Договір перевезення пасажира та багажу

1. Договір перевезення пасажира та багажу - це

договір про те, що одна сторона
(перевізник) зобов’язується
перевезти другу сторону (пасажира)
до пункту призначення, а в разі
здавання багажу– також доставити
багаж до пункту призначення та
видати його особі, яка має право на
одержання багажу, а пасажир
зобов’язується сплатити
встановлену плату за проїзд, а у
разі здавання багажу– також за
його провезення.

2.

Характеристика – пасажира –
консесуальний, багажу - реальний.
Сторони – перевізник і пасажир.
Оплата за договором перевезення
пасажира і багажу складається з
проїзної плати та плати за перевезення
багажу (ручної поклажі), що
нараховуються відповідно до
нормативно встановлених тарифів.

3. Права і обов’язки сторін:

Обов’язки пасажира:
сплатити встановлену проїзну плату.
отримуватися правил користування
транспортними засобами.
Права пасажира:
одержати місце у транспортному засобі
згідно з придбаним квитком.
провозити із собою безоплатно одну
дитину віком до шести років без права
зайняття нею окремого місця.
купувати для дітей віком від шести до
чотирнадцяти років дитячі квитки за
пільговою ціною.

4.

перевозити із собою безоплатно ручну
поклажу в межах норм, встановлених
транспортними кодексами
(статутами).
відмовитися від поїздки, повернути
квиток і одержати назад повну або
часткову вартість квитка – залежно від
строку здавання квитка згідно з
правилами, встановленими
транспортними кодексами
(статутами).
отримувати повну та своєчасну
інформацію про час та місце
відправлення транспортного засобу за
вказаним у транспортному документі
(квитку) маршрутом.

5. Відповідальність сторін за договором.

У разі втрати, нестачі, псування або пошкодження багажу
перевізник несе відповідальність на тих же засадах, що
при порушенні зобов’язань за договором перевезення
вантажів (ст. 924 ЦК).
Заподіяння пасажиром шкоди майну перевізника
або заподіяння перевізником
шкоди внаслідок ушкодження здоров’я чи смерті
пасажира є недоговірними відносинами,
що регулюються положеннями гл. 82 ЦК.
У разі ненадання чи неякісного надання послуг з
перевезення транспортом загального користування,
пасажири мають право на відшкодування їм
матеріальної і моральної шкоди відповідно до Закону
України «Про захист прав споживачів» від 12 травня
1991 р.