План уроку
Державна символіка Франції
Наслідки Другої світової війни
Післявоєнна Франція ( 1944 – 1946рр.)
Четверта республіка
Четверта республіка ( 1946 – 1958рр.)
Шарль Андре Жозеф Марі де Голль
Становлення П»ятої Республіки
Голлізм
Голлізм
Голлізм
Франція у 1969 – 1990 роки
Особливості розвитку сучасної Франції
Франція на початку ХХ століття
16-й Президент Франції 1-й Президент Четвёртої республіки 16 січня 1947 16 січня 1954
Рене Жюль Гюстав Коті 17-й Президент Франції 2-й Президент Четвёртої республики 16 січня 1954 8 січня 1959
Шарль де Голль 18-й президент Франції 1-й президент 5 республіки 8 січня 1959 28 квітень 1969
Жорж Помпіду 19-й президент Франції 2-й президент 5 республіки 20 червня 1969 2 квітня 1974
Валері Жискар 20-й президент Франціїї 3-й президент 5 республіки 27 травня 1974 21 травня 1981
Франсуа Морис Адриан Марі Міттеран 21-й президент Франції 4-й президент 5 республіки 21 травня 1981 17 травня 1995
Жак Ширак 22-й президент Франції 5-й президент 5 республіки 17 мая 1995 16 мая 2007
Николя Саркози 23-й президент Франції 6-й президент 5 республіки 16 травня 2007 15 травня 2012
Франсуа Олланд 24-й президент Франції 7-й президент 5 республіки 15 травня 2012 — 14 травня 2017
Державна символіка Великої Британії
Діяльність уряду У.Черчілля ( 1951 – 1955рр)
Ліквідація Британської колоніальної імперії
Діяльність лейбористських урядів ( 1964 – 1970, 1976 – 1979рр.)
Ольстерська проблема
Криза 70-х років ХХ століття
Маргарет Тетчер
Тетчеризм
«Третій шлях» Е.Блера
Зовнішня політика в 40-70-х роках
Прем'єр-міністри Великої Британії
Вінстон Черчилль (перший термін) 10 травня 1940- 27 липня 1945
Клемент Еттлі 27 липня 1945- 26 жовтня 1951
Вінстон Черчилль (другий термін) 26 жовтня 1951- 7 квітня 1955
Ентоні Іден 7 квітня 1955- 9 січня 1957
Гарольд Макміллан 11 січня 1957- 19 жовтня 1963
Александр Дуглас-Г’юм 19 жовтня 1963-16 жовтня 1964
Гарольд Вільсон (перший термін) 16 жовтня 1964- 19 червня 1970
Едвард Хіт 19 червня 1970- 4 березня 1974
Гарольд Вільсон (другий термін) 4 березня 1974- 5 квітня 1976
Джеймс Каллаган 5 квітня 1976- 4 травня 1979
Маргарет Тетчер 4 травня 1979- 28 листопада 1990
Джон Мейджор 28 листопада 1990- 2 травня 1997
Тоні Блер 2 травня 1997- 27 червня 2007
Гордон Браун 27 червня 2007- 11 травня 2010
Девід Камерон
Тереза Мей (76)
15.19M
Category: historyhistory

вел і фр XX

1.

Великобританія
та Франція у др.
пол. ХХ – на поч.
ХХІ ст.

2. План уроку

• 1. «План Маршалла» та
відновлення економіки
західноєвропейських держав.
• 2. Особливості розвитку
Великобританії та Франції у
кінці XX на початку XXI ст.

3.

Державний секретар і міністр
оборони США, ініціатор Плану
Маршалла Джордж Маршалл.

4.

Перша
сторінка тексту
Плану
Маршалла
англійською
мовою

5.

Пла́н Марша́лла (англ. European Recovery Program,
Marshall Plan) — програма економічної допомоги
Європі після Другої світової війни.
Висунуто 1947 року держсекретарем США Джорджем
К. Маршаллом (почала діяти в квітні 1948).
Однією з цілей програми була протидія поширенню
впливу СРСР і соціалістичних ідей на країни Західної
Європи. Економічна допомога надавалась лише за
умови виконання певних вимог у політичній сфері,
або в сучасних термінах — лише демократичним
країнам. Деякі дослідники розглядають цю програму
як фактичне оголошення Холодної війни СРСР.

6.

На початку 1947 року армійський генерал Джордж Кетлетт Маршалл став
міністром закордонних справ Сполучених Штатів. На конференції міністрів
закордонних справ у березні 1947 року Маршалл зустрівся з Йосипом
Сталіним і зрозумів, що Росія не зацікавлена в наданні допомоги Європі. Він
розумів, що єдиною надією для Європи залишається допомога Сполучених
Штатів. Він твердо вірив, що допомога у відновленні Європи й у досягненні
економічної стабільності в цьому регіоні якнайкраще відповідає інтересам
США.
У наступні місяці було розроблено план, який був би прийнятним для
народів Європи й для американського народу. Ідеї цього плану знайшли
відбиття в знаменитому виступі Маршалла на випускній церемонії
в Гарвардському університеті 5 червня 1947 року. Маршалл сказав, що якщо
не надати Європі допомогу, їй загрожує серйозне погіршення в
«економічній, соціальній і політичній сферах». Ключовим елементом його
пропозиції було те, що ініціатива відновлення повинна виходити з країнучасниць.
Результатом виступу в Гарвардському університеті була розробка 1948 року
Програми відновлення Європи. Згідно із цією програмою було створено
Адміністрацію економічного співробітництва, що загалом надала західним
країнам-учасницям 13,3 мільярда доларів (125 мільярдів в цінах 2013 року).

7.

вже до 1951 р. план Маршалла
фактично перетворився на програму
надання західноєвропейським країнам
американської військової допомоги —
програму «Взаємного забезпечення
безпеки».

8. Державна символіка Франції

Тарасов В.В., учитель історії Серпневого НВК

9.

Тарасов В.В., учитель історії Серпневого НВК

10. Наслідки Другої світової війни

Тарасов В.В., учитель історії Серпневого НВК

11. Післявоєнна Франція ( 1944 – 1946рр.)

• Відродження
французької
держави
та
економіки.
У
1944-1945
рр.
були
націоналізовані ряд вугільних шахт, заводи
авіаційних компаній,автомобільної фірми “
Рено

,
підприємства
енергетики
і
нафтопереробного
комплексу
,морський
транспорт,Французький банк і найбільші
кредитні банки .
• Підвищилася
зарплата
робітникам
і
службовцям , пенсії ветеранам війни.
• Колабораціоністів виганяли з державного
апарату.
Тарасов В.В., учитель історії Серпневого НВК

12. Четверта республіка

« У 1946 році було прийнято Конституцію Четвертої Республіки –
найбільш
демократичну
за
всю
історії
Франції.
У
країні
запроваджувалось загальне виборче право, гарантувались права на
працю, відпочинок, соціальне забезпечення та освіту. Країна
проголошувалась парламентською республікою. Головну роль у житті
країни мав відігравати двопалатний парламент, який обирав
президента з обмеженими повноваженнями.
Вибори 1946 року до нового парламенту закріпили провідну роль у
політичному житті країни ФКП, СФІО, МРП».
«Франція в ХХ столітті. Всесвітня історія»
1. Яку форму правління встановлено у Франції за Конституцією
Четвертої республіки?
2. Чому
Конституція
Четвертої
Республіки
вважають
найбільш
демократичною за всю історії Франції?
Тарасов В.В., учитель історії Серпневого НВК

13. Четверта республіка ( 1946 – 1958рр.)

Політика «програмування
економічного розвитку»
( кредити, податкові
пільги, держзамовлення,
приватизація)
Приєднання до плану
Маршалла, входження до
НАТО
Загострення політичної
боротьби, розрив відносин
між ФКП та ФСП
Колоніальна війна в
Індокитаї ( 1946 – 1954 )
(«брудна війна»)
1946 – 1958
Змінилось 14 урядів
1954 – 1962 – колоніальна
війна в Алжирі;
Участь в інтервенції проти
Єгипту ( 1956)
Повне розчарування французів у владі, загострення
ситуації в країні, ідея встановлення сильної влади.
Тарасов В.В., учитель історії Серпневого НВК
політичної

14. Шарль Андре Жозеф Марі де Голль

«Я вільний француз.
Я вірю в Бога і в майбутнє моєї
батьківщини.
Я не належу нікому.
Я маю місію, одну тільки місію —
боротися далі за звільнення моєї
батьківщини. Урочисто присягаюся,
що не належу до жодної політичної
сили,
не
підтримую
жодного
політика, ким би він не був — чи
то
центристом,
чи
то
консерватором, чи то лівим.
Я маю лише одну мету: звільнити
Францію.»
Шарль Андре Жозеф Марі де Голль, З
«Єгипетського щоденника», 20 квітня
1941 року
Тарасов В.В., учитель історії Серпневого НВК

15. Становлення П»ятої Республіки


1958р. – Національні збори
призначають Шарля де Голля
прем»єр – міністром.
Схвалено представлені де
Голлем законопроекти про
розширення повноважень
президента.
Розпуск парламенту
Франції.
1958р. – проведено
референдум про зміну форми
правління – 80% населення
проголосувало за
президентську республіку
• 28 вересня 1958р. –
прийняття Конституції
П»ятої Республіки.
• 21 грудня 1958р. –
обрання Шарля де Голля
президентом Франції,
який був наділений
правами одноосібно
визначати внутрішню і
зовнішню політику.
• Демократи вважали, що
це був «режим особистої
влади».
Наскільки це узгоджувалося з республіканської формою
правління?
Тарасов В.В., учитель історії Серпневого НВК

16. Голлізм

1960р. – надання незалежності 14 африканським
колоніям.
1962р – надання незалежності Алжиру, ліквідація
французької колоніальної імперії
Тарасов В.В., учитель історії Серпневого НВК

17. Голлізм

Розвиток нових галузей – атомної, ракетно – космічної, виробництво
ЕОМ, радіоелектроніки.
Реконструкція
металообробної,
хімічної,
авіаційної
галузей
промисловості.
Тарасов В.В., учитель історії Серпневого НВК

18. Голлізм

Поліпшення відносин Франції з СРСР.
1966р.- вихід Франції з військового блоку НАТО
Тарасов В.В., учитель історії Серпневого НВК

19.

Повільне зростання
заробітної плати
Зростання податків,
безробіття
Різке зростання страйкового руху
( робітничий клас, студентство)
На початку травня 1968р. –
студентські акції з вимогою
реформи вищої освіти
10.05.1968 – розгін поліцією
демонстрації студентів
1. Збільшення заробітної плати,
допомоги по безробіттю.
2. Розпуск Національних зборів.
3. 30.06.1968р. – нові вибори до
парламенту Франції
4.
Квітень
1969р.

на
референдумі
52%
виборців
не
підтримали
подальші
реформи
Шарля де Голля, який подав у
відставку
Тарасов В.В., учитель історії Серпневого НВК
13.05.1968р. – масові акції
протесту, початок
загальнонаціонального страйку
робітників

20. Франція у 1969 – 1990 роки

Роки
Подія
1969
Обрання
президентом
прибічник
«голлізму».
реформ
Франції
Ж.Помпіду

Проведення
соціальних
1972
Посилення
ролі
лівих
партій,
спільну програму розвитку Франції
1974
За президента В.Жискар д»Естена спостерігається
відхід
від
«голлізму»,
розширення
співробітництва з НАТО
1981
Президент Ф.Міттеран прибічник націоналізації і
розширення соціальних програм
1986
Президент
Ж.Ширак
проводив
політику
денаціоналізації, скорочення соціальних програм.
Економічна криза 1990 – 1993 років
1995
політику
змін
в
які
Президент Франції Ж.Ширак проводить
збільшення
податків,
структурних
економіці,
зростання безробіття.
Тарасов В.В., учитель історії
Серпневого НВК
виробили

21. Особливості розвитку сучасної Франції

Значна частка державного сектора в
економіці;
Захист державою соціальних інтересів
трудящих;
Виважена імміграційна політика;
Спроби розв»язати релігійні проблеми ;
Загострення міжнаціональних відносин у
Франції
Тарасов В.В., учитель історії Серпневого НВК

22. Франція на початку ХХ століття

Президент Франції Франсуа Олланд (з
2012 р.)
Тарасов В.В., учитель історії Серпневого НВК
Від 15 травня 2012 року уряд Франції
очолює Жан-Марк Еро.

23. 16-й Президент Франції 1-й Президент Четвёртої республіки 16 січня 1947 16 січня 1954

Венсан Жюль
Оріоль
16-й Президент
Франції
1-й Президент
Четвёртої
республіки
16 січня 1947
16 січня 1954

24. Рене Жюль Гюстав Коті 17-й Президент Франції 2-й Президент Четвёртої республики 16 січня 1954 8 січня 1959

25. Шарль де Голль 18-й президент Франції 1-й президент 5 республіки 8 січня 1959 28 квітень 1969

26. Жорж Помпіду 19-й президент Франції 2-й президент 5 республіки 20 червня 1969 2 квітня 1974

27. Валері Жискар 20-й президент Франціїї 3-й президент 5 республіки 27 травня 1974 21 травня 1981

28. Франсуа Морис Адриан Марі Міттеран 21-й президент Франції 4-й президент 5 республіки 21 травня 1981 17 травня 1995

29. Жак Ширак 22-й президент Франції 5-й президент 5 республіки 17 мая 1995 16 мая 2007

30. Николя Саркози 23-й президент Франції 6-й президент 5 республіки 16 травня 2007 15 травня 2012

31. Франсуа Олланд 24-й президент Франції 7-й президент 5 республіки 15 травня 2012 — 14 травня 2017

32.

Емманюель
Макрон
14 травня 2017
діючий

33.

34. Державна символіка Великої Британії

35.

36.

Діяльність уряду К.Еттлі ( 1945 – 1951рр.)
Націоналізація
Англійского банку
Підвищив зарплату
вугільної та
газової
промисловості
Підвищені допомоги
по безробіттю.
телеграфу и
радіозв»язку
Пенсії
Цивільної авіації
Водного и з/д
транспорту
Створена
національна служба
з охорони здоров»я
Чорної
металургії
Компенсація
К.Еттлі
Відновлено
довоєнний рівень
виробництва

37.

На основі даної таблиці визначте:
1. Які політичні партії перебували при владі у Великій
Британії в післявоєнний період?
2. В яких країни, що вже вивчили, існує двопартійна
система?

38. Діяльність уряду У.Черчілля ( 1951 – 1955рр)


Основні заходи:
Збереження статусу великої держави. Створення власної ядерної зброї.
Збереження якомога більшої частини Британської імперії. Стримування
розпаду імперії.
Тісний союз з США. Координація зовнішньої політики.
Зміцнення фінансової системи, повернення довіри до фунта стерлінга.
Здійснення часткової денаціоналізації, скорочення соціальних програм.
У 1952 р. помер король Георг IV, на престол вступила його донька
Єлизавета II.

39.

У той же час в 90-і роки падав престиж англійської монархії,
скандали, розлучення, з'ясування відносин у королівській родині
стають надбанням суспільства. У 90-і роки, після смерті
принцеси Діани, впав авторитет і королеви Єлизавети II.
Єлизавета II
Принцеса Діана

40.

Весілля принца
Чарльза і леді Ді.
Принц Вільям, син
принца Чарльза,
спадкоємець
британського
престолу.
Єлизавета II

41.

Королева Єлизавета II та її чоловік герцог
Единбурзький на відкритті сесії
парламенту.

42.

Британська імперія до 1945 рр.

43. Ліквідація Британської колоніальної імперії

Роки
Подія
1947р
Поділ британцями Індії на дві незалежні держави
– Індію та Пакистан
1948р
Визнання незалежності о.Цейлон ( Шрі – ланка)
1957р
Проголошення незалежності Гани
1960р
Проголошення незалежності Нігерії
1962р
Проголошення незалежності Уганди
1963р
Проголошення незалежності Кенії та Малайзії
1964р
Проголошення незалежності Танзанії, Замбії

44. Діяльність лейбористських урядів ( 1964 – 1970, 1976 – 1979рр.)

націоналізація
Погіршення
економічної ситуації
Прогресивне
оподаткування
Згортання соціальних
програм
Розширення
соціальних програм
Обмеження зростання
заробітної плати

45. Ольстерська проблема

• Ірландська проблема :
Надання Ірландії незалежності;
У складі Великобританії
залишилось 6 графств Північної
Ірландії, заселених переважно
протестантами.
Католицька меншість Ольстера
розпочала боротьба за
громадянські права.
Конфлікт між ірландцямикатоликами та англійцямипротестантами;
1969р. - введення в Ольстер
англійських військ;
Ірландська республіканська
армія (ІРА) розпочала терор
проти англійських солдат.
Вимоги широкої автономії
звучали в Шотландії та Уельсі.
Бої в Ольстері, 70- роки.

46. Криза 70-х років ХХ століття

• Складові «англійської хвороби»:
• постімперський синдром;
• економічне
відставання,
втрата
колишніх позицій;
• ольстерська проблема;
• «егоїзм» профспілок ( зловживання
страйками).

47. Маргарет Тетчер


Маргарет
Тетчер

дівоцтві
Робертс)
закінчила Оксфордський університет у 1950
році.
Була
першою
жінкою-головою
університетської асоціації консервативної
партії. У 1951 році вийшла заміж за
підприємця Дениса Тетчера. У 1954 році
отримала свідоцтво адвоката. У 1959 році
її обрано депутатом Палати громад. У 1961—
1964
роках
парламентський
секретар
міністерства
пенсій
і
соціального
забезпечення. У 1970—1974 роках Маргарет
Тетчер була міністром освіти і науки в
кабінеті Едварда Гіта. З лютого 1975 року
— лідер Консервативної партії.
Там, де розлад, ми повернемо гармонію. Там, де помилки,
ми скажемо правду. Там, де сумніви, ми повернемо віру. А
там, де відчай, ми принесемо надію.

48. Тетчеризм

49.

Залізною рукою Тетчер починає проводити політику боротьби з
кризою. Наступником Тетчер і тетчеризму в 1990 р. Стає
Д. Мейджор.
Жорстке
регулювання держ
витрат.
Зниження
соціальних витрат
Безробітних3 млн.
Створення дрібних
власників
2/3 британцівсередній клас
Розвинутий дрібний
бізнес
Приватизація
державної власності
Розпродаж
житлового фонду
Жорстке
придушення
страйків
Заохочення бізнесу
Різке зростання
виробництва
Британія- 5-та в
світовій економіці.
Д.Мейджор. Прем’єр
з 1990-1997 рр.

50. «Третій шлях» Е.Блера

• Реформи:
• Реформа конституційної
устрою – сформовані
регіональні парламенти
в Шотландії та Уельсі;
• Реформи системи освіти
та охорони здоров»я;
• Політичне урегулювання
Ольстерської проблеми;
• Зменшення безробіття,
збільшення соціальних
витрат.

51.

Після 16 років правління консерваторів в 1997 р. до влади
прийшли лейбористи. Як і в США новий прем'єр Е. Блер,
проголосив «третій шлях». Він виступав за розширення
соціальної бази. Проголошувалася головним Людина та її
бажання і проблеми. Після відставки Блера в 2007 р. прем'єром
став Г. Браун.
Е.Блер. Прем’єр з
1997-2007 рр.
Д.Камерон. Прем’єр з
2010 -

52. Зовнішня політика в 40-70-х роках

Правління лейбористів
Правління консерваторів
Американці
отримали
право
розташовувати
на
території
Англії ядерну зброю;
Початок
деколонізації,
поява
Британської
співдружності,
дотримання принципу атлантизму;
1964 – 1970, 1974 – 1979 –
поглиблення зв»язків з СРСР;
1975 – підписання Заключного
акту Наради в Гельсінкі
Дотримання
принципу
атлантизму;
Виступає
за
нормалізацію
відносин з СРСР;
Сприяє еволюції Британської
колоніальної
імперії
в
Співдружність;
1970 – 1974 – загострення
відносин з СРСР;
1973

Велика
Британія
вступає а ЄЕС
Як ви оцінюєте зовнішньополітичний курс лейбористів і
консерваторів?

53.

• Після
Другої
світової
війни
Англія
остаточно втратила свою першість у світі.
Почався розпад Британської колоніальної
імперії.
Цей
процес
виявився
занадто
болючим для Англії.
• «Англійська
хвороба»
настільки
сильно
вразила
країну,
що
здавалась,
Англія
ніколи вже не посяде місце серед провідних
країн світу.
• Проте завдяки діяльності М.Тетчер Англія
посіла гідне їй місце у світі.

54. Прем'єр-міністри Великої Британії

55. Вінстон Черчилль (перший термін) 10 травня 1940- 27 липня 1945

Вінстон Черчилль
(перший термін)
10 травня 194027 липня 1945

56. Клемент Еттлі 27 липня 1945- 26 жовтня 1951

Клемент Еттлі
27 липня 194526 жовтня 1951

57. Вінстон Черчилль (другий термін) 26 жовтня 1951- 7 квітня 1955

Вінстон Черчилль
(другий термін)
26 жовтня 19517 квітня 1955

58. Ентоні Іден 7 квітня 1955- 9 січня 1957

Ентоні Іден
7 квітня 19559 січня 1957

59. Гарольд Макміллан 11 січня 1957- 19 жовтня 1963

Гарольд Макміллан
11 січня 195719 жовтня 1963

60. Александр Дуглас-Г’юм 19 жовтня 1963-16 жовтня 1964

61. Гарольд Вільсон (перший термін) 16 жовтня 1964- 19 червня 1970

Гарольд Вільсон
(перший термін)
16 жовтня 196419 червня 1970

62. Едвард Хіт 19 червня 1970- 4 березня 1974

Едвард Хіт
19 червня 19704 березня 1974

63. Гарольд Вільсон (другий термін) 4 березня 1974- 5 квітня 1976

Гарольд Вільсон
(другий термін)
4 березня 19745 квітня 1976

64. Джеймс Каллаган 5 квітня 1976- 4 травня 1979

Джеймс Каллаган
5 квітня 19764 травня 1979

65. Маргарет Тетчер 4 травня 1979- 28 листопада 1990

66. Джон Мейджор 28 листопада 1990- 2 травня 1997

Джон Мейджор
28 листопада 19902 травня 1997

67. Тоні Блер 2 травня 1997- 27 червня 2007

Тоні Блер
2 травня 199727 червня 2007

68. Гордон Браун 27 червня 2007- 11 травня 2010

Гордон Браун
27 червня 200711 травня 2010

69. Девід Камерон

11 травня 2010 —
13 липня 2016

70. Тереза Мей (76)

13 липня 2016 —
24 липня 2019

71.

Борис Джонсон
Александер
Бо́рис де
ФеффелДжонсон
24 липня 2019
діючий

72.

Ліз Трасс
Мері Елізабет «Ліз» Трасс
обійняла посаду 6
вересня 2022 року.
Російське вторгнення в
Україну (2022) та участь у
Антипутінській коаліції.
Смерть та церемонія
поховання Єлизавети II.
20 жовтня 2022 року
заявила про відставку.

73.

Ріші Сунак
Після заяви Ліз Трасс про
відставку, Ріші виказав намір
балотуватися в прем'єрміністри. Після перемоги
на внутрішньопартійних
виборах, обійняв посаду 25
жовтня 2022 року. Російське
вторгнення в Україну (2022) та
участь у Антипутінській
коаліції.
English     Русский Rules