1.04 ум

1. . Стилістичні особливості частин мови

СТИЛІСТИЧНІ
ОСОБЛИВОСТІ
ЧАСТИН МОВИ

2.

■ Завдання:
■ зрозуміти суть понять «стилістична норма», «стилістична
помилка»;
■ навчитися знаходити в тексті стилістично забарвлені
морфологічні засоби, варіанти граматичних форм;
■ усвідомити важливість стилістичних умінь.

3.

■ Кожна частина мови має певні стилістичні
засоби. Вони пов’язані з тим, що:
- слова різних частин мови вживаються в
різних стилях з неоднаковою частотою;
- кожна частина мови має граматичні
особливості, синонімічні форми – нейтральні
та стилістично марковані.

4.

Іменникик
Дієслова
Надають висловлюванню ґрунтовності, розважливості
Надають тексту динамічності, експресивності
Займенники
Роблять текст особистіснішим, навіть інтимнішим
Прислівники
Деталізують й увиразнюють перебіг подій, про які йдеться в тексті
Числівники
Виступають як стилістично нейтральні слова, проте іноді вживання
числівників конкретизує висловлене в кількісних вимірах або ж
підкреслює надто велику кількість чогось.

5. Найвиразніше стилістичні особливості кожної з частин мови виражаються у зіставленні їхніх синомічних граматичних форм –

нейтральних і стилістично
маркованих.

6.

Морфологіч граматичні
ні
форми слова,
синоніми які
розрізняютьс
я засобами
граматичного
вираження і
стилістичним
уживанням
лікар (стилістично нейтральне слово, означає професію,
вживається в будь-якому стилі), лікарка (означає особу
жіночої статі, що має певну професію, вживається в
художньому й розмовному стилях), лікарша (слово має
розмовно-просторічний відтінок, уживається тільки в
розмовному стилі, часто з іронічно-негативним
забарвленням, напр.: Інженершу зустрічаю – здуру голову
втрачаю. (П. Біба.); червона (стилістично нейтральне
слово) – червоная (вживається тільки в художньому стилі
– здебільшого в поетичних творах, напр..: Червоная скеля
на буйнім зеленім роздоллі одна піднімається вгору…
(Дніпрова Чайка); біжіть (стилістично нейтральне слово) –
біжіте (слово несе відтінок експресивності, вживається в
художньому та публіцистичному стилях, напр.: Гей, біжіте,
панські слуги, та спіймайте вітра в полі! (Леся Українка.)

7.

■ Із певною стилістичною метою в художніх текстах іноді використовуються форми середнього
роду іменника замість форм чоловічого й жіночого родів, що надає висловлюванню
емоційного забарвлення – інколи співчутливого, інколи – зневажливо негативного або
сатиричного відтінку (напр.: …А я було трохи не голе, таке убоге… (Т. Шевченко.)
■ Стилістичними ознаками виділяються іменники спільного роду. Більшість їх є стилістично
нейтральними (сирота, староста, листоноша). Частина ж іменників спільного роду виражає
негативні відтінки значення (зайда, приблуда, гуляка, злодюга, гультіпака, зануда). Деякі
мають позитивне забарвлення і увиразнюють співчутливе ставлення (бідолаха,
■ сіромаха, невдаха). Використовуються такі іменники в розмовному і художньому стилях.
■ Числові форми частин мови також мають стилістичні особливості. Іменники, що мають форму
лише однини (мідь, сталь), уживаються в книжних стилях – науковому та діловому. Проте іноді
такі іменники у формі множини вживаються у висловлюваннях наукового стилю (шуми в
серці, болі в шлунку, приписані мінеральні води, командні висоти, високоякісні вина).

8.

■ Стилістично маркованими можуть бути займенники. Так, займенник ми може
вживатися на позначення однієї особи (автора дослідження) в науковому стилі,
тоді як займенник ви вживається у звертанні до однієї особи з метою вияву
пошани в художньому (епістолярному) та розмовному стилях.
■
Поширеним стилістичним засобом є використання в ролі звертання іменниканазви неістоти й формі кличного відмінка в художньому стилі (напр.: Люблю я,
Києве, твою врочисту сутінь вечорову… (М. Упеник.)
■ З певною стилістичною метою можуть уживатися дієслова. Так, форми одного
способу дієслова можуть уживатись у ролі іншого способу (у розмовному та
художньому стилях). Наприклад, у ролі наказового способу може бути вжито
форму дійсного: Завтра прийдеш вчасно і не спізнишся ні на хвилину! У ролі
наказового способу може вживатися неозначена форма дієслова: Сидіти! Слухати
й не сперечатися!

9.

Частина
Стилістичні особливості
Приклади
мови
Іменники Іменники чоловічого роду ІІ відміни мають у давальному відмінку однини Та й не дала тому
закінчення –ові після основи на твердий приголосний та -еві, -єві – після козакові ні щастя, ні долі.
основ на м’який або шиплячий приголосний.
Паралельне закінчення давального відмінка -у, -ю, яким варто Передай
листа
користуватися тоді, коли поряд стоять у цьому відмінку два іменники товаришеві Бондаренку.
чоловічого роду.
Паралельні форми родової належності мають іменники, що позначають осіб Учителька
Наталія
жіночої статі за їхньою професією чи характером діяльності. Форми з -к(а) Петрівна.
вживають у художньому, розмовному та публіцистичному стилях. В офіційно- Кандидат наук Олена
діловому мовленні перевагу надають формам чоловічого роду.
Славінська.

10.

Прикметники
Повні форми прикметників використовуються в Вийди,
усіх стилях, вони є стилістично нейтральними. дівчинонько, моя
Нестягнені форми повних прикметників властиві вірная.
переважно фольклору й поезії.
Проста форма вищого та найвищого ступенів Бережімо
честь
порівняння прикметників уживається в усіх стилях, народу
–
складена форма прийнятніше для наукового та найкоштовнішу
офіційно-ділового стилів.
перлину.

11.

Займенники
Використання
множинних
форм Ми й не таких бачили.
займенників ми, ви, вони, нам, вам
замість я, ти, ви, вона.
Дієслова
У
художньому,
розмовному
й Їду я недавно через
публіцистичному стилях уживають міст Патона й бачу
теперішній час замість минулого.
дивну рекламу.
Дієслова, що довші на один склад, є Питає –пита, беремо –
нейтральними,
а
коротші берем.
використовують у розмовному та
художньому мовленні.

12.

13.

■ Виконайте вправу «Знайди зайве». Визначте
частини мови.
■ Вдень, учора, сьогодні, по двоє.
■ Ого-го, гей, ах, проте
■ Малюючи, написавши,намальований, опинившись.
■ Весь, сам, кожний, той.
■ Десять, десятий, десяток, десятеро.

14.

■ ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
■ Виконайте завдання гри «Перший мільйон.
Морфологія. Підготовка до ЗНО». Режим
доступу: https://learningapps.org/2220937

15. Тести

1.З’ясуйте, якою частиною мови є кожне з виділених слів.
1.Робінзон створював з (1)нічого — і створив світ. (2)Манілов бачив ідеал у хмарах — і жив,
провалюючись у (3)неосяжне свинство. Запитаймо себе: (4)на кого ми більше схожі?
А іменник Б прикметник
В займенник Г дієприкметник (форма дієслова) Д прийменник
2. З’ясуйте, якою частиною мови є кожне з виділених слів.
Є дуже (1)багато людей, (2)які читають (З)лише для того, (4)щоб не думати.
А займенник
Б числівник
В прислівник
Г сполучник
Д частк
3. З’ясуйте, якою частиною мови є кожне з виділених слів.
Я хочу, щоб цвіла (1)край шляху квітка, і гула над нею (2)працьовита бджола, (3)і жайворон співав у
високій (4)блакиті.
А іменник Б прикметник В дієприкметник (форма дієслова)
Г прийменник Д сполучник

16.

4. З’ясуйте, якою частиною мови є кожне з виділених слів.
Вітчизна твоя починається з пісні, (1)що мати співа, і з того, на що (2)споконвіку ніхто (3)не
(4 )відніме права.
А займенник
Б дієслово
В прислівник
Г сполучник
Д частка
5. З’ясуйте, якою частиною мови є кожне з виділених слів.
Українці мають усі підстави пишатися тим, що (1)їхня Батьківщина не раз переживала дні сили
(2)і слави, мала (З)справді легендарних героїв, мужньо переносила найважчі випробування, коли
гинули не (4)сотні й тисячі, а мільйони й дочок і синів.
А іменник
Б займенник
В числівник
Г прислівник Д сполучник
6. З’ясуйте, якою частиною мови є кожне з виділених слів.
(1)Перепрошую, історія України та (2)її культури (З)більш цензурована, (4)як написана.
А займенник
Б прислівник
В сполучник
Г частка
Д вигук