Фортифікація та маскування

1.

190 навчальний центр
ШКОЛА СПЕЦІАЛІСТІВ
БпНК

2.

ПЕРЕВІРКА НАЯВНОСТІ ОСОБОВОГО
СКЛАДУ ТА МАТ. ЗАСОБІВ

3.

ПОТОЧНЕ ЗАНЯТТЯ
Тема :Фортифікаційні та інженерні
споруди.
Заняття 1. Призначення та класифікація
інженерних та фортифікаційних споруд.
Заняття 2. Інженерні загородження.
Заняття 3. Маскування.

4.

МЕТА
Мета: Ознайомити військовослужбовців з завданнями.

5.

ХІД ЗАНЯТТЯ
Місце – навчальний клас
Час – 4 години
Метод – лекційний
Навчальні питання:

6.

ХІД ЗАНЯТТЯ
Умови проведення оцінювання – уважно слухати,
конспектувати.

7.

ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ
1. Порядок задавання запитань /
відповіді
2. Конспектування

8.

ВСТУП

9.

ВСТУП
Одним з основних завдань інженерного забезпечення
загальновійськового бою є фортифікаційне обладнання позицій та
районів.

10.

ВСТУП
Фортифікаційне
обладнання районів,
опорних пунктів та
позицій, що займають
механізовані
підрозділи, а також їх
пунктів
управління полягає у
зведенні різного типу
споруд з метою
підвищення
ефективності
застосування всіх видів
зброї, захисту
особового складу,
озброєння і техніки від
сучасних засобів
ураження противника.

11.

ВСТУП
Нехтування
питаннями
якісного
фортифікаційн
ого
обладнання
місцевості на
початковому
етапі
проведення
бойових дій на
південному
сході України
приводило до
великих втрат
серед
особового
складу та
бойової
техніки.

12.

ПОТОЧНЕ ЗАНЯТТЯ
Призначення та класифікація інженерних та
фортифікаційних споруд.
Польові фортифікаційні споруди класифікуються за
призначенням,
ступенем захисту від засобів ураження, за конструкцією, за
способом
зведення та матеріалами, що застосовуються.
За призначенням фортифікаційні споруди поділяються
на:

13.

КЛАСИФІКАЦІЯ ЗА ПРИЗНАЧЕННЯМ
споруди для ведення вогню;

14.

КЛАСИФІКАЦІЯ ЗА ПРИЗНАЧЕННЯМ
для спостереження та управління
вогнем;

15.

КЛАСИФІКАЦІЯ ЗА ПРИЗНАЧЕННЯМ
для захисту особового складу;

16.

КЛАСИФІКАЦІЯ ЗА ПРИЗНАЧЕННЯМ
для пунктів управління;

17.

КЛАСИФІКАЦІЯ ЗА ПРИЗНАЧЕННЯМ
для медичних пунктів і польових шпиталів;

18.

СПОРУДИ ДЛЯ ВЕДЕННЯ ВОГНЮ
Споруди для ведення вогню (вогневі споруди) призначаються для
розміщення в них зброї та бойової техніки механізованих, танкових,
ракетних, артилерійських і зенітних підрозділів. Вони забезпечують
зручність ведення вогню, що сприяє ефективному застосуванню зброї і
підвищує захист розрахунків та матеріальної частини від засобів ураження.

19.

СПОРУДИ ДЛЯ ВЕДЕННЯ ВОГНЮ
Споруди для спостереження та управління вогнем
призначаються для розміщення в них спостерігачів, командирів
підрозділів з засобами спостереження, управління і зв'язку.
Вони забезпечують захист особового складу командноспостережних
пунктів,
зручність
і
безперервність
спостереження та управління підрозділами в бойових умовах

20.

СПОРУДИ ДЛЯ ВЕДЕННЯ ВОГНЮ
Споруди для захисту особового складу
підрозділів
від
засобів
ураження
противника
забезпечують також укриття його від холоду і негоди,
створення необхідних умов для відпочинку в бойових
умовах.

21.

СПОРУДИ ДЛЯ ВЕДЕННЯ ВОГНЮ
Споруди для обладнання пунктів управління
забезпечують розміщення в них командирів і офіцерів
штабів з технічними засобами управління і зв'язку та
створюють необхідні умови для роботи і відпочинку
посадових осіб в умовах дії засобів ураження.

22.

СПОРУДИ ДЛЯ ВЕДЕННЯ ВОГНЮ
Споруди для медичних пунктів, медичносанітарних батальйонів і польових шпиталів
призначаються для розміщення в них основних
функціональних
підрозділів
(операційних,
протишокових, приймально-сортувальних і шпитальних
палат).
Вони забезпечують захист від засобів ураження
поранених, а також медичного персоналу та створюють
необхідні умови для роботи.

23.

ОКОПИ ДЛЯ ВЕДЕННЯ ВОГНЮ
Після отримання завдання і зайняття бойової позиції особовий
склад відділення приступає до її інженерного обладнання.
Одиночний окоп для автоматника (кулеметника) влаштовується спочатку
для стрільби з положення "лежачи", потім його заглиблюють для стрільби з положень "з
коліна" і "стоячи". Послідовність відривання окопу залежить від умов переходу до
оборони.
. Рис.1 Окоп для стрільби з автомата лежачи:
Рис. 2. Окоп для стрільби
з автомата з коліна:

24.

ОКОПИ ДЛЯ ВЕДЕННЯ ВОГНЮ
За досвідом
ОСО (АТО)
рекомендовано окоп
для стрільби з
автомата стоячи
обладнувати
глибиною не 170 см,
а глибиною, яка
дорівнює 2/3 росту
стрільця. Крім того,
доречним стало й
обладнання ніші для
стрільця, де він
перебуває під час
ведення
противником вогню
(рис. 3).
Рис. 3. Окоп для стрільби із автомата стоячи
з захисною нішою

25.

ОКОПИ ДЛЯ ВЕДЕННЯ ВОГНЮ
Окопи для кулеметів ПК, ПКС, РПК і РПК-74
влаштовують для стрільби лежачи, з коліна і стоячи. Висота
брустверу в секторі обстрілу не повинна перевищувати 20
см, а в інших частинах окопу повинна бути не більше 60 см.
В одному з торців окопу для стрільби з кулемета
влаштовується сходинка для ведення вогню у додатковому
секторі, а в іншому – ніша для боєприпасів
Рис. 4. Окоп для стрільби із кулемета

26.

ОКОПИ ДЛЯ ВЕДЕННЯ ВОГНЮ
Окоп для стрільби з ручного протитанкового гранатомета і
реактивного піхотного вогнемета складається з рівчака глибиною
110 см, нішу для боєприпасів і бруствер. Він забезпечує ведення
вогню згранатомета у секторі до 180º (рис.4).
Рис. (5)

27.

ТРАНШЕЇ ТА ХОДИ СПОЛУЧЕННЯ
Траншея призначається для ведення вогню, спостереження,
прихованого розташування підрозділу і маневру в ході бою. Вона
обладнується бійницями, окопчиками для стрільців, площадками для
кулеметів та окопчиками інших вогневих засобів, а також укриттями для
особового складу.
Траншея
основного
профілю глибиною 110
см допускає ведення
вогню зі стрілецької
зброї стоячи на дні рову.
На окремих ділянках при
наявності часу траншею
заглиблюють до повного
профілю – 150 см
Берма робиться шириною 20-30 см.
Вона служить для запобіганню прилеглих
внутрішніх схилів від обсипання і обвалів під
тиском брустверу і крім того використовується
для упору ліктів при стрільбі,
Рис. 6. Профілі траншей (ходів
сполучення)

28.

ОКОПИ ДЛЯ БОЙОВОЇ ТЕХНІКИ
Окопи для танків, БМП і БТР призначені для створення найкращі
умови для виконання вогневих завдань і підвищують захист екіпажів і
матеріальної частини від дії засобів ураження. Вони влаштовуються з
круговим або обмеженим сектором обстрілу.
В секторі обстрілу бруствер
влаштовується висотою 30 см, а вздовж бокових
стінок котловану – висотою 60 см. Для захисту
екіпажів танків, БМП та БТР в окопах
улаштовуються примкнуті перекриті щілини
(бліндажі). Окоп для танків, БМП, БТР
обладнуються в такій послідовності:
1.вибирається місце для окопу;
2.розчищається місцевість в секторі огляду і
3.обстрілу;
4.Здійснюється розбивка і трасування окопу;
5.знімається дерен і укладається в сторони;
6.відривається котлован і апарель;
7.влаштовується бруствер;
8.будується сховища для особового складу;
9.здійснюється маскування окопу.
Рис. 7

29.

ОКОПИ ДЛЯ БОЙОВОЇ ТЕХНІКИ
Відведення води –
це є один із важливих заходів
при обладнанні траншей і
ходів сполучення. На
місцевості з високим рівнем
ґрунтових вод траншеї і ходи
сполучення повинні
влаштовуватись так, щоб дно
рову було вище рівня
ґрунтових вод, не менше чім
на 15-20 см. При
розташуванні траншеї на
схилі височини для
перехвату стічної дощової
води, влаштовуються нагірні
канави в 5-10 м вище рову
траншеї глибиною до 40 см і
шириною 20-40 см.
Рис. 5
1 – нагорна канава, 2 – дренаж.
Рис. 8
Водозбірний та водопоглинаючий колодязі
Водопоглинаючі
колодязі
влаштовуються в
тому випадку, коли
безпосередньо на
дні траншеї або на
невеликій глибині
є ґрунт, добре
поглинаючий воду

30.

СПОРУДИ ДЛЯ ЗАХИСТУ ОСОБОВОГО
СКЛАДУ
Для захисту особового
складу, збереження його боєздатності
на позиціях та у районах
розташування влаштовуються споруди
(укриття), які за ступенем захисту (по
мірі зростання захисних властивостей)
поділяються на відкриті та перекриті
щілини, бліндажі та сховища.
Щілини, зазвичай, влаштовують
місткістю на відділення, обслугу
(екіпаж) з входом із траншеї або з
поверхні землі. Відкриту щілину
відривають довжиною 3-4 м,
глибиною 1,5 м, з шириною дна –
60 см. При наявності часу і
матеріалів над щілиною
влаштовують перекриття з колод
діаметром 14 см, хмизу, фашин з
очерету, а також з різних
залізобетонних виробів,
металопрокату та місцевих
матеріалів, з ґрунтовою обсипкою
товщиною не менше 60 см
Рис.9 Перекрита щілина на
відділення (екіпаж,
обслугу): 1 – перекриття; 2
– перекрита ділянка входу;
3 – водозбірний колодязь; 4
– жердини; 5 – скрутки з 34 мм дроту в чотири нитки

31.

СПОРУДИ ДЛЯ ЗАХИСТУ ОСОБОВОГО
СКЛАДУ
Бліндаж
призначений
для
захисту від звичайних засобів
ураження і розрахований на
короткочасне перебування в
ньому
особового
складу,
головним чином в період
вогневої підготовки. В умовах
застосування противником ЗМУ
особовий склад, що знаходиться
у бліндажі, використовує засоби
індивідуального захисту
Рис. 10. Бліндаж безврубної конструкції з лісоматеріалу на відділення (екіпаж): 1 – перекрита ділянка
траншеї; 2 – вентиляційний короб; 3 – накат; 4 – нари; 5 – місце для сидіння; 6 – піч з місцевих
матеріалів; 7 – стійка входу; 8 – дверний щит; 9 – привантажуючий елемент завіси; 10 – тяги з 2-мм
відпаленого дроту; 11 – герметизуючи завіса

32.

ПИТАННЯ?

33.

Кінець
Дякую за увагу.

34.

Прибирання
Прибиральники?

35.

ІНЖЕНЕРНІ ЗАГОРОДЖЕННЯ

36.

ВСТУП
Обладнання периметру римського табору
Осада галльської фортеці Алезія Гаєм Юлієм Цезарем
у 52 р. д.н.е

37.

ІНЖЕНЕРНІ ЗАГОРОДЖЕННЯ

38.

КЛАСИФІКАЦІЯ
За
призначенням
По виду впливу
на противника
протитанкові
механічна
затримка
За матеріалами
для
влаштування
земляні, дер/зем
металеві
протитранспортні
хвиля
прориву
протипіхотні
вогневі і
водні загородження
протидесантні
поразка противника
електрич. струмом
дерев'яні
бетонні та з/б
кам'яні
сніжні, крижані38

39.

ПРОТИ ТЕХНІКИ
Протитанковий рів
+ 0,5 м
5м
+ 0,5 м
2м
60о
45о
7м
2м
2м
1,2 м
7м
Невибухові загородження
встановлюються з різних місцевих матеріалів і конструкцій промислового
виготовлення, а також відриванням ровів, ескарпів, інших перешкод.

40.

ПРОТИ ТЕХНІКИ
Протитанковий ЕСКАРП

41.

ПРОТИ ТЕХНІКИ
ТЕТРАЄДРИ або «Зуби дракона»
Проти техніки

42.

ПРОТИ ТЕХНІКИ
ЇЖАКИ
Проти техніки

43.

ПРОТИ ТЕХНІКИ
Завали дерев
Проти техніки

44.

ПРОТИ ТЕХНІКИ
Руйнування доріг
Проти техніки

45.

ПРОТИ ТЕХНІКИ
Руйнування доріг
Проти техніки

46.

ПРОТИ ТЕХНІКИ
Руйнування доріг
Проти техніки

47.

ПРОТИ ТЕХНІКИ
Руйнування мостів та переправ
Проти техніки

48.

ПРОТИПІХОТНІ
Колючий дріт у накид застосовується у випадку, коли недостатньо часу
або немає умов для влаштування та виготовлення інших дротяних загороджень.
Колючий дріт у накид доцільно застосовувати у високій траві або в мілкому
чагарнику, на заболочених ділянках, на лісосіках серед пнів, а також у місцях,
покритих камінням та валунами.

49.

ПРОТИПІХОТНІ
Дротяні сітки влаштовуються на високих та низьких кілках.
Дротяна сітка на високих кілках влаштовується із трьох – п’яти рядів кілків
висотою 1–1,8 м, які забиваються в шаховому порядку та обплітаються колючим
дротом так, щоб вийшла простора сітка шириною 3–5 м та висотою 1,2 м.

50.

ПРОТИПІХОТНІ
Дротяний паркан

51.

ПРОТИПІХОТНІ
Протипіхотні їжаки та рогатки являють собою каркас із жердин,
обплетених колючим дротом, і застосовуються як переносні загородження
для встановлення на дорогах, у траншеях, для закриття проходів у
загородженнях.

52.

ВИБУХОВІ ЗАГОРОДЖЕННЯ
Найчастіше в МВЗ використовуються протитанкові протигусеничні міни,
протипіхотні міни нажимної фусаної дії та осколкової дії.

53.

ВИБУХОВІ ЗАГОРОДЖЕННЯ
Основу ІЗ складають МВЗ. До МВЗ відносяться МП та групи мін.
МП бувають протитанкові, протипіхотні або змішані. Їх встановлюють перед, на флангах і у
проміжках позицій військ, на виявлених напрямках наступу противника, а також для прикриття
районів розташування військ та об’єктів. МП характеризуються: розмірами по фронту і в глибину –
кількістю рядів мін та відстанями між рядами і мінами в рядах, витратами мін на 1 км та ймовірністю
ураження бойової техніки та живої сили

54.

ВИБУХОВІ ЗАГОРОДЖЕННЯ
Мал.3 . Схема 2-рядного ППМП з ОЗМ-72
Протипіхотні мінні поля (далі – ППМП) зазвичай установлюють попереду
протитанкових.
На окремих ділянках, недоступних для дій механізованих військ, можуть установлюватися
тільки ППМП.
Розміри МП по фронту можуть складати від декількох десятків до сотень
метрів, а в глибину 10–15 м і більше. МП можуть складатися з двох – чотирьох і більше рядів з
відстанями між рядами для ПВП осколочної кругової поразки один-два радіуси суцільного
ураження.
Витрата ПВП на 1 км МП складає: для ОЗМ-72 – 40–60 шт., для
МОН-90, МОН-50 – 20–40 шт

55.

ДИСТАНЦІЙНО ВСТАНОВЛЕННІ
Протитанкові

56.

ДИСТАНЦІЙНО ВСТАНОВЛЕННІ
Протипіхотні

57.

ПИТАННЯ?

58.

Кінець
Дякую за увагу.

59.

МАСКУВАННЯ

60.

МАСКУВАННЯ
Маскування (фр. Masquer – робити непомітним) – один із видів
забезпечення бойових дій та повсякденної діяльності військ, які спрямовані на
введення проривника в оману. Воно сприяє досягненню раптовості дій військ,
збереженню їх бойової готовності та підвищенню живучості об’єктів.

61.

МАСКУВАННЯ

62.

МАСКУВАННЯ
Приховування полягає в недопущенні або усуненні демаскувальних ознак
підрозділів і об’єктів. Прихованість діяльності підрозділів забезпечується використанням
маскувальних
комплектів
та
сіток,
маскувальним
фарбуванням,
застосуванням
радіопоглинаючих матеріалів, аерозолів (димів). Розміщення і переміщення підрозділів з
урахуванням (використанням) маскувальних властивостей місцевості, місцевих предметів,
темного часу доби та інших умов обмеженої видимості; дотриманням правил радіообміну;
своєчасним виявленням і усуненням демаскуючих ознак.

63.

МАСКУВАННЯ
Імітація передбачає створення фальшивих районів розташування та
пересування підрозділів, об’єктів, інформації про стан об’єкта, відтворення
демаскувальних ознак.

64.

МАСКУВАННЯ
Демонстративні дії спрямовані на відволікання
уваги та введення в оману противника відносно нашого
розташування , фактичних дій зараз та намірів у
майбутньому. Демонстративні дії виконують окремі
підрозділи або групи.

65.

МАСКУВАННЯ
Дезінформація передбачає доведення до
противника фальшивих новин за допомогою
технічних засобів зв’язку, радіо, через неофіційні
канали та іншими засобами і способами.

66.

МАСКУВАННЯ
Використання природних умов застосовується військами в першу чергу.
Використання маскувальних властивостей місцевості розрахунками, відділеннями та екіпажами зводиться
до розміщення об’єктів маскування за природними масками. Природними масками є ліси, гаї, кущі,
населені пункти, окремі двори, яри, балки. Для приховування від наземної розвідки війська
розташовуються та пересуваються за зворотними схилами висот, у складках місцевості, в лісах, за
будовами скали висот та інші елементи місцевості.

67.

МАСКУВАННЯ
Явні орієнтири:
Не будуй свою позицію біля явних орієнтирів.

68.

МАСКУВАННЯ
Основні правила маскування
Фон:
Темне - на темному, світле - на світлому. Темний силует на світлому фоні - ідеальна
ціль.

69.

МАСКУВАННЯ
Розмір\групування:
Велике з великим - мале з малим (мале краще сховати на фоні\за малим обєктом, велике на фоні\за великим).

70.

МАСКУВАННЯ
Форма:
Правильних форм (коло та прямі лінії) в природі не існує. Розмивайте силует головашия-плечі, кисті рук, обличчя. Розмивайте обриси споруд, техніки та озброєння.

71.

МАСКУВАННЯ
Тепло:
Зменшувати кількість виділяємого тепла на позиціях, проводити теплоізоляцію,
встановлювати штори та маски (штучні та природні). Не забувати про вигляд зверху.
Спецпризначенці взимку не опалюють приміщення де розміщуються.

72.

МАСКУВАННЯ
Світломаскування та блиск

73.

МАСКУВАННЯ
Тіні так само демаскують.

74.

МАСКУВАННЯ
Тварини:
Тварини демаскують позиції. Там де є тварини – є люди які їх підгодовують.

75.

МАСКУВАННЯ
Сміття:
Пам’ятай! Якщо ти на новій позиції і там гора сміття, прибирати його не
варто.

76.

ТЕХНІЧНА РОЗВІДКА ВОРОГА
Противник може вести космічну, повітряну, наземну і моську розвідки з
застосуванням радіо-, радіотехнічних, оптичних (візуально-оптичних, фотографічних,
телевізійних, інфрачервоних, лазерних), радіолокаційних, сейсмічних, радіаційних,
хімічних, магнітометричних, акустичних (гідроакустичних) та інших засобів розвідки.
Рис.1. Розвідувально-ударний супутник “Космос-2558” (рф)
Космічна розвідка є основним видом технічної розвідки, яка забезпечує
оперативне добування даних про війська та їх озброєння та військову техніку (далі – ОВТ).
Космічна розвідка ведеться, як правило, для вирішення стратегічних та оперативнотактичних завдань (рис. 1).

77.

ПОВІТРЯНА РОЗВІДКА
Повітряна розвідка є одним з найбільш інформативних та
оперативних видів розвідки.
Рис. 2. Багатоцільовий безпілотний авіаційний комплекс
Орлан – 10 (рф)
Повітряна фоторозвідка може здійснюватися у видимому та інфрачервоному діапазоні спектру
(0,5-0,6 та 0,7-0,8 мкм відповідно) окремо або одночасно. Основний недолік фотографічної
розвідки неможливість застосування вночі.
Оптико-електронна розвідка з літаків-розвідників здійснюється у видимому та інфрачервоному
діапазоні спектру. Її спектральний діапазон складає: у видимому діапазоні спектру – 0,4-0,6 мкм; в
інфрачервоному – 3-14 мкм з урахуванням вікон прозорості атмосфери.

78.

БпЛА

79.

БпЛА
ZALA 421-08M

80.

БпЛА
Supercam S150 / S150F
Види цільових навантажень, що застосовуються:
фотокамера з роздільною здатністю 20/24/42Мпікс з
можливістю встановлення на стабілізовану платформу по
азимуту гіростабілізований тепловізор та/або відеокамера PAL
або HD з 10-кратним оптичним збільшенням, з можливістю
суміщення та лазерним цілепокажчиком (опціонально)
мультиспектральна камера
Характеристики:
Розмах крила – 1,5 м
Час польоту – до 2
год.
Швидкість – 65 – 120
км/год
Радіус дії радіолінії –
до 30 км.
Дальність дії
відеоканалу – до 25
км.
Макс. дальність
польоту – не менше
110 км
Макс. злітна вага 5,5 кг

81.

НАЗЕМНА РОЗВІДКА
Наземна розвідка ведеться для
вирішення стратегічних, оперативнотактичних
та
тактичних
завдань
стаціонарними та рухомими центрами,
постами та групами. Для ведення наземної
розвідки використовуються практично усі
технічні засоби розвідки: оптичні, оптикоелектронні, радіолокаційні тощо.
Рис.3. Прилад нічного бачення Vectronix Moskito
77 (США)
Рис. 4. Станція ближньої розвідки СБР-5М1 “ Фара-1”
(рф)

82.

ПИТАННЯ?

83.

Прибирання
Прибиральники?

84.

Кінець
Дякую за увагу.