Функціональна анатомія м’язової системи

1. Функціональна анатомія м’язової системи

М'язова система
Systema musculare
М’язи (musculi) — анатомічні структури, що
складаються переважно із м’язової тканини та
здійснюють рухову функцію організму, його
частин і окремих органів.

2. Класифікація (за типом м’язової тканини )

Розрізняють:
посмуговані м’язи:
1.
серцевий м’яз
2.
cкелетні м’язи.
не посмуговані (входять до
складу стінки кровоносних судин, шкіри та
різних трубчастих органів – шлунка,
кишечника, матки та ін. )

3.

На м’язи приходиться від:
28 до 45% маси тіла дорослої
людини
у жінок – 28-32%,
у мужчин 35-45%,
у людей похилого віку до 30%,
у новонароджених та дітей до 2022%
у спортсменів можуть складати
більше 50% маси тіла
Загальна кількість
скелетних м’язів тіла
людини - біля 600

4.

Частини м’яза
1. проксимальний сухожилок -
(tendo proximalis, caput,
punctum fixum);
2. черевце - (venter) ;
3. дистальний сухожилок -
(tendo distalis, cauda,
punctum mobile).

5. Будова

До складу м’язів
входять м’язова
та сполучна
тканини,
сухожилки,
нерви,
кровоносні та
лімфатичні
судини.
В м’язах
розрізняють
м’язову і
сухожилкову
частини.

6.

7. М’язи групуються в залежності від розташування в різних частинах і ділянках тіла: м’язи голови, шиї, спини, грудей, живота,

верхніх та
нижніх кінцівок.
За формою розрізняють: довгі
короткі
широкі
колові м’язи;
за кількістю складових частин – прості та
складні.
Прості довгі м’язи мають одну головку, черевце й
хвіст,
складні – різну кількість частин, в залежності від
числа яких виділяють двоголові, трьохголові та
чотирьохголові, а також двохчеревцеві,
багаточеревцеві і багатосухожилкові м’язи.

8.

1. квадратний м’яз;
2. довгий м’яз;
3. широкий м’яз;
4. багаточеревцевий м’яз
з сухожилковими
переділками
(intersectio tendinea);
5. двоголовий м’яз.
6. двочеревцевий м’яз.

9.

За розташуванням м’язових волокон та їх
відношенню до сухожилків в м’язах розрізняють
паралельну, перисту (кутове розташування до
сухожилка) і трьохкутну форми м’язових пучків.
Перисте розташування
м’язових пучків зустрічається в:
1.
одноперистих (mm.
unipennati),
2.
двоперистих (mm.
bipennati)
3.
багатоперистих (mm.
multipennati) м’язах.

10. М’язи можуть проходить через один або кілька суглобів, здійснюючи в них рухи при скороченні: односуглобові двосуглобові

багатосуглобові
Не мають відношення до суглобів м’язи - мімічні,
м’якого піднебіння, глотки, над- та під’язикові,
промежини та деякі інші.

11. За функціональною дією:

У виконанні рухів, як правило,
приймають участь декілька м’зів
односпрямованої або протилежної дії.
м’язи-синергісти, ті, що діють
співдружньо
м’язи-антагоністи, ті, що діють
протилежно.

12. За характером рухів:

mm. flexores - mm. extensores
mm. аdductores - mm. аbductores
mm. levatores - mm. depressores
mm. pronatores - mm. supinatores
mm. constrictores (mm. sphincteres) - mm. dilatatores
mm. rotatores
mm. tensores
mm. erectores
мімічні
жувальні
дихальні

13.

Більшість посмугованих скелетних м’язів людини в
ембріогенезі розвивається з
міотомів дорсальної частини
середнього зародкового листка мезодерми, що розташована по боках від хорди, і
тільки деякі з них (жувальні,
мімічні)
розвиваються
з
мезенхіми зябрових дуг.

14.

У процесі розвитку під час розростання
м’язової тканини відповідно розвиваються і
розгалужуються нервові волокна.
Тому рівень відходження нерва до м’яза вказує
на рівень його закладки.
Прикладом може бути діафрагма, яка
розташовується з четвертого і п’ятого шийних
міотомів, опускається до нижнього отвору
грудної клітки й іннервується видовженим
діафрагмовим нервом із шийного нервового
сплетення.

15.

На ранніх стадіях ембріонального
розвитку міотоми на кожному
боці відділені один від одного
сполучнотканинними
перегородками, зберігаючи
сегментарне розташування.
Після народження залишок
сегментації виявляють у
глибоких м’язах спини,
міжребрових м’язах і прямому
м’язі живота.

16.

У процесі розвитку спостерігається
переміщення багатьох м’язів.
Розрізняють три групи таких м’язів.
М’язи, які розвиваються на тулубі і нікуди
не переміщується, називають автохтонними (від грецького autos – той самий,
chton – земля, autochtonos – місцевий) –
глибокі м’язи спини, міжреброві м’язи, м’язи
живота.
М’язи - АБОРИГЕНИ

17.

Друга група –м’язи, які перемістилися з тулуба чи голови на кінцівки.
Це трункофугальні м’язи (від лат. truncus –тулуб,
fugere – бігти; тікати), які розвиваються з
ветральних частин міотомів та зябрових м’язів;
дистальними кінцями вони переходять з тулуба і
черепа на верхні кінцівки і прикріплюються до їх
кісток (трапецієподібний, груднинно-ключичнососкоподібний, великий і малий ромбоподібні,
передній зубчастий, лопатково-пі’язиковий,
підключичний м’язи і м’яз – підіймач лопатки).
М’язи - мігранти

18. Третя група м’язів

– трункопетальні (віл лат. truncus –тулуб,
petere – спрямовувати, тобто спрямовані до
тулуба) – великий і малий грудні м’язи,
найширший м’яз спини. Вони розвиваються з
мезенхімальних закладок верхньої кінцівки і
своїми верхніми кінцями переміщуються на
тулуб, де прикріплюються до його кісток
(великий і малий грудні м’язи, найширший
м’яз спини).

19. Походження м’язів кінцівок

М’язи кінцівок є похідними вентральних
м’язів тулуба, їх іннервація здійснюється
нервами плечового, поперекового і
крижово-куприкового сплетень, утворених передніми гілками спинномозкових
нервів.

20.

М’язи голови мають різне походження
З міотомів сомітів голови (з передвушних
міотомів) розвиваються м’язи, що забезпечують
рухи очного яблука
З потиличних міотомів розвиваються м’язи язика

21. Жувальні м’язи утворюються з м’язової закладки першої нутрощевої дуги

22. Розвиток мімічних м’язів здійснюється із закладки другої нутрощевої дуги.

23. +

З м’язових закладок
зябрових дуг
розвивається
трапецієподібний і
груднинно-ключичнососкоподібний м’язи.

24. Варианти анатомічної будови

Зовнішньо середовищні - ступень
розвитку мускулатури в цілому, залежать
від віку, статі, тілобудови, професії, занять
спортом (вплив може сягати до 40%).
Онтогенетичні – відміни в формі,
розмірах, топографії, прикріплення,
відсутність або наявність додаткових
частин, відсутність або наявність
додаткових м’язів.

25. Кровопостачання

Здійснюють м’язові гілки магістральних артерій.
Як правило, в м'язах є декілька живлячих артерій.
Артеріоли ідуть по прошаркам перимізія вздовж
м'язових пучків.
Кровоносні капіляри, що оплітають м'язові
волокна знаходяться в эндомізії.
На 1 мм3 м'яза в нормі приходиться - 2000
капілярів.

26. Іннервація

Нерви, здійснюють рухову та чутливу іннервацію.
М’язові волокна не скорочуються ізольовано, т. я. аксон іннервує групу
м'язових волокон.
Руховий нейрон з групою м'язових волокон, які він іннервує, називають
нейромоторною одиницею.
В м'язових пучках I порядку рухові нервові волокна розділяються на
терміналі, що закінчуються кінцевими моторними бляшками.
В різних м'язах одно нервове волокно може іннервувати різну кількість
м'язових волокон (в латеральному прямому м'язі ока одно нервове волокно
іннервує в 3-6 волокон, а в трьохголовому м'язі гомілки - 120-160).

27. Схема будови міону посмугованих м’язів (структурно-функціональної одиниці)

Схема будови міону
посмугованих м’язів
(структурнофункціональної одиниці)
1 - мязове волокно;
2 - ядра мязових клітин;
3 - міофібрили;
4 - сарколема;
5 - ендомізій;
6 - кровоносні капіляри;
7 - сухожилкова нитка;
8 - вегетативне нервове волокно;
9 - соматичне (рухове) нервове
волокно;
10 - аксономязовий сінапс

28. Допомiжний апарат м’язiв

Фасцiя (fascia),
являє собою
сполучнотканинний покрив.
Фасцiї м’язів
вкривають частини
тіла, групи м’язiв,
окремi м’язи.
Фасція утворює пiхви навколо судинно-нервових пучкiв,
та є складовою частиною судинно-нервового пучка.

29. Класифікація фасцій

1.
Fascia superficialis - поверхнева фасція
2.
Fasciae propriae - м’язова фасція
3.
Fasciae endothoracica (целомічна фасція)
4.
Fasciae endoabdominalis (целомічна
фасція)

30. Fascia superficialis

(adiposa)
Розташовується під шкірою,
містить у собі жирову тканину,
за функцією є остовом для
поверхневих кровоносних і
лімфатичних судин та нервів.
У тварин до ії складу входить
м’язовий шар, який частково
зберігається у людини у
вигляді мімічних м’язів,
підшкіряного м’яза шиї та
м’ясистої оболонки калитки.
Фасція відсутня на обличчі,
зовнішніх статевих органах.

31.

32.

Fasciae propriae розташовані
глибше, ніж поверхневі, вкривають
цілі ділянки
(напр., плече, передпліччя та
ін.) і розмежовують групи м’язів та
окремі м’язи, слугують місцем їх
прикріплення.
До фасцій відносять –
перимізій та піхви судиннонервових пучків. Вони діляться на
пластинки (листки) – міжм’язові
перегородки.
Фасціальні футляри обмежують
розповсюдження запальних
процесів.
Fascia
propria
(muscularis)

33.

“Fascia propria 2” (продовження)
1. Epimisium
2.Perimisium
3. Endomisium

34.

Fascia endothoracica
(lamina parietalis et
lamina visceralis)
Fascia endoabdominalis
(lamina parietalis et
lamina visceralis)
lamina visceralis = adveticia

35.

Fasciae endoabdominalis (целомічна фасція)

36.

Фасції шиї

37.

Допомiжний апарат м’язiв
тримачi м’язів
(retinacula musculorum)
синовіальні пiхви
(vaginae synoviales)
• Синовіальні сумки
(bursae synoviales)
• М’язовi блокu (trochlea
musculares)
• Сесамоподiбнi кiсточки
(ossa sesamoidea)

38.

Схема будова піхви сухожилка:
1. Сухожилок
2. нутрощева пластинка
піхви сухожилка
3. пристінкова пластинка
піхви сухожилка
4. брижа сухожилка
5. волокнистий шар
Допомiжний апарат м’язiв

39. Допомiжний апарат м’язiв

Синовіальна сумка (bursa) – це сполучнотканинний
мiшочок, заповнений тягучою рiдиною, подiбною до
синовiальної.
Синовiальнi сумки розмiщуються пiд сухожилками, пiд
м’язами, прилягають до кiстки або iнших сухожилків.
Вони сприяють зменшенню тертя під час скорочення
м’яза.
Якщо сумка розташовується поблизу суглоба, вона
може сполучатись iз суглобовою порожниною. У таких
випадках її називають синовiальною сумкою (bursa
synovialis). Синовіальна сумка заповнена синовiальною
рiдиною.

40.

Допомiжний апарат м’язiв
М’язовий блок (trochlea muscularis) – це кiстковий
виступ, що має вкритий хрящем жолобок для сухожилка
м’яза. Блок є опорою для сухожилка, вiн сприяє
збiльшенню кута мiж сухожилком та кiсткою, до якої
прикрiплюється сухожилок, при цьому збiльшується
важiль прикладання сили.
Сесамоподiбнi кiсточки (ossa sesamoidea).
Розмiщуються в товщi сухожилка близько до мiсця його
прикрiплення. Сесамоподiбними кiсточками є наколiнок,
горохоподiбна кiстка. Сесамоподiбнi кiсточки
розташовуються бiля основи проксимальних фаланг
пальцiв (зокрема, великого) кистi та стопи. Функцiя
сесамоподiбних кiсточок така сама, як м’язових блокiв.

41.

THE END