М’язи шиї. Фасції і топографія шиї (класифікації фасцій, трикутники шиї, ділянки шиї)

1. М’язи шиї. Фасції і топографія шиї (класифікації фасцій, трикутники шиї, ділянки шиї).

PhD, Старший викладач Чеканова Ірина Вікторівна

2. М'ЯЗИ ШИЇ

М'ЯЗИ ШИЇ
• Топографічно м'язи шиї поділяють на дві великі
групи: поверхневі і глибокі.
• До поверхневих м'язів шиї належать
надпід'язикові м'язи, що розташовані вище
під'язикової кістки, і підпід'язикові м'язи, що
розміщені під під'язиковою кісткою. Ці м'язи
зміщують під'язикову кістку, а разом з нею
гортань, а також фіксують її. До поверхневих
м'язів належать ще підшкірний м'яз шиї,
груднинно-ключично-соскоподібний
і
трапецієподібний м'язи.
• Глибокі м'язи шиї розташовані попереду і збоку
від шийного відділу хребта, до них належать:
довгі м'язи шиї і голови; передній і бічний
прямі м'язи голови, а також передній, середній
і задній драбинчасті м'язи.

3. Підшкірний м'яз шиї (platysma)

Підшкірний м'яз шиї (platysma)
Початок: від грудної фасції на рівні I–II
ребер.
Прикріплення:
тонкі
м'язові
пучки,
прямуючи
догори
і
присередньо,
прикріплюються до нижнього краю тіла
нижньої щелепи, вплітаються у привушну і
жувальну фасції, а також у м'язи кута рота і
нижньої губи.
Функція: тягне кут рота вниз і назад;
натягаючи
шкіру
шиї,
перешкоджає
стисненню підшкірних вен, тобто полегшує
кровотік.

4. Груднинно-ключично-соскоподібний м'яз (т. sternocleidomastoideus)

Груднинно-ключично-соскоподібний
м'яз (т. sternocleidomastoideus)
• Початок:
двома
короткими
сухожилковими ніжками від передньої
поверхні ручки груднини (присередньо) і
груднинного кінця ключиці (збоку).
• Прикріплення:
до
соскоподібного
відростка скроневої кістки і бічної частини
верхньої каркової лінії потиличної кістки.
• Функція: при однобічному скороченні
нахиляє голову і шию у свій бік,
повертаючи обличчя в протилежний бік.
При двобічному скороченні закидають
голову назад. Якщо голова зафіксована,
м'язи піднімають грудну клітку і сприяють
вдиху.

5. Надпід'язикові м'язи (musculi suprahyoidei)

• Надпід'язикові
м'язи
розташовані між нижньою
щелепою
і
під'язиковою
Надпід'язикові
кісткою.
м'язи (musculi suprahyoidei) • Це двочеревцевий, шилопід'язиковий,
щелепнопід'язиковий і підборіднопід'язиковий м'язи.
• Надпід'язикові
м'язи
з'єднують під'язикову кістку з
нижньою щелепою, основою
черепа, з гортанню і глоткою.
• При скороченні вони тягнуть
догори під'язикову кістку, а
при фіксованій під'язиковій
кістці
опускають
нижню
щелепу.

6. Двочеревцевий м'яз (м. digastricus)

Двочеревцевий м'яз (м. digastricus)
Двочеревцевий м'яз
Переднє черевце –
двочеревцева ямка нижньої
щелепи;
заднє черевце –
соскоподібна вирізка
скроневої кістки
Обидва черевця з'єднуються
проміжним сухожилком, який
прикріпляється до тіла і великого
рога під'язикової кістки
Тягне догори і назад
під'язикову кістку. При
фіксованій під'язиковій кістці
опускає нижню щелепу

7. Шило-під'язиковий м'яз (м. stylohyoideus)

Шило-під'язиковий м'яз (м. stylohyoideus)
Шило-під'язиковий
м'яз
Шилоподібний відросток
скроневої кістки
Задній кінець тіла під'язикової Тягне під'язикову кістку
кістки
догори і назад у свій бік

8. Щелепно-під'язиковий м'яз (м. mylohyoideus)

Щелепно-під'язиковий м'яз (м. mylohyoideus)
Щелепнопід'язиковий
м'яз
Щелепно-під'язикова
лінія на внутрішній
поверхні нижньої
щелепи
Передні дві третини обох м'язів
зростаються по серединній лінії, а
задні пучки прикріплюються до тіла
під'язикової кістки
Піднімає під'язикову
кістку, а при її фіксації –
опускає нижню щелепу

9. Підборідно-під'язиковий м'яз (m. geniohyoideus)

Підборідно-під'язиковий м'яз (m. geniohyoideus)
Підборіднопід'язиковий
м'яз
Підборідна ость нижньої
щелепи
Тіло під'язикової
кістки
Піднімає і тягне вперед
під'язикову кістку, при її фіксації –
опускає нижню щелепу

10. Підпід'язикові м'язи (musculi infrahyoidei).

Підпід'язикові м'язи (musculi
infrahyoidei).
• Підпід'язикові м'язи розташовані під шкірою
попереду гортані, трахеї і щитоподібної залози.
• Це
грудиннно-під'язиковий,
грудинннощитоподібний, лопатково-під'язиковий і щитопід'язиковий м'язи.
• Підпід'язикові м'язи починаються від лопатки,
груднини і щитоподібного хрящів гортані, а
прикріплюються до під'язикової кістки.
• При скороченні ці м'язи опускають під'язикову
кістку і гортань.
• Під'язикова кістка утримується у своєму
положенні тільки завдяки взаємодії зазначених
груп м'язів, що підходять до неї з різних боків.

11. Лопатково-під'язиковий м'яз (m. omohyoideus)

Лопатково-під'язиковий м'яз (m. omohyoideus)
Лопатково-під'язиковий
м'яз
Верхній край лопатки,
присередньо від її вирізки
(нижнє черевце)
Нижній край тіла під'язикової
кістки (верхнє черевце). Обидва
черевця з'єднані між собою
проміжним сухожилком
Тягне вниз і вбік під'язикову
кістку, натягує передтрахейну
пластинку шийної фасції

12. Груднинно-під'язиковий м'яз (м. sternohyoideus) 

Груднинно-під'язиковий м'яз (м. sternohyoideus)
Груднинно-під'язиковий
м'яз
Задня поверхня ручки
груднини, груднинний
кінець ключиці
Нижній край тіла під'язикової
кістки
Опускає під'язикову кістку

13. Груднинно-щитоподібний м'яз (м. sternothyroideus) 

Груднинно-щитоподібний м'яз (м. sternothyroideus)
Груднинно-щитоподібний
м'яз
Задня поверхня ручки
груднини і хряща 1 ребра
Коса лінія щитоподібного хряща Опускає гортань і
гортані
під'язикову кістку

14. Щито-під'язиковий м'яз (м. thyrohyoideus)

Щито-під'язиковий м'яз (м. thyrohyoideus)
Щито-під'язиковий м'яз
Коса лінія щитоподібного
хряща гортані
Тіло і основа великого рога
під'язикової кістки
При фіксованій під'язиковій
кістці піднімає гортань

15. Глибокі м'язи шиї

Глибокі м'язи шиї
• Глибокі м'язи шиї поділяються на дві групи: бічну і
присередню (передхребтову).
• До складу бічної групи входять передній, середній і
задній драбинчасті м'язи.
• Присередня (передхребтова) група включає довгі
м'язи шиї і голови, передній і бічний прямі м'яза
голови

16. Передній драбинчастий м'яз (м. scalenus anterior)

Передній драбинчастий м'яз (м. scalenus anterior)
Передні горбки поперечних Горбок переднього
Передній драбинчастий м'яз відростків II–VI шийних
драбинчастого м'яза на верхній
хребців
поверхні I ребра

17. Середній драбинчастий м'яз (м. scalenus medius)

Середній драбинчастий м'яз (м. scalenus medius)
Середній драбинчастий м'яз
Поперечні відростки II- VII
шийних хребців
Верхня поверхня I ребра, позаду
від борозни підключичної
артерії

18. Задній драбинчастий м'яз (м. scalenus posterior)

Задній драбинчастий м'яз (м. scalenus posterior)
Задній драбинчастий м'яз
Задні горбки поперечних
відростків IV-VI шийних
хребців
Верхній край і зовнішня
поверхня II ребра

19. Функція

• Усі драбинчасті м'язи піднімають I і II ребра,
беруть участь в акті вдиху.
• При фіксованих I і II ребрах та двобічному
скороченні нагинають шийний відділ хребта
вперед, а при однобічному – нахиляють його у
свій бік

20. Довгий м'яз голови (т. longus capitis) 

Довгий м'яз голови (т. longus capitis)
• Початок: від передніх
горбків
поперечних
відростків VI-ІII шийних
хребців.
• Прикріплення: м'язові
пучки, що прямують
знизу
догори
і
присередньо,
прикріплюються
до
нижньої
поверхні
основної
частини
потиличної кістки біля
глоткового горбка.
• Функція:
нахиляє
голову і шийну частину
хребта вперед.

21. Довгий м'яз шиї  (т. longus colli)

Довгий м'яз шиї
(т. longus colli)
Довгий м'яз шиї:
вертикальна частина Передньобічні поверхні тіл III
грудного -V шийного хребців
верхня коса частина
нижня коса частина
Передньобічна поверхня
тіл II–IV шийних хребців
При двобічному скороченні згинає
шийну частину хребта, а при
Передні горбки поперечних
Передній горбок I шийного однобічному – нахиляє його у свій бік.
відростків III–V шийних хребців хребця, тіла II–IV шийних
При скороченні верхньої косої
хребців
частини голова повертається у свій
бік, а нижньої косої частини – голова
Передня поверхня тіл 1- III
Передні горбки
повертається у протилежний бік
шийних хребців
поперечних відростків VII–
V шийних хребців

22. Підпотиличні м'язи (тт. suboccipitales)

Підпотиличні м'язи (тт. suboccipitales)
• До їх складу включено 6 коротких
м'язів: задній малий прямий м'яз голови,
задній великий прямий м'яз голови, верхній
косий м'яз голови, нижній косий м'яз
голови, передній прямий м'яз голови, бічний
прямий м'яз голови.
• Перші чотири м'язи розташовані найглибше
позаду І і II шийних хребців, обмежовують
трикутний простір, у якому залягають задня
дуга атланта і задня атланто-потилична
перетинка. Усі ці чотири м'язи при
однобічному скороченні обертають голову у
свій бік, а при двобічному скороченні
закидають (розгинають) голову назад.
• Передні і бічні прямі м'язи голови
розташовані попереду від атланта. Ці м'язи
при однобічному скороченні нахиляють
голову у свій бік, а при двобічному –
нахиляють голову вперед.

23. Задній малий прямий м'яз голови  (т. rectus capitis posterior minor)

Задній малий прямий м'яз голови
(т. rectus capitis posterior minor)
• Початок: від заднього горбка
атланта.
• Прикріплення:
лучки
м'яза
розширюються,
прямують
до
потиличної кістки і прикріплюються
до присереднього відділу нижньої
каркової лінії поруч із зовнішнім
потиличним гребенем. Бічний край
м'яза прикритий заднім великим
прямим м'язом голови.
• Функція:
при
двобічному
скороченні закидає голову назад,
при однобічному – нахиляє голову у
свій бік.

24. Задній великий прямий м'яз голови  (т. rectus capitis posterior major).

Задній великий прямий м'яз голови
(т. rectus capitis posterior major).
• Розташований збоку і нижче від малого
прямого м'яза голови.
• Початок: від остистого відростка осьового
(II шийного) хребця.
• Прикріплення: пучки м'язів розширюються,
прямують догори та вбік і прикріплюються
до потиличної кістки під нижньою
карковою лінією, приблизно посередині
між зовнішнім потиличним гребенем і
соскоподібним
відростком.
Своїм
присереднім краєм цей м'яз прикриває
задній малий прямий м'яз голови.
• Функція: при двобічному скороченні
закидає голову назад, при однобічному –
обертає голову у свій бік і дещо нахиляє її
вбік.

25. Верхній косий м'яз голови  (т. obliquus capitis superior) 

Верхній косий м'яз голови
(т. obliquus capitis superior)
• Розташований збоку і частково
прикриває
верхньобічну
частину
заднього великого прямого м'яза
голови в місці його прикріплення до
потиличної кістки.
• Початок: від поперечного відростка
атланта (І шийного хребця).
• Прикріплення: пучки м'яза проходять
догори
та
присередньо
і
прикріплюються до потиличної кістки
над нижньою карковою лінією
присередньо
від
соскоподібного
відростка.
• Функція: при двобічному скороченні
м'яз закидає голову назад, а при
однобічному – нахиляє голову у свій
бік.

26. Нижній косий м'яз голови  (т. obliquus capitis inferior)

Нижній косий м'яз голови
(т. obliquus capitis inferior)
• Початок: від остистого
відростка
осьового
(II
шийного) хребця.
• Прикріплення: пучки м'яза
проходять
вбік
і
прикріплюються
до
поперечного
відростка
атланта (І шийного хребця).
• Функція: при однобічному
скороченні обертає голову у
свій бік, при двобічному –
фіксує атлант.

27. Передній прямий м'яз голови  (т. rectus capitis anterior)

Передній прямий м'яз голови
(т. rectus capitis anterior)
Передній прямий м'яз Бічна маса
голови
атланта
При двобічному скороченні
Основна частина нахиляє голову вперед, при
потиличної кістки однобічному – нахиляє голову у
свій бік

28. Бічний прямий м'яз голови  (т. rectus capitis lateralis) 

Бічний прямий м'яз голови
(т. rectus capitis lateralis)
Бічний прямий м'яз
голови
Поперечний
відросток
атланта
Бічна частина При двобічному скороченні нахиляє
потиличної голову вперед, при однобічному –
кістки
нахиляє голову у свій бік

29. ФАСЦІЇ ШИЇ 

ФАСЦІЇ ШИЇ
• Усі групи м'язів шиї – поверхневі,
надпід'язикові,
підпід'язикові
і
глибокі, що мають різне походження
й анатомічне положення, вкриті
трьома
пластинками
шийної
фасції. Підшкірний м'яз шиї, який за
функцією подібний до м'язів лиця
(мімічних), має тільки власну фасцію.
• Шийна
фасція
(fascia
cervicalis)
розташовується
переважно у передніх відділах шиї і
складається з трьох пластинок:
поверхневої,
передтрахейної
і
передхребтової.

30. ФАСЦІЇ ШИЇ 

ФАСЦІЇ ШИЇ
• Поверхнева
пластинка
(lamina
superficialis) охоплює шию з усіх боків і утворює
фасціальні піхви для груднинно-ключичнососкоподібних і трапецієподібних м'язів.
• Унизу вона прикріплюється до ключиці та ручки
груднини і переходить у грудну фасцію.
• Угорі поверхнева пластинка зростається з
під'язиковою кісткою, продовжується догори,
покриваючи надпід'язикову групу м'язів, і
прикріплюється до нижнього краю тіла нижньої
щелепи.
• Поверхнева пластинка шийної фасції зростається із
капсулою піднижньощелепної слинної залози.
• На обличчі вона переходить у жувальну і привушну
фасції, а також у щічно-глоткову фасцію.
• У задній шийній ділянці поверхнева пластинка
шийної фасції зростається з карковою зв'язкою і
листками каркової фасції, угорі прикріплюється до
зовнішнього потиличного виступу і верхньої
каркової лінії, а знизу переходить у фасцію спини.

31. ФАСЦІЇ ШИЇ 

ФАСЦІЇ ШИЇ
• Передтрахейна
пластинка
(lamina
pretrachealis) розташована тільки у
нижній частині передньої ділянки шиї і
має трапецієподібну форму.
• Унизу
пластинка
найширша,
прикріплюється до задньої поверхні
ключиць і ручки груднини, а вгорі вона
найвужча і зростається з під'язиковою
кісткою та з поверхневою пластинкою
шийної фасції.
• З боків передтрахейна пластинка
зростається
із
сполучнотканинною
піхвою шийного судинно-нервового
пучка (сонна артерія, внутрішня яремна
вена і блукаючий нерв) та з поверхневою
пластинкою шийної фасції.
• Передтрахейна
пластинка
утворює
фасціальні піхви для кожного м'яза
підпід'язикової групи.
• Позаду
передтрахейної
пластинки
розташовані
гортань,
щитоподібна
залоза і верхній відділ трахеї, а попереду
– тільки поверхнева пластинка шийної
фасції і шкіра.

32. ФАСЦІЇ ШИЇ 

ФАСЦІЇ ШИЇ
• Між поверхневою і передтрахейною
пластинками шийної фасції над
яремною
вирізкою
груднини
залягає надгруднинний простір
(spatium suprasternale), у якому
розташовується яремна венозна дуга
і пухка сполучна тканина.
• Цей клітковинний простір позаду
нижніх відділів обох груднинноключично-соскоподібних м'язів має
закутки
(надгруднинно-ключичнососкоподібний
сліпий
мішок
Грубера).
• Між внутрішніми органами шиї
(щитоподібною залозою, гортанню і
трахеєю) позаду і передтрахейною
пластинкою
попереду
є
передтрахейний
(переднутрощевий)
простір
(spatium
pretracheale;
spatium
previscerale), що сполучається із
середостінням.

33. ФАСЦІЇ ШИЇ 

ФАСЦІЇ ШИЇ
• Передхребтова
пластинка
(lamina
prevertebralis) проходить за глоткою і стравоходом і
покриває спереду глибокі м'язи шиї, що розташовані
на передній і бічних поверхнях шийного відділу
хребта (драбинчасті, довгі м'язи голови і шиї,
передні і бічні прямі м'язи голови).
• Угорі ця пластинка прикріплюється до зовнішньої
основи черепа за глотковим горбком, з боків – до
поперечних відростків шийних хребців і утворює
фасціальні піхви для драбинчастих м'язів, що
починаються від цих відростків.
• Передхребтова пластинка прикріплюється знизу
разом з драбинчастими м'язами до I–II ребер і
продовжується у внутрішньогрудну фасцію, а з боків
– у пахвові фасції.
• Між передхребтовою пластинкою позаду і глоткою
та стравоходом попереду є позаднутрощевий
простір (spatium retroviscerale), що продовжується
вздовж стравоходу в середостіння.
• Простір між передхребтовою пластинкою попереду і
хребтом позаду, у якому розташовані глибокі м'язи
шиї, називається передхребтовим простором
(spatium prevertebrale).

34. ФАСЦІЇ ШИЇ 

ФАСЦІЇ ШИЇ
Лінія, позначена червоним кольором — поверхнева фасція,
синім — власна фасція,
жовтим — лопатково-ключична фасція,
зеленим — внутрішньошийна фасція,
коричневим — передхребтова фасція
• 5 пластинок шийної фасції за
класифікацією В. Н. Шевкуненка:
• 1 – поверхнева фасція шиї, що
утворює фасціальну піхву для
підшкірного м'яза шиї;
• 2 – поверхневу і 3 – глибоку
пластинки власної фасції шиї, що
вкривають відповідно груднинноключично-соскоподібні
і
трапецієподібні
м'язи
та
підпід'язикову групу м'язів;
• 4 – внутрішньошийну фасцію,
пластинки якої оточують внутрішні
органи шиї;
• 5 – перед-хребтову фасцію, що
утворює фасціальні піхви для
глибоких м'язів шиї.

35.

• Передня шийна ділянка (regio
cervicalis anterior), що має
трикутну форму, обмежована
зверху нижнім краєм тіла
нижньої щелепи, з боків –
переднім краєм правого і лівого
груднинно-ключичнососкоподібних м'язів, а вершина
цього
трикутника
досягає
яремної вирізки ручки груднини.
• Передньою серединною лінією
передня
шийна
ділянка
розділена на два передні шийні
трикутники – правий і лівий.
•У
кожному
передньому
шийному трикутнику (trigonum
cervicale anterius) виділяють ще
чотири
менші
трикутники:
піднижньощелепний, сонний,
м'язовий і підборідний.

36.

• Піднижньощелепний трикутник (trigonum submandibulare) обмежований: зверху – нижнім
краєм тіла нижньої щелепи, присередньо і знизу – переднім черевцем двочеревцевого м'яза,
збоку і знизу – заднім черевцем двочеревцевого м'яза.
• У цьому трикутнику розташовані: піднижньощелепна слинна залоза, шийна гілка лицевого
нерва і гілки поперечного нерва шиї, лицеві артерія і вена, а за піднижньощелепною слинною
залозою – занижньощелепна вена, під нижньою щелепою розташовані піднижньощелепні
лімфатичні вузли.
• У межах піднижньощелепного трикутника хірурги виділяють ще язиковий трикутник, або
трикутник Пирогова, який ним описаний. Це невеликий трикутник, але дуже важливий для
хірургів, бо в його межах проходить язикова артерія, доступ до якої можливий у цьому місці
шиї. Язиковий трикутник обмежований: попереду – заднім краєм щелепно- під'язикового
м'яза, позаду – заднім черевцем двочеревцевого м'яза, зверху – під'язиковим нервом.

37.

• Сонний трикутник (trigonum caroticum) обмежований: зверху – заднім черевцем
двочеревцевого м'яза, присередньо і знизу – верхнім черевцем лопатково- під'язикового
м'яза, позаду і знизу – переднім краєм груднинио-ключично-соскоподібного м'яза.
• У межах сонного трикутника на поверхневій пластинці шийної фасції проходять шийна гілка
лицевого нерва, верхня гілка поперечного нерва шиї і передня яремна вена.
• Глибше, у середині сполучнотканинної піхви, розташовані судинно-нервовий пучок (загальна
сонна артерія, яка на рівні під'язикової кістки роздвоюється на внутрішню і зовнішню сонні
артерії; внутрішня яремна вена; блукаючий нерв) та глибокі бічні шийні лімфатичні вузли.
• Попереду від судинно-нервового пучка проходять під'язиковий нерв, а глибше і нижче –
гортанний нерв (гілка блукаючого нерва) і найглибше, на передхребтовій пластинці шийної
фасції – симпатичний стовбур.

38.

• М'язовий
трикутник,
який
ще називають
лопатково-трахейним
трикутником (trigonum musculare; trigonum omotracheale) обмежований:
позаду і знизу – переднім краєм грудниино-ключично-соскоподібного м'яза,
зверху і збоку – верхнім черевцем лопатково-під'язикового м'яза і
присередньо – передньою серединною лінією.
• У межах цього трикутника над яремною вирізкою ручки груднини трахея
прикрита тільки шкірою і зрослими поверхневою і передтрахейною
пластинками шийної фасції. Приблизно на 1 см вбік від серединної лінії
проходить передня яремна вена, що заходить в надгрудниниий простір.

39.

• Підборідний трикутник (trigonum submentale) непарний, обмежований: з
боків – передніми черевцями правого і лівого двочеревцевих м'язів,
знизу і позаду – під'язиковою кісткою.
• Вершина цього трикутника обернена до нижньої підборідної ості.
• Дном трикутника служить правий і лівий щелепно-під'язиковий м'язи, що
з'єднані щелепно-під'язиковим швом.

40.

• Груднинно-ключичио-соскоподібна
ділянка
(regio
sternocleidomastoidea)
відповідає
контурам однойменного м'яза.
• Між двома головками груднинноключично-соскоподібного м'яза і
ключицею
розташована
мала
надключична
ямка
(fossa
supraclavicularis
minor),
де
проектується діафрагмовий нерв.
• У клініці використовують праву ямку
для
визначення
позитивного
“френікус-симптому”.
• При
захворюваннях
печінки,
жовчного міхура і жовчних проток,
під час натискання пальцем у цій
ямці виникає біль.

41.

• Бічна шийна ділянка (regio cervicalis lateralis), яку ще називають бічним
шийним трикутником (trigonum cervicale laterale), парна і обмежована:
попереду – заднім краєм груднинно-ключично-соскоподібного м'яза,
позаду – переднім краєм трапецієподібного м'яза, знизу – ключицею.
• У цій ділянці виділяють два трикутники: лопатково-трапецієподібний і
лопатково-ключичний.

42.

• Лопатково-трапецієподібний
трикутник
(trigonum
omotrapezoideum)
обмежований:
попереду-заднім краєм груднинноключично-соскоподібного
м'яза,
позаду-переднім
краєм
трапецієподібного м'яза, знизунижнім
черевцем
лопатковопід'язикового м'яза.
• Тут проходить додатковий нерв.
• Між
драбинчастими
м'язами
формується шийне і плечове
нервові сплетення, від шийного
сплетення
відходять
малий
потиличний, великий вушний та
інші нерви.

43.

• Лопатково-ключичний трикутник (trigonum
omoclaviculare) розташований над середньою
третиною ключиці.
• Він обмежований: знизу – ключицею, зверху –
нижнім черевцем лопатково-під'язикового
м'яза, попереду – заднім краєм груднинноключично-соскоподібного м'яза.
• У ділянці цього трикутника розташована
кінцева
частина
підключичної
артерії,
надключична частина плечового сплетення,
між стовбурами якого проходить поперечна
артерія шиї, а над сплетенням – надлопаткова
артерія.
• Попереду від переднього драбинчастого м'яза
– у переддрабинчастому просторі (spatium
antescalenum) проходить підключична вена,
що зрощена з фасцією підключичного м'яза і
пластинками шийної фасції.
• У цьому трикутнику над ключицею помітна
видовжена заглибина – велика надключична
ямка (fossa supraclavicularis major).