ГЗ 9. Основні тактичні знаки

1. Тема №1. Основи застосування підрозділів протиповітряної оборони Сухопутних військ. Заняття 9. Топографічне забезпечення в

КАФЕДРА ТАКТИКИ ВІЙСЬК ПРОТИПОВІТРЯНОЇ ОБОРОНИ СУХОПУТНИХ
ВІЙСЬК
Тактика підрозділів протиповітряної оборони Сухопутних військ
Тема
№1.
протиповітряної
Основи
застосування
підрозділів
оборони
Сухопутних
військ.
Заняття 9. Топографічне забезпечення в підрозділах
ППО СВ. Основні тактичні знаки.

2.

Навчальні питання
1. Види карт та їх номенклатура. Визначення координат
об’єктів по карті. Видача цілевказівки MGRS.
2. Основні топографічні знаки, які використовуються на
картах.
3. Тактичні знаки та порядок їх формування.
4. Основні скорочення, які використовуються у військах
ППО СВ.

3.

Основна література:
Навчальна література
1. Бойовий статут військ ППО СВ Збройних Сил України, частина ІІІ
(взвод, відділення, обслуга),
затверджений наказом командувача
Сухопутних військ Збройних Сил України від 26.05.2016 року №248.
2. Тактика підрозділів військ ППО СВ: підручник. / Волков А.Ф.,
Орєхов С.В., Лезік О.В., Оборонов М.І. та ін.; за заг. ред. А.Ф. Волкова.
– Х.: ХНУПС, 2020. – 367 с.
3.
Розробка
і
ведення
бойових
документів
у
підрозділі
протиповітряної оборони Сухопутних військ: / А.Ф. Волков, С.П.
Коваленко, С.П. Корсунов та ін.; за заг. Ред. С. І. Корсунова. Х.ХНУПС, 2023.
4.
Тимчасовий
порядок
оформлення
оперативних
(бойових)
документів, затверджений наказом ГШ ЗС України №140 від
11.09.20. – ГШ ЗСУ, 2020.

4.

Навчальне питання №1
Види карт та їх номенклатура. Визначення
координат об’єктів по карті. Видача
цілевказівки MGRS.

5.

Розглянемо поняття, що таке “РОБОЧА КАРТА КОМАНДИРА ПІДРОЗДІЛУ
ППО СВ” -
?
5

6.

Робочою картою називають топографічну карту, на якій графічно
за допомогою тактичних умовних знаків і пояснювальних написів
відображають тактичну чи спеціальну обстановку та її зміни під час бою.
В умовах обмеженого часу вона є основним, часто єдиним
документом з управління. Її використовують при розробці бойових
документів, складанні донесень і доповідей. На карту наносять дані, які
допомагають орієнтуватися в бойовій обстановці, приймати зважені
рішення та віддавати обґрунтовані накази і розпорядження.
Підготовка карти до роботи включає в себе ряд послідовних етапів:
вибір за масштабом і номенклатурою, оцінювання, склеювання, підйом та
складання. Доцільно готувати карту послідовно.
6

7.

Вибір карти. Карти, які використовують у військах, поділяють
на великомасштабні (1:25 000, 1:50 000), середньомасштабні (1:100
000, 1:200 000) і дрібномасштабні (1:500 000, 1:1 000 000).
Останні застосовують в оперативній ланці управління.
Найбільш детальною і точною є топографічна карта масштабу
1:25 000 (точність вимірювань – до 25 м).
Її використовують для розрахунків, інженерного обладнання
рубежів, районів та позицій, форсування водних перешкод, при
десантуванні й як робочу карту командира зенітного підрозділу.
Карти масштабів 1:50 000, 1:100 000 застосовують у бою,
при здійсненні маршу, перегрупуванні, переслідуванні противника.
Допустима похибка вимірювань дозволяє їх використання як робочої
карти.
7

8.

Масштаб карти 1:50 000,
в 1 см. 500 метрів
8

9.

Номер
квадрата в
100 км сітці
Номенклатура листа
карти
9

10.

Порядок підбору
листів карти
1

11.

СКЛЕЮВАННЯ КАРТИ
Район дій підрозділу, як правило, виходить за межі одного аркуша. У
цьому разі робоча карта буде складатися з кількох аркушів і для зручності
користування потрібно здійснювати їх попереднє склеювання.
При склеюванні великої кількості аркушів складають схему
розміщення, а для цього слід знати систему розграфлення топографічних
карт. Після підбору аркушів важливо правильно їх склеїти.
Для цього їх розкладають за номенклатурою і гострим ножем
(лезом, ножицями) проводять обрізання східних та південних полів усіх
аркушів, крім крайніх справа, по внутрішній рамці аркуша.
1

12.

Лінії обрізу листа
карти
1

13.

1

14.

Рис. Склеєні між собою аркуші карти в три колонки.
В останньому ряду південні поля не зрізають.
1

15.

Карта до роботи готова
1
5

16.

Склеювання аркушів починають у напрямку, де смуга коротша. Для
швидкості й зручності можна користуватися притискною планкою.
Склейку колонок рекомендовано починати знизу, а рядів – справа. При
склеюванні в колонки верхній аркуш накладають зворотним боком на
нижній, змащують місце склеювання рівним шаром клею, перевертають
верхній, акуратно накладають його на верхнє поле нижнього аркуша,
сумістивши рамки і лінії координатної сітки, та на кілька секунд
притискають.
Смугу розгладжують м’якою ганчіркою, прогладжуючи стики,
видаляючи повітря й залишки клею. Після висихання клею склеюють
колонки. Кожен лівий аркуш зворотним боком накладають на правий і
місця склеювання змащують клеєм, перевертають лівий аркуш,
накладають на ліве поле правого, сумістивши рамки та елементи
місцевості.
1

17.

Нанесення рекрізитів на карту.
30мм
Центр карти
80мм
1/4 h
1/4 h
h
25мм
2/3 h
РОБОЧА КАРТА
Таємно 1/5 h
5мм
Прим. №2 1/5 h
30мм
командира 1 зенітного
ракетного взводу
20мм
Почата:
20мм
1/2 h Закінчена:
ПОЗИВНІ РАДІОСТАНЦІЙ
1/2 h
№ з/п
1.
2.
3.
Найменування
підрозділу
ОКП зрп
ТКП зрп
...
Позивний
Факел - 44
Лідер - 33
...
ПОЗИВНІ ПОСАДОВИХ ОСІБ
№ з/п
СИГНАЛИ УПРАВЛІННЯ І ВЗАЄМОДІЇ
№ з/п
1.
2.
3.
Зміст сигналу
Готовність №1
Масовий зліт авіації
противника
...
Сигнал
Долина - 310
Шторм - 101
...
СИГНАЛИ ОПОВІЩЕННЯ
№ з/п
1.
200мм
2.
Зміст сигналу
Загроза
застосування
противником ЗМУ
...
Підпис вирівнювати
від центру карти
по лівому краю
найдовшого напису
Сигнал
РХБ
небезпека
до 6
Кількість аркушів
у склейці карти, шт
6-10
11-20
21-30
>30
15
30
40
50
60
60
120
160
200
240
Назва
Показник h,
мм
Розмір шрифту
Arial
1.
2.
3.
Посада
Командир полку
Заступник
командира полку
...
Позивний
Осн.
Зап.
625
341
121
790
УМОВНІ ПОЗНАЧЕННЯ
Знак
Зміст знака
200мм
...
1/4 Командир 1 зенітного ракетного взводу
5мм
h
Олег ЛОБОВ 1/3 h
1/5 hлейтенант
10мм
МАСШТАБ 1:25000 1/3 h
50мм
Примітка: 1) Розмір шрифту заглавного напису визначається у залежності від кількості аркушів у склейці карти. Написи виконуються шрифтом “Arial”.1 мм висоти
шрифту на карті відповідає 4 пт машинного шрифту “Arial”.
2) Таблиці на карті відпрацьовуються за необхідністю та розміщуються на вільному місці карти, щоб не закривати тактичну обстановку. Нижній край таблиці повинен
збігатися з верхнім краєм підпису. Рекомендований розмір таблиць 300х200 мм.
1

18.

Складання карти.
Форма складеної карти може бути різною та залежить від
масштабу і умов використання.
Складання карти починають
із північної рамки за розміром
аркуша формату А4. Верхню частину карти загинають рисунком усередину на ширину
аркуша, далі іншим боком –
рисунком назовні й аналогічно до
кінця склейки.
Слід звернути увагу на шви. Як правило, вони просочені клеєм, мають
задирки. При розгладжуванні їх вручну існує ризик порізатися або порвати
карту. Щоб цього не відбулося, потрібно прикласти аркуш паперу кілька
разів від верхнього краю склейки і подивитися, чи буде перетинатися з
одним зі швів. Якщо шов збігається з краєм аркуша, то слід починати
роботу з картою, попередньо зігнувши на ½ ширини аркуша, далі – на
повну ширину.
1

19.

Складання карти.
Отриману смугу складають „гармошкою” по ширині (рис.6.в), що
дорівнює більшому боку аркуша, починаючи зліва, щоб склейка склалася
воднакові частини, а залишок карти загинають топографічною основою
всередину (рис.6.г). Під час складання склейки слід мати запас по ширині.
Бажано не залишати „хвоста”. Склейку можна скласти без залишку,
зробивши попередній розрахунок (розділити її ширину на кількість
розворотів, варіюючи довжиною аркуша в межах 30 см ± 1–2 см). Після
складання склейки оформлюють титульний аркуш, де вказують
найменування військової частини, назву документа, масштаб, кількість
аркушів, номенклатуру, військове звання і прізвище виконавця, дату
(рис.7.). Його клеять на зворотному боці у верхньому правому куті.
1

20.

Складання карти.
Харківський національний університет Повітряних Сил
Гриф обмеження доступу
Прим. єдиний
по навчанню
Робоча карта
командира 1 зрбатр
РОБОЧА КАРТА
командира 1 зрбатр
Масштаб 1: 50 000 на 9 арк.
Виконав м-р Пилипчук А.В.
Карта 50 000, видання 1986 р.
Арк. М-37-62-Г, М-37-63-В, М-37-63-Г,
М-37-74-Б, М-37-75-А, М-37-75-Б,
М-37-74-Г, М-37-75-В, М-37-75-Г.
Креслив м-р Пилипчук А.В.
Рис.7. Титульний аркуш, наклеєний
на карту (варіант)
Після цього склейку реєструють у діловодстві як один
документ.
Після підготовки робочої карти до роботи
!
приступают до нанесення обстановки.
2

21.

Вибір об’єкту на місцевості починається з орієнтування по карті.
Орієнтування на місцевості по карті – найбільш складний, але і найбільш
точний спосіб. Щоб орієнтуватися цим способом, користуючись картою
на місцевості, потрібно насамперед орієнтувати карту, тобто,
розташувавши її в горизонтальній площині, надати їй таке положення,
щоб направлення на місцеві предмети, зображені на карті, збіглися з
напрямками на ті ж предмети на місцевості. Карта орієнтується по
компасу або по лініях на місцевості. У цьому положенні верхня лінія рамки
карти буде завжди звернена на північ. Це називається орієнтуванням
карти.
Орієнтування карти може бути виконано: за допомогою компаса; по
лінійному орієнтиру; по небесним світилам.
2

22.

!
Для
читання
координат
існує
головне
правило:
спочатку
координата читається зліва направо (показник по осі Е), а потім знизу
вверх (показник по осі N).
Таким чином, координати точки «К»,
яка знаходиться у 100-кілометровому
квадраті TJ та у Вказівній зоні 36U
можна записати як: 36U TJ 69157
58283.
2

23.

Приклад:
Координати точки А будуть такі:
Повні координати: E=545 300 м; N=4
179 890 м.
Скорочені координати: 45300 79890.
2

24.

У НАТО прийнята єдина система
цілевказівки MGRS (Мilitary Grid Reference
System), яка використовується під час
обробки всіх бойових документів, сутність
якої полягає у наступному.
При побудові сітки UТМ земну
поверхню поділяють меридіанами через 6°
по довготі на 60 координатних зон (колон),
і паралелями через 8° по широті на 20
поясів (крайній північний пояс проведено
через 12°).
Пояси
з
півдня
на
північ
позначаються латинськими літерами від
С до X, починаючи від 80° пд. ш. до 84° пн.
ш. Літери I та O пропускаються, щоб не
переплутати
їх
з
цифровими
позначеннями.
2

25.

Утворені меридіанами і паралелями трапеції розміром 6° 8°
називають вказівними зонами (Zone Designation). Нумерація колон ведеться
від 1 до 60 із заходу на схід, починаючи від 180°.
Позначення вказівної зони складається з номера колони (цифри) і поясу
(літери). Наприклад, м. Київ знаходиться на трапеції 36U (колона 36, пояс
U).
Вказівні зони поділяються на квадрати розміром 100 100км, які
називаються розпізнавальними 100-кілометровими квадратами (100
000-meter sguare identifition).
Стовпчики 100-кілометрових квадратів, включаючи неповні за
шириною стовпчики західних і східних меж вказівних зон, позначаються
латинськими літерами від А до Z (I та O пропускаються) із заходу на схід
по екватору, починаючи зі стовпчика, обмеженим меридіаном 180° на
заході.
Таким чином кожен стовпчик має чітко визначене положення на
земній кулі.
2

26.

Через кожні 18° по довготі (3 колони вказівних зон або 24
стовпчики
100-кілометрових
квадратів)
позначення
стовпчиків
повторюється. Внаслідок зближення меридіанів кількість стовпчиків з
віддаленням від екватора зменшується. Так, якщо на екваторі кожна
зона містить 8 стовпчиків (6 повних і 2 неповних), то на широті 40° їх
буде 6, а на широті 72°– всього 4. Літерні позначення зберігаються по
всій довжині стовпчиків.
Ряди 100-кілометрових квадратів позначаються латинськими
літерами від А до V з півдня на північ в північній та південній півкулях.
Літери І та О пропускаються. Через кожні 2 000км (20 рядів) цикл
позначень повторюється.
Позначення 100-кілометрових рядів у кожній зоні виконуються
окремо. Для цього використовується 20 літер – у непарних зонах А-V
(без І та О), а у парних ті ж 20 літер, але зі зміною на 5 літер, тобто
від F до E.
Позначення 100-кілометрових квадратів складається з позначення
вказівної зони (номера колони і літери пояса) та поєднанням відповідних
літер стовпчика і ряду. Приклад цілеуказання трьох точок: №1 –
1РЕR, №2 – 2NPM, №3 – 3NXC.
2

27.

Цілевказівка
в
системі
сітки
UTM
складається з позначень
вказівної
зони,
100кілометрового
квадрата
та
прямокутних
координат
заданої
точки,
які
відраховуються
від
західного та південного
боків
100кілометрового
квадрата з необхідною
точністю.
2

28.

Таким чином, прямокутні координати точки К можуть бути
визначені з точністю до:
а) 36UTJ65 – 10 000 м, де 6 - десятки кілометрів та 5 десятки кілометрів;
б) 36UTJ6958 – 1 000 м, де 69- кілометри та 58 - кілометри;
в) 36UTJ691582 – 100 м, де 691- сотні метрів та 582 - сотні
метрів;
г) 36UTJ69155828 – 10 м, де 6915- десятки метрів та 5828 десятки метрів;
д) 36UTJ6915758283 –1 м, де 69157- метри та 58283 метри.
Точність, з якою вказується місцеположення точки залежить від
масштабу карти та порядку запису координат, а саме від кількості
цифр після латинських літер. Наприклад, запис координат точки «К» у
формі яка надана на попередньому рисунку вказує її положення з
точністю до 1м.
2

29.

На топографічних картах НАТО в позарамковому оформленні
міститься пояснення системи цілевказівки, щодо кілометрової сітки
UТМ.
3

30.

Рис. Пояснення на топографічних картах щодо практичного використання системи цілеуказання
MGRS (з точністю до 100 м).
3

31.

Навчальне питання №2
Основні топографічні знаки, які
використовуються на картах.

32.

Тактичні знаки комплексів ППО СВ
3

33.

Такичні знаки РЛС
Такичні знаки машин ТО і Р
3

34.

Позначення КП та ПУ
3

35.

Позначення підрозділів ППО СВ та БМ (ЗСУ)
3

36.

Позначення розмежувальних ліній та рубежів
3

37.

Навчальне питання №3
Тактичні знаки та порядок їх
формування

38.

Умовні знаки будуються на основі піктограм, що відображають на
озброєння та військову техніку, інфраструктуру та діяльність в усіх
сферах. Вони складаються з обрамлення, кольорового заповнення, позначки,
модифікатора та ампліфікатора. Обрамлення служить основою, до якої
додаються інші складові знака.
Обрамлення є частиною знака і
визначає
стандартизовану
тотожність,
розмір,
стан
та
підпорядкованність об’єкта, який відображається.
1

39.

Сухопутний простір виконання завдання включає в себе об’єкти, які
знаходяться на поверхні землі або близько до поверхні.
Надводний простір виконання завдання охоплює об’єкти, що
знаходяться на поверхні моря.
До підводного простору входять об’єкти, які виконують завдання
нижче поверхні моря (наприклад підводні човни, морські міни).
Категоріями ідентифікації військ і об’єктів є такі їх різновиди:
дружні, очікувано дружні; ворожі, підозрілі; нейтральні; невідомі,
невизначені.
Дружні, очікувано дружні об’єкти сухопутних операцій позначають
знаками у вигляді кола (прямокутника), ворожі (підозрілі) об’єкти – знаком
у вигляді ромба, нейтральні об’єкти – знаком у вигляді квадрата, невідомі
об’єкти та ті, стосовно яких очікується прийняття рішення щодо їх
ідентифікації, позначають знаком у вигляді чотирилисника.
1

40.

Кольори та фігури категорій ідентифікації військ і
об’єктів
Заливка – це внутрішня область знака, що дає додаткову
інформацію про ідентифікацію об’єкта. Компоненти символу, за
винятком обрамлення, повинні бути одного кольору.
Позначка – це внутрішня частина символу із зображенням літерноцифрового знака, обладнання, установки, діяльності (дії).
Модифікатор – це графічне (літерно-цифрове зображення), яке дає
додаткову інформацію про позначку.
1

41.

Стандартизована та просторова ідентифікація підрозділів
(об’єктів)
2

42.

Модифікатори
розміщують
вище
(нижче)
позначки.
Для
максимальної візуалізації й виключення накладання один на одний, усі підписи
і позначення вписують у поля умовного восьмикутника, що показано
штриховими лініями. Восьмикутник служить просторовим ескізом для
розміщення позначок і модифікаторів усередині обрамлення. Його поділено
на сектори, які обмежують розмір доступного місця для їх нанесення.
Висота і довжина тактичного умовного знака можуть змінюватися від L
до 1,5 L залежно від форми обрамлення. Висота умовного восьмикутника
відповідає висоті прямокутника L. Співвідношення секторів умовного
восьмикутника подане на рис.2.
Рис. 2. Співвідношення секторів умовного
восьмикутника.
2

43.

Лінійні розміри значень L для різних масштабів
карт
Розміри тактичних умовних знаків із неповним обрамленням
(повітряні, підводні) мають відповідати розмірам знаків із повним
обрамленням (наземні, надводні).
Для
відображення
додаткової
інформації
використовують
ампліфікатори, які наносять у відповідних полях.
Місця нанесення позначок, модифікаторів і ампліфікаторів відносно
умовного восьмикутника наведено на рис.3.
2

44.

Рис. 3. Стандартні місця нанесення позначок,
модифікаторів і ампліфікаторів.
Ампліфікатор – це підсилювач інформації, що призначений для
відображення додаткової інформації про знак і який наносять за його
обрамленням. Поля ампліфікатора для кожного типу знака різні.
Ампліфікатори застосовують не для всіх умовних знаків, але у разі
їх використання нанесення має здійснюватись відповідно до визначеного
стандарту.
Для
уникнення
перевантаження
документа
зайвою
інформацією слід використовувати лише визначені ампліфікатори. Ці
елементи розташовують всередині та навколо умовного восьмикутника.
2

45.

Ампліфікатори, які визначають рівень військової організації
2

46.

Компонування знака і місця нанесення його елементів
2

47.

Компонування знака і місця нанесення його
елементів
2

48.

При нанесенні обстановки виникає необхідність позначити мобільність
підрозділу, використовуючи ознаки.
Покажчики мобільності підрозділів
Найбільш поширені позначки, що використовують командири
зенітних підрозділів при нанесенні обстановки щодо підрозділів, які вони
прикривають і з якими організовують взаємодію.
2

49.

Варіанти позначок підрозділів, які прикриваються і з якими
організовується взаємодія
2

50.

ПРАВИЛА ПОБУДОВИ УМОВНИХ ЗНАКІВ
Знак командного пункту підрозділу (частини) зображають, як
відповідний підрозділ (частина) з додаванням лінії (1), що починається з
лівого (2) нижнього кута знака
Довжина лінії 1 відповідає висоті знака. Знизу зазначають вид
командного пункту (ОКП, ПКП, ТКП). Їх наносять на карту так, щоб
вертикальна лінія флагштока спиралася нижньою частиною в точку його
стояння на місцевості.
2

51.

Позначення тактичних сил (тимчасово сформованого під одним
командуванням угруповання для виконання окремого завдання чи кількох
завдань) здійснюють дужкою над зображенням знака.
Цим знаком позначено тимчасово сформований (позаштатний)
підрозділ протиповітряної оборони для виконання окремого завдання
(завдань).
Позначення посиленого (послабленого) підрозділу (рис.6.) здійснюють у
разі, якщо потрібно позначити підрозділ, який посилений або послаблений
іншим підрозділом шляхом нанесення поруч із його знаком (з правого боку
над знаком) відповідного символу (+), (–), (±).
3

52.

Позначення посилених (послаблених) підрозділів:
а – посилений; б – послаблений; в – посилений і послаблений.
Додаткові ампліфікатори
Деякі
показники
можуть
визначатися
додатковими
ампліфікаторами для позначення інформації про рух, зазначення часових
показників, зазначення точного місцезнаходження.
Інформацію про рух позначають додаванням до знака стрілки, яка
виходить із середини нижньої частини рамки або знака та простягається
у напрямку руху (із зазначенням поруч азимута)
3

53.

Позначення інформації про рух підрозділів: а – розташування на місці; б – у русі
(зазначення напрямку руху).
Часові показники позначаються з лівого зовнішнього боку знака вище
верхнього його рівня.
Наведене зображення означає: „зенітний ракетний
артилерійський дивізіон з дев’яти годин десятого
грудня”.
Точне місцезнаходження підрозділу (об’єкта) вказують
зовні знака зліва по верхньому його краю.
Приклад: Поствізуального спосте-реження у квадраті
з
центром
2658
(за
кілометровою
сіткою),
уточнювальний квадрат 9 (за равликом). Позначення
місцезнаходження підрозділів.
3

54.

Навчальне питання №4
Основні скорочення, які
використовуються у військах ППО СВ.

55.

У бойових документах для зменшення обсягу можуть бути
використані скорочення слів, словосполучень і тексту. Скорочення слід
подавати так, щоб не викривлявся зміст.
У бойових документах не вказують перелік орденів і почесних найменувань,
крім гвардійського.
Зменшення обсягу бойових документів може здійснюватися шляхом:
– використання скорочень слів і словосполучень;
– видалення з тексту слів, які не несуть змістовного навантаження;
– посилання на інші документи.
Скорочення повинні бути:
– простими, наочними, однаково використовуватися для всіх
граматичних форм слова незалежно від роду, числа, відмінка і часу;
–
застосовуватися
для
одного
за
значенням
слова
та
словосполучення;
– відповідати встановленим формам;
– бути зрозумілими, дозволяти легко і безпомилково відновити слово
(словосполучення);
– відповідати змісту скороченого слова (словосполучення).
5

56.

Скорочення слів і словосполучень може здійснюватися:
– відсіканням (відкидання кінцевої частини слова);
– стягуванням (пропускання внутрішньої частини слова);
– використанням абревіатури;
– комбінованим способом;
– вживанням фіксованих форм.
Скорочення відсіканням полягає у відкиданні двох або більше літер
наприкінці слова. Його застосовують для скорочення загальновживаних
слів. Крапку в кінці скороченої форми слова не ставлять, наприклад:
аер – для слова „аеродром”;
інж – для слова „інженерний”.
Словосполучення, до яких входять складні слова, які в повній формі
друкують (пишуть) через дефіс, скорочують видаленням кінцевої частини
кожного слова (кожної частини слова) до першої літери.
наприклад:
вкч – для словосполучення „військово-картографічна частина”;
РУК– для словосполучення „розвідувально-ударний комплекс”.
6

57.

Скорочення стягуванням полягає у вибірковому пропусканні літер.
Використовують два види скорочення зазначеним способом. Відкидання
внутрішньої частини слова позначають дефісом. Для простих слів
(спеціальних, військових термінів) використовують коротке тире (дефіс).
При цьому, як правило, залишають першу та останню літери
слова, наприклад:
р-н – для слова „район”;
р-ж – для слова „рубіж”.
Під час скорочення іменників враховують відмінкові закінчення однини
або множини, наприклад:
пр-к – для слова „противник”;
пр-ка – для слова „противника”.
Для складних слів і словосполучень використовують скісну риску,
при цьому слово скорочується до першої літери (однієї або двох) кожної
складової частини, наприклад:
р/м – для слова „радіомережа”;
р/н – для слова „радіонапрямок”;
б/пр – для слова „боєприпаси”.
7

58.

Словосполучення може бути скорочене до першої літери кожного слова,
наприклад: б/п – для словосполучення „бойовий порядок”.
Скорочення використанням абревіатури полягає у використанні перших
літер слів.
Великі літери застосовують для позначення видів Збройних Сил, родів
військ, спеціальних військ, оперативно-стратегічних, оперативно-тактичних
об’єднань, установ, центрів, вузлів, пунктів, постів, тимчасових формувань,
зразків, комплексів озброєння, техніки, посадових осіб і термінології загального
призначення, наприклад:
АК – для словосполучення „армійський корпус”;
ОСШР – для словосполучення „Об’єднані сили швидкого реагування”.
Малі літери застосовують для позначення з’єднань, частин та підрозділів,
організаційно-штатних формувань у тактичній ланці, пояснень їх призначення.
Скорочення обсягу досягають також посиланням на інший документ; воно
потребує точного зазначення першоджерела, наприклад:
Бойові завдання 97 омбр
8

59.

Комбіноване скорочення слів і словосполучень полягає у використанні
всіх зазначених вище способів та призначене для виключення однакових
скорочень різних слів і словосполучень. Дозволяється доповнювати перші
літери слів кількома наступними, наприклад:
бр – для слова „бригада”, у той час, коли б – для слова „батальйон”;
дн – для слова „дивізіон”, у той час, коли д – для слова „дивізія”;
омбр – для словосполучення “окрема механізована бригада”, у той
час, коли омб – для словосполучення „окремий механізований батальйон”;
техдн – для словосполучення „технічний дивізіон”, у той час, коли
тд – для словосполучення „танкова дивізія”.
При комбінованому способі скорочення дозволяється використовувати
початкові літери коренів складних слів, які входять до словосполучення,
наприклад:
БрАГ – для словосполучення „бригадна артилерійська група”;
реадн – для словосполучення „реактивний дивізіон”;
зрадн – зенітний ракетний артилерійський дивізіон.
9

60.

Під час скорочення словосполучень використовують фіксовані форми
окремих слів і словосполучень. Для найменування з’єднань, військових
частин, підрозділів тощо на початку словосполучення пишуть (друкують):
літеру о – для слова „окремий” (омбр, обз);
літеру Ц – для слова „центральний” (ЦБЗОТ);
літеру Р – для слова „регіональний” (РЦ РЕР);
скорочення зап – для слова „запасний” (запбр);
скорочення рез – для слова „резервний” (резп).
Наприкінці скорочення, яке застосовують для словосполучення
найменування інженерних військових частин і підрозділів, військ РХБ
захисту та зв’язку тилу, використовують літеру т – для слова тиловий:
обзт – окремий батальйон зв’язку тилу.
1

61.

Для назв районів та областей, якщо вони збігаються, застосовують
аналогічні скорочення:
Харк. обл. – для словосполучення Харківська область;
Харк. р-н – для словосполучення Харківський район.
Використовувати фіксовані скорочення для інших слів не дозволяється
– це призведе до неправильного сприйняття змісту тексту.
Використовувати фіксовані скорочення для інших слів не дозволяється
– це призведе до неправильного сприйняття змісту тексту.
Скорочення слів і словосполучень слід здійснювати з урахуванням
особливостей:
– літерно-цифрові скорочення застосовують суцільно, без пропусків,
використовуючи малі літери, за винятком першої, наприклад: Су-24мр,
Ми-24вп;
1

62.

–
скорочення
найменувань
військових
організаційних
структур
противника здійснюють за правилами, що застосовують для своїх військ з
урахуванням прийнятих у них найменувань органів військового управління,
з’єднань, частин і підрозділів, наприклад: 7 омсбр, 3 АК, 9 тд;
– назви держав, до ЗС яких належать відповідні організаційні структури,
зазначають скорочено в дужках, наприклад: 11 пд (США), 13 мпд (ФРН).
Якщо у складі угруповання противника є частини і з’єднання різних країн,
то слід до їх скороченого позначення додати в дужках умовну назву держави,
до якої вони належать, наприклад: 1 мсбр (Східних).
1

63.

1

64.

Повітряні Сили Збройних Сил України
Авіаційна бригада тактичної авіації
авбр ТА
Авіаційна ескадрилья (ланка)
ае, ал
Авіаційний загін
авзаг
Авіація
Ав
Бомбардувальна авіаційна ескадрилья
бае
Бомбардувальна авіація
БА
Бригада тактичної авіації
бр ТА
Бригада транспортної авіації
бр ТрА
Винищувальна авіаційна ескадрилья
вае
Винищувальна авіація
ВА
Війська протиповітряної оборони
В ППО
Зенітна ракетна бригада (полк, дивізіон, батарея)
зрбр, зрп, зрдн, зрбатр
Зенітні ракетні війська
ЗРВ
Повітряне командування
ПвК
1

65.

Полк дистанційно-керованих літальних апаратів
Радіотехнічна бригада (батальйон)
Радіотехнічні війська
Розвідувальна авіаційна ескадрилья
Розвідувальна авіація
Тактична авіація
Тактична група
Транспортна авіація
Центр повітряних операцій
Центр управління та забезпечення польотів авіації
Штурмова авіаційна ескадрилья
Штурмова авіація
пДКЛА
ртбр, ртб
РТВ
рае
РзА
ТА
ТГр
ТрА
ЦПО
ЦУ ЗПА
шае
ША
1
5

66.

Завдання на самостійну підготовку
1. Види карт та їх номенклатура. Визначення
координат об’єктів по карті.
2. Основні
топографічні
використовуються на картах.
знаки,
які
3. Тактичні знаки та порядок їх формування.
5

67.

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ !