Англійська література доби романтизму

1.

ТЕМА 3. АНГЛІЙСЬКА ЛІТЕРАТУРА
ДОБИ РОМАНТИЗМУ

2.

ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНІ ПЕРЕДУМОВИ
Історичний фон – Американська і Французька революції, війни, економічні
підйоми і спади
Болісний шлях до індустралізації
Бурхливий розвиток міст
Перехід влади і суспільного авторитету від великих землевласників-аристократів
до великих промисловців
Зростання протестних настроїв робітничого класу
Розвиток природничих наук і великі географічні відкриття
Низка розвідок з лінгвістики, розвиток англійської мови у ІІ пол. ХУІІІ ст.
Особливий інтерес до особистості і творчості Шекспіра

3.

ПЕРІОДИЗАЦІЯ
Перший етап розвитку романтизму в Англії - 90-і роки XVIII ст.
Під знаком ставлення до революції складалася і творчість молодих поетів:
У.Вордсворта, С.Т.Колріджа, Р.Сауті. Цих трьох митців об’єднали спільною
назвою «Озерна школа» і назвали «лейкистами» (з англ. «лейк» — озеро). Але
вони не вважали себе представниками однієї школи,
доводячи свою оригінальність і самобутність таланту.
Другий етап (1815 -1830) являв собою формування самостійної романтичної
традиції після поразки Наполеона. Т. Мур, Вальтер Скотт, Дж. Г. Байрон.
Незабаром у поезію прийшли романтики молодого покоління: П.Б.Шеллі, Дж. Кітс.
До початку 30-х років романтична традиція у англійській літературі не
завершує свого розвитку, але перестала бути центральним літературним явищем.

4.

ОСОБЛИВОСТІ АНГЛІЙСЬКОГО РОМАНТИЗМУ:
Тривалий (кілька десятиліть у II пол. XVIII ст.) період передромантизму
Осмислення готики як початку національної історії і культури, великий
інтерес до Середньовіччя
Звернення до до Біблії як джерела сюжектів, мотивів, стилістичних
засобів
Захоплення національним фольклором, його збиранням, створення
фольклорних стилізацій
Увага до життя селянства, його культури, долі і настроїв робітничого
класу, його боротьби за свої права
Сюжет мандрів, зображення далеких подорожей крізь моря і пустелі,
далекі екзотичні країни та континенти
Переважання лірики, ліро-епічних форм і роману над традиційними
епосом та драмою.

5.

Вільям Блейк
Віщування Невинності
Побачить світ в піщинки лоні
І небо в квітці луговій;
Відчуть безмежність у долоні
І вічність -- в змигу однім вій.
…
Найвища правда і єдина:
Для втіх і мук живе людина.
Хто інших істин не шукає,
Той небезпек всіх уникає.
І горе, й радість ряд у ряд
Вплелись в душі святий наряд:
Розгледиш крізь журби основу
Враз нитку радості шовкову…
...
Хто сумнів має в тім, що бачить, -Повірить ще в щось сил не стачить.
Якби і сонце сумнівалось -За хмари враз би заховалось.
…
Бог просіяє світлом в очі
Тим, хто живе посеред ночі;
І прийде в образі людському
До тих, хто в дні живе п'янкому.
Англійський поет і художник-гравер.
Кращі твори Блейканаписані в епоху
французької революції. :
•лірична збірка «Пісні зрілості», 1794;
• поеми «Весілля неба і пекла», 1790;
•«Французька революція», 1791;
• «Європа», 1794

6.

ВІЛЬЯМ ВОРДСВОРТ
Сонет
Відклав я вбік перо і дослухав
Хорал нічної бурі, що співала
Про кораблі загиблі, хвиль навалу,
Рев лісових потрощених гущав,Гармонію нічну, що в'язням справ
Буденних уві сні почуть не дано.
Лиш дух палкий приймає пожадано
Величний гуркіт буряних октав.
Англійський поетромантик. Видатний
представник «озерної
школи».
Але обранець у витті вітрів
Розчує не лише плачі прощальні
За тим, що вже навіки відійшло,Вгамується природи дикий гнів,
Почезнуть разом з ним думки печальні
Й простеле ранок вод спокійне тло.
***
Де курс тому проляже кораблеві,
Що, наче ранній жайвір в
небесах,
Летить вперед на білих парусах
І пропадає вдалині у мреві?
Сонця його зустрінуть полудневі
Чи океан у крижаних полях?
Дарма й гадати. Вільний всюди
шлях
На ходовім та пружнім вітерцеві.
Та спогад набігає, наче тінь:
Колись давно, за картами
старими,
Вітрильники - самотні пілігрими
Долали вперше грізну широчінь.
Й затьмарює нових вітрил
світлінь
Старого моря пострах
незборимий.

7.

Семюель Тейлор Колрідж
•Англійський поет і літературний критик. Представник
“озерної школи”
•Від демократичних настроїв (вірш «Взяття Бастилії»,
1789) перейшов на консервативні позиції
•збірка «Ліричні балади», 1798, спільно з Вордсвортом,
• незакінчений фрагмент «Кубла Хан», 1798.
•«Поема про старого моряка» (таємнича історія про
помсту природи тим, хто її не поважає).
•драми,
•лекції про Вільяма Шекспіра (видання 1894 р.),
літературні спогади.

8.

Вальтер Скотт
Англійський та шотландський поет, письменник, біограф і
романіст, збирач і знавець старовини.
Мав великий вплив на європейський романтизм.
1805 р. він опублікував збірку “Пісні шотландського
кордону”, до якої надійшли як фольклорні, так і авторські
балади.
Започаткував поетичний роман, створив взірець
сучасного історичного роману).
Шотландські романи “Уеверлі” (1814), “Роб Рой” (1818),
“Пуритани” (1816),“Айвенго” (1819)

9.

ВАЛЬТЕР СКОТТ – ТВОРЕЦЬ СУЧАСНОГО ЖАНРУ ІСТОРИЧНОГО
РОМАНУ І ПЕРШОВІДКРИВАЧ ХУДОЖНЬОГО ІСТОРИЗМУ
історичний роман повинен звертатися до конфліктних, переломних епох, що вплинули
на формування національної культури,
однак при цьому слід уникати буквального відтворення подій, потрібно показувати
епоху у всіх її суперечностях, а не повторювати документи;
головне джерело - історичні фольклорні жанри, в яких звучать голоси мільйонів
учасників і безпосередніх свідків минулого;
історичний процес не є прерогативою окремих осіб; це масовий рух, в якому окремі
представники і народ в цілому грають основну роль, тому роман не повинен
перетворюватися на життєпис видатних персоналій, він повинен показувати
сполучення простих людських доль із ходом історії;
кожна історична епоха, так само, як і окрема нація, має свій неповторний вигляд, що
виявляється в особливостях побуту, вдачах, звичаях і т. д.; тому автор історичного
романа повинен не тільки володіти хронікальним фактажем, але й знати епоху в її
різноманітній речовинній і духовній деталізації;
письменник не має морального права виступати від імені однієї з ворогуючих сторін;
він повинен захищати не окрему політичну партію, а добру волю і здоровий глузд, тому
підходити до історії слід з урахуванням її впливу на сучасність і прагнути примирення
ворогуючих таборів.

10.

Джордж Гордон Байрон
Став символом романтизму і політичного
лібералізму в Європі XIX століття.
За висловом Пушкіна: настрої свого покоління
«Облек в унылый романтизм и безнадежный
эгоизм»
Його творчість пройнята пафосом боротьби і
протесту проти сучасного світу, оспівуванням
свободи та індивідуалізму.
Твори
Збірка віршів Години дозвілля, 1807.
Поема Англійські барди і шотландські оглядачі, 1809.
Паломництво Чайльда Гарольда (Childe Harold's Pilgrimage), 1812.
Ода авторам білля проти руйнівників верстатів, 1812.
Цикл східних поем (Гяур, Абідоська наречена (1813), Корсар, Лара (1814), Мазепа
(1818))
Вірш «Пітьма», 1816.

11.

ПОЕМА Д.Н.Г.БАЙРОНА "ПАЛОМНИЦТВО ЧАЙЛЬД-ГАРОЛЬДА"
Особливості жанру - ліро-епічна
поема.
Взаємовідношення, взаємодія
епічного та ліричного пластів у
поемі.
"Паломництво", мандри як
організуюча основа у вільній
романтичній композиції поеми.
Проблема романтичного героя у
поемі.
"Байронічний герой", його риси,
відображення в його образі
Еволюція співвідношення між
Чайльд-Гарольдом і образом автора
від першої до четвертої пісні.
Образ природи і романтичний
пейзаж у поемі, його функції

12.

ЕСТЕТИЧНІ ПОГЛЯДИ БАЙРОНА:
• правдивість в зображенні дійсності;
• вірність художника інтересам народу;
• мистецтво і боротьба за свободу народу невід’ємні один від одного;
• зображення життя народу - творця історії;
• показ людського характеру в його протиріччях;
• оспівування бунта самотнього бійця проти нікчемних звичаїв і законів
суспільства;
• ідеал- захист прав пригнічених
народів, проголошення «вільної гармонійної особистості»;
• гуманізм, який поєднав у собі любов до людей, біль за знехтувані права
людини, передбачення «століття свободи», заклик до знищення тиранів і
експлуататорів;
• введення «непоетичної» лексики та фразеології з сучасної йому наукової,
розмовної, побутової мови;
• поєднання поетики (англійської і європейської) з дійсністю.

13.

ХУДОЖНІ ОСОБЛИВОСТІ «СХІДНИХ ПОЕМ»:
• наявність певного сюжету; подана історія героя, часто уривчасто, з недомовками;
• місце дії зображено досить узагальнено, хоча Байрон побував у місцевостях,
котрі змальовував;
• картинам природи відведена значна роль (образи моря, скель,
дерев, різнобарвних квітів тощо);
• розповідь побудована з окремих епізодів найдраматичнішого характеру так,
що пізніші події згадуються перед більш ранніми;
• недомовленість, пробіли в біографії центральних персонажів, глухі згадки про
якісь страшні, трагічні події в їхньому минулому створили ореол загадковості, віщували нещастя;
• персонажі (носії зла) гинули чи вмирали від душевного болю;
• головний герой повстав проти людей і Бога: зруйнував чужі долі, розбив серця
тих, хто його любив, порушив суспільні закони і моральні норми;
• більшість образів змальована автором так, що викликала подвійні почуття.