Збирання даних і перевірка їх достовірності. Факти та фейки (7 клас)

1.

Збирання даних і
перевірка їх
достовірності. Факти
та фейки.
7 КЛАС НУШ

2.

Збирання даних і перевірка їх
достовірності.
У сучасному інформаційному
суспільстві збирання та аналіз
даних є ключовими
елементами прийняття
обґрунтованих рішень.
Зростання доступу до
інформації також підвищує
ризик поширення недостовірних
даних, тому важливо знати, як
правильно збирати та
перевіряти інформацію.

3.

Збирання даних і перевірка їх
достовірності.
Збирання даних — це важливий етап у дослідженнях та аналізі, який передбачає
використання різноманітних методів для отримання інформації. Ці методи можуть бути
класифіковані на декілька категорій, залежно від їх підходу та типу отримуваних
даних.Вибір методу збирання даних залежить від цілей дослідження, доступних
ресурсів і типу необхідної інформації.
Ось основні методи збирання даних:
Спостреження
Опрацювання джерел
Опитування
Пошук потрібних відомостей

4.

Збирання даних і перевірка їх
достовірності.
Спостереження
Спостереження є одним із основних методів збирання
первинних даних. Цей метод полягає у систематичному
спостереженні за поведінкою людей, явищами або
процесами.
Типи спостереження:
Пряме спостереження: Дослідник безпосередньо
спостерігає за об'єктом дослідження. Наприклад,
вивчення поведінки споживачів у магазині.
Непряме спостереження: Використання записів або
документів для збору інформації, наприклад, аналіз
соціальних медіа або коментарів на веб-сайтах.
Експериментальне спостереження: Дослідник
проводить експеримент у контрольованих умовах,
щоб вивчити вплив певних змінних.

5.

Збирання даних і перевірка їх
достовірності.
Опитування
Опитування — це метод збирання даних, що передбачає
використання анкет або питань для збору інформації про
думки, установки, поведінку або характеристики
респондентів.
Формати опитувань:
Закриті питання: Респонденти вибирають з наданих
варіантів відповідей (так/ні, рейтинги).
Відкриті питання: Респонденти можуть вільно висловлювати
свої думки, що дозволяє отримати глибшу інформацію.
Методи проведення:
Онлайн-опитування: Використання платформ, таких як
Google Forms або SurveyMonkey, для збору відповідей через
Інтернет.
Телефонні опитування: Інтерв'ю по телефону.
Особисті опитування: Збір відповідей шляхом особистої
бесіди з респондентами.

6.

Збирання даних і перевірка їх
достовірності.
Опрацювання джерел
Опрацювання джерел — це метод збору
даних, що передбачає аналіз вже існуючих
документів, публікацій або звітів, які містять
корисну інформацію.
Типи джерел:
Наукові публікації: Статті, наукові роботи,
дослідження, які містять перевірену
інформацію.
Новини та медіа: Статті з газет, журналів,
новинних сайтів.
Офіційні документи: Звіти урядів, статистичні
дані, нормативно-правові акти.

7.

Збирання даних і перевірка їх
достовірності.
Пошук потрібних відомостей
Пошук потрібних відомостей — це процес
активного збору інформації з різних джерел з
використанням специфічних запитів у пошукових
системах або базах даних.(пошук у інтернеті)
Кроки пошуку:
Визначення ключових слів: Формулювання
основних понять або фраз, за якими буде
здійснюватися пошук.
Використання фільтрів: Застосування фільтрів
в пошукових системах для уточнення
результатів за датою, типом контенту, мовою.
Оцінка результатів: Перегляд отриманих
результатів і вибір найбільш релевантних
джерел.

8.

Перевірка достовірності даних
Перевірка достовірності даних є
важливим етапом у процесі
збирання інформації, який
допомагає оцінити, наскільки
точними, надійними і актуальними
є отримані відомості. Цей процес
необхідний для уникнення
поширення фейкових новин,
дезінформації та невірних
висновків.

9.

Перевірка достовірності даних
Перевірка достовірності
Оцінка джерел:
Надійність: Визначте, чи є джерело
авторитетним, чи має воно репутацію в
своїй галузі.
Актуальність: Перевірте, коли було
опубліковано джерело. Стара інформація
може бути застарілою.
Фактчекінг: Використання платформ для
перевірки фактів, які допомагають
підтвердити або спростувати заяви, новини
або події.(Наприклад в Україні це STOP Fake,
ЦПДІ)
Перехрестна перевірка: Порівняння
інформації з кількома незалежними
джерелами для підтвердження її точності.

10.

Перевірка достовірності даних
Важливість перевірки достовірності:
Запобігання дезінформації: В умовах
інформаційної війни або під час соціальних
криз перевірка інформації допомагає
уникнути дезінформації, яка може призвести
до паніки чи неправильних дій.
Підвищення рівня обізнаності: Дослідження та
перевірка джерел інформації сприяють
формуванню критичного мислення у
суспільстві.
Прийняття обґрунтованих рішень: Достовірні
дані є основою для прийняття обґрунтованих
рішень, як в особистому житті, так і в
професійній діяльності.

11.

Фейки, факти та судження
Фейки, факти та судження є
важливими складовими
інформаційного простору. Вміння
розрізняти їх допомагає уникати
дезінформації, формувати
обґрунтовані думки та приймати
відповідальні рішення. В умовах
сучасного світу, насиченого
інформацією, це знання є
надзвичайно цінним.

12.

Фейки, факти та судження
Фейки — це неправдиві або свідомо спотворені відомості, які
поширюються з метою введення в оману або маніпуляції думками
людей.
Фейки можуть мати різні форми, такі як:
Фейкові новини — це свідомо неправдиві або сильно перекручені новини, які
поширюються для введення аудиторії в оману. Метою є створення хибних уявлень про
події, маніпулювання суспільною думкою, викликання емоційної реакції або підрив довіри
до офіційних джерел.
Дезінформація — це свідомо неправдива інформація, що поширюється з метою збити з
пантелику або маніпулювати громадською думкою. Дезінформація відрізняється від
фейкових новин тим, що її створення та поширення є більш організованими та
систематичними.
ІПСО (Інформаційно-психологічні операції) — це спеціально сплановані дії, спрямовані
на дестабілізацію морального стану супротивника та його цивільного населення через
дезінформацію та психологічний тиск. ІПСО використовує як традиційні медіа, так і
соціальні мережі для масового впливу на свідомість людей.
Пропаганда — це систематичне поширення ідей, поглядів або інформації, спрямованих
на формування громадської думки у вигідному для певної сторони напрямку.

13.

Фейки, факти та судження
Приклади
1.Фейкові новини
Приклад: В інтернеті почали поширювати новину, що популярна мережа кав'ярень використовує
синтетичну каву, шкідливу для здоров'я. Після розслідування виявилося, що це повністю вигадана історія,
спрямована на підрив репутації компанії.
2. Дезінформація
Приклад: У соціальних мережах поширюють інформацію про те, що у певному місті відбулося
масове отруєння водою з централізованого водопостачання. Місцеві жителі починають масово
скуповувати бутильовану воду, хоча офіційні джерела спростовують інформацію та підтверджують,
що вода абсолютно безпечна. Ця дезінформація могла бути поширена з метою створення паніки та
хаосу.
3. ІПСО (Інформаційно-психологічні операції)
Приклад: У суспільстві поширюють чутки про те, що новий медичний препарат, створений для
лікування поширеного захворювання, має серйозні побічні ефекти. Це викликає паніку серед
населення і підриває довіру до системи охорони здоров'я, хоча інформація не підтверджується
науковими джерелами.
4. Пропаганда
У медіа постійно транслюють рекламу про те, що певний бренд спортивного одягу сприяє успіху та
перемогам, а його носіння автоматично робить людину більш витривалою та успішною. Метою такої
пропаганди є не лише збільшення продажів, але й формування думки, що цей бренд асоціюється з
особистими досягненнями, навіть якщо якість товарів не перевищує інших аналогів.

14.

Фейки, факти та судження
ВАЖЛИВО
Фейкові новини, дезінформація,
ІПСО та пропаганда є основними
інструментами інформаційної війни,
яку росія веде поряд із військовими
діями. Ці методи використовуються
для маніпуляції свідомістю, впливу на
суспільну думку та деморалізації як
українського, так і міжнародного
суспільства. У таких умовах критичне
мислення та перевірка інформації є
життєво важливими для розуміння
реальних подій та протидії
маніпуляціям.

15.

Фейки, факти та судження
Факти — це перевірені та об'єктивні відомості, які можуть бути
підтверджені за допомогою документів, статистичних даних або
експериментів.
Приклади фактів
Історичний факт:
Факт: Друга світова війна почалася 1 вересня 1939 року з нападу нацистської
Німеччини на Польщу.
Перевірка: Цей факт підтверджений історичними документами та численними
науковими дослідженнями.
Науковий факт:
Факт: Вода кипить при 100°C на рівні моря.
Перевірка: Це можна перевірити експериментально і підтвердити науковими
джерелами, які базуються на фізичних законах.
Соціальний факт:
Факт: В Україні офіційною мовою є українська.
Перевірка: Цей факт можна перевірити через Конституцію України та законодавство
країни.

16.

Фейки, факти та судження
Судження — це оцінка або думка про певний факт або явище,
заснована на особистих переконаннях, досвіді або інтерпретації фактів.
Судження можуть бути суб'єктивними і різнитися залежно від людини, що
їх формулює.
Види суджень:
Обґрунтовані судження: Вони
базуються на фактах і можуть бути
підтверджені даними або
дослідженнями.
Суб'єктивні судження: Вони
можуть базуватися на особистих
уподобаннях, почуттях або
переконаннях і не завжди мають
об'єктивну основу.
Судження бувають:
Субєктивні
Обгрунтовані
Емоційні
Моральні
Експертні
Оціночні

17.

Фейки, факти та судження
Ось приклади суджень:
Суб'єктивне судження:
"Цей фільм є найкращим, що я коли-небудь
бачив."
Це судження ґрунтується на особистих
відчуттях і не може бути об'єктивно
перевірене.
Обґрунтоване судження:
"Електромобілі є кращою альтернативою
бензиновим автомобілям, оскільки вони
зменшують рівень викидів CO₂."
Це судження базується на фактах про
зменшення викидів електромобілями, хоча
може містити різні думки щодо економічної
або екологічної ефективності.
Емоційне судження:
"Цей урок був надзвичайно нудним."
Таке судження відображає емоційну
реакцію людини і є суб'єктивним.
Моральне судження:
"Красти — це неправильно."
Це судження ґрунтується на
моральних і етичних принципах,
прийнятих у суспільстві.
Експертне судження:
"На основі останніх досліджень,
зміна клімату є однією з найбільших
загроз для людства."
Таке судження роблять експерти на
підставі наукових даних і досліджень.
Оціночне судження:
"Цей ресторан пропонує відмінне
обслуговування."
Це судження базується на оцінці
якості послуг, але є суб'єктивним і
може змінюватися в залежності від
досвіду різних людей.

18.

Висновок
Збирання даних та перевірка їх достовірності
стали надзвичайно важливими навичками в
сучасному світі, особливо в умовах
інформаційної війни та пропаганди. Вміння
розпізнавати факти, відрізняти їх від фейків і
критично оцінювати інформацію дозволяє
уникати маніпуляцій та дезінформації. У
контексті війни з Росією пропаганда
використовується як потужний інструмент для
впливу на суспільні настрої та введення людей в
оману. Важливо вміти аналізувати джерела
інформації, користуватися надійними
ресурсами та звертати увагу на ознаки
фейкових новин і дезінформації. Лише через
критичне мислення і перевірку фактів можна
досягти об'єктивного розуміння ситуації та
приймати обґрунтовані рішення.

19.

Дякую за увагу!