Айвенго

1. Вальтер Скотт (1771 – 1832) “Айвенго”

В. Скотт – засновник історичного
роману. Історія і художній
вимисел у романі “Айвенго”

2. Біографія письменника

Є у Шотландії, у самому центрі Единбурга, на Принцес-стріт,
незвичайний пам’ятник. Ця величезна споруда складається зі
стрілоподібної вежі 60 метрів заввишки, що нагадує готичні собори.
Під її покрівлею, на постаменті, до якого ведуть сходи,— статуя
Вальтера Скотта з білого мармуру. Письменник сидить із книгою в
руці. Поруч із ним — улюблений собака, який віддано дивиться на
хазяїна. У нішах вежі — фігури героїв книжок В. Скотта. Це одна з
визначних пам’яток столиці Шотландії. Але життя Вальтер Скотта
продовжується не в білому мармурі, а в його чудових творах, поміж
яких «Айвенго» — найкращий.

3.

Що можна розповісти про автора славетного
роману, який так майстерно відтворив події
середньовічної Англії та образи народних
улюбленців — хороброго лицаря Айвенго,
відчайдушного короля Ричарда Левове
Серце та вільних стрілків?
За походженням Вальтер Скотт —
шотландець. Він народився в родині
адвоката і з дитинства був заохочений до
читання. У ранньому дитинстві майбутній
письменник ознайомився з історією своїх
дідів та прадідів, із численними легендами,
розповідями про героїчне минуле Шотландії
та боротьбу за її незалежність. Минуле
вітчизни дуже цікавило В. Скотта.
За наказом батька він здобув юридичну
освіту, деякий час працював секретарем
Единбурзького суду, а потім шерифом
одного з округів Шотландії. Роботу він
поєднував із відвідуванням місць історичних
битв, із записуванням старовинних балад,
народних пісень та легенд. 1802–1803 pp.
Скотт видав три томи «Пісень шотландського
народу».

4.

Шотландія. Старовинний замок
Кабінет Вальтера Скотта
Перші два томи — це зібрані
письменником народні балади і пісні, в
яких викладено думки й почуття народу,
його історію. Третій том — це балади,
створені самим Вальтером Скоттом.
Фольклор став основним джерелом його
поетичної творчості.
У його поемах «Пісня останнього
менестреля», «Поле Ватерлоо», «Гарольд
Безстрашний» та інших реальність
переплітається з фантастикою,
своєрідність цих поем полягає у
художньому втіленні в них історичних
подій.
В. Скотт створив жанр історичної поеми. Ці
поеми підготували ґрунт для появи
історичних романів.
Досягнувши вершини поетичної слави, В.Скотт
починає писати романи. Перший “Веверлі”
вийшов без імені автора і зазнав великої
популярності. Наступні твори письменник
підписував - автор “Веверлі”. Щороку виходять
з друку нові шедеври: “Гай Маннерінг”,
“Антикварій”, “Роб Рой”, “Квентін Дорвард”,
“Айвенго”. За 18 років В.Скотт написав 28
романів.
Одночасно він виконував обов’язки шерифа,
секретаря судової комісії, керував
видавництвом, займався будівництвом
власного замку “Абботсфорд”, який зробив
справжнім музеєм шотландської давнини.

5. Творчий портрет письменника

Талановитий
поет,
письменник
Чесний, порядний,
правдивий
Підтримував
молодих
літераторів
Допомагав
бідним
Блискучий юрист
Любить
подорожувати
Засновник жанру
історичного роману
поліглот

6. Роман “Айвенго”

• «Айвенго» — це роман про далеке
минуле, про події XII ст. У країні в
цей час велася боротьба за
централізацію королівської влади. У
творі розповідається про безмежне
свавілля феодалів, про
перетворення лицарських замків на
розбійничі осередки, про безправ’я
та злидні селян. Письменник
яскраво зображує жорстокість
служителів католицької церкви,
грабіжництво та насильство
лицарів-хрестоносців.
• В «Айвенго», як і в інших своїх
романах, автор подає опис
особистого життя героїв в контексті
історичних подій, розповідає про
незвичайні пригоди та реальні
історичні факти. Роман В. Скотта
сприяє пізнанню та розумінню
історії читачем.

7. Словникова робота

Роман — складний за будовою прозовий епічний твір, у якому широко
охоплені життєві події, глибоко розкривається історія формування
характерів багатьох персонажів.
Роман історичний — заснований на історичному сюжеті, відтворює у
художній формі якусь епоху, певний період історії.
Висновок. Роман В. Скотта «Айвенго» є історичним романом, тому що дія
роману художньо відтворює події 1194 року і пов’язана з поверненням в
Англію короля Ричарда з третього хрестового походу; це прозовий,
великий за обсягом твір, що містить значну кількість подій, які охоплюють
тривалий час, та розповідає про долю багатьох головних і другорядних
героїв у розвитку їхніх характерів.
Заснований
на
історичному
сюжеті
Історичний
роман
Відтворює
у художній
формі
певні
історичні
події
Прозовий
епічний
твір
Великий
за обсягом
Роман
Багато
персонажів
Значна
кількість
подій

8.

Дія роману художньо
відтворює події 1194 року і
пов’язана з поверненням в
Англію короля Ричарда з
третього хрестового походу.
Річард І Левине Серце (11571199) – англійський король (з
1189 р.) Учасник Третього
Хрестового походу (11891192), який закінчився
невдало. Повертаючись до
Англії, потрапив у полон до
австрійського герцога і
звільнився лише тоді, коли
сплатив викуп.
А ще які історичні особи
згадані на початку роману?
Випишіть їхні імена у зошити

9.

Стефан I
Блуаський (близько 1096, Блуа –
25 жовтня 1154, Дувр) — король Англії в 1135
1154 роках. Практично за весь період
правління Стефана в Англії продовжувалася
феодальна анархія.
Генріх II Плантагенет, на призвисько
Короткий Плащ (5 березня 1133 - 6 липня
1189) — перший англійський король з династії
Плантагенетів.
Держава Генріха II
й залежні території
Генріх II більшу частину свого правління провів у
роз'їздах. Він позбавив своїх баронів права судити,
закони короля були поставлені вище місцевих законів.
У 1166 році було створено суд звинувачувальних
присяжних. Присяжні обирались від кожної сотні (по 12
чоловік) та від кожного села (по 4 чоловіки), вони мали
під присягою повідомляти шерифу й суддям про
підозрілих осіб (потенційних розбійників, убивць,
злодіїв). У 1184 році «Лісова азіза» проголошувала всі
ліси королівства власністю короля.

10.

Вільге́льм I Завойовник (Вільгельм
Нормандський) — король Англії (з
1066 року), організатор і керівник
нормандського завоювання Англії,
один із видатних політичних діячів
Європи XI століття.
У 1066 р. Вільгельм заявив про свої
права на англійську корону, хоча у
нього не було кровних родичів
серед англосаксонських королів.
Проте у жовтні 1066 р. війська
Вільгельма атакували англосаксів
біля Гастінгса і у жорстокій битві
розбили їх. Битва при Гастінгсі
стала переломним моментом в
нормандському завоюванні Англії.
Влада нормандців опиралася на
військову силу. Землі
англосаксонської знаті
конфіскувалися і передавалися у
володіння північнофранцузьким
лицарям і баронам.
Лицарська кіннота у битві при Гастінгсі

11.

Вільге́льм II Руди́й (близько 1056 2 серпня 1100) - король Англії з 1087 р.,
син Вільгельма I Завойовника.
Своє прізвисько король отримав,
ймовірно, через червоний колір
обличчя. Вільгельм II увійшов до
англійської історії як войовничий та
безжалісний монарх, який мало
переймався через долі підданих та
з презирством ставився
до англосаксів та їхньої культури.
Поширена точка зору, що тільки
завдяки недовгому періоду свого
правління він не зруйнував
основи англонормандської
монархії, закладені його батьком. З
іншого боку, Англія за Вільгельма II
переживала період відносної
стабільності й міцності державної
влади.

12.

Едуа́рд III (13 листопада 1312 21 червня 1377) - король Англії
(1327 - 1377 роки), чиї претензії
на французький престол стали
приводом до Столітньої війни.
Був одним з найуспішніших
англійських
монархів Середньовіччя.
Відновивши королівську владу
після провального правління
свого батька, Едуарда ІІ, Едуард
ІІІ перетворив Англійське
королівство на одну з
найпотужніших військових сил у
Європі. На його правління
припали важливі зміни в
законодавстві та системі
державного врядування
(зокрема, розвиток англійського
парламенту). Він залишався на
троні 50 років. З часів Генріха ІІІ і
до Георга ІІІ ніхто з англійських
монархів не правив так довго.