М’язи шиї, голови. Будова, функція

1. ЛЕКЦІЯ Міологія – наука про м’язи. М’язи шиї, голови. Будова, функція

2.

М’язи становлять основний об’єм тіла і більшу
частину його маси. Вони поділяються на три
типи: поперечно-смугасті скелетні м’язи,
гладкі мимовільні м’язи і серцевий м’яз. Усім
м’язам властиві: збудливість, провідність і
здатність скорочуватися та розслаблятися,
повертаючись до попереднього стану.
Провідність — це здатність м’яза проводити
нервові імпульси, збудливість і скоротливість
м’яза визначаються центральною нервовою
системою.

3. Типи м’язових волокон

1 — посмуговані; 2 — гладенькі; 3 — серцеві.

4.

Посмугована
м’язова тканина
Серцева м’язова
тканина

5.

Для гладкої м’язової тканини характерна спонтанна активність
— здатність до скорочення за відсутності прямих подразників
або під впливом імпульсів від автономної нервової системи.
Гладкі м’язи розміщені у стінках усіх внутрішніх органів і
кровоносних судин. Наприклад, вони забезпечують
проходження їжі через травний тракт, фокусування зору, зміну
тонусу артерій. Серцевий м’яз є унікальний за структурою
завдяки розгалуженням взаємозв’язків між його клітинами.
Скелетні м’язи ми можемо свідомо скорочувати і
розслаблювати. Переважна більшість їх з’єднується з кістками.
Усі м’язи тулуба і кінцівок утримуються в стані часткового
скорочення, — м’язовому тонусі, за допомогою імпульсів від
спинного мозку. Якщо м’яз втрачає іннервацію (нервове
забезпечення) на декілька місяців, то його маса зменшується.
М’язи травмуються частіше але здатні швидко відновлюватися.
Скелетних м’язів є понад 600. Разом з кістками ці м’язи
забезпечують людину життєвою силою, що дає їй змогу
рухатися. Ці м’язи переважно прикріплені до однієї кістки,
перекинуті через суглоб і прикріплені до іншої кістки. Багато
м’язів мають декілька точок початкового і кінцевого
прикріплення.

6. Будова і скорочення м’язів

Скелетні м’язи складаються з щільно укладених груп довгастих
клітин — м’язових волокон, оточених своєрідним "футляром" зі
сполучної тканини. М’язові волокна утворені тоншими
волокнами — міофібрилами. Кожна міофібрила складається із
товстих і тонких міофіламентів. Чергування міофіламентів цих
двох типів надає волокнам скелетних м’язів поперечної
смугастості. У розслабленому м’язі товсті і тонкі міофіламенти
лише дещо перекривають один одного. Коли м’яз скорочується,
товсті волокна ковзають між тонкими, подібно до переплетених
пальців. Внаслідок цього вкорочуються міофібрили і м’язові
волокна — м’яз скорочується Численні капіляри пронизують
сполучну тканину забезпечуючи надходження великої кількості
кисню і глюкози, що потрібні для скорочення м’язів. У сполучній
тканині також проходять лімфатичні судини та нерви.

7.

8. Будова м’яза

1 — м’яз;
2 — пучки;
3 — перимізій;
4 — капіляр;
5 — м’язові волокна;
6 — міофібрила;
7 — смуга Z;
8 — саркомер;
9 — тонкий міофіламент;
10 — тропоміозин;
11 — актин;
12 — товстий міофіламент;
13 — хвіст молекули міозину;
14 — голова молекули міозину.

9.

М’язові волокна утворюють активну частину
— черевце — найтовстішу середню частину
м’яза, що переходить у пасивну частину —
сухожилки, якими м’язи прикріплюються до
кісток. Один із сухожилків м’яза є місцем його
початку, другий — місцем прикріплення.
Скелетні м’язи завдяки своїй будові
скорочуються від стимуляції нервовими
імпульсами, тягнучи частину скелета у
напрямку скорочення. Через те, що м’язи
можуть лише тягнути, а не штовхати, вони
розміщені на протилежних поверхнях частин
скелета. Тому рух, спричинений однією
групою м’язів завжди можна нейтралізувати
протилежною їй групою м’язів.

10. Класифікація скелетних м’язів

М’язи розрізняють за різними ознаками:
положенням в тілі людини, формою,
функціями, відношенням до суглобів,
місцем прикріплення та іншими ознаками.
Проте найбільше практичне значення
мають класифікації м’язів за формою і
функціями, які вони виконують.
За формою м’язи розрізняють довгі,
короткі, широкі і колові. Довгі м’язи
розміщені переважно на кінцівках, короткі
— між окремими хребцями і ребрами,
широкі — на тулубі, а колові — навколо
отворів (ока, рота та ін.). У людини також
є м’язи веретеноподібної, квадратної,
ромбоподібної, трикутної, пірамідальної,
зубчастої та інших форм. Отже, форма
м’язів є дуже різноманітною і вона тісно
зв’язана із їх функціями.
За функціями м’язи розрізняють згиначі,
розгиначі, відвідні, привідні, піднімачі,
пронатори (обертають кінцівку до
середини), супінатори (обертають
кінцівку назовні) тощо.

11. М’язи голови

м’язи
лиця
жувальні м’язи
м’язи органів голови:
- зовнішні м’язи очного яблука
- м’язи слухових кісточок
- м’язи язика
- м’язи глотки

12. МІМІЧНІ М’ЯЗИ

1.
2.
3.
Надчерепний м’яз (musculus
epicranius):1)апоневротичний шолом (galea
aponeurotica); 2)потилично–лобовий м’яз
(musculus occipitofrontalis), що має: лобове черевце
(venter frontalis); потиличне черевце (venter
occipitalis); 3) - скронево–тім’яний м’яз (musculus
temporoparietalis)
М’яз гордіїв (musculus procerus)
Коловий м’яз ока (musculus orbicularis oculi):
повікова частина (pars palpebralis); глибока
частина (pars profunda) або сльозова частина (pars
lacrimalis)

13.

14.

Потилично-лобовий м'яз
Має два черевця - потиличне і лобне.
потиличне черевце
Початок: верхня шийна лінія затилочної кістки і соскоподібного
відростка скроневої кістки.
Лобное
брюшко
Сухожильный шлем
Прикріплення: сухожильний шолом.
Функція: тягне шкіру волосистої
годину-ти голови назад.
лобове черевце
сухожильний шолом.
Прикріплення: шкіра брів.
Функція: тягне брову догори.
Затылочное
брюшко

15.

м'яз гордіїв
Початок: носова
кістка.
Прикріплення: шкіра
між брів,
Функція: утворює
поперечні складки на
переніссі.

16.

М'яз, зморщується
брову
Початок: медійна частина
надбров-ної дуги.
Прикріплення: шкіра
брів.
Функція: зближує брови,
утворює вертикальні
складки над переніссям.

17.

Мышца
смеха
(musculus risorius)
Слабо выражена.
Начало: жевательная
фасция.
Прикрепление: угол рта.
Функция: тянет угол рта
латерально.

18.

Круговий м'яз очей
Початок периферійні
кола очниці.
Прикріплення: повіки,
стінка слізного мішка.
Функція: є сфінктером
очей-ної щілини,
змикає повіки,
розширює слізний
мішок.

19.

Носовий м'яз musculus
nasalis
Початок: верхня щелепа.
Прикріплення: шкіра крил
носа.
Функція: звужує і розширює
ніздрі, тягне крила носа
вниз.

20.

Круговий м'яз
рота. musculus
orbicularis oris
Початок:
розташований
поруч з ротовим
отвором мімічного
м'яза.
Прикріплення:
шкіра і слизова
оболонка губ.
Функція: звужує і
закриває ротову

21.

Щічний м'яз
(musculus buccinator)
Початок: гілка
нижньої щелепи,
верхня щелепа на
рівні корінних зубів.
Прикріплення:
м'язова основа губ.
Функція: тягне кут
рота назад, при-жима

22.

М'яз, що піднімає
верхню губу і крило
носа musculus levator
labii superioris
Початок: подглазнічний
край верхної щелепи.
Прикріплення: товща
кута рота і крило носа.
Функція: піднімає
верхню губу і крило
носа.

23.

Передняя
ушная
мышца (musculus
auricularis anterior);
Начало: сухожильный
шлем.
Прикрепление: кожа
ушной рако-вины.
Функция: тянет ушную
раковину вперёд.

24.

Верхняя
ушная
мышца (musculus
auricularis superior)
Начало: сухожильный
шлем.
Прикрепление: хрящ
ушной ра-ковины.
Функция: тянет ушную
раковину вверх.

25.

Задняя
ушная
мышца (musculus
auricularis posterior)
Начало: сосцевидный
отросток височной
кости.
Прикрепление: хрящ
ушной ра-ковины.
Функция: тянет ушную
раковину назад.

26. Жувальні м язи

Височная мышца
Начало: височная
ямка черепа.
Прикрепление:
венечный от-росток
нижней челюсти.
Функция: поднимает
нижнюю челюсть,
тянет её назад.

27. Жувальні м язи

Жевательная мышца
Начало: скуловая
дуга.
Прикрепление:
нижняя че-люсть.
Функция: поднимает
нижнюю челюсть,
тянет её вперёд.

28. Жувальні м язи

Латеральная крыловидная
мышца
Имеет две головки – верхнюю и нижнюю.
Начало: большое крыло клино-видной
кости (верхняя головка) и крыловидный
отросток клино-видной кости (нижняя
головка).
Прикрепление:
височнонижнечелюстной сустав.
Функция:
при
двустороннем
сокращении выдвигает нижнюю челюсть
вперёд, при односто-роннем сокращении
смещает её в противоположную сторону.

29. Жувальні м язи

Медиальная
крыловидная мышца
Начало: крыловидный
отросток клиновидной кости.
Прикрепление: угол нижней
челюсти.
Функция: поднимает нижнюю
челюсть, выдвигает её вперёд.
.

30. М’язи шиї

поверхневі м’язи шиї (musculi
superficiales colli);
-
глибокі м’язи шиї (musculi profundi
colli).
-

31.

32.

33. Поверхневі м’язи шиї (musculi superficiales colli)

Підшкірний м’яз шиї (platysma)
Груднинно–ключично–соскоподібний м’яз
(musculus sternocleidomastoideus)
Надпід’язикові м’язи(musculi suprahyoidei):
двочеревцевий м’яз (musculus digastricus), шилопід’язиковий м’яз (musculus stylohyoideus),
щелепно–під’язиковий м’яз (musculus
mylohyoideus), підборідно–під’язиковий м’яз
(musculus geniohyoideus)
Підпід’язикові м’язи (musculi infrahyoidei):
груднинно–під’язиковий м’яз (musculus
sternohyoideus); груднинно–щитоподібний м’яз
(musculus sternothyreoideus); щито–під’язиковий
м’яз (musculus thyrohyoideus); лопатково–
під’язиковий м’яз (musculus omohyoideus).

34. Глибокі м’язи шиї (musculi profundi colli)

бічні глибокі м’язи шиї;
- присередні глибокі м’язи шиї;
- підпотиличні м’язи шиї.
-

35. бічна група глибоких м’язів шиї

передній драбинчастий м’яз
(musculus scalenus anterior)
середній драбинчастий м’яз
(musculus scalenus medius)
задній драбинчастий м’яз (musculus
scalenus posterior)
-

36. присередня група глибоких м’язів шиї

Довгий
м’яз шиї (musculus longus colli)
Довгий м’яз голови (musculus longus
capitis)

37. підпотиличні м’язи (musculi suboccipitales)

Передній прямий м’яз голови (musculus
rectus capitis anterior)
Бічний прямий м’яз голови (musculus rectus
capitis lateralis)
Задній великий прямий м’яз голови
(musculus rectus capitis posterior major)
Задній великий прямий м’яз голови
(musculus rectus capitis posterior major)
Задній малий прямий м’яз голови
(musculus rectus capitis posterior minor)
Верхній косий м’яз голови (musculus
obliquus capitis superior)
Нижній косий м’яз голови (musculus
obliquus capitis inferior)

38. Шия (collum; cervix) поділяється на такі ділянки:

- передню шийну ділянку (regio cervicalis anterior),
що складається з двох передніх шийних трикутників
(trigona cervicalia anteriora);
- груднинно–ключично–соскоподібну ділянку
(regio sternocleidomastoidea);
- бічну шийну ділянку (regio cervicalis lateralis), або
задній шийний трикутник (trigonum cervicale
posterius), або бічний шийний трикутник (trigonum
colli laterale);
- задню шийну ділянку (regio cervicalis posterior;
regio colli posterior), або каркову ділянку (regio
nuchae).

39.

40.

41. Бічна шийна ділянка (regio cervicalis lateralis),

Лопатково–трапецієподібний
трикутник (trigonum omotrapezoideum)
2. Велику надключичну ямку (fossа
supraclavicularis major), або
лопатково–ключичний трикутник
(trigonum omoclaviculare)

42. Завдання для самоперевірки

1.
Назвіть типи м’язових волокон.
2.
Які Ви знаєте форми м’яз?
3.
Назвіть основні властивості м’яз.