Українські народні балади «Ой летіла стріла», «Ой на горі вогонь горить»

1.

Українські народні балади
«Ой летіла стріла»,
«Ой на горі вогонь горить».
Тематичні та стильові
особливості, сюжет,
герої українських балад.
Класифікація балад

2.

Балада — це невеликий за обсягом
віршований сюжетний
гостродраматичний твір, в якому
відображаються напружені конфлікти в
особистому та громадському житті.
Характерні ознаки балади:
— напруженість композиції;
— трагічна розв'язка;
— відчутне емоційне напруження;
— у центрі сюжету — лише одна подія з
життя головного героя;
— лаконічність оповіді;
— незначна кількість героїв.

3.

Мотиви балад:
— туга за нареченою;
— убитий на війні козак;
— почуття дівчини, з яких
насміялися;
— зле чарівництво;
— прокльони свекрухи на
адресу молодої невістки;
— зрада і помста.

4.

Як правило, за сюжетом балади мають сумноефектну подію: вбивство, отруєння, помста свояка,
дружини, чоловіка тощо. Балада не дає конкретних
імен і конкретних обставин (М. Драгоманов), для
неї головне не подія, а почуття, які вона збуджує
(В. Бєлінський), змушуючи нас співпереживати
трагічній долі тих, що постраждали безвинно. Для
поетики балад характерні діалоги, психологічні
паралелізми, метафоричність, гіперболізація,
постійні народні порівняння, епітети, символіка,
повтори, зменшено-пестлива, емоційнозабарвлена лексика. У баладах наявні елементи
чаклунства: невістка перетворюється на тополю,
калину; зрізана гілочка промовляє людським
голосом; віддана заміж за нелюба повертається
додому зозулею. Дійовими особами балад часто
виступають чарівниці, ворожки, відьми.

5.

Серед сюжетів балад виділяють кілька
тематичних груп:
* Міфологічні, пов'язані з легендами
про перетворення людей у птахів,
рослин (наприклад, добре відомі
балади про дочку-пташку, про
дівчину-тополю, про сина, заклятого у
явора та ін.), алегоричні (про голубку і
голуба).
* Сімейно-побут ові з пережитками
кровно-родових відносин — на тему
інцесту (кровозмішення): (брат
сватається до сестри; про вдову та її
женихів — рідних синів).

6.

* Про сімейні ст осунки за часів
патріархальних відносин — чоловіків та
жінок, батьків та дітей (про чоловіка,
котрий убиває жінку за намовою матері;
про сина, який проганяє з дому матірудову; про матір, яка пропиває дочку).
* Іст оричні балади, які щільно стикуються з
історичними піснями(про зустрічі рідних в
турецькому полоні; про Бондарівну й пана
Каньовського; про гайдамаків, котрі
вбивають Марусиного сина та ін.).
* Соціально-побут ові (про смерть рекрутів,
чумаків, наймитів, емігрантів, січових
стрільців).

7.

«Ой летіла стріла»
Автор: народ
Рід: ліро-епос
Жанр: балада
Тема: оспівування суму за вбитим стрілою
вдовиним сином.
Ідея: висловлення співчуття до загиблого.
Основна думка:
Ой матінка плаче,
Поки жити буде,
А сестриця плаче,
Поки не забуде;
А миленька плаче,
Поки його бачить…

8.

Композиція
1) експозиція: діалог про причину
смерті вдовиного сина.
2) зав’язка: приліт трьох рябеньких
зозуль.
3) кульмінація: оплакування матері,
сестри, миленької, смерть героя.
4) розв’язка: смерть рідної людини —
одвічна пам’ять про неї.
У баладі присутні гіпербола,
метаморфози (перетворення),
трикратність.

9.

«Ой на горі вогонь горить»
Автор: народ
Рід: ліро-епос
Жанр: балада
Тема: оспівування трагічної долі
козака, який після бою в долині
лежав «порубаний, постріляний».
Ідея: висловлення співчуття
загиблому козакові.
Римування: паралельне.
Віршовий розмір: ямб.

10.

Символи балади
Кінь – символ вірності,
відданості, швидкості,
волі.
Вогонь – символізує війну.
Ворон – насторожливий
птах, символізує смерть,
негоду.

11.

Композиція
1) експозиція: А в долині козак лежить,
/ Порубаний, постріляний…
2) зав’язка: Ой коню мій вороненький, /
Біжи, коню, дорогою, / Та прибіжиш
під батьків двір.
3) кульмінація: Ой коню мій
вороненький, / А де ж мій син
молоденький?
4) розв’язка: Та вже ж твій син
оженився, / Та взяв собі паняночку, /
В чистім полі земляночку.

12.

Художні засоби
Мет афори: «Накрив очі осокою», «коник
плаче».
Пест ливі слова: «ніженьки», «рученьки»,
«вороненький», «вірненький», «паняночку»,
«земляночку».
Зверт ання: «Не плач, коню, надо мною»,
«Біжи, коню, дорогою», «Не плач, мати, не
журися».
Рит оричне запит ання: «А де ж мій син
молоденький?».
Рит оричний оклик: Ой коню мій
вороненький, / Товаришу мій вірненький!
Повт ори: «Ой коню мій вороненький», «А
ніженьки китайкою».

13.

Домашнє завдання:
1. Випишіть по 2-3 приклади епітета,
персоніфікації, гіперболи і порівняння.