Відокремлені означення. Розділові знаки при відокремлених означеннях

1.

ТЕМА 2
Відокремлені означення.
Розділові знаки при
відокремлених означеннях

2.

Відокремлені узгоджені означення
Спосіб вираження
прикметники та дієприкметники;
прикметники із залежними словами;
дієприкметникові звороти

3.

Як я, бідна, тут горюю,
прийди, подивися
(І. Котляревський).
Микола Чехов.
Молода вдова на могилі чоловіка

4.

Дні летять, повні
сонця й музики
(В. Сосюра).

5.

У лісі бродив туман, підзолочений сонячним
промінням (Гр. Тютюнник).
Іван Шишкін.
Туман у лісі. 1890-ті

6.

Наляканий громовицею,
кінь тихенько заіржав
(М. Стельмах).
Джордж Стаббс.
Жеребець Уїстлджакет.
Близько 1762

7.

Досвітні вогні, переможні, урочі,
прорізали темряву ночі (Леся Українка).

8.

На письмі відокремлені
означенняпереважно виділяємо комами.
Якщо відокремлене означення має виразне
експресивне значення, то його можемо
виділяти за допомогою тире.
Пам'ятаю, були дерева, вулиця —
випалена, полуднева (С. Жадан).

9.

Умови відокремлення
1) якщо вони відносяться до особового займенника:
Утомлені своїм довічним рабством, вони жадають
розірвати пута і скинути ярмо з своєї шиї (Леся
Українка);
2) якщо вони поширені і стоять після означуваного
слова:
Ген килим, витканий із птиць, летить над полем
(Л. Костенко);

10.

Умови відокремлення
3) якщо мають обставинний відтінок (умови, причини та ін.):
Наляканий громовицею, кінь тихенько заіржав
(М. Стельмах);
4) якщо два і більше означень стоять після означуваного слова, перед яким уже є узгоджене означення
Стояла темна ніч, холодна, вітряна... (Є. Гуцало).

11.

Умови відокремлення
5) якщо вони від означуваного слова відділені
іншими членами речення:
Срібним маревом повиті, коло сіл стоять
тополі (Леся Українка).

12.

13.

Відокремлені неузгоджені означення
Спосіб вираження
одиничні іменники в непрямих
відмінках з прийменником чи без нього;
словосполучення;
неозначена форма дієслова

14.

Потім він танцював з
якоюсь високою, смуглявою, в косах,
дівчиною, схожою на гречанку
(О. Гончар).
Каміль Коро.
Грецька дівчина.
1870

15.

Галя несе якісь осінні
квіти, весела, з блискучими
очима, з широким, на цілу
щоку, рум'янцем (У. Самчук).

16.

У білій сукенці,
тонесенька в талії,
під хвилями буйного
волосся, скидалась
на велику ромашку
(I. Вільде).

17.

Умови відокремлення
1) якщо вони вживаються поряд з узгодженими:
Переляканий,, запорошений снігом, без шапки,
мчав Василько по дорозі назустріч холодному
вітрові (М. Коцюбинський);
2) якщо вони поширені і стоять після означуваного
іменника:
Клим, з бичачою шиєю, мав уже власний розум і
кулаки не менші за батькові (П. Панч);

18.

Умови відокремлення
3) якщо відносяться до особового займенника:
У сатиновій сорочці, у полотняних штанях, він
прийшов сюди першим з дружиною і дітьми
(А. Шиян).
4) якщо вони пояснюють пропущений підмет:
У білій сукенці, тонесенька в талії, під хвилями
буйного волосся, скидалась на велику ромашку
(I. Вільде).

19.

1, 2 - узгоджені означення
1. На обрії вставали ліси, занурені в небо по
пахви (М. Луків);
2. В глибоких долинах, зелених од винограду і
повних сизої мли, тіснились кам'яні громади
(М. Коцюбинський);
3. Маленькі вікна, завжди без шибок, були над
самою землею (Петро Панч);
4. Вертала додому задумана, з заплаканими
очима (М. Коцюбинський);
3, 4 - неузгоджені означення

20.

Із секретів синтаксису
Не відокремлюється означення:
1) яке стосується присудка: На другий день
після обіду вона прийшла до мене весела та
бадьора (В. Винниченко);
2) два або більше непоширених означень, що
стоять після означуваного слова, перед яким
немає означення: Пішли дощі дрібні та безперестанні з сивими непроглядними туманами (Панас Мирний);

21.

3) виражене дієприкметниковим зворотом, що
стоїть після одиничного прикметника: Федір
поважно брав жменю насіння з великої,
влаштованої з лантуха торби, зосереджено
напружував руку й кидав зерно в землю
(І. Чендей).

22.

Якщо таке означення має уточнювальний
характер, то відокремлюється: Блакитний,
оповитий серпанком, острів туманіє в морі
(О. Донченко).

23.

Спишiть, підкресліть узгоджені та неузгоджені
відокремлені означення. Визначте причини їх
відокремлення та спосіб вираження.
Проблиски світла, спочатку такі бліді й тихі,
чимдалі розросталися (М. Коцюбинський).
Якщо узгоджене означення виражене прикметниковим зворотом і стоїть після означуваного
слова.

24.

Спишiть, підкресліть узгоджені та неузгоджені
відокремлені означення. Визначте причини їх
відокремлення та спосіб вираження.
Той чорно-білий малюнок, створений сонцем та
хмарою, сяє, промениться… (Є. Гуцало).
Якщо узгоджене означення виражене
дієприкметниковим зворотом і стоїть після
означуваного слова.

25.

Спишiть, підкресліть узгоджені та неузгоджені
відокремлені означення. Визначте причини їх
відокремлення та спосіб вираження.
Це були останні квіти. Напівзасохлі, поруділі,
вони все-таки були дорогими, як спомини про
весну і літо (П. Кочура).
Якщо узгоджене означення стосується особового займенника.

26.

Спишiть, підкресліть узгоджені та неузгоджені
відокремлені означення. Визначте причини їх
відокремлення та спосіб вираження.
На високих місцях поріс, як джунглі, сивий
полин і п’янив повітря гіркими пахощами,
густими й задушливими (М. Коцюбинський).
Якщо два чи більше непоширених узгоджених
означень стоять після означуваного слова,
перед яким уже є узгоджене означення.

27.

Спишiть, підкресліть узгоджені та неузгоджені
відокремлені означення. Визначте причини їх
відокремлення та спосіб вираження.
Угорі чисте, по-весняному лунке небо (Г. Тютюнник).
Якщо узгоджене означення відділене від означуваного слова іншими членами речення.

28.

Спишiть, підкресліть узгоджені та неузгоджені
відокремлені означення. Визначте причини їх
відокремлення та спосіб вираження.
Налякані чужим голосом, птахи з тривожним
писком крутились над головою Соломії (М. Коцюбинський).
Якщо узгоджене означення, виражене дієприкметниковим зворотом, що стоїть перед означуваним словом, має додаткове обставинне значення: до нього, крім питання який?, можна
поставити ще питання чому?

29.

Спишiть, підкресліть узгоджені та неузгоджені
відокремлені означення. Визначте причини їх
відокремлення та спосіб вираження.
Он хмарки бредуть повільно одна за одною над
самим обрієм, схожі на білих лебедів (О. Копиленко).
Якщо узгоджене означення відділене від означуваного слова іншими членами речення.

30.

Спишiть, підкресліть узгоджені та неузгоджені
відокремлені означення. Визначте причини їх
відокремлення та спосіб вираження.
Висока могила-курган здіймається неподалік
серед розриву хлібів, оборана, неторкана, в сивих
полинах (Олесь Гончар).
Якщо неузгоджене означення ужите поряд
з узгодженими.

31.

Спишiть, підкресліть узгоджені та неузгоджені
відокремлені означення. Визначте причини їх
відокремлення та спосіб вираження.
Все щезло. Потому, як із туману, почали випливати поважні мулли, в зелених чалмах і довгих
халатах, що сунулись тихо по хідниках (М. Коцюбинський).
Якщо поширене неузгоджене означення стоїть
після означуваного іменника.

32.

Спишiть, підкресліть узгоджені та неузгоджені
відокремлені означення. Визначте причини їх
відокремлення та спосіб вираження.
І, залита жарким рум'янцем, перемайнула до
іншого куща, вхопила той кущ і не знала, що з
ним робити (М. Коцюбинський).
Узгоджене означення в реченні, де слово, яке
воно пояснює, пропущене.

33.

Спишiть, підкресліть узгоджені та неузгоджені
відокремлені означення. Визначте причини їх
відокремлення та спосіб вираження.
Стривожені світлом, звірятка заворушилися,
збилися в одну купку (О. Донченко).
Якщо узгоджене означення стоїть перед означуваним словом (переважно на початку речення)
i має відтінок причини (кpiм питання я к и й ? ,
до нього можна поставити ще питання ч о м у?

34.

Спишiть, підкресліть узгоджені та неузгоджені
відокремлені означення. Визначте причини їх
відокремлення та спосіб вираження.
Нiжна i блакитна хвиля, чиста i тепла, кидала
на берег тонке мереживо niнu (М. Коцюбинський).
Якщо узгоджене означення стоїть після
означуваного слова, вираженого іменником.

35.

Спишiть, підкресліть узгоджені та неузгоджені
відокремлені означення. Визначте причини їх
відокремлення та спосіб вираження.
Ще спить земля, укутана снігами (Д. Луценко).
Якщо узгоджене означення виражене дієприкметниковим зворотом, що стоїть після означуваного слова.

36.

Тире відокремлюється поширене
неузгоджене означення, виражене
неозначеною формою дієслова із залежними
словами, яке стоїть здебільшого в кінці
речення й має уточнювальне значення
(перед ним можна вжити а саме).
Одне лише мав на меті — знайти іуду
(Ю. Покальчук).

37.

Умови відокремлення
Відокремлюються означення й виділяються
комами па письмі в таких випадках:
1) якщо прикметник з пояснювальними словами або
дієприкметниковий зворот стоїть після означуваного слова:
1. Під самою кручею застигло болото, повне
пташиного галасу (О. Копиленко).
2. І раптом побачив гори, залиті радісним сонцем
(М. Коцюбинський).

38.

2) якщо дієприкметниковий або прикметниковий
зворот стоїть перед означуваним словом і має
відтінок причини:
Залишена людьми на довгі дні, дорога помирає в
бур'яні (Д. Павличко).

39.

3) якщо однорідні непоширені означення стоять
після означуваного слова, перед яким уже є
означення:
Ось перед нами невеличка хата, чиста, ясна
(Панас Мирний).

40.

4) якщо прикметники й дієприкметники (з пояснювальними словами і без них) є означеннями до особових займенників, незалежно від того, чи вони
стоять після означуваного слова, чи перед ним:
1. Мокрі, стомлені, але радісно усміхнені, ми виходимо в ліс, бредемо струмком (М. Стельмах).
2. А я, молода, на базар ходила (Народна творчість).

41.

5) якщо означення відділене від означуваного слова
іншими членами речення, особливо присудком:
Сніг нарешті закружляв, біли і пухнастий
(М. Рильський).

42.

Перепишіть речення, розставте, де потрібно,
розділові знаки. Підкресліть відокремлені
означення, поясніть причину відокремлення.
1. У глибоких долинах зелених од винограду і
повних сизої імли тіснились кам'яні громади, рожеві од вечірнього сонця… (М. Коцюбинський).
2. Над далекими горбами та ярами небо ніби
зливалось з землею вкритою товстим білим
сніговим шаром (І. Нечуй-Левицький).

43.

3. Затуманена запахом квіток сп'яніла скаргами з дна серця вона здіймала руки до неба
(М. Коцюбинський).
4. Безлюдне повітря просте піскувате й гаряче
нагадувало собою шматок південної пустелі
(О. Гончар).
5. А він іде високий посивілий на схід на захід
поле огляда (А. Малишко).

44.

Перевірте
1. У глибоких долинах, зелених од винограду і повних сизої
імли, тіснились кам'яні громади, рожеві од вечірнього
сонця… (М. Коцюбинський).
2. Над далекими горбами та ярами небо ніби зливалось з землею, вкритою товстим білим сніговим шаром (І. НечуйЛевицький).
3. Затуманена запахом квіток, сп'яніла скаргами з дна серця,
вона здіймала руки до неба (М. Коцюбинський).
4. Безлюдне повітря, просте, піскувате й гаряче, нагадувало
собою шматок південної пустелі (О. Гончар).
5. А він іде, високий, посивілий, на схід, на захід поле огляда
(А. Малишко).

45.

Питання — відповідь
1. Коли відокремлюються означення?
Коли стоять перед або після означуваного
слова, вираженого особовим займенником.
(Балакучий та моторний, він натхненно
читав вірші про мову.)
Після означуваного слова, особливо, якщо
перед ним теж є означення. (І наша мова,
солов’їна й неповторна, кличе в простори
свої.)

46.

Питання — відповідь
Перед означуваним словом тільки тоді, коли
вони мають додаткове значення причини.
(Збентежений з такої зустрічі, Максим забув
усі слова.)
2. Які бувають за будовою відокремлені
означення?
(Поширені і непоширені)
3. Чим відокремлюються на письмі відокремлені означення?
(Комами, тире)

47.

Питання — відповідь
4. А коли означення не виділяються?
(Коли непоширені і стоять після означуваного слова, перед яким немає означення.
Наприклад: Леліє даль волога та блакитна.)

48.

Домашнє завдання
Перебудуйте речення так, щоб невідокремлені
означення стали відокремленими.
Скована морозом земля покрилася білим снігом.
Замазане зелено-бурими хмарами високе небо припало
до землі. На прикритих снігом ланах де-не-де бовваніє
почорнілий бур’ян. Обставлені очеретами соломи
хутори видніються здалеку (За Панасом Мирним).