Патоморфологія захворювань органів дихання.Пневмонія

1.

ПЛАН
1. Етіологія, патогенез, морфологічні прояви
захворювань органів дихання, класифікація.
2. Пневмонія – класифікація, етіологія, патогенез.
3. Морфологічні прояви крупозної та вогнищевої
Пневмонії.
4. Можливі ускладнення та причини смерті
хворих при пневмоніях.

2.

ОРГАНИ ДИХАННЯ

3. Зміни частоти дихання

РОЗЛАДИ ЗОВНІШНЬОГО ДИХАННЯ
Зміни частоти дихання
ЕУПНОЕ – стан дихального комфорту.
ЧДР: 16-18 /хв
Ритм: правильний
Глибина: поверхневе, глибоке
БРАДИПНОЕ – сповільнене дихання
ЧДР < 16 /хв
Причини:
1. Рефлекторно (підвищення АТ, гіпероксія)
2. Пригнічення дихального центру (травма мозку,
гіпоксія, дія наркотиків)
3. Стеноз ВДШ (глибоке рідке дихання)

4.

ТАХІПНОЕ – часте поверхневе дихання
ЧДР: >18 /хв
Причини:
1. Гарячка
2. Пневмонія, набряк легень, ателектази
3. Біль в грудній клітці, черевній попожнині
4. Істерія
ГІПЕРПНОЕ – глибоке часте дихання (компенсаторне)
Причини:
1. Вдихання повітря з низьким вмістом кисню чи високим
вмістом СО2
2. Ацидоз
АПНОЕ – тимчасова зупинка дихання (захисне значення)
Причини:
1. Гіпервентиляція легень (гіпокапнія)

5. ПЕРІОДИЧНЕ ДИХАННЯ – чергування періодів дихальних рухів з періодами апное

Дихання Чейна-Стокса – поступове наростання глибини
дихальних рухів до максимуму і поступове зменшення їх
до апное
Причина – гіпоксія головного мозку (інсульт, енцефаліт
уремія, отруєння морфіном)
Дихання Біота – дихальні рухи з однаковою амплітудою
чергуються з апное
Причина – енцефаліт
Дихання Кусмауля – велике шумне часте дихання.
Причина – діабетична кома (ацидоз)

6.

ЗАДИШКА (диспное) – порушення частоти і глибини дихання,
патологічне відчуття нестачі повітря і потреби посилити
дихання
Фізіологічна задишка – на фоні м’язевої роботи
Причини патологічної задишки:
• Гіпоксична, гемічна, циркуляторна гіпоксія
• Ацидоз
• Підвищення обміну речовин
• Ураження головного мозку

7. ВИДИ ЗАДИШКИ

ІНСПІРАТОРНА – посилений вдих
Причини:
• асфіксія (І стадія)
• загальне збудження ЦНС
• пневмоторакс
ЕКСПІРАТОРНА – посилений видих
Причини:
• бронхіальна астма
• емфізема легень

8.

сухий
вологий
ЗНАЧЕННЯ кашлю:
• помірний – захисне
• частий – дихальна недостатність (вентиляція)
РЕФЛЕКТОРНА ДУГА: ІХ, Х пара ЧПН → довгастий мозок →
ретикулярна формація → м’язи гортані, бронхів, грудної клітки

9. ПНЕВМОНІЯ

ГОСТРЕ ЗАПАЛЕННЯ РЕСПІРАТОРНОГО ВІДДІЛУ ЛЕГЕНЬ
Шляхи проникнення збудника:
• бронхогенний (найчастіше)
• гематогенний
• лімфогенний

10.

КРУПОЗНА
БРОНХОПНЕВМОНІЯ
ІНТЕРСТИЦІАЛЬНА

11.

ЛЕГЕНЕВА
ТКАНИНА В НОРМІ
ЗАПАЛЕННЯ
РЕСПІРАТОРНОГО
ВІДДІЛУ ЛЕГЕНЬ

12.

КРУПОЗНА ПНЕВМОНІЯгостре фібринозне запалення паренхіми легень
етіологія
- пневмокок Френкеля;
патогенез
ускладнення
ПРИПЛИВ
Легеневі:
-диплобацила
Фрідлендера;
(12 год. – 3 доби)
- абсцес;
- стрептокок;
ЧЕРВОНЕ
СПЕЧІНКУВАННЯ
- стафілокок;
- паличка Пфейфера
- гангрена;
(1 – 3 доби)
Сприяючі фактори:
алкоголізм, авітаміноз,
серцева недостатність,
хронічна перевтома
СІРЕ
СПЕЧІНКУВАННЯ
(2 – 6 діб)
- карніфікація;
- бронхоектази
Позалегеневі:
-менінгіт;
- енцефаліт;
- ендокардит;
- перитоніт;
ЗАВЕРШЕННЯ
- лімфаденіт

13. ПАТОГЕНЕЗ КРУПОЗНОЇ ПНЕВМОНІЇ

Початково – вогнище серозного запалення в
задньо-бокових відділах легень навколо пневмококів,
поширюється контактно, швидко охоплює кілька часток.
Стадії:
І – легеня збільшена, повнокровна, набрякла
ІІ – легеня щільна, темно-червона; в ексудаті
фібрин, еритроцити (харкотиння рожеве)
ІІІ – легеня щільна, сіра; в ексудаті фібрин,
нейтрофіли (фагоцитоз пневмококів)
IV – ексудат розсмоктується

14.

КРУПОЗНА
ПНЕВМОНІЯ
пневмококи
Стадія сірого спечінкування
-просвіти розширених
альвеол заповнені
ексудатом, який
складається з фібрину та
лейкоцитів;
- вільні від ексудату
альвеоли не
визначаються;
- капіляри
міжальвеолярних
перегородок не
визначаються

15.

БРОНХОПНЕВМОНІЯ
вогнищева пневмонія – різні за походженням запалення
легень з первинною локалізацією запалення в бронхах
патогенез
етіологія - ускладнює гострі
за об’ємом
за
ураження
характером
респіраторні та
-бактеріальна; вірусні інфекції
ексудату
- вірусна;
(грип, кір);
- ацинусна;
- грибкова
- застійна
(недостатність
кровообігу);
- часточкова;
- серозна;
- сегментарна;
- гнійна;
- часткова
- геморагічна;
- післяопераційна;
- аспіраційна;
- ателектатична;
-паравертебральна
(нерозправлення
легень у н/н);
- гіпостатична
- дескваматозна;
- фібринозна
Ускладнення: гангрена,
карніфікація, пневмосклероз.
Завершення- одужанням

16. БРОНХОПНЕВМОНІЯ (ВОГНИЩЕВА)

Частіше хворіють діти, люди похилого віку
Патогенез:
Запалення бронхіол – альвеолярні ходи, перибронхіт –
сусідні альвеоли (перибронхіальна пневмонія) –
ателектази, емфізема).
Ателектаз – спадання альвеол через закупорку бронхів
ексудатом чи здавлення ззовнію
Емфізема (вікарна) - підвищений вміст повітря в легенях
Макроскопія:
• запальні вогнища виступають над поверхнею, щільні,
жовто-сірі
• з бронхіол витискається слизистий-гнійний ексудат
«Строката легеня»: вогнища запалення, ділянки
ателектазу (темні) і замісної емфіземи (світлі).

17.

БРОНХОПНЕВМОНІЯ
-на розрізі легеня має строкатий
вигляд з ділянками жовто-сірого
кольору (вогнищами);
- стінка бронхів стовщена, у просвіті
слизисто – гнійний ексудат
-прилеглі до бронха альвеоли
містять серозно – гнійний ексудат;
- перифокальна емфізема

18.

ПРОМІЖНА ПНЕВМОНІЯ Інтерстиціальна , поширюється переважно по проміжній тканині.
Атипова форма, зустрічається при вірусних інфекціях, крупозній
пневмонії, колагенозах (системний червоний вовчак)
-перибронхіальна;
- міжлобулярна;
- міжальвеолярна
Ускладнення: пневмосклероз, абсцедування,
емпієма, медіастиніт.
-міжальвеолярні
перегородки
розширені;
- судини
повнокровні;
- між часточкакми
жовті щільні стрічки;
- інтерстиціальна
емфізема;
- в просвіті альвеол
незначний ексудат