Держава та суспільне виробництво

1. Тема: ДЕРЖАВА ТА СУСПІЛЬНЕ ВИРОБНИЦТВО.

1. Виробництво суспільних благ.
2. Суспільна власність та природні монополії.
Література:
Єфремов, Федірко, 2014 - теми 5, 13.
Стігліц, 1997 - глави 2, 7, 10.
Якобсон, 2000 - глави 11, 12.

2. Які блага виробляє держава?

Граничні
витрати
Приватні
блага
Державна
заборона
ПАТРОНАТНІ
БЛАГА
АНТИБЛАГА
Приватна
заборона
Суспільна
Державне
виробництво
Приватне
виробництво
Суспільні
блага
Приватна
Шкода
Суспільна
Корисність

3. Виробництво суспільних благ.

Суспільні блага - значний позитивний суспільний
ефект.
Окремий індивід з його власними засобами не
зможе нічого внести у процес забезпечення
суспільними благами тому, що його рішення не
впливає на їх сукупну пропозицію.
Кожний отримує вигоду від суспільного блага
незалежно від того, платить він за нього чи
ні.

4. Види суспільних благ (у розширеному трактуванні)

Потреби
людини
Національний
рівень
Локальний
рівень
Безпека
Національна оборона
Міліція, пожежна служба
Справедливість
Судова система
Суди, прокуратури
Здоров’я
Санепідемслужби,
система ОЗ
Швидка допомога,
поліклініки, лікарні
Побутові умови
Стандарти їх якості
Вуличне освітлення
Знання
Система освіти, наука
Заклади освіти, бібліотеки
Інформація
Статистика, прогноз погоди,
національне ТБ
Місцеве ТБ, гідрометцентр
Захист
навколишнього
середовища
Національні заповідники,
нормування забруднень
Каналізація

5. Участь держави у створенні СБ

Фінансування
Приватне
Приватне
Виробництво
Державне
Державне

6. Чому держава виробляє СБ?

ефект самоочищення ринку - небажання суб’єктів ринку
їх виробляти (низька інвестиційна привабливість, технологічні
особливості)
зовнішні ефекти при споживанні СБ
ефект ланцюгового впливу – сітьовий характер
ефект економії на масштабах
соціальний ефект - соціально орієнтована держава
ефект стабілізації економіки

7. Проблеми у виробництві СБ та їх вирішення

Якість СБ
Відсутність
конкурентного
середовища
Слабкий
зворотній
зв’язок
Витрати
виробництва СБ
Кількість СБ
Асортимент СБ
Переведення
на регіональний рівень
Переведення
на комерційну основу
Розмежування
фінансування між
державним та
регіональним рівнями
Контроль цільового
використання витрат

8. I. Переведення на субнацінальний рівень

Переваги:
дозволяє урівноважити обсяги локального
бюджетного фінансування СБ та кількість його
споживачів;
враховує регіональні відмінності у перевагах щодо
обсягів СБ між територіями;
відсутність додаткових витрат при здійсненні
передачі.

9. II. Переведення на комерційну основу

Державно-приватне партнерство - спільна
діяльність приватних агентів і державних установ
тривалого періоду щодо виробництва суспільно
необхідних благ.
Мотивами партнерства є:
прибуток для бізнесу;
вигоди для суспільства:
досягнення оптимального співвідношення «ціна-якість»
зниження фіскального навантаження на державний
бюджет через розподіл виплат за реалізацію проекту
приватному сектору протягом тривалого періоду часу.

10. III. Запровадження жорстких бюджетних обмежень

розмежування функцій та джерел фінансування
між державним та субнаціональним рівнями.
Ефективне, якщо:
наявна інформаційна асиметрія щодо потреб
території;
немає чітких розмежувань повноважень;
незбалансована міжбюджетна взаємодія.

11. IV. Регулювання системою стримування та протидії

чіткий механізм контролю витрат, повного та
цільового використання коштів на створення СБ.
може реалізовуватись як з боку влади, так і з боку
виборців.

12. Державно-приватне партнерство

спільна діяльність приватних агентів і державних
установ тривалого періоду щодо виробництва
суспільно необхідних благ.
Мотиви для бізнесу:
прибуток
Переваги для держави:
розподіл ризиків
вигоди для суспільства

13. Форми угод ДПП

Угода на обслуговування (або аутсорсінгу)
на виконання конкретних (не найважливіших) робіт
не передбачає інвестиційних зобов’язань
мета - підвищення ефективності та надійності
надання послуг
короткострокові – 2-3 роки
Приклад: розробка веб-сайтів та управління ними, послуги з
прибирання, виставлення рахунків та
збирання платежів, послуги охорони об’єктів

14. Форми угод ДПП

Угода на управління
передача відповідальності за управління
державними об’єктами, їх експлуатацію та
обслуговування приватній компанії
власність та інвестиційні рішення залишаються за
державним сектором
чіткі фінансові стимули для приватного партнера
застосовується там, де залучення приватних
інвестицій неможливе через занижені ціни на блага.
Приклад: мережі водопостачання.

15. Форми угод ДПП

Угоди оренди
Приватний партнер:
бере в оренду ціле державне підприємство або об’єкт
з метою його комерційної експлуатації
надає вищий управлінський персонал
приймає на себе відповідальність за всіх працівників
підприємства
забезпечує свої власні капіталовкладення
Державний партнер – здійснює нагляд, планування.
Приклад: система водопостачання, порт, залізниця тощо.

16. Форми угод ДПП

Угоди лізингу
є найбільш поширеною формою ДПП
держава фінансує та створює інфраструктурний
об’єкт, а потім передає його в експлуатацію
приватній компанії, яка поступово отримує його у
власність.

17. Форми угод ДПП

Угода концесії
приватний інвестор приймає на себе управління і
утримання об’єкта на основі договору оренди, а за
період, який обумовлений договором,
зобов’язується здійснити інвестиції у нове
обладнання чи будівництво інфраструктурного
об’єкта
держава передає право користування об’єктом,
встановлює тарифи, а також здійснює контроль за
якістю обслуговування та екологічною безпекою.

18. Форми угод ДПП

Приватна фінансова ініціатива
найбільш поширена форма ДПП у великих
проектах у європейських країнах для створення
нових об’єктів
майже усі ризики відсутності попиту несе
державне відомство-замовник
приватний партнер отримує одноразову «унітарну
оплату» («за готовність») від державного
відомства-замовника
Приклад: будвіництво шкіл, лікарень, урядових
будівель, тощо.

19. Форми угод ДПП

Беп-Угоди
розробляються під конкретні нові проекти
приватний партнер проектує, будує та експлуатує
об’єкти протягом обмеженого часу (від 10 до 20 рр.)
після цього усі права на активи можуть передаватися
державному партнеру
державний замовник виплачує партнеру ціну для
компенсації витрат на будівництво та експлуатацію, а
також забезпечення розумного прибутку.

20. Угоди ДПП

Фоми
угод
Будівництво
об’єкту
Обслуговування
об’єкту
Управління
об’єктом
Інвестиції
Кінцева
власність
Термін,
років
Існуючі об’єкти
Аутсорсинг
державна
На
управління
державна
Оренда
державна
Лізинг
приватна
Концесія
у новий
об’єкт
3-5
8-15
8-15
10-15
приватна/
державна
20-30
державна/
приватна
30+
Нові об’єкти “із зеленого поля”
БЕП-угоди

21. Сфери застосування ДПП

Великобританія
школи, лікарні, тюрми, оборонні об'єкти і автомобільні дороги
Канада
енергетика, транспорт, захист навколишнього середовища, водні ресурси,
водопостачання та водовідведення, рекреаційні об'єкти, інформаційні технології,
охорона здоров'я, освіта
Греція
транспортна галузь, зокрема щодо автомобільних доріг та аеропортів
Ірландія
Австралія
автомобільні дороги та міські транспортні системи
транспорт і системи життєзабезпечення міст
Нідерланди громадському житловому ceкторі та системах життєзабезпечення міст
США
Інші країни
природоохоронна діяльність, життєзабезпечення сільських населених пунктів.
водопостачання та водовідведення, управління твердими побутовими відходами,
екотуризму та рекреаційній галузі.

22. ДПП в Україні (за 1992-2011 рр.)

Сфера реалізації
проекту
Кількість проектів, Обсяг інвестицій,
одиниць
млн. дол. США
Енергетика
12
225
Телекомунікації
10
11416
Транспорт
1
130
Водопостачання та
каналізація
2
202
Всього
25
11973

23. ДПП в Україні

вкрай низькою є частка приватних інвестицій (не більше 10 %)
(на «Євро-2012» плануві державні інвестиції 52%, здійснили –
80%)
не використовуються для реконструкції та будівництва
автомобільних доріг, реалізації соціально-гуманітарних проектів
(у сфері освіти, охорони здоров’я, підтримки культурноісторичної спадщини тощо)
у 2012 р. ефективні ДПП - побудова футбольних стадіонів у
Донецьку та Харкові; реконструкція системи тепло- та
водопостачання у м. Краматорську; передача у концесію двох
шахт у Донецькому регіоні
у 2013 р. розпочато реалізацію 160 проектів ДПП (КМУ);

24. Етапи реалізації суспільного проекту

Державне виробництво
Приватне виробництво
І. Визначення проекту
І. Визначення проекту
ІІ. Підготовка проекту
ІІ. Підготовка проекту
ІІІ. Виконання проекту
ІІІ. Тендерний етап
ІV. Виконання проекту

25. І. Визначення проекту

1. Постановка завдання - ідея.
2. Аналіз доцільності реалізації проекту:
а) визначення сукупних витрат на весь період життєвого циклу проекту
(інвестиції + обслуговування + експлуатація)
б) оцінка очікуваних надходжень грошових коштів за періодами
в) розрахунок чистої приведеної вартості проекту NPV
NPV>0→приватне фінансування
NPV<0→державна підтримка
3. Визначення джерел фінансування
4. Звітна документація про попередню оцінку проекту

26. ІІ. Підготовка проекту

1. Організація – створення проектної групи спеціалістів, які
визначають розподіл завдань і повноважень, організаційні
структури та бюджет
2. Бізнес-модель – документарне обґрунтування запуску робіт з
проекту.
3. Визначення державно-приватного компаратора –
альтернатива, з якою здійснюється порівняння за вартістю,
схемою реалізацією і вигодами (найчастіше – це державні
закупівлі)
4. Консультації з учасниками ринку та популяризація проекту

27. ІІІ. Тендерний етап

Здійснення державних закупівель
розробка плану
оцінка і відбір конкурсних пропозицій (незалежна оціночна група)
оцінка очікуваної віддачі від вкладених коштів (компаратор)
проведення торгів (одноступінчаті чи двоступінчаті)
підготовка процесу → попередня кваліфікація → консультації і підготовка
проекту контракту → 1 конкурсні торги → допрацювання тендерних
пропозицій →
2 конкурсні торги → визначення переможця →
переговори і підписання

28. ІV. Виконання проекту

1. Управління контрактними роботами
2. Облік виконання державного фінансування
3. Моніторинг і оцінка ходу виконання робіт
4. Управління ризиками
5. Врегулювання суперечливих ситуацій.

29. Проектні ризики

Ризики – події, що можуть
справити негативний ефект на
очікувану вигоду від проекту
Види ризиків:
Форс-мажори
Політичні (дії уряду)
Технічні (перевищення
кошторису)
Комерційні (зміни цін)
Фінансові та валютні
Способи врахування:
1)
збільшення ставки
дисконтування на певну
величину при обрахунку
NPV
2)
на основі обчислення
вигід від еквівалентних
визначених проектів
встановлюються межі
варіації NPV

30. Економічна оцінка суспільного проекту.

Мета: обґрунтування вибору між альтернативами
використання ресурсів.
Загальна соціальна ефективність державних
вкладень у суспільні проекти:
Есоц. = Е / В
Е – соціальний ефект від профінансованих заходів
В – обсяг бюджетних ресурсів, який спрямовується на
фінансування заходів для отримання ефекту Е.

31. Соціальна ефективність: Методологія «трьох Е»

економія (economy),
ефективність (efficiency)
продуктивність (effectiveness).
Есоц. = Еек.×Ееф. ×Епр.
Еек. – коефіцієнт економії бюджетних ресурсів;
Ееф.– коефіцієнт економічної ефективності
профінансованих заходів;
Епр. – коефіцієнт соціальної продуктивності.

32. Методологія «трьох Е» (продовження)

Еек. = Z / В
Ееф. = V / Z
Епр. = Е / V
Z – загальні витрати на здійснення заходів;
В – обсяг бюджетних ресурсів, який спрямовується на
фінансування заходів для отримання ефекту Е.
V – загальний результат від здійснення заходів
Е – соціальний ефект від профінансованих заходів

33. Методи економічної оцінки суспільних проектів

1. “Витрати-ефективність”
визначення обсягу витрат на суспільний
проект в розрахунку на одиницю ефекту;
ефект визначається в будь-яких фізичних
одиницях, які можна співставити.
Перевага: швидкість та простота.
Недолік: дає можливість порівняти лише однорідні
результати.
Приклади: кількість вилікуваних пацієнтів, кількість бідних,
тривалість життя, кількість народжених…

34. Методи економічної оцінки суспільних проектів

2. “Витрати-корисність”
визначення обсягу витрат на суспільний проект,
зважених на коефіцієнт корисності;
корисність визначається у коефіцієнтах.
Перевага: дає можливість встановити якість проекту.
Недолік: як визначити показники корисності?
Приклад: (Quality Adjusted Life Years — QALY) – отримують
шляхом множення подовжених років життя на коефіциєнт
корисності (utility) (0 (смерть) - 1 (повне здоров’я) хворого.

35. Методи економічної оцінки суспільних проектів

3. “Витрати-вигоди”
співставлення обсягу витрат на суспільний
проект із вигодами;
вигоди визначаються у грошовій формі.
Перевага: дає можливість порівнювати проекти у
різних сферах.
Недолік: як визначити вигоди?

36. Визначення вигід від суспільного проекту

гранична згода індивідів на фінансування суспільного
проекту;
економія факторів;
замінність і взаємодоповнюваність;
облік витрат;
польовий експеримент;
референдум;
інші…

37. 2. Суспільна власність та природні монополії.

Суспільна власність — форма власності, за якої
майно чи активи (як засоби, так і продукти
виробництва) належать державі повністю або
на принципах пайової чи спільної власності.
Регулювання:
приватизація
націоналізація

38. Підприємства суспільної власності

1. Державні підприємства, засновані на державній
власності.
2. Комунальні підприємства, що засновані на власності
відповідної територіальної громади і управляються
місцевими органами влади.
3. Змішані підприємства, в яких держава володіє частиною
майна (акцій).
4. Бюджетні організації, що функціонують в основному за
рахунок коштів державного бюджету.

39. Фактори, що стимулюють приватизацію

Зміна структури виробництва (перехід до
постіндустріального суспільства), технологічні трансформації
і глобалізація
Інтерналізація фінансових і товарних ринків
Зростаючий попит на капітал вітчизняних підприємств
Незадоволеність державою як менеджером
Необхідність зниження тиску з боку дефіциту бюджету,
високих рівнів оподаткування, інфляції або державного
боргу

40. Фактори, що стимулюють націоналізацію

1.
2.
Економічні
Низька дохідність бізнесу
Невигідне географічне розташування
Забезпечення суспільними благами за доступними цінами
Захист від монополізму
Досягнення цільових макроекономічних параметрів
Політичні
Забезпечення певних мінімальних соціальних стандартів
Створення “точок зростання”
Політична доцільність
Національна безпека

41. Види приватних патронатних благ (виробляють державні підприємства)

1. Блага з “провалами ринку”
породжують зовнішню економію або зовнішні
втрати (екстернальні ефекти)
формують інформаційну асиметрію
(«патологія» необізнаності)
високі постійні та одночасно мінімальні змінні
витрати формують ринкові ціни вищі за граничні
витрати (природні монополії)

42. Види приватних патронатних благ (виробляють державні підприємства)

2. Блага з “хворобою цін”
(економіка Баумоля)
витрати на виробництво зростають швидше, ніж
ринкові ціни
або ринкові витрати скорочуються повільніше,
ніж ціни
Приклад: феномен “хвороби цін” може виникати на
початкових етапах виробництва, коли витрати
високі, а доходи низькі

43. Види патронатних приватних благ (виробляють державні підприємства)

3. “Мериторні” блага
індивідуальний попит є меншим від нормативних
цілей суспільства через:
непоінформованість населення
неготовність індивідів сплачувати ринкову ціну за них та
одночасно згода платити через механізм оподаткування
(«нестача волі»)
ірраціональну поведінку індивідів, в яких для реалізації
«правильних» переваг немає достатніх ресурсів
необхідність збереження історії, національних свят,
природи, культури, мистецтва («випадок спільних
потреб»)

44. Форми участі держави у виробництві патронатних благ

min
Ринкова структура
УЧАСТЬ ДЕРЖАВИ
Самозабезпечення
Добровільні об’єднання споживачів
Франчайзинг
Субсидіарне виробництво
Ваучерне виробництво
Контрактне виробництво
max
Державне виробництво

45. Державне виробництво приватних благ – найбільш поширені

Поштові послуги (листування)
Електро-, водо-, газопосточання
Транспорт (залізниця, аеропорти, їх диспетчерські служби,
морські порти )
Зв’язок
Чорна металургія, вугільна промисловість
Аерокосмічна промисловість
Установи культури
Телебачення та радіомовлення
Страхування, банківські послуги та кредитування
Управління землею та корисними копалинами

46. Державне виробництво приватних благ

PpBCPG – необхідний обсяг
державних коштів
P
Pp
P0
PG
B
S0
S1
A
C
Q0
QG
D
Q
P0АCPG – економія витрат
споживачів
PpBAP0 – вигода виробників
PpBCАP0 – втрати від
патронатних
інтервенцій держави

47. Природні монополії

Існування одного виробника в галузі є найбільш
доцільним, оскільки лише за таких умов можливо
створити суспільно необхідний обсяг продукції за
мінімальних витрат.
Чому потрібні природні монополії?

48. Ознаки природної монополії

скорочення середніх витрат, зумовлене
ефектом економії на масштабах виробництва
у довгостроковому періоді при нарощуванні
масштабів виробництва не відбувається
нарощування витрат за законом спадної
віддачі
субадитивність витрат – навіть при
зростанні середніх витрат рівень сукупних
витрат у однієї компанії буде меншим, ніж у
декількох

49. Природна монополія

Р
РM - ціна монополіста
Рf - ціна, що забезпечує
нормальний прибуток
РM
Рso - соціально оптимальна ціна
АТC
Рf
MC
Рso
MR
QM
D
Qf
Qso
Q

50. Які переваги та недоліки природної монополії?

Переваги:
низькі витрати виробництва
низькі ціни для кінцевих споживачів
широка доступність продуктів їх діяльності
висока зайнятість в галузі
зменшення некомпенсованих втрат добробуту
Недоліки:
відсутність конкуренції означає падіння якості
продукції
складність управління (за умов перебування її в
держвласності) або регулювання (за умов
приватної власності)

51. Регулювання природних монополій

Інструменти:
ціна
обсяги виробництва
контроль (входження та виходу)
інше

52. Варіанти регуляторних рішень

“залишити все, як є”
регулювання ціноутворення
конкуренція за право на монопольну
ліцензію
державне регулювання
державне підприємство

53. “Залишити все, як є” …

може бути доцільним, коли потенційна
монопольна влада є невеликою
монополіст має доволі обмежені можливості із
заробляння наддоходів, адже існують доступні
замінники
Приклад: система кабельного телебачення

54. Регюлювання ціноутворення…

пропорціне ціноутворення
1.
за граничними витратами:
2.
ціна на рівні граничних витрат викликає збитки,
оскільки є нижчою за середні витрати
потребує субсидування для продовження роботи на
таких обсягах випуску
за середніми витратами
забезпечує виробнику прибуток
призводить до втрат добробуту

55.

Регюлювання ціноутворення…
непропорційне ціноутворення
тариф складається з двох частин:
фіксований платіж, який не залежить від обсягів
споживання
тариф за одиницю продукції.
тариф за одиницю продукції може бути встановлений
на рівні граничних витрат, якщо фіксований платіж
за всіма споживачами компенсуватиме збитки
пропорційного ціноутворення

56. Регюлювання ціноутворення…

Ціноутворення Рамсея
для природної монополії з кількопродуктовим
асортиментом, які зазнають збитків,
використовуючи пропорційне ціноутворення за
граничними витратами
встановлюються пропорційні ціни в оберненій
залежності від еластичності попиту, які ліквідують
збитки підприємства і мінімізують безповоротні
втрати суспільного добробуту

57. Варіанти регуляторних рішень

Конкуренція за право на монопольну
ліцензію…
застосувати конкурс на право повністю
забезпечувати попит
конкуренція дозволить виявити найменшу ціну

58. Варіанти регуляторних рішень

Регулювання природної монополії…
регуляторний орган, який має затверджувати
тарифи монополіста
мета полягає в тому, щоб доходи підприємства
покривали його “справедливі” витрати
основне завдання органу – оцінити витрати та
«справедливу» норму прибутку на
капіталовкладення

59. Варіанти регуляторних рішень

Державне підприємство…
володіння та управління державою монополією
керівники керуватимуться принципом максимізації
економічних вигод (а не суспільних інтересів, як у
регулятивних органів)

60. Результати приватизації в Україні

розглядається як джерело наповнення державного бюджету
та недостатньо прив'язана до стратегічного розвитку
частка держсектору у ВВП України – 37 % (у Канаді, Англії,
Італії – близько 15 %, у США й Німеччині – 20 %, у Польщі –
25 %)
понад 500 підприємств з 4000, у яких понад 50 % належить
державі, перебувають на стадії банкрутства
в понад 400 підприємствах розмір державних корпоративних
прав є недостатнім для ефективного управління ними
діяльність державних компаній та їх управління є
непрозорими, важкоконтрольованими й низькоефективними