Державність та державне регулювання економікою. Тема 5

1. Тема 5 ДЕРЖАВНІСТЬ ТА ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІКОЮ.

2. План

Теорії державного регулювання та наукові
концепції функціонування державного сектора.
Функції держави в регулюванні економіки
Методи, форми і механізми державного
регулювання економіки
«Провали» ринку, «провали» держави та масштаби
державного сектору економіки.
Моделі державного регулювання економіки.

3.

1. Теорії державного
регулювання та наукові
концепції функціонування
державного сектора.
Необхідність державного регулювання
ринкової економіки вперше теоретично
обґрунтував англійський економіст
Дж.М.Кейнс в книзі "Загальна теорія
зайнятості, процента і грошей"(1936).

4. Еволюція теоретичних уявлень про роль держави в економіці.

Держава
це форма організації суспільства, носій публічної влади,
сукупність взаємопов'язаних установ і організацій, які
здійснюють управління суспільством від імені народу і
забезпечує безпеку особи і нації.
Теорії походження держави:
Неісторична теорія (Аристотель)
Теологічна теорія (Ф.Аквінський)
Патріархальна теорія (Р.Філмер)
Теорія суспільного договору (Т. Гоббс і Дж. Локк , Ж.-Ж.
Руссо)
Теорія підкорення (конфліктно-насильницька) (Л.
Гумплович)
Класова теорія (К.Маркс, Ф.Енгельс)

5.

В історії економічної думки існували різні погляди на роль
держави в регулюванні економічних процесів:
в епоху первісного нагромадження капіталу в країнах Західної
Європи, коли панувало вчення меркантилістів та
фізіократів, домінувало переконання, що держава
зобов’язана відігравати активну роль у розвитку торгівлі та
промисловості;
система протекціоністських заходів уряду Жана Батіста
Кольбера у Франції була спрямована на мінімізацію імпорту
товарів, активне державне сприяння розвитку вітчизняної
промисловості;
А.Сміт обмеження ролі уряду, а основним регулятором
економічних процесів визнає ринковий механізм, який
ефективно регулює розподіл ресурсів, автоматично
встановлює економічну рівновагу і заперечує втручання
держави в економіку.

6. Закон А.Вагнера (обґрунтований німецьким економістом Адольфом Вагнером у 1883 році )

державні витрати в країнах, де розвивається
промисловість, повинні виростати в більшій мірі,
ніж загальні обсяги виробництва і національні
доходи.
Причини, що обумовлюють абсолютну та
відносну експансію державного сектора:
економічні;
соціально-політичні;
історичні.

7. ТЕОРІЯ «НАФТОВОЇ ПЛЯМИ» Людвіга фон Мізеса

Мізес передбачив неефективність планової
системи, сформулював ідею зростання
інтенсивності інтервенції держави в економіку.
Відповідно до цієї теорії втручання держави в
економіку розповсюджується як нафтова пляма
в ґрунтових водах: запровадження державного
регулювання
в
одній
сфері
спричиняє
необхідність регулювання в інших

8. ТЕОРІЯ «ЕКОНОМІКИ ПРОПОЗИЦІЇ»

неоліберальна теорія, яка, на відміну від
кейнсіанства, пропагує необхідність стимулювання
пропозиції, а також зростання ефективності
виробництва на основі зниження витрат
виробництва, скорочення прибуткових податків,
стимулювання інноваційного підприємництва,
скорочення соціальних витрат.

9. Монетаризм (М.Фрідмен)

відмова від широкого втручання держави в
економіку, віддає перевагу непрямим
методам, а саме – регулювання грошового
обігу.

10. ВІРДЖИНСЬКА ШКОЛА (Дж. Б’юкенен )

визначали шляхи обмеження державного регулювання та
регламентації визначали шляхи обмеження державного регулювання
та регламентації
НАСЛІДКАМИ ДЕФІЦИТУ БЮДЖЕТУ ДЖ.Б’ЮКЕНЕН
ВВАЖАВ:
- загострення конкуренції на ринку кредиту,
- зростання відсоткових ставок,
- послаблення багатьох стимулів до ефективності,
тобто продуктивних накопичень капіталу та трудової
діяльності.

11. ТЕОРІЯ РІЧАРДА АРМІ

пов’язав приріст ВВП на душу населення з розміром
держави та обґрунтовував, що як в стані анархії, так і
в умовах максимального регулювання економіки ВВП
на душу населення є мінімальним.

12.

В країнах, де запроваджені ефективні механізми поєднання
державного і ринкового регулювання, розмір ВВП є достатньо
високим. Після досягнення певної межі державної активності уряду
(25-30%) подальше розширення державного сектора є
недоцільним, оскільки скорочується його продуктивність.

13. Вільгельм фон Гумбольд (німецький представник радикального лібералізму)

Вперше комплексно поставив проблему
меж державного втручання, відстоюючи
позицію помірного державництва
Висуває ідею про роль різноманітних
національних спілок і установ як реальних
противаг етатизації суспільного життя
Пропагує ідею функціональної заміни
державних органів національними
установами

14. Фактори «Істинного порядку» управління за В.фон Гумбальдом

свобода (проблематика меж державного втручання – це
проблематика розширення свободи і самодіяльності
громадян);
багатоманітність (значний вплив держави призводить до
того, що люди відмовляються від наданої їм частки
самостійності);
безпека (всі блага поділяються на позитивні, які не
потребують патронажу держави, і негативні – безпека,
про яку необхідно піклуватися).

15. Ф.Гершенкорн

відстоював зростання ролі державного сектора через
функцію забезпечення економічного розвитку
ті країни, які пізніше стали на шлях індустріалізації,
володіють, як правило, більш широким державним
сектором та більш розвинутим державним
регулюванням економіки
держава виступає ініціатором економічних реформ
спрямованих на технічне переозброєння галузей,
наукові програми, структурну політику, зростання
інвестицій.

16. Мантур Ослон

зростання
ролі державного сектора обумовлене
викликами
соціального
середовища
(НТП,
демографічними зрушеннями, змінами в економічній
системі), а
розвиток ідеї держави загального
добробуту та спроби її практичної реалізації є
необхідною відповіддю на ці вимоги
Зростання
кількості населення та урбанізація
викликають необхідність посилення соціальної
політики, надання державних послуг з освіти, охорони
здоров’я, регулювання рівня життя населення,
охорони навколишнього середовища, а технологічні
зрушення актуалізують державне інвестування в
сферу освіти і науки, організацію патентування й
ліцензування.

17. Дж. Гвартні, Р. Холкомба, Р. Лоусона

Державні
витрати
на
забезпечення
суспільного порядку, посилення національної
безпеки,
зростання
інвестицій
в
інфраструктуру та людський капітал має
складати не більше 15% від ВВП.
Подальше
зростання розміру суспільного
сектору економіки може уповільнювати темпи
економічного
зростання
та
сприяти
деформації
здатності
суспільства
до
нововведень.

18. Взаємозалежність між розмірами суспільного сектору і середньорічними темпами приросту ВВП

Частка сукупних державних
витрат у ВВП :
менше 25%
25-30%
30-40%
40-50%
50-60%
більше 60%
Темпи приросту ВВП
становлять :
6,6%
4,7%
3,8%
2,8%
2%
1,6%

19. Д.Родрік

Невеликі
відкриті економіки характеризуються
вищою часткою державних витрат у ВВП.
Причиною цього є прагнення урядів відповідних
країн застрахувати своїх громадян від ризиків,
пов’язаних з високим ступенем «включеності» їх
національних економік у світову спільноту.
Економіки
великих країн забезпечують своїм
жителям вищий ступінь неявного захисту від
коливань світового ринку.

20.

Ефективне функціонування економіки
будь-якої країни передбачає необхідність
державного регулювання, тобто ступінь
державного впливу на розвиток
народного господарства
в цілому, а також його
окремих ланок – підприємств.
Метою державного регулювання економіки є
досягнення
найефективнішого
економічного, соціального, наукового й
культурного розвитку країни.

21.

Для регулювання економіки
держава повинна діяти у
напрямках
Підтримуючий.
Компенсаційний.
Регулюючий.
Макроекономічної ефективності.

22. Основні принципи державного регулювання

1) мінімальне втручання державних
органів у економічні процеси підприємств
2) вплив відповідних владних структур
на розвиток соціально-економічних
процесів за допомогою встановлених
державою економічних регуляторів та
нормативів.

23.

2 Функції держави в регулюванні
економіки
Цільова
Стимулююча
Нормативна
Коригуюча
полягає у визначенні цілей, пріоритетів і основних
напрямків розвитку національної економіки.
передбачає формування регуляторів, здатних
ефективно впливати на діяльність господарюючих
суб'єктів (їхні інтереси) і стимулювати економічні
процеси у бажаному для суспільства напрямку.
зводиться до коригування розподілу ресурсів в
економіці з метою розвитку прогресивних процесів,
забезпечення нормальних соціально-економічних
умов життя суспільства.
передбачає регулювання державою соціальноекономічних відносин (напр. між підприємцями і
робітниками), перерозподіл доходів, забезпечення
соціального захисту та соціальних гарантій,
збереження навколишнього середовища тощо.

24.

Функції держави в регулюванні
економіки
Соціальна
Управління
неринковим
сектором
економіки
Контролююча
передбачає регулювання державного
сектору економіки, створення
суспільних товарів і благ.
передбачає регулювання державного
сектору економіки, створення
суспільних товарів і благ.
означає державний нагляд і контроль за
виконанням і дотриманням законів,
нормативних актів, економічних,
екологічних та соціальних стандартів
тощо.

25.

26. Внутрішні функції держави

правотворча
правоохоронна
економічно-господарська
соціальна
культурно-виховна
екологічна

27. Зовнішні функції держави

Оборонна
Дипломатична
Міжнародна

28.

29. Економічні функції держави

Розробка і впровадження правових основ господарювання
Визначення цілей і пріоритетів макроекономічного розвитку
Реалізація соціальних цінностей
Регулювання економічної діяльності
Захист конкуренції як основного механізму регулювання
ринкової економіки
Перерозподіл доходів
Фінансування суспільних благ і послуг, які є неподільними або
неприбутковими
Регулювання зовнішньоекономічних відносин і валютного ринку
Стабілізація економіки

30.

До економічних важелів, що
використовуються державою для
регулювання економіки, належать:
податки
перерозподіл доходів і ресурсів
ціноутворення
державна підприємницька діяльність
кредитно-фінансові механізми тощо.

31. 3. Методи, форми та механізми державного регулювання економіки

Регулювання
система централізованих заходів, економічної
політики, яку проводить держава з метою утримати
економіку у певному стані або забезпечити її
розвиток

32.

33.

34. Методи державного регулювання економіки

сукупність способів, прийомів та засобів
державного впливу на соціально-економічний
розвиток країни.
КЛАСИФІКАЦІЯ МЕТОДІВ ДЕРЖАВНОГО
РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІКИ
Залежно від спрямованості державного
впливу розрізняють методи:
прямого впливу
опосередкованого (непрямого) пливу

35.

36. КЛАСИФІКАЦІЯ МЕТОДІВ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІКИ

Відповідно до використовуваних інструментів впливу
держави на економіку
адміністративно-правові методи,
інформативно-інституціональні
економічні.
За безпосередньою метою регулювання розрізняють:
протекціоністські методи (захист діяльності ринкових
агентів, процесів)
донорські методи (підтримання діяльності ринкових
агентів, процесів)
За способом легалізації методи ДРЕ поділяються на:
легальні (офіційні)
нелегальні

37. Форми державного регулювання економіки

зовнішні постійні вияви відповідної державноуправлінської діяльності, втілення її змісту і практики
реалізації, тобто засоби оголошення і реалізації цілей
забезпечення регулювання впливу держави.
Основні форми державного
регулювання економіки
Цінова
Податковобюджетна
Грошовокредитна
Адміністративноекономічна

38.

Види економічної
політики
Монетарна (грошовокредитна)
Фіскальна (податковобюджетна)
Політика доходів
Зовнішньо-економічна
Інструменти
Облікова ставка
Норма резервування
Операції на відкритому ринку
Державні видатки
Податки
Контроль заробітної плати і цін
Митні та немитні бар'єри
Валютні інтервенції

39. Механізми державного регулювання економіки

комплекси взаємопов’язаних і взаємоузгоджених
методів, інструментів та форм забезпечення
цілеспрямованого регулювального впливу держави.
Згідно з характером факторів впливу
виокремлюють такі механізми ДРЕ:
політичні
економічні
соціальні
організаційні
правові

40. 4 «Провали» ринку, «провали» держави та масштаби державного сектору економіки.

Парето-ефективний
СТАН МАКСИМАЛЬНО МОЖЛИВОГО РОЗПОДІЛУ
ОБМЕЖЕНИХ ФАКТОРІВ ВИРОБНИЦТВА
Парето-ефективним є такий стан національної
економіки, за якого неможливо збільшити ступінь
задоволення потреб хоча б однієї особи, не погіршуючи
при цьому становище іншого члена суспільства.

41.

Парето-вдосконаленням (покращенням) є така зміна
в результаті економічних реформ, яка підвищує рівень
добробуту хоча б для одного з учасників економічних
процесів, якщо при цьому не допускається зниження
рівня добробуту жодного з інших учасників.
Парето-оптимальний
стан
найкращим
чином
відповідає інтересам кожного індивіда за умови, що
вихідний розподіл ресурсів між індивідами заданий і не
підлягає зміні інакше, ніж за їх взаємної згоди.
Перерозподіл передбачає покращення становища
одних індивідів за рахунок погіршення становища інших,
а отже, пов'язаний з конфліктом інтересів.

42. Провалами» (фіаско, вадами, недоліками) ринку називаються ситуації, в яких вільна дія ринкових сил не забезпечує

Парето-оптимального розподілу ресурсів
відповідно до прийнятих в суспільстві уявлень про
справедливість.
Випадки класичних «фіаско» ринку:
обмеженість конкуренції
зовнішні ефекти
неповноту інформації
«трагедію спільнот».

43.

ОБМЕЖЕНІСТЬ
КОНКУРЕНЦІЇ
підтримка конкуренції є економічно
неефективною, оскільки знижує розміри
прибутків власників та розміри зарплат
працівників
ЗОВНІШНІ ЕФЕКТИ
на економічний стан суб'єктів здійснюється
позитивний або негативний вплив в результаті
дій інших економічних суб'єктів (без сплати за
позитивний вплив або компенсації завданої
шкоди)
НЕПОВНОТУ
ІНФОРМАЦІЇ
ринок неспроможний створити рівні для всіх
учасників умови доступу до необхідної
інформації про ціни, характеристики товарів і
послуг, умови господарської діяльності тощо
«ТРАГЕДІЮ
СПІЛЬНОТ»
нерегульоване використання багатств, які
знаходяться у спільній власності (рибні
запаси, ліси, нафтові родовища), призводить
до того, що окремі користувачі часто
отримують вигоду через короткочасне
збільшення використання цих багатств, хоча
всі інші користувачі будуть довгий час
зазнавати втрат через скорочення обсягу
таких ресурсів.

44. Провали (фіаско) держави — це випадки, коли держава не в змозі забезпечити ефективний розподіл та використання суспільних

ресурсів.
Прийнято виділяти наступні «фіаско» держави, що
негативно позначаються на виробленні та реалізації
рішень, заснованих на суспільному виборі:
обмеженість інформації
недосконалість політичного процесу
специфіка роботи бюрократичного апарату
«ефект кобри».

45.

ОБМЕЖЕНІСТЬ
ІНФОРМАЦІЇ
не вистачає об'єктивних даних, що
дозволяють з достатньою вірогідністю
прогнозувати результати рішень на
державному рівні
НЕДОСКОНАЛІСТЬ
ПОЛІТИЧНОГО
ПРОЦЕСУ
обмежується свобода громадян у виборі
колективних товарів і послуг порівняно з їх
свободою у виборі благ індивідуального
вжитку
СПЕЦИФІКА РОБОТИ
БЮРОКРАТИЧНОГО
АПАРАТУ
особливості становища і поведінки бюрократії
здатні підсилювати неефективність
функціонування державного сектора, зокрема,
стимулювати до його надмірного розростання і
невиправданого збільшення витрат.
«ЕФЕКТ КОБРИ»
природному прагненні раціональних індивідів
обійти правила, що встановлені політиками, і
проявляється в тому, що законодавчі норми,
прийняті урядом задля стабілізації соціальноекономічної ситуації, викликають цілком
протилежні ефекти.

46.

МАСШТАБИ ДЕРЖАВНОГО СЕКТОРА
ЕКОНОМІКИ ОЦІНЮЮТЬСЯ
1. Через показники запасів і потоків
2. Через абсолютні та відносні величини .
Розмір державного сектора через абсолютні величини
оцінюється за абсолютною чисельністю державних
службовців, абсолютним обсягом державних активів або
абсолютною величиною державних витрат.

47. ВІДНОСНІ ПОКАЗНИКИ ОЦІНКИ МАСШТАБІВ ДЕРЖАВНОГО СЕКТОРА

питома вага зайнятих в державному секторі в загальній
чисельності зайнятих
питома вага активів, що знаходяться в державній
власності, в усіх національних активах
питома вага продукції, що вироблена на державних
підприємствах, в сукупному обсязі виробництва
питома вага державних інвестицій в національних
інвестиційних ресурсах
питома вага державних витрат у ВВП країни
питома вага податків у ВВП
участь держави в економічному розвитку

48. 5. Моделі державного регулювання економіки

Модель державного регулювання економіки
опис системи, що відображає найсуттєвіші її властивості та
відтворює у спрощеному вигляді структуру, найважливіші
взаємозв’язки і відносини між її елементами, допомагає визначити
тип державного впливу на економічні процеси і явища.
В економічній науці утвердилися моделі
державного регулювання економіки:
неокласична
неокейнсіанська
монетарна

49. За моделями регулювання господарського життя розрізняють

1. Американська (ліберальна) модель регулювання грунтується на
максимальному рівні самозабезпечення фізичних і самофінансування
юридичних осіб з низьким рівнем бюджетної централізації
національного продукту (25-30 %).
2. Німецька (неоліберальна) модель регулювання спрямована на
усунення перешкод для конкуренції, стимулювання малого бізнесу,
зростання
зайнятості
і
продуктивності
праці,
соціальної
підпорядкованості дій ринку. При цьому рівень бюджетної централізації
національного продукту становить 45-55 %.
3.
Західноєвропейська
модель
(кейнсіанська)
регулювання
використовується у Великобританії, Франції, Австрії, Італії. Вона
передбачає підвищену роль державного сектора в економіці країни і
поміркований рівень бюджетної централізації національного продукту
(35-40 %).

50. За моделями регулювання господарського життя розрізняють

4. Шведська (скандинавська) модель регулювання має на меті
забезпечення максимально сприятливих умов для суспільності
кожного суб'єкта. Вона характеризується розгалуженою державною
соціальною сферою і високим рівнем бюджетної централізації
національного продукту (близько 60 %).
5. Японська модель регулювання передбачає досить високий рівень
керованості господарства, створення сприятливих умов для розвитку
приватного сектора економіки, повне державне фінансування
інноваційної
діяльності
та
поміркований
рівень
бюджетної
централізації національного продукту (30-35 %).
6. Неоінституційна модель пропонує визначення точок зростання в
економіці, пріоритетів у розвитку її секторальних і регіональних
підсистем, оскільки одночасно "підняти" економіку в принципі
неможливо.