Філософія як світогляд і наука. Тема 1

1. Філософія Викладач д. філос.н., професор Колінько Марина Вадимівна

2. Тема 1. Філософія як світогляд і наука

Викладач: Колінько М.В.

3. План 1. Поняття світогляду. Історичні типи світогляду. 2. Предмет і структура філософського знання. 3. Функції філософії.

4. Джерела

1.
2.
3.
4.
5.
6.
Кремень В.Г., Ільїн В.В. Філософія: мислителі, ідеї, концепції:
підручник. К., 2005.
Петрушенко В.Л. Філософія: Курс лекцій: Навчальний посібник
для студентів вищих закладів освіти III-IV рівнів акредитації. 5-те
вид., стереотипне. Львів, 2007.
Попов В. Ю. Філософія: навч.-метод. посіб. Вінниця, 2017. 220 с.
Попович М. В. Що таке філософія ? Філософська думка:
український науково-теоретичний часопис. 2006. № 1. С. 3–24.
Рижак Л. Філософія як рефлексія духу. Навч. посібник. Львів,
2009.
Ярошовець В. Історія філософії: від структуралізму до
постмодернізму. К., 2004.

5. 1. Поняття світогляду. Історичні типи світогляду: міфологія, релігія, філософія

Викладач: Колінько М.В.

6. Зміст

01
02
Що таке
світогляд?
03
Міфологія
Історичні типи
світогляду
04
Релігія
05
Філософія

7. Світогляд

1. Що таке світогляд?
Світогляд
Це система узагальнених
поглядів на світ, місце людини
в ньому, на сенс життя та
цінності
Пізнавальний
компонент
знання про світ, його
походження, закони розвитку
Ціннісний
компонент
система цінностей, ідеалів, норм,
які визначають сенс життя
людини
Рівні світогляду:
➔ духовно-практичний (міф, релігія),
➔ теоретичний (філософія, наука).
Емоційний
компонент
почуття, переживання, пов'язані
з уявленнями про світ

8. Основні функції світогляду:

Орієнтаційна
Пізнавальна
Ціннісна
Світогляд допомагає людині
орієнтуватися в світі, розуміти
його природу та закони,
знаходити своє місце в
суспільстві, визначати цілі та
значення в житті.
Він дозволяє людині розуміти і
аналізувати навколишній світ,
набувати нові знання і
вдосконалювати свої здібності.
Світогляд формує систему
цінностей, ідеалів і принципів, які
визначають моральний кодекс
особистості і спрямовують її
поведінку.
Комунікативна
Мотиваційна
Емоційна
Він є засобом спілкування та
взаєморозуміння між людьми,
оскільки він визначає спосіб
мислення, мову, культурні
практики і традиції.
Світогляд надає людині
мотивацію для дій, впливає на її
цілі і амбіції, стимулює до
саморозвитку та досягнення
успіху.
Він впливає на емоційний стан
людини, її переживання,
сприйняття та відношення до
подій і явищ навколишнього
світу.

9. Історичні типи світогляду

2. Історичні типи світогляду
Міфологія
●Міфологічний світогляд
базується на уявленнях та
легендах, які розповідають про
походження світу, богів, героїв та
природних явищ.
●Він виникає з потреби людини у
поясненні навколишнього світу
через міфи, які мають
символічне значення і
відображають культурні та
релігійні вірування.
●Приклад: давньогрецька
міфологія.
Релігія
●Релігійний світогляд ґрунтується
на віровченнях, священних
текстах, обрядах та ритуалах.
●Він спрямований на взаємодію
людини з вищими силами або
духовним світом, розкриття
сенсу життя, моральні норми та
практичні вказівки щодо
поведінки та відносин з
оточуючим світом.
●Приклад: християнство, іслам,
буддизм.
Філософія
●Філософський світогляд
ґрунтується на раціональному
розумінні реальності,
використанні логіки, аналізу та
критичного мислення.
●Він ставить перед собою
завдання розкрити сутність
реальності, вивчити природу
людини та її місце в космосі,
розвивати етичні та моральні
принципи.
●Приклад: антична філософія,
середньовічна філософія, сучасна
філософія.

10. Міфологія

3.Міфологія
Характерні риси:
Антропоморфізм: приписування людських рис і якостей
природним явищам, тваринам, предметам.
Віра в надприродні сили: богів, духів, демонів, які керують
світом.
Міфотворчість: пояснення світу через міфи - оповіді про
походження світу, богів, людей, культурних героїв.
Функції
міфології:
● Світоглядна:
давала уявлення про світ, його походження та
будову.
● Соціальна: регулювала поведінку людей, встановлювала
норми та правила життя.
● Виховна: передавала звичаї та традиції з покоління в
покоління.
● Культурна: стимулювала розвиток мистецтва, літератури,
Наприклад:
мови.
❖Давньогрецька міфологія: Зевс, Гера, Аїд, Посейдон, Афродіта.
❖Давньоримська міфологія: Юпітер, Юнона, Нептун, Марс, Венера.
❖Скандинавська міфологія: Один, Тор, Фрейя, Локі, Хель, Валькірії.
❖Слов'янська міфологія: Перун, Велес, Даждьбог, Мокоша, Сварог,
Лада.

11. Релігія

4.Релігія
Характерні риси:
Віра в Бога (богів): вища істота, яка творить і керує світом.
Віра в потойбічне життя: життя після смерті, рай і пекло.
Священні тексти: книги, які містять божественне одкровення.
Релігійні ритуали: дії, які символізують зв'язок людини з Богом.
Функції релігії:
Світоглядна: дає відповіді на питання про сенс життя,
призначення людини.
● Соціальна: об'єднує людей, формує ціннісні орієнтири.
● Моральна: регулює поведінку людей, встановлює норми добра і
зла.
● Психологічна: дає людині відчуття захищеності, сенсу життя,
Наприклад:
спокою.
❖Християнство: монотеїстична релігія, заснована на вірі в Ісуса Христа.
❖Іслам: монотеїстична релігія, заснована на вірі в Аллаха і пророка
Мухаммеда.
❖Буддизм: нетеїстична релігія, заснована на вченні Будди про шлях до
просвітлення.
❖Індуїзм: політеїстична релігія, що включає в себе безліч божеств і
вірування.

12. 2. Предмет і структура філософського знання

Характерні риси:
Аргументація: використання логічних міркувань для
обґрунтування своїх ідей.
Системність: прагнення до цілісного розуміння світу.
Плюралізм: множинність думок і шкіл.
Філософія – це система знань про всезагальне, про загальні властивості
речей, процесів, про їх взаємні зв'язки і залежності; про світ i його загальні
закони розвитку; про закони життєдіяльності і сенс життя людини.
Об’єктом філософії є світ і людина в ньому.
Предмет філософії змінювався з плином часу, зі зміною культурноісторичних епох, які обумовлюють те чи інше бачення світу. Це і
універсальні, всезагальні закони і принципи буття, Всесвіт, Бог, і буття
людини, пізнання, суспільство, мова та комунікація.

13. Онтологія

Основні складові структури
світогляду:
Онтологія
Включає в себе визначення природи
реальності, питання про те, що існує, як це
існує та яка є природа буття.
1
Соціальна
філософія 6
Вчення про природу та закони суспільства.
Філософська
антропологія
Філософське вчення про природу і сутність
людини, що розглядає людину як
особливий рід буття.
5
2
3
4
Гносеологія
Вчення про пізнання, яке досліджує
можливості та межі знання, методи його
отримання та оброблення, а також
співвідношення знання з реальністю.
Аксіологія
Включає в себе дослідження понять моралі,
етики, естетики та інших цінностей.
Етика
Система моральних принципів та правил
поведінки, яка визначає, що є добром і злом,
правдою і брехнею, справедливістю і
несправедливістю.

14.

Онтологія (від грец. оntos – буття, lоgos – вчення) – вчення про буття, ставить проблеми: що є світ, які його
загальні риси. Іноді ототожнюється з метафізикою. Метафізика (грец. μετά τά φυσικά, те, що після фізики) філософське вчення про наддосвідні засади і закони буття взагалі або якого-небудь типу буття.
Гносеологія (від грец. gnosis – знання) – теорія пізнання, включає проблеми пізнаваності світу, сутності пізнання,
істини та її критеріїв. Вона демонструє складові процесу пізнання: емпіричну та теоретичну, і напрями: емпіризм
(досвід як основа пізнання), раціоналізм (розум як основа пізнання), іраціоналізм (заперечення можливості
раціонального пізнання світу). Епістемологія (від грец. επιςτήμη, знання, і λόγος-слово, поняття) – теорія пізнання;
синонім слова «гносеологія», іноді розглядається як концепція наукового пізнання.
Аксіологія (від грец. axios – цінність) – вчення про цінності (духовні – естетичні, моральнісні, релігійні та ін.).
Філософська антропологія (від грец. antropos – людина) – філософське вчення про природу і сутність людини,
що розглядає людину як особливий рід буття.
Крім того виділяють також соціальну філософію і філософію історії, суміжні філософські дисципліни (логіку,
етику, естетику тощо). Особливе місце в структурі філософії займає історія філософії, яка на відміну від
історії спеціальних, технічних наук, є основою філософського знання і не тільки показує його історичний розвиток,
але й розкриває сутнісні положення. Структуру історії філософії складають філософські вчення-школи-течіїнапрями.

15. 3. Функції філософії

Функції філософії:
Світоглядна: формує уявлення про світ, місце людини в
ньому.
Методологічна: дає методи пізнання світу, методології
дослідження різних проблем.
Гуманістична: «нагадує» людині про її призначення,
особливого значення набуває в кризові періоди життя
суспільства.
Аксиологічна: формує систему цінностей, визначає сенс життя.
Етапи розвитку філософії:
❖Антична філософія: Сократ, Платон, Аристотель.
❖Середньовічна філософія: Августин Аврелій, Фома Аквінський.
❖Філософія Відродження: Леонардо да Вінчі, Нікколо Макіавеллі, Томас Мор.
❖Філософія Нового часу: Рене Декарт, Френсіс Бекон, Джон Локк.
❖Німецька класична філософія: Іммануїл Кант, Георг Гегель.
❖Сучасна філософія: Ф. Ніцше, Е. Гуссерль, М. Гайдеггер, Ж.-П. Сартр, А. Камю,
Ж. Дерріда, М. Фуко,

16. Висновок

Світогляд – це невід'ємна складова культури та спосіб сприйняття
світу, що визначає наші цінності, уявлення та відношення до
навколишнього середовища. Розуміння різних типів світогляду
допомагає нам краще зрозуміти культурні та історичні особливості
суспільства та людського мислення.
Філософія має важливе практичне значення у житті людини та
сучасного суспільства. Вона показує точки трансформацій
сучасного світу, щоб Ви могли створити власне «місце входу»,
звільняє (що вкрай необхідно у світі «постправди») «фейкових
новин» та безодні суперечливої ​інформації.

17. Дякую за увагу!