.
Розвиток європейської
інтеграції.

11.

У 1960 р. 14 французьких колоній проголосили
себе суверенними державами. Найскладнішою
залишалася проблема Алжиру, де налічувався 1 млн
осіб французького походження. Алжир охопила
колоніальна війна, що завершилася в 1962 р.
Французький уряд офіційно визнав незалежність
Алжиру.
1968 р. – політична криза, поштовхом до якої стали
студентські протести. «Червоний травень» 1968 р. –
10 млн страйкарів.
У 1969 р. Ш. де Голль подав у відставку.

12.

3. Франція в 1970-1995 рр.

13.

Жорж Помпіду (1969-1974) – голліст, продовження
політики де Голя
Валері Жискар д'Естен (1974-1981) – партія незалежних
республіканців, на його правління припала економічна
криза сер. 1970-хрр.
Франсуа Міттеран (1981-1995) – соціаліст: вік виходу
на пенсію скорочено до 60 років, мінімальну заробітну
плату збільшено на 40-50 %, запроваджено
оплачувані відпустки тривалістю у п’ять тижнів,
спочатку стимулювання державного сектора, а з 1984р. –
рівноправний розвиток.
Зростання впливу правого
«Національний фронт» (Ле Пен).

14.

3. Франція з 1995 р.

15.

Жак Рене Ширак (1995-2007) представник правих сил:
подоланно інфляцію та сепаратистський рух Корсики.
Дії уряду та цикл піднесення економіки: безробіття
скорочено, запроваджено 35-год. (найкоротшого на той
час) робоч. тиждень
Ніколя Саркозі (2007-2012) голліст, конституційної
реформи: президента стали обирали на п’ять років; одну
особу не могли обирати більш ніж
на два терміни. Підвищено вік виходу на пенсію до 62 р.
Франсуа Олланд (2012 – 2017) соціаліст.
Еммануель Макрон (з 2017р.) програма якого поєднує
елементи лівого й правого світогляду.

16.

Французька Республіка
3-тє місце в Європі (7-те у світі) - за ВВП та
військовою потужністю.
4-та в Європі (14-а у світі) – за
золотовалютними резервами.
Франція – найбільший в Європі виробник с/г
продукції (25 % вартості с/г продукції ЄС), за
експортом – 2-ге місце в світі після США.

17.

Франція була третьою країною світу, яка
запустила власний штучний супутник Землі.
Франція – постіндустріальна країна з розвинутою
промисловістю, ядерна держава,
постійний член Ради Безпеки ООН.
Франція – один з ініціаторів об’єднання Європи
(«колиска європейської інтеграції»).