25.97M

Category:

warfare

Презентация_04.01.2026_інженерка (2)

1.

інструктор навчального взводу навчальної роти
школи спеціалістів безпілотних наземних комплексів:
сержант
ГРИЩУК Дмитро Олегович.

Інженерна підготовка
Тема 1: Інженерні та фортифікаційні споруди.
Заняття 1: Призначення та класифікація інженерних та
фортифікаційних споруд.
Навчальні питання
1. Призначення інженерних та фортифікаційних споруд.
2. Класифікація інженерних та фортифікаційних споруд.
3. Застосування інженерних загороджень та їх види.
4. Фортифікації для НРК (наземних роботизованих комплексів)

6.

Мета заняття
Набути теоретичних знань щодо призначення інженерних
споруд: укриттів, перешкод, укріплень. Засвоїти і знати які
є основні види фортифікаційних споруд та інженерних
загороджень.
Набуті знання з даного заняття, допоможуть Вам вміти правильно виконувати
інженерні роботи на позиції, що значно підвищить шанси вижити, уціліти та зберегти
техніку і засоби за допомогою яких виконуються Бойові завдання.

7.

Хід заняття
Місце – навчальний клас
Час – 2 години
Метод – лекційний
Умови проведення оцінювання – уважно слухати, конспектувати.
Після розгляду навчального питання та в кінці заняття – проводиться
усне опитування.

8.

Визначення
Інженерні споруди- спеціально підготовлені об’єкти, які створюються
військами для підвищення стійкості оборони, захисту особового складу,
техніки та озброєння, а також для забезпечення бойових дій у різних умовах.
Фортифікаційні споруди- це різновид інженерних споруд, які створюються з
метою підготовки та зміцнення оборони, захисту особового складу, озброєння
й техніки від вогню противника, а також для створення вигідних умов для
ведення бою.

9.

Призначення інженерних споруд
Захист особового складу, озброєння та техніки від вогню противника, уламків, вибухів.
Комплекс бойового забезпечення та інженерної підготовки, що включає маскування,
інженерні споруди (окопи, бліндажі), фортифікаційні заходи, використання засобів
індивідуального захисту, а також швидке розгортання та переміщення, щоб мінімізувати
ураження від міно-вибухових засобів, артилерії та інших засобів ураження противника
для того, щоб зберегти життя і боєздатність підрозділу.

10.

Призначення інженерних споруд
Підвищення обороноздатності позицій.
Облаштування закритих вогневих позицій. Впровадження турелей з дистанційним
керуванням для ведення вогню без ризику для оператора. Використання металевих та
мотузкових сіток над траншеями, вогневими точками та технікою для детонації дронів на
відстані від основної цілі. (при можливості, встановлення на позиціях засобів
радіоелектронної боротьби для придушення FPV-дронів та розвідувальних БпЛА)

11.

Призначення інженерних споруд
Організація ефективного вогню та командування.
Комплексна система, що включає планування вогневого ураження, визначення
цілей, вибір позицій, використання різних видів зброї, маневр вогнем та управління ним.
Командування забезпечує координацію дій, розвідку, спостереження та цілевказівки
для максимального ураження противника, утримання позицій та створення умов для
наступу (організація основних, запасних та опорних позицій, маскування і підготовка до
ведення вогню).

12.

Призначення інженерних споруд
Забезпечення прихованого розміщення та пересування підрозділів.
Комплекс заходів з маскування (використання місцевості, пори року, індивідуальних
засобів) та тактичних прийомів (рух у складках місцевості, використання темряви,
мінімальна видимість), які мінімізують виявлення підрозділів противником від візуального,
теплового та акустичного спостереження під час дій на полі бою чи в тилу.

13.

Призначення інженерних споруд
Ускладнення або припинення просування противника.
Дії спрямовані на уповільнення темпів наступу та обмеження свободи маневру ворога.
Примушування противника відмовитися від подальших атак, створюючи умови, за яких
противник не може продовжувати рух у певному напрямку (наприклад, через створення
ровів, не вибухових та вибухових загороджень). Тобто інженерне облаштування місцевості
для фізичної неможливості проходу техніки та піхоти.

14.

ПЕРЕВІРКА ЗНАНЬ ПРОЙДЕННОГО
МАТЕРІАЛУ
1. Призначення інженерних та фортифікаційних споруд?
2. Які основні види інженерних та фортифікаційних споруд, Ви знаєте?
3. Назвіть які є фортифікаційні споруди, що слугують для захисту
особового складу?
4. Основні фортифікаційні споруди, що слугують для ведення вогню та
підвищення обороноздатності?
5. Основні фортифікаційні споруди, що слугують для спостереження та
управління?
6. Основні фортифікаційні споруди, що слугують для стримування
просування противника?

15.

Класифікація інженерних
та
фортифікаційних споруд.
-
Польові фортифікаційні споруди класифікуються за:
призначенням;
ступенем захисту від засобів ураження;
за конструкцією;
за способом зведення;
матеріалами що застосовуються.

16.

класифікація інженерних споруд

17.

18.

Споруди для захисту від вогню та уламків
Окоп- польова фортифікаційна споруда, тобто заглиблення в землі яке слугує укриттям від вогню,
вогневою позицією для стрільби, спостереження та маскуванням для військових, їхньої техніки та
боєприпасів від куль, осколків та інших засобів ураження. І він є одним з найефективніших засобів
збереження життя на полі бою, що захищає від сучасних загроз.
-
ширина готового окопу: 50-60см по дну та 90см по верху;
довжина: 170см;
глибина: для стрільби лежачи 30см, для стрільби стоячи 110см;
висота бруствера 50-60см;
сектор для стрільби: 30-600 (градусів);
ширина берми: 30-40см;
ніша для боєприпасів: довжина 40см, висота 20см, глибина 20см;
приступок для ведення вогню в круговій обороні: висотою та
шириною 30см;
Також при можливості потрібно зробити відвід для водице звичайна викопана яма на дні окопу під однією із стін де
найнижча точка, а найефективніше буде тоді, коли є можливість її
засипати не дрібним щебнем або камінням.
індивідуальний окоп для стрільби та спостереження

19.

20.

Споруди для захисту від вогню та уламків
Бліндаж- заглиблення в землю фортифікаційна споруда, що слугує укриттям для військових на
бойових позиціях від артилерійського вогню, куль та інших вражаючих факторів, будується з дерев’яних
балок (або залізобетону), накривається шаром ґрунту та повинен мати міцні двері, забезпечуючи захист
особового складу. Це місце для відпочинку, перебування обстрілів та зберігання припасів.
Для бліндажа відділення потрібен котлован 4-5м завдовжки,
2,7м завширшки і 2,5м завглибшки, з входами/виходами під 90°, щоб
забезпечити захист від уламків; перекриття роблять із колод
діаметром 20-25см і засипають ґрунтом мінімум 1-1,5м зверху, щоб
отримати загальну максимальну товщину перекриття. плюс
додатковий шар ґрунту зверху для максимального захисту від
мінометних обстрілів.
Конструкція перекриття (накату):
- Використовують колоди діаметром 20-25 см або брус;
- Колоди кладуть поперек бліндажа;
- На перекриття засипається шар ґрунту не менше 1-1,5 м;
- Потім кладуть ще один ряд колод і знову ґрунт — це створює
захисну подушку;
- Загальна товщина ґрунтового шару над накатом має бути як
мінімум 1,5 м, а для кращого захисту — ще більше, та
додатковий шар.
Розміщення:
- Бліндаж відривається позаду основної траншеї на відстані 4-5 м;
- З'єднується з траншеєю ходом сполучення.
Для особового складу:
- Забезпечується місце для розміщення бійців, часто з нарами, щоб
зекономити простір, при цьому враховується мінімум 1,6-2,2 м²
на людину при розміщенні на нарах.

21.

Споруди для захисту від вогню та уламків
Щілина (перекрита)- це найпростіше інженерне укриття для захисту людей від осколків, ударної
хвилі та світлового випромінювання, шляхом накриття траншеї або окопу землею, дошками, гілками тощо,
щоб забезпечити вищий рівень захисту, ніж відкрита щілина.
-
Розміри щілини в окопі залежать від способу ведення вогню:
для стрільби лежачи глибина до 30 см;
для з коліна до 60 см;
а для стоячи (повний профіль) до 180 см, з довжиною 150-170 см та шириною по дну 80 см для військовослужбовця;
Бруствер: Насип перед окопом висотою 10-30 см (для стрільби лежачи/з коліна) або 30-60 см (для стрільби стоячи).

22.

Споруди для захисту від вогню та уламків
Ходи сполучення — це вузькі траншеї, що з’єднують вогневі позиції (окопи) між собою, а також із
тилом. Вони призначені для прихованого пересування особового складу, піднесення боєприпасів та евакуації
поранених.
Основні правила влаштування:
Геометрія (ламана лінія): Хід
сполучення ніколи не роблять
прямолінійним. Його облаштовують
у вигляді ламаної лінії (зигзагами)
або криволінійно. Це захищає
бійців від поздовжнього вогню та
обмежує радіус ураження
осколками при потраплянні снаряда
в траншею. Довжина прямої
ділянки (фасу) зазвичай
становить 1,5–2 метри.
Розміри:
1. Глибина: Стандартна глибина для повного профілю — 110–150 см (залежно від потреби в захисті).
2. Ширина: По дну зазвичай складає 50–60 см, що дозволяє вільно пройти солдату в спорядженні.
3. Бруствер: Вийнятий грунт викидається на обидва боки ходу, створюючи додатковий захист. Його висота
може коливатися від 30 до 60 см.
4. Берма: Як і в основних окопах, між краєм рову та насипом залишають смужку землі (берму)
завширшки 10–20 см, щоб запобігти осипанню грунту.

23.

Укріплення
ДОТи (Довготривалі Оборонні Точки)- капітальні залізобетонні фортифікаційні споруди,
призначені для довготривалого захисту, артилерії, кулеметів та особового складу, що зводилися для зміцнення
кордонів, здатні витримувати обстріли та забезпечувати ведення вогню через спеціальні бійниці. Вони
можуть мати різну конфігурацію – від одноповерхових з амбразурами до багатоярусних комплексів із
підземними ходами, системами вентиляції та зв’язку.
Довготривалі Оборонні Точки.
Розміри таких фортифікаційних споруд коливаються від 0,6 метри до 1,5 метрів товщиною для стін і
перекриттів, аби витримати обстріл. Також один із правил встановлення їх є те, що систему монтують з обов’язковим
ухилом у бік точки скидання води (каналізації, пісковловлювача), рекомендований мінімальний ухил – 5 мм на кожен метр
довжини.

24.

Матеріали
При виборі матеріалу для обладнання фортифікаційних споруд необхідно враховувати те, що
під час вибуху боєприпаси утворюють вторинні засоби ураження у вигляді уламків.
Бетон та залізобетон: при розриві утворюють гострі кам'яні уламки різного розміру та шматки арматури;
Камінь та цегла: використовувані у стінах розлітаються на дрібні гострі фрагменти.
Грунт та щебінь: піднімаються вибухом із захисних насипів, барикад або стінок окопів, швидкість таких частинок може сягати від
10 до 500 м/с;
Деревина (лісоматеріали): при руйнуванні перекриттів бліндажів або загороджень утворює тріски та великі щепи;
Метал: фрагменти сталевих оболонок, гофрованої сталі, елементів кріплення та дротяних загороджень (колючий дріт, сітки);
Скло та синтетичні матеріали: скління вікон або елементи сучасних промислових фортифікацій створюють дрібні ріжучі уламки.

25.

ПЕРЕВІРКА ЗНАНЬ ПРОЙДЕННОГО
МАТЕРІАЛУ
7. За якими основними факторами класифікуються польові
фортифікаційні споруди?
8. Берма- що це таке та для чого вона потрібна і де
застосовується?
9. Основні розміри індивідуального окопу для стрільби зі
стрілецької зброї (ширина, довжина, глибина)?
10. Чим слугує бліндаж для особового складу?
11. Що таке ходи сполучення, їх призначення?
12. Що таке, ДОТи?

26.

Перешкоди (інженерні загородження)
Протитанкові невибухові загородження
Протитанковий рів- штучна інженерна перешкода, що створюється для зупинки, затримки та
створення умов для знищення танків і іншої броньованої техніки противника. Він є ключовим елементом
протитанкової оборони, заважає їх просуванню та робить їх вразливими для вогню оборонців.
Виривається на рівній місцевості або на схилах до 15о (градусів) з використанням спеціальних машин або за
допомогою подовженого заряду.

27.

Перешкоди (інженерні загородження)
Протитанкові невибухові загородження
Завали влаштовуються в лісі з
дерев діаметром не менше 20 см
та в разі відстані між ними не
більше 6 м. Вони
влаштовуються на узліссі,
галявинах, просіках та дорогах.
Бар’єри влаштовуються
переважно на лісних дорогах,
просіках та галявинах, де
найбільш ймовірний рух
танків, бронемашин або колон
противника. Бар’єри
влаштовують з колод, каменів
або змішаної конструкції.
Барʹєри в лісі (розміри в метрах)
1) 4–6 мм дріт у п’ять ниток; 2) щільно укладене каміння;
3) колоди (жердини); 4) ймовірний напрямок руху техніки.

28.

Перешкоди (інженерні загородження)
Протитанкові невибухові загородження
Металеві (залізобетонні) їжаки застосовуються для швидкого влаштування загороджень на дорогах,
особливо в гірській місцевості, на проїздах та вулицях у населених пунктах, на блок-постах, а також для
швидкого закривання проходів в інших загородженнях. Їжаки виготовляють із металу прокатного профілю
(двотавра, швелера, кутика тощо) та встановлюють у шаховому порядку в два–чотири ряди з відстанню між
рядами 2 м. Для більшої стійкості їжаки скріплюють між собою балками або колодами.

29.

Перешкоди (інженерні загородження)
Невибухові загородження
Дротяні загородження- військово-інженерні перешкоди з колючого або армованого дроту, що створюється
для уповільнення, зупинки або знищення противника (піхоти, техніки) в польових умовах, включаючи
малопомітні перешкоди (плутанка, спотикач), дротяні паркани, спіралі, їжаки та рогатки. Їх встановлюють
для захисту, створення перешкод, маскування та посилення мінних полів, використовуючи різні техніки від
простих кілків до складних систем.
Дротяні спіралі із колючого дроту (розміри в метрах).
Колючий дріт у накид застосовується у випадку, коли недостатньо часу або немає умов для влаштування
та виготовлення інших дротяних загороджень. Колючий дріт у накид доцільно застосовувати у високій траві
або в мілкому чагарнику, на заболочених ділянках, на лісосіках серед пнів, а також у місцях, покритих
камінням та валунами.

30.

Перешкоди (інженерні загородження)
Протипіхотні невибухові загородження
Дротяні сітки влаштовуються на високих та низьких кілках.
Дротяна сітка на високих кілках влаштовується із
трьох – п’яти рядів кілків висотою 1–1,8 м, які
забиваються в шаховому порядку та обплітаються
колючим дротом так, щоб вийшла простора сітка
шириною 3–5 м та висотою 1,2 м.
Кілки висотою близько 70см., а сітка встановлюється
так, щоб нитки дроту розташовувалися на відстані 25
см., від землі, утворюючи пастку.

31.

Перешкоди (інженерні загородження)
Протипіхотні невибухові загородження
Дротяні паркани влаштовують із одного ряду кілків, обплетених п’ятьма нитками колючого дроту (три
– горизонтально, дві – по діагоналям).
Їжаки та рогатки являють собою каркас із
жердин, обплетених колючим дротом, і застосовуються
як переносні загородження для встановлення на
дорогах, у траншеях, для закриття проходів у
загородженнях.
дротяний паркан (розміри в метрах)
а) звичайний; б) підсилений.
Підсилений дротяний паркан являє собою звичайний
дротяний паркан, посилений відтяжками, на які
прикріплюються дві-три горизонтальні нитки дроту.
Відтяжки кріплять до малих кілків, які забиваються по
обидва боки паркану на відстані 1,5 м від нього в
проміжках між кілками. Дріт прикріплюють до кілків
Переносні дротяні загородження
а) рогатка; б) їжак.

32.

Перешкоди (інженерні загородження)
Вибухові протитанкові та протипіхотні загородження
Мінні поля (або мінно-вибухові загородження, МВЗ)- це військові інженерні споруди та мінні поля,
що створюються для уповільнення, блокування або знищення противника, нанесення йому втрат, скування
маневру та змушення рухатися у вигідному для оборонних військ напрямку. Вони включають протитанкові
та протипіхотні міни, які можуть встановлюватися як вручну так і дистанційно, і є важливою частиною
оборони.
Протипіхотна міна ПМН-2.
Протипіхотна міна МОН-50
Протитанкова міна ТМ-62М

33.

Перешкоди (інженерні загородження)
Змішані комбіновані загородження
Також ефективними є змішані комбіновані загородження, які складаються з ПТР (протитанковий рів),
протипіхотних невибухових та вибухових загороджень. Такі загородження перешкоджають швидкому
пересуванню противника та його маневру, потребують додаткового часу і залучення спеціальної техніки для
їх подолання.

34.

Перешкоди (інженерні загородження)
Комбіновані загородження
В урбанізованій місцевості з метою затримання просування противника та недопущення захоплення
ним населених пунктів, влаштовуються комбіновані загородження із МПП, “Єгози”, пірамід ПЗ-1.

35.

Перешкоди (інженерні загородження)
Природні та штучні перешкоди
Природні та штучні перешкоди- зруйновані мости, завали будинків та доріг, затоплення доріг, завали
в горах.

36.

ПЕРЕВІРКА ЗНАНЬ ПРОЙДЕННОГО
МАТЕРІАЛУ
13. Які є протитанкові невибухові загородження?
14. Протипіхотні не вибухові загородження?

37.

Фортифікації для НРК
Спеціалізовані стандартизовані окопи саме для (НРК) наразі не є
загальноприйнятими, оскільки конструкція та розміри роботів сильно варіюються залежно
від їхнього призначення (розвідка, бойові завдання, логістика, РЕБ).
Натомість, проєктування захисних позицій базується на адаптації загальних принципів
фортифікації під конкретні габарити та завдання комплексу:
Для логістичних:
Відкриті капоніри та окопи: Майданчики з
бруствером, що захищають корпус логістичної
платформи від уламків артилерійських снарядів
та прямого вогню під час очікування наказу.
Пункти зарядки/дозаправки: Відкриті
майданчики в тилових районах взводних
опорних пунктів (ВОП), обладнані засобами
маскування (сітками) та первинним захистом від
FPV-дронів.
Захищені логістичні вузли: Підземні
приміщення в структурі опорних пунктів, де
зберігаються вантажі (боєприпаси, провізія), які
комплекс має забрати та доставити на передову.
Перекриті ділянки траншей: Спеціальні тунелі
або потерни, якими логістичні НРК можуть
приховано пересуватися між позиціями.

38.

Фортифікації для НРК
Основні принципи облаштування окопу або укриття для НРК:
Розміри: Окоп має відповідати лінійним розмірам (довжина, ширина, висота)
конкретного робота, забезпечуючи при цьому достатній простір для його функціонування
(наприклад, підняття маніпулятора чи обертання бойового модуля) та, за потреби, для
доступу оператора чи обслуговуючого персоналу;
Захист: Як і для іншої військової техніки, укриття повинно забезпечувати захист від
вражаючих факторів: уламків, вогню стрілецької зброї, авіаційних засобів ураження та
метеорологічних умов. Для цього створюється бруствер відповідної висоти та товщини;

39.

Фортифікації для НРК
1. НРК Рись-Про
Це універсальна колісна платформа для логістики та евакуації.
Габарити комплексу: Довжина 1,5–1,6 м, ширина 1,1–1,2 м, висота 0,8 м (без додаткових модулів).
Розмір окопу/ніші:
Ширина: 1,8–2,0 м (для вільного заїзду та доступу оператора до бортів).
Довжина: 2,2–2,5 м.
Глибина: 1,2–1,4 м (щоб повністю приховати платформу з вантажем або пораненим на ношах під рівнем бруствера).

40.

Фортифікації для НРК
2. НРК TerMIT (Терміт)
Гусенична платформа, призначена для роботи у важких умовах.
Габарити комплексу: Довжина 1,8 м, ширина 1,4 м, висота 1,0 м.
Розмір капоніра:
- Ширина: 2,2–2,4 м.
- Довжина: 2,8–3,0 м (з урахуванням радіуса розвороту або виїзду).
- Глибина: від 1,5 м.
Особливість: Через гусеничний хід потребує пологого в'їзного пандуса під кутом не більше 30°, щоб уникнути
перекидання при виїзді з глибокого укриття.

41.

Фортифікації для НРК
Загальні рекомендації:
Запас по висоті: Якщо комплекс використовується для евакуації, глибина окопу має враховувати висоту платформи +
висоту нош із пораненим (додатково +0,5–0,7 м до стандартної висоти робота).
Захист від скидів: Капоніри обов'язково накриваються маскувальними сітками або стаціонарними «дахами» з
профнастилу чи дерева для захисту від тепловізійного виявлення та FPV-дронів.
Технічна зона: В одному з кутів капоніра доцільно облаштувати нішу для зберігання запасних акумуляторів (АКБ) та
інструменту.

42.

Фортифікації для НРК
Для бойових:
Вогневі споруди: Окопи та капоніри для розміщення бойових роботів, що дозволяють їм вести вогонь із
захищених позицій.
Адаптовані вогневі позиції (окопи): Спеціальні виїмки в бруствері, де корпус бойового робота (наприклад, "Лють"
або "ШаБля") захищений грунтом, а над краєм піднімається лише турель із сенсорами та зброєю.
Відкриті капоніри з антидроновими сітками: Позиції, оточені насипами, над якими розгорнуто "мангали" або металеві
сітки для захисту від ударів FPV-дронів та скидів під час перебування робота в режимі очікування.
Підземні пункти управління: Закриті бліндажі для операторів, що мають виносні антенні пости та
ретранслятори для підтримки зв'язку з роботом через бетонні чи грунтові перешкоди.
Захищені бокси-укриття: Заглиблені споруди з перекриттям (колоди, залізобетон), обладнані апарелями для швидкого
виїзду. Усередині передбачено місця для перезаряджання БК та заміни акумуляторів.

43.

Також важливо врахувати та забезпечити
Логістичне забезпечення: Має бути передбачена можливість швидкої та прихованої
доставки боєприпасів, палива або заміни комплексу в разі пошкодження чи потреби в
обслуговуванні.

44.

Також важливо врахувати та забезпечити
забезпечення прихованого розміщення та пересування підрозділів.
Комплекс заходів з маскування (використання місцевості, пори року, індивідуальних
засобів) та тактичних прийомів (рух у складках місцевості, використання темряви,
мінімальна видимість), які мінімізують виявлення підрозділів противником від
візуального, теплового та акустичного спостереження під час дій на полі бою чи в тилу.

45.

Також важливо врахувати та забезпечити
Ключові вимоги до позицій для НРК:
Маскування та прихованість: Позиція має забезпечувати надійне приховане розміщення
комплексу від візуального спостереження та за допомогою технічних засобів розвідки
противника. Використання природних укриттів (вирви від снарядів, канави, рослинність) є
пріоритетним.
Перш ніж розпочати обладнання позиції, необхідно швидко вивчити місцевість,
звернувши особливу увагу на низини, канави, борозни та інші укриття, які противник може
використати для непомітного наближення.

46.

Також важливо врахувати та забезпечити
Тактичне застосування: НРК часто використовуються на передньому краї або в "сірій зоні", де ризик
для особового складу є надзвичайно високим. Вони можуть застосовуватися як стаціонарні турелі або як
мобільні платформи, що супроводжують штурмові групи, виконуючи завдання вогневої підтримки, евакуації
поранених або доставки припасів.
Захист електроніки від опадів, вологи та екстремальних температур, що подовжує термін служби
акумуляторів та датчиків. Створення робочого простору для технічного персоналу (у середині
передбачаються стелажі для інструментів, запасних частин та модулів корисного навантаження). Споруди
обладнуються точками живлення, це можуть бути виносні кабелі від генераторів, розміщених в окремих
капонірах, або потужні портативні зарядні станції.
Хибні позиції- створення макетів НРК у типових фортифікаційних спорудах для розпорошення ресурсів
ворога та захисту справжніх ударних, логістичних або розвідувальних комплексів. Також слід відмітити
використання застарілих або пошкоджених платформ, як приманку для виявлення вогневих точок
противника.
Конструкції мають відповідати габаритам і типу шасі робота (колесні, гусеничні).
Таким чином, знання класифікації, вибору місця обладнання та порядку зведення фортифікаційних
споруд різних типів постає надійною запорукою виконання поставлених бойових завдань та сприяє
збереженню життя та здоров’я особового складу, живучості бойової та іншої техніки, безперервного
управління в ході організації і ведення бою підрозділами.

47.

Також важливо врахувати та забезпечити
Основні, запасні та тимчасові позиції: Як і для звичайної техніки, для НРК важливо мати
підготовлені основні, запасні та тимчасові вогневі позиції для забезпечення маневру вогнем та уникнення
ураження після виявлення противником.
Вогневі позиції
Перекриті щілини
Бліндаж
Запасні (тимчасові) вогневі позиції
Окоп (укриття) для НРК
Траншеї (ходи сполучення), відкритого типу
Перекриті ходи сполучення
Відхоже місце/туалет

48.

ПЕРЕВІРКА ЗНАНЬ ПРОЙДЕННОГО
МАТЕРІАЛУ
15. Для чого потрібні запасні та тимчасові позиції?
16. Яку відіграють роль на полі бою Хибні Позиції наземних
роботизованих комплексів?
17. Основні принципи облаштування окопу або укриття для
НРК?
18. Яким параметрам мають відповідати розміри окопу для
наземного роботизованого комплексу?
19. Від яких вражаючих факторів забезпечується захист НРК
в укритті?
20. В чому Нам допомагають знання, щодо призначення та
класифікації інженерних і фортифікаційних споруд?

49.

Дякую за увагу
нагадую
Тема 1: Інженерні та фортифікаційні
споруди.
Мета:
Набути теоретичних знань щодо призначення
інженерних споруд: укриттів, перешкод,
укріплень. Засвоїти і знати які є основні види
фортифікаційних споруд та інженерних
загороджень.
слава Україні!!!

50.

Дотатковий матеріал

51.

2. Спостереження та управління
Спостережні пункти- призначені для ведення безперервного спостереження
за полем бою, діями противника, своїми військами та місцевістю.

52.

2. Спостереження та управління
Командні пункти- призначені для розміщення командирів та офіцерів штабів
з технікою звʹязку та управління, забезпечують роботу та відпочинок в
бойових умовах.

53.

3. Захист особового складу, військової
техніки та матеріальних засобів
Укриття закритого
типу/сховища- найбільш
капітальні споруди для
захисту людей, техніки та
майна, обладнані системами
життєзабезпечення
(вентиляція, фільтрація),
герметичні, стійкі до
вибухової хвилі та радіації
(частіше сховища цивільного
захисту).

54.

4. Укриття сполучення
Ходи сполучення- довгі, вузькі траншеї з бруствером, зʹєднують різні частини
оборонної лінії (окопи, спостережні пункти, сховища), та для безпечного
пересування військових з передової в тил або між позиціями і забезпечують
зв'язок із тилом.
Можуть мати
зигзагоподібну
форму або бути
обладнані
вертикальними
маски-окопами для
кращого
прикриття.

55.

Облаштування позицій
Місця для ведення вогню
(шириною 1,5м.; довжиною 2м.;
та висотою 2м.) доцільно
облаштовувати з використанням
лісоматеріалів (діаметр 15-24
см),
а також з елементів хвилястої
гофрованої сталі з обов’язковим
обвалуванням грунтом
товщиною не менше 50 см,
виконанням заходів маскування
з використанням підручних
матеріалів або маскувальних
комплектів.

56.

Класифікація за призначенням
Споруди для ведення вогню (вогневі споруди) призначаються для
розміщення в них зброї та бойової техніки механізованих, танкових, ракетних,
артилерійських і зенітних підрозділів. Вони забезпечують зручність ведення вогню,
що сприяє ефективному застосуванню зброї і підвищує захист розрахунків та
матеріальної частини від засобів ураження.
Споруди для спостереження та управління вогнем призначаються для
розміщення в них спостерігачів, командирів підрозділів з засобами спостереження,
управління і зв'язку. Вони забезпечують захист особового складу командноспостережних пунктів, зручність і безперервність спостереження та управління
підрозділами в бойових умовах.
Споруди для захисту особового складу підрозділів від засобів ураження
противника забезпечують також укриття його від холоду і негоди, створення
необхідних умов для відпочинку в бойових умовах.

57.

Класифікація за призначенням
Споруди для обладнання пунктів управління забезпечують розміщення в
них командирів і офіцерів штабів з технічними засобами управління і зв'язку та
створюють необхідні умови для роботи і відпочинку посадових осіб в умовах дії
засобів ураження.
Споруди для медичних пунктів, медично-санітарних батальйонів і польових
шпиталів призначаються для розміщення в них основних функціональних
підрозділів (операційних, протишокових, приймально-сортувальних і шпитальних
палат). Вони забезпечують захист від засобів ураження поранених, а також
медичного персоналу та створюють необхідні умови для роботи.
Споруди для захисту техніки і матеріальних засобів призначаються для
забезпечення захисту, зберігання та обслуговування спеціальних машин, агрегатів,
обладнання, транспортних засобів, а також боєприпасів, пального, продовольства,
речового майна та інших матеріально-технічних засобів.

58.

Основні види інженерних загороджень
У сучасному бою інженерні загородження будуть відігравати важливу
роль у забезпеченні бойових дій підрозділів. Вони улаштовуються на
місцевості з метою завдати противнику ураження, уповільнити його
просування або не дати можливості йому провести маневр. По характеру
впливу на противника інженерні загородження бувають мінно-вибухові,
не вибухові або комбіновані (поєднують мінно- вибухові і невибухові).
Основним видом інженерних загороджень є мінно- вибухові. Для
улаштування мінно-вибухових загороджень застосовуються міни. За
своїм призначенням вони розподіляються на протитанкові та
протипіхотні.

59.

Мінно-вибухові загородження (міни, фугаси, розтяжки)
Протитанкові міни- Ці міни застосовуються для ураження танків та іншої
бойової техніки. Вони бувають проти гусеничні, що вибухають при безпосередньому
наїзді на них танком, та протиднищеві, що вибухають під проекцією танка при
спрацюванні спеціального вибухача.
Загальна будова.
Міна має будову :
корпус (метал,
дерево, пластмаса),
заряд вибухової
речовини, вибухач
та проміжний
детонатор.
1- корпус; 2- пробка;
3- прокладка; 4- заряд;
5- днище; 6- додатковий
детонатор;
7- провушина для
кріплення ручки, щоб
переносити міну.
Принцип дії: Коли танк наїжджає гусеницею на міну, її кришка розплющується та опускається разом із
вибухачем до її упору у проміжний детонатор. Ударник вивільняється під дією пружини, розбиває запал,
визиваючи вибух міни. Протитанкові міни уражають фугасною дією заряду та кумулятивним струменем.

60.

Мінно-вибухові загородження (міни, фугаси, розтяжки)
Протипіхотні міни- Ці міни застосовуються для ураження живої сили
противника. Вони бувають фугасні та осколкові.
Загальна
будова. Міна має
будову: корпус,
заряд вибухової
речовини та
вибухач із
запобіжним
приладом.
Протипіхотна міна ПМН-2.
Протипіхотна Міна Натискної дії
Протипіхотна міна МОН-50
Міна Осколкова Напрвлена
Під час вибуху протипіхотні міни уражають фугасною дією або осколками.
Фугасні міни уражають одного чоловіка, осколкові – одночасно декількох чоловік.

61.

Мінно-вибухові загородження (міни, фугаси, розтяжки)
Протипіхотні міни- Ці міни застосовуються для ураження живої сили
противника. Вони бувають фугасні та осколкові.
Сучасні протипіхотні фугасні міни мають крихітні
розміри – 4-6 см², при товщині не більше 1 см. Вага – від 8
до 11 г. Корпус міни виготовлено з м’якого пластику або
синтетичної тканини, заряд - желеподібна вибухівка малої
ваги – до 9 г. Міни цього класу не мають вибухового
приладу. Їх розкидають на місцевості за допомогою засобів
дистанційної установки. У вихідному положенні вони
просякнуті флегматизованими речовинами (фреоном та
інші) і при падінні на землю не вибухають. Через кілька
хвилин після падіння на землю вони стають
вибухонебезпечними: при незначному натисканні або
переміщені вони вибухають. Колір міни – такий, як і
місцевість. Вони можуть тривалий час перебувати у
бойовому стані.

62.

Мінно-вибухові загородження (міни, фугаси, розтяжки)
Встановлення мін- Протитанкові та протипіхотні міни встановлюють на шляху
руху танків та піхоти противника. В обороні їх влаштовують перед переднім краєм,
особливо для прикриття флангів та у глибині, а при наступі – перед рубіжем відбиття
контратаки противника.
Встановлення міни ПМН-2 у грунт:
1 – міна; 2 – маскування пухким грунтом.
Встановлення протитанкової міни в грунт вручну з маскуванням дереном:
1 – обсипка грунтом; 2 - міна; 3 – дерен.
Для встановлення міни вручну необхідно викопати лунку за її розмірами, з таким розрахунком, щоб
установлена міна трохи виступала над поверхнею ґрунту, вкрутити вибухач, перевести вибухач у бойове
положення та замаскувати міну. Протитанкові міни маскуються товщею ґрунту у 5-8 см. Протипіхотні 1-2 см.

63.

Мінно-вибухові загородження (міни, фугаси, розтяжки)
Встановлення протипіхотної міни ОЗМ-72 в грунт:
1 – дерев’яні кілки; 2 – дротова розтяжка;
3–
металевий кілок; 4 – трос з карабінами; 5 – міна ОЗМ-72 з
підривником МУВ-3 (МУВ-4).
Знімати протипіхотні міни категорично забороняється, вони знищуються підривом заряду вибухової
речовини або іншим способом. Міни, улаштовані на окремій ділянці місцевості, утворюють мінні поля.
Демаскуючими ознаками мін є: невеликі бугорки над ними, не прибрана при їх установці земля, зимою
утоптаний сніг, осадка ґрунту, забута упаковка від мін та вибухачів, забутий інструмент та прилад для
мінування, сліди машин, людей, покажчики та огородження.

64.

Подолання невибухових загороджень
Прості та ефективні варіанти подолання дротяних загороджень, влаштовуючи
переходи шляхом накидання на дріт матів з хмизу, соломи, дощок, жердин, одягу.

65.

Шанцевий інструмент
Призначений для виконання військами різноманітних військово-інженерних робіт, що виконуються
вручну, і застосовується для самообкопування, відривання траншей і ходів сполучення, розчищення секторів
огляду й обстрілу, улаштування і подолання різноманітних загороджень на місцевості
1) Лопатка саперна (велика); 2) Сокира теслярська; 3) Шнур трасувальний; 4) Кайло (кирка); 5) Лом;
6) Пилка поперечка; 7) Лопатка піхотна (мала).

66.

класифікація інженерних споруд
категоря
приклад
призначення
укриття
окопи, щілини, бліндажі
захист особового складу від вогню та
уламків

67.

Укриття
Це сполруди, які забезпечують захист особового складу:
• Окопи- траншеї, призначені для стрільби з різних видів зброї, а також
для укриття від вогню. Споруди що являються основним елементом
оборони.
• Щілини –найпростіші укриття для індивідуального або групового
захисту від вибухів і обстрілів.
• Бліндажі- заглиблені укриття, які захищають від артилерійського
вогню, бомб і погодних явищ і умов, а також використовуються для
відпочинку особового складу, командування, медичних пунктів тощо.

68.

класифікація інженерних споруд
категоря
приклад
призначення
перешкоди (інженерні загородження)
протитанкові рови, дротяні
загородження, мінні поля
зупинка або уповільнення
просування противника

69.

ІНЖЕНЕРНІ ПЕРЕШКОДИ
Протитанкові барєри

70.

ІНЖЕНЕРНІ ПЕРЕШКОДИ
протитанкові рови

71.

Інженерні перешкоди
Протитанковий ров – виривається на рівній
місцевості або на схилах до 15% з використанням
спеціальних машин або за допомогою подовженого
заряду.
+0,Ѕ
+0,S

72.

Перешкоди (інженерні загородження)
Створюються для уповільнення, ускладнення або зупинки просування
противника:
• Протитанкові рови — заглиблення великої ширини та глибини, що не дозволяють
рухатися бронетехніці.
• Протитанкові бар'єри — конструкції зі сталевих елементів (їжаки, ригелі, надовби),
які пошкоджують або зупиняють танки.
• Мінні загородження — системи протипіхотних або протитанкових мін, що
встановлюються для ураження живої сили або техніки.
• Дротяні загородження — колючий дріт, встановлений у кілька рядів, ускладнює
просування піхоти.

73.

класифікація інженерних споруд
категорія
приклад
призначення
укріплення
ДОТи, бункери, ДЗОТи
стала оборона, вогнева перевага,
довготривала оборона

74.

Укріплення
Це більш капітальні та тривалі споруди:
• Довготривалі оборонні точки (ДОТ) — бетонні або кам’яні споруди з
амбразурами для стрільби, захищають гарнізон від вогню та вибухів. Є
частиною оборонних ліній.
• Бункер — укріплена захисна або оборонна споруда, переважно
підземна, призначена для укриття людей, зберігання обладнання або як
резервуар для зберігання матеріалів.
• ДЗОТи (дерев’яно-земляні оборонні точки) — менш захищені, але
простіші в будівництві.

75.

класифікація інженерних споруд
категорія
приклад
призначення
фортифікації для НРК
маскування, позиційні укриття,
майданчики для техніки
захист та ефективна робота НРК у
Бойових умовах

76.

Фортифікації для НРК
Для НРК важливі спеціальні фортифікаційні рішення:
• Маскування позицій — використання природних укриттів, сіток, димових завіс.
• Позиційне укриття для техніки — невеликі копаніри, вогневі ніші.
• Захищені пускові/спостережні майданчики — укріплені ділянки з можливістю
швидкого розгортання/згортання.
• Зони евакуації — маршрути відходу з інженерним забезпеченням (доріжки, спуски,
переправи).
• Сховища або обслуговуючі пункти — для ремонту, заряджання, управління.

77.

Види інженерних та фортифікаційних споруд.
Види фортифікаційних споруд:
- Польові (тимчасові)- бліндажі, окопи, укриття, щілини;
- Постійні (капітальні)- бетонні укриття бункери, ДОТи;
- Імітаційні- створюють хибні позиції для введення противника в оману.
Інженерні загородження та їх види:
- Механічні загородження- рови, дроти, бар'єри;
- Мінно-вибухові- міни, фугаси, розтяжки;
- Природні та штучні перешкоди- зруйновані мости, завали будинків,
затоплення доріг.

78.

Умови застосування інженерних та фортифікаційних
споруд.
Фортифікаційні споруди застосовуються в залежності від умов використання
таких як:
- Типу місцевості- (ліс, степ, гори, міська забудова);
- Очікуваних напрямків наступу противника;
- Часових можливостей- (польові-за години/дні, капітальні-за тижні/місяці);
- Можливостей інженерних підрозділів- (техніка, ресурси);
- Рівня загрози- (чим вища загроза, тим капітальніші будуються споруди).
Вони безпосередньо впливають на:
- Ефективність оборони;
- Стальність бойових порядків;
- Зниження втрат.

79.

Комбіноване загородження із пірамід ПЗ-1 та “Єгози”.

80.

Схема комбінованого загородження із пірамід ПЗ-1 та “Єгози”.
Досвід застосування загороджень із пірамід ПЗ-1 (піраміда загороджувальна) свідчить,
що при їх використанні доцільним є розташування конструкцій у три і більше рядів з
відстанню між рядами 2,5-3 м. та між пірамідами 2-2,5 м. зі зміщенням середнього ряду на
0,75-1 м. Ряди пірамід прикриваються бар’єрним рубіжем із “Єгози”. За загороджувальними
пірамідами доцільно встановлювати МПП (малопомітна перешкода).

81.

Організація та планування позицій
Обладнання позицій організовується (планується) на всю глибину оперативної
побудови командирами підрозділів, які визначають місця їх обладнання, кількість, тип
фортифікаційних споруд для захисту особового складу, ведення вогню, риття траншей та
ходів сполучень, відповідно до замислу бою з урахуванням захисних та маскувальних
властивостей місцевості, не залежно від того, хто має бути виконавцем робіт
(безпосередньо загальновійськовий підрозділ, інженерний підрозділ чи підрядна
організація).
ВАЖЛИВО! Командири підрозділів організовують проведення рекогносцировки
місць обладнання, відпрацювання схем на позиції (опорні пункти), затвердження їх
відповідними посадовими особами.
При виконанні завдань з обладнання оборонних рубежів рекомендується обладнувати
позиції на відділення з протяжністю по фронту 40-50 м. та з між позиційним простором
між ними 350-400 м.

82.

Позиція на відділення, протяжністю по фронту 40-50м.
Планувати розташування позицій на відділення потрібно максимально в лісосмугах
(посадках), на ключових дорожніх напрямках (розв’язках), імовірних напрямках
просування військ противника, прикритті критично важливих об'єктів.

83.

Схема позиції на відділення, протяжністю 40-50м.
Позиція на відділення може
передбачати наступні елементи:
а) систему траншей (ходів
сполучення) ламаного та
закритого типу глибиною до 2,5
м. та шириною 1,2 м. загальною
протяжністю до 100 м.;
б) 5-6 місць для ведення вогню
(закритого типу);
в) одне укриття для особового
складу (типу бліндаж);
г) одна перекрита щілина (із
розрахунку на 4-5 чол.);
д) одне відхоже місце (закритого
типу).

84.

Облаштування позицій
Обладнання бійниць потрібно, як правило, здійснювати висотою до 45
см. для забезпечення повного огляду сектору стрільби. Крім того з метою
захисту від БпАК/БпЛА зі скидами (запалювальними/термічними
боєприпасами, отруйними газами тощо) та FPV дронів, бійниці зверху
обладнуються захисними козирками (з лісоматеріалу, гофрованої сталі)
шириною до 0,5 м., які прикриваються сіткою рабицею або рибацькою
сіткою.
За призначенням фортифікаційні споруди поділяються на чотири
основні категорії:

85.

Висновок
Фортифікаційне обладнання позицій підрозділів складає основу інженерного
обладнання і здійснюється з метою захисту особового складу, озброєння, техніки від усіх
засобів ураження, а також ефективного застосування зброї та бойової техніки у випадку
відбиття нападу підрозділів противника, які прорвались і включає: обладнання окопів та
укриттів для особового складу, вогневих засобів, бойової та іншої техніки, запасів
матеріальних засобів, зведення споруд на командно спостережних і медичному пунктах.
Фортифікаційне обладнання проводиться силами самих підрозділів з максимальним
використанням засобів механізації, вибухових зарядів, місцевих матеріалів, конструкцій і
споруд промислового виготовлення, а також з урахуванням захисних і маскувальних
властивостей місцевості (яри, балки, зворотні скали висот, кар'єри, ліси тощо).

English Русский Rules