123167

1.

ЛЕКЦІЯ 25
Тема: ГРУНТИ
РІЧКОВИХ ЗАПЛАВ
Долина рівнинної Вісли,
виповнена алювіальними
відкладами

2.

План
Генезис, класифікація алювіальних
грунтів
Властивості і особливості використання
алювіальних ґрунтів річкових заплав

3.

Список основної та додаткової літератури
Основна
1. Аверчев О. В., Сидякіна О. В. Ґрунтознавство: практикум. Херсон: ОЛДІ-
ПЛЮС, 2021. 136 с.
2. Ґрунтознавство : навч. посіб. для студ. Бережняк М. Ф., Якубенко Б. Є.,
Чурілов А. М., Сендзюк Р. В. Київ : Ліра. К, 2020. 610 с.
3. Ґрунтознавство з основами геології : навчальний посібник. О.Ф. Гнатенко,
М. В.Капштик, Л. Р.Петренко, С. В. Вітвицький. К.: Оранта, 2005. 648 с.
4. Грунтовий покрив Вінниччини: генезис, склад, властивості та напрямки
ефективного використання: монографія. Я.Г. Цицюра, Л.Ф. Броннікова, Л.В.
Пелех. Вінниця: ТОВ «Нілан-ЛТД», 2018. 452 с.
5. Грунтознавство з основами геології. Частина ІІ. Генезис, класифікація та
властивості грунтів. Навчальний посібник. Я.Г. Цицюра, М.І. Поліщук, Л.Ф.
Броннікова. Вінниця. ТОВ «Друк плюс». 2020. 676 с.
6. Думич І. Ю., Топилко Н. І. Ґрунтознавство та механіка ґрунтів. Навчальний
посібник. Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2014. 192 с.
Додаткова
1. Барвінченко В.І. Практикум з грунтознавства. Вінниця,ОЦ ВДАУ, 2007. 160 с.
2. Барвінченко В.І. Грунтознавство. Курс лекцій. Навчальний посібник. ФОП
Рогальська І.О. Вінниця, 2012. 120 с.
3. Геологія загальна та історична. Лабораторний практикум : навч. посіб. / А.
Богуцький та ін. Львів : ЛНУ ім. Івана Франка, 2018. 136 с.

4.

Грунти річкових заплав
На території України алювіальні грунти поширені на
площі близько 1 млн. 100 тис. га сільськогосподарських
угідь з яких по 250 тис. га знаходиться в зонах Полісся і
Степу і понад 500 тис. га в Лісостепу, близько 300 тис. га
використовуються як орні землі.

5.

Будова річкових заплав

6.

Заплава – частина території річкової долини, яка періодично
затоплюється водою при повенях. В заплавах річок виділяють
три зони: прируслову, центральну і притерасну.
Прируслова зона неширокою полосою прилягає до русла. В
повінь тут відкладається найбільш глибокий піщаний і
супіщаний алювій.
Центральна зона займає найбільшу, відносно рівну частину
заплави. Залежно від характеру повеней тут утворюється
центральна зерниста або центральна шарувата заплава.

7.

Центральна зерниста заплава утворюється
при поступовому надходженні повеневих
вод, що забезпечує осідання
тут мулу і органічних часток.
Після спаду повеневих
вод заплава вкривається
шаром мулу який
при висиханні розтріскується
на грудочки діаметром 2-3 мм.
Схематична будова грунтів
заплав: зернистої

8.

Центральна шарувата заплава утворюється при швидкому
надходженні повеневих вод, які утворюють єдиний
загальний потік по всій долині. В цих умовах глинисті і
дрібні органічні речовини зносяться
водою, а на поверхню заплави
осідають пилуваті часточки і
незруйновані органічні рештки.
Вони є щільними безструктурними
відкладами де шари пилуватого характеру
чергуються з прошарками легкого суглинку
і органічної речовини -частково розмитої
дернини.
Схематична будова грунтів
заплав: шаруватої

9.

Притерасна заплава прилягає до корінного берега. Це
найбільш понижена частина заплави і коли не
утворюються притерасні річки тут розвиваються
джерельні болота або вільхові драговини.

10.

Процеси ґрунтоутворення
Заплавний процес – це періодичне затоплення ґрунтів
заплавної тераси паводковими водами. За протяжністю
затоплення розрізняють коротке затоплення – 7 днів,
середнє – від 7 до 15 днів, довгочасне від 15 до 30 днів,
дуже довгочасне стояння талих вод понад 30 днів.
Алювіальний процес – це надходження з паводковими
водами мулу, розмивання заплав і перевідкладення на їх
поверхню змулених у воді часток у вигляді шару мулу
або алювію. Щорічно відкладений шар алювію
називається намулком, який відразу залучається до
ґрунтотворення. Тому алювіальні ґрунти постійно
«ростуть» угору, систематично отримуючи свіжі порції
ґрунтотворної породи.

11.

Природна рослинність заплав в переважній більшості
представлена різнотравно-злаковими лучними травами
тому основним процесом ґрунтоутворення є дерновий.
Рогоз вузьколистий
Стрілолист
Сусак зонтичний
Прибережно-водна рослинність

12.

За характером водного режиму і пов’язаних з ним
процесів обміну між ґрунтом і рослинністю
алювіальні ґрунти діляться на три групи:
Дернові – розвиваються в умовах короткочасного
зволоження паводковими водами.
Лучні – розвиваються в умовах зволоження
паводковими і підґрунтовими водами, що
залягають на глибині 1–2 м; капілярна торочка
знаходиться в межах ґрунтового профілю.
Болотні
–
розвиваються
в
умовах
довгострокового
паводкового
і
стійкого
надлишкового атмосферного і підґрунтового
зволоження.

13.

Класифікація алювіальних ґрунтів
Тип
Підтип
Рід
Алювіальні
дернові
Модальні,
примітивні шаруваті
опідзолені
Модальні, кислі,
шаруваті, оглеєні
Алювіальні
лучні
Алювіально
лучно-болотні
Модальні,
опідзолені,
солонцюваті,
осолоділі, буроземні
Модальні,
солонцюваті,
осолоділі
Модальні,
карбонатні,
шаруваті,
опідзолені
поверхнево,
глибоко
солонцюваті,
засолені, оглеєні
Модальні,
оторфовані,
шаруваті
Вид
За глибиною
гумусового шару,
ступенем
опідзоленості,
шаруватості,
оглеєності
За глибиною
гумусового шару,
глибиною залягання
карбонатів
ступенем
шаруватості,
опідзоленості,
солонцюватості,
оглеєння, засолення
За ступенем
солонцюватості,
Осолодіння

14.

Властивості алювіальних грунтів
Дернові алювіальні грунти формуються в
прирусловій частині та на гривах центральної
заплави на алювії легкого гранулометричного
складу де грунтові води не підіймаються до
капілярної зони.
Алювіальні дернові примітивні грунти. При
визначенні виділяють різні за гумусованістю та
гранулометричним складом алювіальні шари
(Р1h1-Р2h2 і т.д.). Вміст гумусу до 1%, найчастіше
безкарбонатні.

15.

Алювіальні дернові
грунти - Нd-Н-НР-Р.
Глибина гумусованого
профіля 30-50 см, вміст
гумусу до 2%.
Утворюються на найбільш
вирівняних підвищених
ділянках, оглеєння
відсутнє або слабо
виражене.

16.

Алювіальні лучні грунти формуються в
центральній заплаві. В заплавах з
деревною рослинністю поширені
опідзолені підтипи. В Лісостепу
лівобережному та Степу при заляганні
мінералізованих ґрунтових вод на
глибині до 2 м утворюються солонцюваті
та осолоділі види.
Алювіальні лучні грунти
-Нd-H-HPk-Phkql-Pkql,
характеризуються глибиною
гумусованого профіля 45-85 і
більше см, мають вміст гумусу
до 8-10%, ємність вбирання до
20-30 мг-екв/100г.

17.

Алювіальні лучно-болотні грунти
формуються в притерасній частині заплави.
Від аналогічних грунтів плато відрізняються
щорічними відкладами мінерального мулу
та органічних речовин. Утворюються під
різнотравно-лучно-болотною рослинністю –
Нd-H-HРql-Рql, оторфовані різновиди –
НТ-HРql-Рql поділяються за глибиною
торфового шару. Вміст гумусу в цих грунтах
становить залежно від умов генезису 5-20%,
реакція кисла або слабо кисла, мало містять
доступних для рослин фосфору та калію.

18.

Виробниче використанні алювіальних грунтів
Основний напрямок використання грунтів річкових заплав
– природні сіножаті та пасовища. В системі заходів їх
поліпшення основне значення мають: звільнення території
від кущів; вирівнювання поверхні; осушення заболочених
ділянок; періодичне залуження. Найбільш ефективним
заходом є докорінне поліпшення грунтів заплав.