Філософія, її походження, проблематика та функції

1.

Філософія, її походження, проблематика
та функції
1. Принципи формування світогляду.
Філософія, релігія, наука
2. Поняття, предмет та коло проблем
філософії
3. Структура філософського знання
4. Причини виникнення та історичні етапи
становлення філософії
5. Роль та функції філософії у житті людини

2.

Основні поняття :
буття, дуалізм, ідеалізм, ідея, категорія,
культура, людина, матерія, матеріалізм,
монізм, містицизм, міфологія, монізм,
методологія, мудрість, наука, об’єкт,
парадигма, пізнання, поняття, предмет,
проблема, плюралізм, раціоналізм, релігія,
самосвідомість, світогляд, світ, свідомість,
cуб’єкт, філософія

3.

Concepts:
being, dualism, idealism, idea, category,
culture, people, matter, materialism, monism,
mysticism, mythology, monism, methodology,
wisdom, science, paradigm, knowledge,
concepts object, problem, pluralism,
rationalism, religion, self-awareness, world
outlook, world, consciousness, philosophy.

4.

ВІТЧИЗНЯНІ АВТОРИ:
Ільїн В.В., Кремень В.Г. Філософія: мислителі, ідеї, концепції:
Підручник. – К., 2005.
Петрушенко В.Л.Філософія : Курс лекцій : навчальний посібник. –
3-тє вид., переробл. і допов.– Л.: Новий світ, 2002, 2005. – 456 с.
Філософія. Курс лекцій. Навчальний посібник / Ред. І.Бичко, В.
Табачковський та ін. – К.: Либідь, 1999.
Філософія. Навчальний посібник. /Ред. В.Кременя, Ф.Горлача. –
К.: Вища школа, 2002.
Філософія. Навчальний посібник. /Ред. І.Надольного та ін. Вид.5е.– К.: Вікар, 2006.
Філософський енциклопедичний словник /Ред. Шинкарук В.І. та
ін. –К.: Абрис, 2002.
Н.Хамітов, Л.Гармаш, С.Крилова. Історія філософії. Проблема
людини та її меж: Навчальний посібник зі словником / Під ред.
Н.Хамітова (2-е вид. перероб. та доп.) – К., 2006.

5.

ІНОЗЕМНІ АВТОРИ:
Кунцман П., Буркард Ф.-П., Видман Ф. Философия: dtvAtlas: Пер. с нем. – М., 2002.
Мир философии. Книга для чтения. В 2 частях / Сост.
Гуревич П., Столяров В. – М., 1991.
Рассел Б. Історія західної філософії / Пер. з англ. – К.,
1995.
Реале Дж., Антисери Д. Западная философия от
истоков до наших дней. В 4 книгах. – СПб.,1997.
Стивенсон Д. Философия / Джей Стивенсон; пер. с
англ. – М., 2007.
Тарнас Р. История западноевропейского мышления /
Пер. с англ. – М.,1998.
Философия: краткий курс / Ж.М.Бесс, А.Буасьер; пер. с
франц. – М., 2005.
Делёз Ж., Гваттари Ф. Что такое философия? – СПб.,

6.

Рекомендовані сайти
http://www.aphy.net/
http://www.filosof.com.ua/
http://www.philosophy.ua/
http://www.philosophy.ru/
http://www.psylib.kiev.ua/

7. Світогляд

сукупність поглядів, оцінок, принципів, які
визначають загальне бачення людиною
світу, розуміння власного місця в ньому;
це життєва позиція, пізнавальна, ціннісна і
життєва орієнтація

8. Світогляд

сукупність поглядів людини на світ та власне
місце в ньому; образ світу, сприйняття його
з позицій власного життя, професійної
діяльності, переживань, вірувань, прагнень,
очікувань тощо

9. Структура світогляду

Найважливішими елементами структури
світогляду є знання, позиції, цінності, оцінки,
переконання, ідеали, вчинки.
Взаємодіючи, вони створюють цілокупну,
максимально-узагальнюючу картину світу

10.

Структура світогляду
Рівні:
Життєво-практичний
теоретичний
та
науково-
Сторони: Науково-пізнавальна та емоційнопсихологічна
Елементи: Знання, кредо, позиції, досвід,
настанови, цілі, цінності, наміри, вчинки

11. СВІТОГЛЯДНА КУЛЬТУРА

формується через
Світовідчуття
Світосприйняття
Світорозуміння
Предметом світогляду є:
співвідношення
«людина-природа»,
«людина-суспільство»,
«людина-особистість»

12. Історичні типи світогляду

Історія культури виражається у розвитку таких
взаємопов’язаних форм суспільної
свідомості:
міфологія, наука, релігія, філософія,
мистецтво
що визначають типи осмислення дійсності:
архаїчний, науковий, релігійний,
філософський, художньо-образний

13.

14. Міфологія

Предметом міфологічної (архаїчної, первісної,
наївної) свідомості є осмислення взаємостосунків
«Людина-Світ» у вимірах Простору і Часу
«Світ, Космос, Всесвіт» розумілись як світ порядку, що
протиставлялися «Хаосу, Безладу, Незрозумілості»
Криза міфологічної свідомості – приблизно середина
І тисячоліття до нашої ери

15. Релігія

тип світогляду, для якого є характерним
відокремлення образу і реальності – внаслідок
чого осмислюються два різних світи: природний
і надприродний, фізичний (тілесний,
матеріальний) і метафізичний (духовний,
ідеальний).
Найважливішою ознакою релігії є визнання
існування та креативність найвищої істоти
(особи) – Бога. Тому сутністю релігійного
світогляду є віра у Бога

16. Наука

Соціально-значуща царина людської
діяльності, що спрямована на
виробництво та систематизацію знань
про закономірності існування
предметів засобами теоретичного
обґрунтування та емпіричного
випробування результатів дослідження
задля розкриття їх об’єктивного змісту
достовірності
істинності
інтерсуб’єктивності

17. Філософія

тип світогляду, для якого характерний розгляд
людини і світу в їх цілокупності, коли
здійснюється усвідомлення світу, визначення
свого місця у світі і створення програми
життєдіяльності

18. Як розпочинається філософія?

Людське ставлення до світу і до самого себе є
самосвідомістю (самоідентифікацією), а
найістотнішим у ньому - переживання часу і
простору, тобто континууму.
Тільки людина знає про неминучість
завершення власного існування, яке змушує її
думати про сенс життя, що і є, власне,
філософуванням або міркуванням про
людське буття

19.

20.

21.

Бертран Рассел

22. Самовизначеність філософії

Філософія (форма суспільної свідомості, тип
світогляду, метанаука, навчальна дисципліна,
спосіб існування) – форма духовної діяльності
та пізнання, що встановлює універсальні
закономірності існування людини у світі
(природні, суспільні та особистісні закони)

23. Предмет філософії

Предметом філософії є взаємодія між
людиною та світом, а не складові елементи
(природа, суспільство, особистість).

24. Філософія знає два методи дослідження:

діалектичний – вияв людського знання в осягненні
світу у його постійному русі і перетвореннях;
такий метод наділяє людину свободою;
метафізичний – вияв людського знання в осягненні
світу у його нерухомості і завершеності;
такий метод підпорядковує людину необхідності.

25.

26.

27. Ідеал –

це образ бажаного, того явища, процесу
об'єктивного чи суб'єктивного, що хоче
бачити людина.

28. Мрія

перенесення себе за допомогою уяви у світ
можливого, це спосіб уявного освоєння світу
можливостей, сприйняття їх у світлі бажаного

29. Віра –

Екзистенціал людського буття, фундаментальна
властивість свідомості
Універсальний спосіб включення до духовного
світу людини, тих подій і явищ, які входять до її
життєвого досвіду в бажаннях, думках, мріях

30. Надія –

це мрія, у здійснення якої людина повірила.
Якщо з’являється можливість досягнення мрії
тоді мрія перетворюється у надію. У
християнській культурі надія розглядається як
одна з трьох християнських чеснот. Втрата
надії розглядається як смертний гріх

31. ФІЛОСОФСЬКІ НАУКИ philosophy sciences

Антропологія anthropology,
гносеологія(епістемологія) epistemology,
етика ethics,
естетика aesthetics,
історія філософії history of philosophy,
культурологія cultural studies,
логіка logic,
методологія methodology,
онтологія ontology,
релігієзнавство religious studies,
філософія історії philosophy of history,
філософія науки philosophy of science

32. ГЕНЕЗИС ФІЛОСОФІЇ

УСВІДОМЛЕННЯ СМЕРТІ
ОБМЕЖЕННЯ ІНСТИНКТІВ
ПОШУК СЕНСУ БУТТЯ
ПОТРЕБА В ОСВІТІ
ПОЗБАВЛЕННЯ СУМНІВУ
ПОДИВ

33. ІСТОРИЧНІ ЕТАПИ СТАНОВЛЕННЯ ФІЛОСОФІЇ

VІ ст. до н.е. – ІV ст. – ФІЛОСОФІЯ
СТАРОДАВНЬОГО СВІТУ (ГРЕЦІЯ, ІНДІЯ,
КИТАЙ)
V ст. – ХІV ст. – ФІЛОСОФІЯ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ
ХІV ст. – ХVІ ст. – ФІЛОСОФІЯ ВІДРОДЖЕННЯ
ХVІІ ст. – перша третина ХІХ ст. –
ФІЛОСОФІЯ НОВОГО ЧАСУ
ХІХ ст. – ХХІ ст. – ФІЛОСОФІЯ НОВІТНЬОГО
ЧАСУ

34. ФУНКЦІЇ ФІЛОСОФІЇ

СВІТОГЛЯДНО-АКСІОЛОГІЧНА
ЛОГІКО-МЕТОДОЛОГІЧНА,
ТЕОРЕТИКО-ПІЗНАВАЛЬНА,
ІНФОРМАЦІЙНО-ПРОСВІТНИЦЬКА,
ПЕРЕТВОРЮВАЛЬНО-КОНСТРУКТИВНА,
КРИТИЧНО-ВИХОВНА,
КОМУНІКАТИВНО-КУЛЬТУРОЛОГІЧНА,
ДУХОВНО-ГУМАНІЗУЮЧА,
ПСИХОЛОГО-ІДЕОЛОГІЧНА,
ЕВРИСТИЧНА