В. Шевчук. Роман "Дім на горі"

1.

В. Шевчук. Роман "Дім на горі"

2.

У творчості В. Шевчука умовно
можна виділити три основні
напрямки:
історична проза;
твори, що відображають сучасне
життя;
літературознавчі праці.

3.

Барокова архітектура:
Андріївська церква. Київ

4.

Маріїнський палац

5.

Брама Заборовського

6.

Барокове поєднання високого (духовного)
й низького (буденного):
дім на горі — це фортеця нашої
духовності;
підніжжя гори — це поле боротьби
добра й зла, світла й темряви.

7.

Роман-балада жанрові
різновид роману, який
містіть ознака балади.

8.

Роман "Дім на горі", який
письменник називає "обителлю свого
духу", народжувався у 1966-1980 роки.
«Дім на
горі» (1983)

9.

Роман – великий і складний за
будовою епічний прозовий твір, у
якому широко охоплені життєві
події, глибоко
розкривається історія формування
характерів багатьох персонажів.

10.

Бала́да (фр. ballade, від прованс. ballar — танцювати) —
жанр ліро-епічної поезії
фантастичного, історико-героїчного
або соціально-побутового
характеру з драматичним
сюжетом.

11.

“Книжку "Дім на горі" я писав мовби з кінця, тобто
з другої, фольклорно-фантастичної частини "Голос
трави". Писалась вона поволі: спершу одне оповідання,
котре я відкладав убік – хай вилежиться, тоді друге й так
далі. Мав щастя, що мене ціле десятиліття не друкували,
отож міг собі дозволити таку розкіш – не поспішати. А
коли згодом переглянув усі ті оповідання, побачив, що
вони утворюють певну цілість. Мені забаглось видати її
окремою книжкою, але, на щастя, ніхто не зважився її
друкувати, і поки вона собі лежала, я відчув, що чогось їй
бракує. І дописав тоді першу частину".

12.

Роман-балада «Дім на горі» складається з
двох частин:
У першій («Дім на горі. Повість-преамбула»)
розповідається про життя чотирьох поколінь, які
живуть у домі на горі з 1911 по 1963 рр., але в долі
кожного чомусь уперто простежується низка загадкових і
дивовижних послідовностей.
Друга частина роману, що має назву «Голос трави»,
складається з 13 новел, які об’єднуються підзаголовком
«Оповідання, написані козопасом Іваном Шевчуком і
приладжені до літературного вжитку його правнуком у
перших».

13.

Преамбула (від лат. praeambulare — «те, що
передує» та середньо-лат. та середньолатинське praeambulum — «введення») —
передмова, вступна частина як правило
важливого нормативного акту. Преамбулою
також часто зветься ввідна частина великих
наукових праць.
Притча, як різновид оповідання, містить в
іноказальній, алегоричній формі повчання.

14.

Магічний реалізм —
це художній метод, у
якому магічні
елементи включені в
реалістичну картину
світу.
«Магічний реалізм» – це реалізм, у якому
органічно поєднуються елементи реального
та фантастичного, побутового та міфічного,
дійсного та уявного, таємничого.

15.

Тема: ствердження ідеї єдності усього живого, сущого на
землі, яке передбачає необхідність для кожного нового
покоління виборювати свій досвід пізнання себе і світу й
так перевіряти досвід поколінь минулих задля
майбутнього.
Головна ідея: розкрити людину через психо-iнтуїтивне
пiзнання її долi, коли вона творилася не лише за логікою
національної доцільності, а слідувала передусім за
почуттями. Пізнати сенс буття, побачити, відчути,
естетично пережити добро і зло, світло і тінь, їх вічне
протистояння, яке лежить в основі руху, динаміки
поступу, допомагає оголити людську душу, художньо
дослідити людську природу.

16.

Проблематика:
сутнiсть добра i зла;
протиборство між світлом і тінню;
вiдповiдальнiсть кожного за свої вчинки на цiй землi;
пошук сенсу свого буття, самого себе;
прагнення розібратися у довколишньому світі;
душевна роздвоєність людини;
відповідальність кожного за свої вчинки;
прагнення внутрішньої чистоти, гармонії.